Постанова

від 18.02.2025 по справі 240/27597/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/27597/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

18 лютого 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Гавриленко І.А.,

представника позивача: Лук`яненко О.М.

представника відповідача: Малої І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Малинської паперової фабрики-Вайдманн" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00119730701 від 26.06.2023, про визначення Приватному акціонерному товариству "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" суми завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 138407 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00119770701 від 26.06.2023, про визначення Приватному акціонерному товариству "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" штрафу у розмірі 50 709,50 грн., у зв`язку з не складанням та не реєстрацією податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №00119730701 від 26.06.2023 зазначені підстави для його складання, а саме: "на порушення п.189.9 ст.189 ПК України ПрАТ "Вайдманн-МПФ" у період, що перевірявся не нараховані податкові зобов`язання по ПДВ у сумі 138 407 грн. на залишкову вартість списаних основних засобів (форм латунних). Однак, наведені підстави для складання оскаржуваного ППР були незаконними з наступних підстав. Протягом грудня 2022 року та лютого 2023 року товариство не проводило ліквідацію/списання основних засобів (латунних форм), тому операція, про яку іде мова в акті, взагалі не підпадає під положення п.189.9 ст.189 ПК України. Протягом грудня 2022 року та лютого 2023 року основні засоби (латунні форми) були переведені в актив утримуваний для продажу. Із наведених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги в повністю.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасуватиоскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судомпершої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.03.2023 №9053415934, з додатками, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (акт від 17.05.2023 №8515/06-30-07-01/00278735).

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.189.9 ст.189 ПК України, ст.1, 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), оскільки позивачем завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 138407 грн;

- п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України, оскільки підприємством не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на загальну суму ПДВ 101 419 грн;

За наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 26.06.2023:

- № 00119730701, відповідно до якого визначено суму завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, в розмірі 138 407 грн.;

- № 00119770701, відповідно до якого накладено штраф у розмірі 50 709, 50 грн., у зв`язку з не складанням та не реєстрацією податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Державною податковою службою, відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 05.09.2023 № 25840/6/99-00-06-01-04-06 за результатами розгляду скарги ПрАТ "Вайдманн-МПФ" залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 26.06.2023 № 00119730701 та № 00119770701.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями від 26.06.2023 позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем в ході розгляду справи не доведено суду правомірність висновків контролюючого органу про порушення позивачем пункту 189.9 статті 189 ПК України та наявність у позивача обов"язку оподаткування податком на додану вартість залишкової вартості основних засобів у розмірі 138 407 грн.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00119730701 від 26.06.2023.

Зазначеним податковим повідомленням-рішенням визначено Приватному акціонерному товариству "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" суму завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 138 407 грн.

Підставою для таких висновків стало встановлене перевіркою порушення позивачем п.189.9 ст.189 ПК України, ст.1, 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), що полягає у не нарахуванні податкових зобов"язань з ПДВ у сумі 138 407 грн. на залишкову вартість списаних основних засобів.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у грудні 2022 та у лютому 2023 ПрАТ "Вайдманн-МПФ" проведено списання основних засобів (форми латунні), в т.ч. і тих, які мають залишкову балансову вартість.

В актах на списання форм латунних зазначена причина списання основних засобів - не придатний до використання у господарській діяльності; висновок комісії - списати, за первісним признанням використовуватись не буде.

У бухгалтерському обліку ПрАТ "Вайдманн-МПФ" зазначену господарську операцію відображено бух.проведеннями:

- за грудень 2022 - Д-т рах.976 "Інші витрати" - К-т рах.104 "Машини та обладнання", сума 184938,06 грн.;

- за лютий 2023 - Д-т рах.976 "Інші витрати" - К-т pax. 104 "Машини та обладнання", сума 282931,79 грн., та Д-т рах.976 "Інші витрати" - К-т рах.106 "Інструменти, прилади та інвентар", сума 224160,73 грн.

Загальна балансова вартість списаних недоамортизованих основних засобів за грудень 2022 року становить 604925,05 грн., підприємством суму зносу форм латунних відображено по рах.13 "Амортизація" (Д-т рах.13 К-т рах.104) - 419986,99 грн., та залишкову вартість відображено по рах.976 "Інші витрати" (Д-т рах.976 К-т рах.104) - 184938,06 грн.

Балансова вартість списаних недоамортизованих основних засобів (рах.104) за лютий 2023 становить 679654,11 грн,, підприємством суму зносу форм латунних відображено по рах.13 "Амортизація" (Д-т рах.13 К-т рах.104) - 396722,32 грн., та залишкову вартість відображено по рах.976 "Інші витрати" (Д-т рах.976 К-т рах.104) - 282931,79 грн.

Балансова вартість списаних недоамортизованих основних засобів (рах.106) за лютий 2023 становить 271746,00 грн., підприємством суму зносу форм латунних відображено по рах.13 "Амортизація" (Д-т рах.13 К-т рах.106) - 47585,27 грн., та залишкову вартість відображено по рах.976 "Інші витрати" (Д-т рах.976 К-т рах. 106) - 224160,73 грн.

Також, непридатні до використання основні засоби (латунні форми) згідно актів на списання основних засобів ПрАТ "Вайдманн-МПФ" було оприбутковано на рахунок 209 "Інші матеріали", за іншою, ніж балансова, вартістю. Інформація про вартість оприбуткування латунних форм на рахунок 209 також наведена в додатку №2 до акту перевірки.

Податковий орган зазначає, що на залишкову вартість списаних основних засобів підприємством згідно законодавчих вимог не проведено нарахування податкового зобов`язання в загальній сумі 138 407,00 грн.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникла між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Так, посилаючись на положення пункту 189.9 статті 189 ПК України, відповідач вважає, що залишкова вартість основних засобів, підлягала оподаткуванню податком на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту п.189.9 ст.189 ПК України слідує, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Разом з тим, норма цього пункту не поширюється на випадки, коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до 189.10 ПК України у разі, якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов`язання.

Представник позивача зазначив, що протягом грудня 2022 року та лютого 2023 року товариство не проводило ліквідацію/списання основних засобів (латунних форм), тому операція, про яку іде мова в акті, взагалі не підпадає під положення п.189.9 ст.189 ПК України. Протягом грудня 2022 року та лютого 2023 року основні засоби (латунні форми) були переведені в актив утримуваний для продажу.

Так, у товаристві на рахунках "106 Інструменти, прилади та інвентар", "104 Машини та обладнання" та "112 Малоцінні необоротні матеріальні активи" обліковувались латунні форми.

У зв`язку з прийняттям рішення продати ці латунні форми, було укладено Контракт №БЕ2-20600921 від 02.01.2023 про поставку матеріалів для виробництва.

Відповідно до норм МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність", компанія має право класифікувати непоточний актив (або групу вибуття) як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання. Базуючись на вищезазначеному, латунні форми були переведені з рахунків 106, 104 та 112 до групи вибуття (через списання та оприбуткування) використовуючи для цього акт на списання основних засобів та прибутковий ордер, що не протирічить нормам МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу та припинена діяльність" та МСБО 16 "Основні засоби".

У цих актах комісія зазначає: "списати, за первісним призначенням використовуватися не буде" та "оприбуткувати, перевести актив в актив утримуваний для продажу".

На підтвердження своїх доводів, позивачем було надано суду акти на списання основних засобів з висновком комісії про неможливість використання основного засобу за первісним призначенням та оприбуткуванням матеріалу б/в, а саме металобрухт вид 500.

Оцінюючи зміст актів про ліквідацію об`єктів основних засобів та оприбуткування матеріалу, можна дійти висновку що такі в подальшому за своїм первісним призначенням використовуватися більше не можуть.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем акти списання основних засобів містять всю необхідну інформацію.

Будь-яких доводів та зауважень щодо здійснення позивачем процедури списання вказаних засобів та доказів використання за призначенням у господарській діяльності платника податків, відповідачем суду не надано.

Окрім того, у бухгалтерському обліку товариства зазначені операції по списанню основних засобів для подальшого продажу відображаються на рахунках 97601001 "Собівартість реалізованих машин та обладнання" та 97601002 "Собівартість реалізованих інструментів", що підтверджується планом рахунків, який застосовує товариство відповідно до додатку № 5 Облікової політики, та оборотно-сальдову відомість за лютий 2023 року по наведеним вище рахункам.

Таким чином, Товариство не оприбутковувало будь-які комплектуючі чи металобрухт, а переводило актив в актив, утримуваний для продажу без будь яких змін форми або назви, що і зазначено в вищезгаданих актах на списання.

Ці операції підтверджуються укладеним Контрактом №5Е2-20600921 від 02.01.2023, ВМД, рахунками-фактурами на реалізацію цих активів та актами на списання основних засобів та прибутковими ордерами на оприбуткування активів, утримуваних для продажу без будь яких змін форми або назви.

Слід зазначити, що Податковий кодекс не містить норми, яка зобов`язує платника податку нараховувати ПДВ при переведенні основного засобу в активи для продажу. ПДВ нараховується уже при продажу таких активів.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем в ході розгляду справи не доведено суду правомірність висновків контролюючого органу про порушення позивачем пункту 189.9 статті 189 ПК України та наявність у позивача обов"язку оподаткування податком на додану вартість залишкової вартості основних засобів у розмірі 138 407 грн.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення № 00119730701 від 26.06.2023, про визначення Приватному акціонерному товариству "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" суми завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 138 407 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення № 00119770701 від 26.06.2023, відповідно до якого позивачу застосовано штраф у розмірі 50709,50 грн., у зв`язку з не складанням та не реєстрацією податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних по правовідносинах зі списання основних засобів, також підлягає скасуванню, оскільки правомірність вчинення позивачем вказаних операцій досліджена судом вище.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 18 лютого 2025 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.