Ухвала

від 11.02.2025 по справі 947/23003/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/23003/24

Провадження № 1-кс/947/2062/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду місті Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваної ОСОБА_4 її захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відсторонення від посади

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Помічна, Добровеличківського району, Кіровоградської області, громадянку України, заміжню, яка обіймає виборчу посаду Фонтанського сільського голови Одеського району Одеської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання сторони обвинувачення про відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від займаної посади.

Обставини кримінального правопорушення викладені прокурором письмово в клопотанні.

На думку сторони обвинувачення, відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від посади є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, оскільки остання перебуваючи на посаді, Фонтанського сільського голови (Фонтанської сільської ради) Одеського району Одеської області, внаслідок чого останні можуть сприяти підозрюваній в уникненні від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення.

Також, вона матиме змогу довести до своїх колег Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, обставини кримінального провадження, які стали їй відомі при залученні до проведення слідчих дій, з метою впливу на їх покази.

Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді Фонтанського сільського голови (Фонтанської сільської ради) Одеського району Одеської області, може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання про відсторонення підозрюваного від посади підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваної заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що ризики на які посилається прокурор є безпідставними, підозрювана не має можливості впливати на свідків та експертів, інші ризики вже враховані під час застосування запобіжного заходу, сторона обвинувачення не довела необхідності відсторонення від посади. Також звернув увагу на відсутність обгрунтованої підозри. Зазначив про відсутність посадових осіб, які у разі відсторонення зможуть виконувати обов`язки сільського голови. Просив в задоволенні клопотання відмовити.

Підозрювана повністю підтримала позицію свого захисника.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч.1, ч.2 ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.157 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 , 03.02.2025 року повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність у кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, слідчий суддя повторно наголошує наступне.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Що стосується докладних посилань захисника на необґрунтованість підозри, відсутності події злочину, а також елементів складу кримінальних правопорушень у діях ОСОБА_4 , слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена усправі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 та ч.1 ст.366 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_4 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Що стосується посилання захисника на порушення норм КПК під час проведення екпертизи слідчий суддя зазначає що відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.

Наявність свідків, які спростовують обгрунтованість підозри може бути реалізована стороною захисту шляхом ініціювання перед слідчим або прокурором питання про їх допит в порядку ст. 220 КПК України. Теж саме стосується ініціювання інших слідчих дій, які можуть вказувати на невинуватість підозрюваної або необхідні для перевірки версії захисту щодо реальних обставин події.

Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Питання вірності кваліфікації дій ОСОБА_4 буде предметом подальшого досудового розслідування.

В той же час, докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй злочину.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до примітки ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Частина 5 ст.65Закону «Прозапобігання корупції» передбачає відсторонення від виконання повноважень особи: 1) якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності; 2) щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

За таких обставин приходжу до висновку про необхідність тимчасового відсторонення підозрюваного від займаної посади, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні корупційного злочину з використанням службового становища.

Таким чином, тимчасове відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від займаної посади на даному етапі досудового розслідування є необхідним для встановлення істини у кримінальному провадженні і застосовується з метою запобігти спробам останнього протиправно перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 має родину, яку необхідно утримувати, однак зауважує, що вказані обставини не є тими факторами, які поза розумним сумнівом зможуть запобігти зазначеним вище ризикам.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, належним чином вмотивованим та таким, яке відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а тому з огляду на наявність правових підстав для забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від займаної посади, таке клопотання з врахуванням строків застосування підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, керуючись ст.ст. 131, 132, 154-157, 309, 376, 395, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відсторонення від посади ОСОБА_4 задовольнити частково.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсторонити відпосади Фонтанського сільського голови Одеського району Одеської області до 02 квітня 2025 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1