Постанова

від 17.02.2025 по справі 520/12211/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 р. Справа № 520/12211/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 р. (ухвалене суддею Рубан В.В.) по справі № 520/12211/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ»

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю«МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (в подальшому ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000273/2 від 10.04.2024 р. та картку відмови № UA807200/2024/000319 від 10.04.2024 р.; рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000300/2 від 23.04.2024 р. та картку відмови № UA807200/2024/000349 від 23.04.2024 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 р. позов задоволено.

Не погодившисьіз рішеннямсуду першоїінстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішенняСумського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимогМитного кодексу України (в подальшому МК України),Кодексу адміністративного судочинства Українита на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 08.08.2023 р. між ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» та RAJHANS TRADING FZCO (Постачальник) укладено контракт № RTF/MLS20230808 (в подальшому Контракт).

01.09.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» та RAJHANS TRADING FZCO укладено Додаткову угоду № б/н до Контракту, якою внесені зміни та викладено у новій редакції статті 1, 7, 8.

Додатковими угодами б/н від 01.11.2023 р. та б/н від 01.02.2024 р. до Контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» та RAJHANS TRADING FZCO доповнено статтю 3 Контракту.

Додатковою угодою б/н від 27.02.2024 до Контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» та RAJHANS TRADING FZCO внесені зміни щодо адреси ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ»: 41602, Сумська область, Конотопський район, місто Конотоп, вул. Коновальця Євгена, будинок 17, кімната 9».

Відповідно до умов контракт, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № б/н від 01.09.2023 р. визначено, що: за цим договором Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі«Товар»). Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору; загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку»; поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі; ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору; загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежівдолар США; сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежутри місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця».

09.04.2024 р. декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію № 24UA807200005855U1, для митного оформлення (випуску) товарів, митна вартість товару 51379,59 доларів США, та наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240124/3 від 24.01.2024 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240124/3 від 24.01.2024 р.; Коносамент (Bill of lading) № YMJAM236457852 від 03.02.2024 р.; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0517 від 05.04.2024 р.; Декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT190000229659 від 03.04.2024 р.; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL240124/3 від 24.01.2024 р.; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого описом позиції "1701") № UA500420/24/780 від 08.04.2024 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-23/04-2024 від 08.04.2024 р.; Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240124/3 від 24.01.2024 р. (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.11.202 3р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 27.02.2024 р.; Договір про надання послуг по декларуванню товарів № 23/02 від 23.02.2021 р.; Видаткова накладна № RAJ/MUL240124/3 від 24.01.2024 р. (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № RAJ/MUL240124/3 від 24.01.2024 р. (з перекладом); Комерційна пропозиція № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 р. (з перекладом); Лист № 03/26-1 від 26.03.2024 р. з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ», що страховка не здійснювалася; Лист № 04/05-1 від 05.04.2024 р. з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДРАТ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист № RAJ/MUL240124/3-1 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/3-2 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/3-3 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/3-4 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/3-5 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Прейскурант (прайс-лист) № RAJHANS20231212/007 від 12.12.2023 р. (з перекладом); Якісний опис № RAJ/MUL240124/3 від 24.01.2024 р. (з перекладом).

10.04.2024 р. митним органом направлено позивачу повідомлення № 454961 про необхідність направлення додаткових документів.

10.04.2024 р. позивачем митному органу направлені наступні відповіді: № 10/04/24-1щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначаєтьсяпозивач повідомив, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240124/3 від 24.01.2024 р. договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3ст. 53 МК Українинадання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» вказаних документів не вимагається; № 10/04/24-2щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)позивач повідомив, що за контрактом № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023р. не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб не отримано, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Постачальника №RAJ/MUL240124/3-3 від 24.01.2024 р. Тобто, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п. 2 ч. 3ст. 53 МК Українинадання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається; № 10/04/24-3щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту)позивач повідомив, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240124/3 від 24.01.2024 р. посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом Постачальника №RAJ/MUL240124/3-4 від 24.01.2024 р. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч.3ст. 53 МК Українинадання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається; у відповіді № 10/04/24-4щодо надання виписки з бухгалтерської документаціїпозивач повідомив, щоСтаттею 5 Контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 р. встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежутри місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJ/MUL240124/3 від 24.01.2024р. передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На час митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Тобто, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3ст. 53 МК Українинадання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається; у відповіді № 10/04/24-5щодо надання ліцензійного чи авторського договору покупцяпозивач повідомив, що ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися. Тобто, ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3ст. 53 МК Українинадання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» таких договорів не вимагається; у відповіді № 10/04/24-6щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товарупозивач повідомив, що прайс-лист №RAJHANS20231212/007 від 12.12.2023 р. ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією №24UA807200005855U1 та вже знаходиться у Відповідача; у відповіді № 10/04/24-7щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом (згідноіз ст. 254 МКУ)позивач повідомив, що декларацію № MRN24ROCT190000229659 від 03.04.2024 р., складену за уніфікованою формою переклад якої не вимагається, ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією № 24UA807200005855U1 та вже знаходиться у відповідача; у відповіді № 10/04/24-8щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарівпозивач повідомив, що висновок експерта № 20-23/04-2024 від 08.04.2024 р. ТОВ«МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом з митною декларацією № 24UA807200005855U1 та вже знаходиться у Відповідача; у відповіді № 10/04/24-9щодо надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощопозивач повідомив, що п. 6 ч. 2ст. 53 МК Українимістить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 Контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 р. встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови постачання визначаються та узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJ/MUL240124/3 від 24.01.2024 р. визначено умову поставки CPT Odessa, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Тобто, враховуючи останнє, надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощоне вимагається; у відповіді № 10/04/24-10щодо інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарівпозивач повідомив, що інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч.5ст. 53 МК України.

Митним органом 10.04.2024 р. направлено позивачу повідомлення № 454991, в якому зазначалося, що згідно із програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов. № 1= 3,96 $/кг, тов. № 2= 3,96 $/кг».

Листом ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» № 10/04/24-11 від 10.04.2024 р. відповідачем повідомлено, що разом із митною декларацією № 24UA807200005855U1 вже подано всі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

10.04.2024 р.відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000273/2, оскільки, відповідно до ст .ст.54,55,57,58,59 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другійстатті 53 МК України, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3ст.53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару;2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності достатті 60 МК України.

Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000319 від 10.04.2024 р.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55та ч. 2 ст.263 МК України, декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA807200005927U3, додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 562713,15 грн.

22.04.2024 р. декларантом подано до Відповідача електронну митну декларацію, яка прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200006621U0, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 51005,38 доларів США, разом із декларацією подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р.; Коносамент (Bill of lading) № COSU6376174760 від 31.01.2024 р.; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0484 від 17.04.2024 р.; Декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT190000266207 від 16.04.2024 р.; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20- 53/04-2024 від 19.04.2024 р.; Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.02.2024 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 27.02.2024 р.; Договір про надання послуг по декларуванню товарів № 23/02 від 23.02.2021 р.; Видаткова накладна № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. (з перекладом); Комерційна пропозиція № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 р. (з перекладом); Лист № 03/21-1 від 21.03.2024 р. з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ», що страховка не здійснювалася; Лист № 04/17-1 від 17.04.202 4р. з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДРАТ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист № № RAJ/MUL240124/1-1 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/1-2 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/1-3 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/1-4 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/1-5 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Прейскурант (прайс-лист) № RAJHANS20231212/01 від 12.12.2023 (з перекладом); Якісний опис № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. (з перекладом).

22.04.2024 р. відповідачем направлено позивачу повідомлення № 456844 про необхідність надати додаткові документи.

22.04.2024 р. позивачем надано наступні відповіді: № 22/04/24-6щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначаєтьсяпозивач повідомив, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3ст. 53 МК Українинадання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» вказаних документів не вимагається; № 22/04/24-7щодо рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом)позивач повідомив, що за контрактом № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 р. не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Постачальника №RAJ/MUL240124/1-3 від 24.01.2024 р. Тобто, ніяких платежів від третіх осіб не отримано, у зв`язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 3ст. 53 МК Українинадання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається; № 22/04/24-8щодо рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту)позивач повідомив, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом Постачальника №RAJ/MUL240124/1-4 від 24.01.2024 р. Тобто, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч. 3ст. 53 МК Українинадання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається; № 22/04/24-9щодо надання виписки з бухгалтерської документаціїпозивач повідомив, що ст. 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 р. встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежутри місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На час митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Тобто, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, у зв`язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 3ст. 53 МК Українинадання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається; № 22/04/24-10щодо надання ліцензійного чи авторського договору покупцяпозивач повідомив, що ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися. Таким чином, ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3ст. 53 МК Українинадання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» таких договорів не вимагається; № 22/04/24-11щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товарупозивач повідомив, що прайс-лист №RAJHANS20231212/01 від 12.12.2023 р. ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією № 24UA807200006621U0 та вже знаходиться у Відповідача; № 22/04/24-12щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом (згідност. 254 МК України)позивач повідомив, що декларацію № MRN24ROCT190000266207 від 16.04.2024 р., складену за уніфікованою формою переклад якої не вимагається, ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом із митною декларацією № 24UA807200006621U0 та вже знаходиться у відповідача; № 22/04/24-13щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарівпозивач повідомив, що висновок експерта № 20-53/04-2024 від 19.04.2024 р. ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» подано разом з митною декларацією №24UA807200006621U0 та вже знаходиться у Відповідача; № 22/04/24-14щодо надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощопозивач повідомив, що п. 6 ч. 2ст. 53 МК Українимістить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 Контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 р. встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови постачання визначаються та узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. визначено умову поставки CPT Odessa, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. У зв`язку з чим надання ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощоне вимагається; № 22/04/24-15щодо інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарівпозивач повідомив, що інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5ст. 53 МК України.

22.04.2024 р. контролюючим органом повідомлено позивача, що згідно із програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов. № 1= 3,97 $/кг.

22.04.2024 р. ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» надано відповідь на повідомлення № 456846 листом № 22/04/24-17 та вказано, що разом із митною декларацією № 24UA807200006621U0 вже подано відповідачу усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

22.04.2024 р. відповідачем направлено позивачу повідомлення № 456860, в якому зазначалося, що необхідно додатково надати: - транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту COSU6376174760; банківський платіжний документ, що підтверджує факт передплати згідно умов коносамента COSU6376174760; транспортно-експедиційні договори, заявки, рахунки.

22.04.2024р. ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» надано відповідь на повідомлення № 456860 листом № 22/04/24-16 та вказано, що вже надано відповідь на повідомлення № 456844 листом № 22/04/24-14 від 22.04.2024 р., в якому зокрема запитувались транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо.

23.04.2024 р.відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000300/2, відповідно ст. ст.54,55,57,58,59 Митного кодексу України: невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3ст. 53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000349 від 23.04.2024 р.

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55та ч. 2 ст.263 МК України, декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA807200006701U9, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 585804,31 гривень.

Не погоджуючись із вищевказаним рішеннями та картками відмови відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення та картки відмови необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ізч.1ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України,при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема,витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59 і 60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей59 і 60 цьогоКодексу,за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України,документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);виписку з бухгалтерської документації;ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України,у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч.6,7ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1ст. 55 Митного кодексу України,рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях(ч. ч. 3, 4ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.02.2024 р. у справі № 804/7882/16.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 р. у справі № 520/2000/19.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржених рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідачем зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у спірних правовідносинах митним органом не враховано, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Проте, митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 р. у справі № 1.380.2019.006247, від 15.02.2024 р. у справі № 640/29559/20.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 24.10.2024 р. у справі № 804/1779/16.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем до митного органу надано: Пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р.; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р.; Коносамент (Bill of lading) № COSU6376174760 від 31.01.2024 р.; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0484 від 17.04.2024 р.; Декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT190000266207 від 16.04.2024 р.; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р.; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20- 53/04-2024 від 19.04.2024 р.; Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.02.2024 р.; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 27.02.2024 р.; Договір про надання послуг по декларуванню товарів № 23/02 від 23.02.2021 р.; Видаткова накладна № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. (з перекладом); Комерційна пропозиція № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 р. (з перекладом); Лист № 03/21-1 від 21.03.2024 р. з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ», що страховка не здійснювалася; Лист № 04/17-1 від 17.04.202 4р. з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДРАТ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист № № RAJ/MUL240124/1-1 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/1-2 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/1-3 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/1-4 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист № RAJ/MUL240124/1-5 від 24.01.2024 р. з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Прейскурант (прайс-лист) № RAJHANS20231212/01 від 12.12.2023 (з перекладом); Якісний опис № RAJ/MUL240124/1 від 24.01.2024 р. (з перекладом).

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, а відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Крім того, декларантом надавалися додаткові пояснення за запитами митного органу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення та картки відмови відповідача необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, у зв`язку з чим відповідно дост. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, арішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержаннямнорм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесену позивачем у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 р. стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниціпозивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000, понесені позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 16.11.2023 р. у справі № 640/16003/22, від 10.07.2024 р. у справі № 340/1498/22.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 р. у справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 р. у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 р. у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді справи у суді першої інстанції подано копії: договору від 26.04.2024 р. про надання правової допомоги, укладеного між Адвокатським Бюро «БІДНОЇ ОКСАНИ ІВАНІВНИ» та ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ»; додаткової угоди № 1 від 26.64.2024 р., згідно із якого розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 50000 грн.; платіжну інструкцію №1508 від 29.04.2024 р. на суму 50000 грн. за надання правової допомоги за Договором б/н від 26.04.2024 р.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, у зв`язку з чим витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці в розмірі 10000 грн..

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним, відповідно до вимог ст. ст. 315, 317 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 р. в частині стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн. та прийняти в цій частині в постанову, якою стягнути користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Керуючись ст. ст. 77,136, 139, 242,243,308,311,315,316, 317, 321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 520/12211/24 - скасувати в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці..

Ухвалити у цій частині постанову, якою стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 р. по справі № 520/12211/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін