Постанова

від 18.02.2025 по справі 560/13249/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13249/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

18 лютого 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Ф" №0037206-2411-2230-UA68040390000011141 від 11.03.2024, форми "Ф" №0856262-2411-2230-UA68040390000011141 від 12.08.2024.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2024 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Ф» №0037206-2411-2230-UA68040390000011141 від 11.03.2024.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Ф» №0856262-2411-2230-UA68040390000011141 від 12.08.2024.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 вирішено питання про судові витрати.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 3195,07 грн. та 4000 грн. витрат на правничу допомогу за рахунок асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач вважається сільськогосподарським товаровиробником, а об`єкти нерухомості, які йому належать на праві приватної власності, щодо яких контролюючим органом нараховані податкові зобов`язання, є будівлями, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Водночас, ці об`єкти не здаються їх власником в оренду, лізинг або позичку.

Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи наведені обставини, незначну складність справи та наявність відповідної судової практики з приводу аналогічних правовідносин, обґрунтованою є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016:2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об`єкта оподаткування згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

Зазначено, що відповідно до відомостей інформаційних систем ДПС України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою підприємцем 25.07.2023 та лише з цього моменту перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області (Старокостянтинівська ДПІ) як фізична особа - підприємець. Оскільки, у період з 01.01.2023 по 25.07.2023, за який нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 не мав статусу фізичної особи підприємця, то і не може вважатись сільськогосподарським товаровиробником в розумінні вимог п.п.14.1.235 ст.14 Кодексу, а об`єкти нерухомого майна, відмінні від земельної ділянки, що перебувають у його власності не можуть звільнятись від оподаткування на підставі пп. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу вказано, що рішення по справі прийнято 19.11.2024, останній день подання заяви 25.11.2025, оскільки 24.11.2024 вихідний день. Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано заяву з пропуском 5 денного терміну. Вважаємо, що технічний збій підсистеми «Електронний суд» не є поважною причиною пропуску строку, оскільки у представника позивача були можливості подати документи іншими засобами, в тому числі засобами поштового зв`язку. Отже, позивачем пропущено строк для подачі заяви та доказів про розмір судових витрат, що судом не взято до уваги.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.11.2024 та призначено справу до апеляційного розгляду на 11.02.2024 о 09:30.

Ухвалою суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та призначено справу до апеляційного розгляду на 11.02.2024 о 09:30.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 з 25.07.2023 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, є власником комплексу будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 20396,10 кв. м., складовими частинами якого є:

- будівля телятника, А-1, загальною площею 4521,3 кв.м.;

- будівля телятника, Б-І, загальною площею 4514,5 кв.м.;

- будівля телятника, В-1, загальною площею 4516,3 кв.м.;

- будівля телятника, ГМ, загальною площею 5548,1 кв.м.;

- будівля кормоцеху, Д-1, загальною площею 280,6 кв.м.;

- будівля кормоцеху Е-1, загальною площею 286,5 кв.м.;

- будівля зупинки, Є-1, загальною площею 23,5 кв.м.;

- будівля складу, Ж-1, загальною площею 135,4 кв.м.;

- будівля вагової, З-І, загальною площею 15,5 кв.м.;

- будівля електроцеху, И-1, загальною площею 128,3 кв.м.;

- будівля складу, К-1, загальною площею 27,6 кв.м.;

- будівля переробного цеху, Л-1, загальною площею 398,5 кв.м., що підтверджується довідкою з реєстру прав на вказаний комплекс будівель та споруд.

Позивач також є власником майнового комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 13645, 80 кв. м, складовими частинами якого є:

- нежитлова будівля 17, позначена в плані "А-1", загальна площа 4536,6 кв.м;

- нежитлова будівля 19, позначена в плані "Б-1", загальна площа 4544,9 кв.м;

- нежитлова будівля 20, позначена в плані "В-1", загальна площа 4564,3 кв.м., що підтверджується договором дарування майнового комплексу, свідоцтвом про право власності на майновий пай, актом прийому-передачі від 15.02.2023 згідно з протоколом від 14.02.2013 та інформаційною довідкою з реєстру речових прав на вказаний комплекс будівель та споруд.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення-рішення, якими визначена сума податкового зобов`язання у зв`язку з несплатою в установлені законодавством строки узгоджених сум грошових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- податкове повідомлення рішення форми "Ф" від 11.03.2024 №0037206-2411-2230-UA68040390000011141 на суму 228567,15 грн. за податковий період 2023;

- податкове повідомлення рішення форми "Ф" від 12.08.2024 №00856262-2411-2230-UA68040390000011141 на суму 170817,34 грн. за податковий період 2023.

Позивач, вважаючи рішення протиправними, звернувся до суду.

Зі змісту письмових доказів встановлено, що нерухоме майно, яке розміщене на земельних ділянках сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 6824287700:05:052:0001 загальною площею 15,66 га 6824287700:05:052:0004 загальною площею 2,00 га, належить позивачу.

Також встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним засновником і учасником фермерського господарства "Кобудь", основним видом діяльності якого є вирощування та розведення свиней (код КВЕД: 01:46). Іншими видами діяльності є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД: 01.11), виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, торгів і тістечок нетривалого зберігання (код КВЕД: 10.71), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД: 46.21), оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (код КВЕД: 46.32, роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД: 47.22).

Нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що також підтверджується довідкою Старокостянтинівського міського бюро технічної інвентаризації № 977 від 17.10.2023. Інформаційною довідкою Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради (Сахновецького старостинського округу) від 09.11.2023 № 33-10/109 підтверджується, що нерухоме майно (комплекс будівель та споруд), що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, Сахновецька сільська рада, буд. 5А, загальною площею 20396,10 кв.м., використовується для ведення Фермерським господарством «Кобудь» (код ЄДРПОУ 35569107) сільськогосподарської діяльності. Довідкою фермерського господарства «Кобудь» від 09.11.2023 № 10 підтверджено те, що вказане нерухоме майно використовується ним на підставі господарського відання і в оренду, лізинг чи позичку господарству не здавалось. Інформаційною довідкою Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради (Сахновецького старостинського округу) підтверджується та обставина, що нерухоме майно (майновий комплекс), що знаходиться за адресою: Хмельницька обл. Старокостянтинівський р-н, Сахновецька сільська рада, будинок 5/1, автодорога Житомир-Чернівці, 132 км+223 м, загальною площею 13645,8 кв.м., використовується для ведення фермерського господарства «Кобудь» (код ЄДРПОУ 35569107) у період з вересня 2020 по даний час. Довідкою фермерського господарства «Кобудь» від 12.04.2024 № 6 підтверджено те, що вказане нерухоме майно використовується ним на підставі господарського відання і в оренду, лізинг чи позичку господарству не надавалось.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, входить до складу податку на майно.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений ст. 266 Податкового кодексу України.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до п. п. "ж" п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та які не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Підпунктом "г" п. 30.9 ст. 30 Податкового кодексу України визначено, що звільнення від сплати податку та збору є однією із форм надання податкової пільги.

Відповідно до п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Пільга, встановлена п. п. "ж" п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

При цьому, правовий аналіз п. п."ж" п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність одночасно трьох умов для звільнення об`єкта нерухомості від оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а саме:

- віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення;

- власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником;

- вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Згідно підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, зокрема будівлі промислові та склади.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, що призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Загальні підходи щодо визначення поняття "сільськогосподарського виробника" сформульовані у постановах Верховного Суду, зокрема від 01.04.2021 у справі № 820/6752/16, від 17.02.2021 у справі № 820/3707/17, від 24.04.2020 у справі № 540/2206/19, від 10.04.2020 у справі № 823/1751/17 та інших.

У цих постановах Верховний Суд зазначав, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно - правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Визначення поняття "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18.01.2001 №2238-III, і має на увазі фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Більш того, законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також і поняття "виробники сільськогосподарської продукції".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Поняття "сільськогосподарський товаровиробник", що міститься у Законі України "Про сільськогосподарський перепис", та у Податковому кодексі України, не суперечать один одному, оскільки визначення, закріплене законодавцем у п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, має чітко обмежену сферу застосування та, як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень п. 5.3 ст. 5 Податкового кодексу України.

Тобто у розумінні п. п."ж" п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України право на пільгу зі сплати податку мають юридичні/фізичні особи, які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.76 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково - дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Національний класифікатор видів економічної діяльності України ДК 009:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, до сільськогосподарської діяльності відносить рослинництво і тваринництво.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у постановах від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, від 10.04.2020 у справі №823/1751/17, від 24.04.2020 у справі №540/2206/19 від 17.02.2021 у справі №820/3707/17, від 22.04.2021 у справі №822/3289/17.

У постанові Верховного Суду від 09.05.2023 у справі № 380/10802/22 зазначено, що фермерське господарство, в розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2023 № 973-IV, є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно матеріалів справи позивач з 25.07.2023 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, є власником комплексу будівель та споруд.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно письмових доказів нерухоме майно, яке розміщене на земельних ділянках сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 6824287700:05:052:0001 загальною площею 15,66 га 6824287700:05:052:0004 загальною площею 2,00 га, належить позивачу.

Також встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним засновником і учасником фермерського господарства "Кобудь", основним видом діяльності якого є вирощування та розведення свиней (код КВЕД: 01:46). Іншими видами діяльності є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД: 01.11), виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, торгів і тістечок нетривалого зберігання (код КВЕД: 10.71), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД: 46.21), оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (код КВЕД: 46.32, роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД: 47.22).

Нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що також підтверджується довідкою Старокостянтинівського міського бюро технічної інвентаризації № 977 від 17.10.2023. Інформаційною довідкою Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради (Сахновецького старостинського округу) від 09.11.2023 № 33-10/109 підтверджується, що нерухоме майно (комплекс будівель та споруд), що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, Сахновецька сільська рада, буд. 5А, загальною площею 20396,10 кв.м., використовується для ведення Фермерським господарством «Кобудь» (код ЄДРПОУ 35569107) сільськогосподарської діяльності. Довідкою фермерського господарства «Кобудь» від 09.11.2023 № 10 підтверджено те, що вказане нерухоме майно використовується ним на підставі господарського відання і в оренду, лізинг чи позичку господарству не здавалось.

Інформаційною довідкою Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради (Сахновецького старостинського округу) підтверджується та обставина, що нерухоме майно (майновий комплекс), що знаходиться за адресою: Хмельницька обл. Старокостянтинівський р-н, Сахновецька сільська рада, будинок 5/1, автодорога Житомир-Чернівці, 132 км+223 м, загальною площею 13645,8 кв.м., використовується для ведення фермерського господарства «Кобудь» (код ЄДРПОУ 35569107) у період з вересня 2020 по даний час.

Довідкою фермерського господарства «Кобудь» від 12.04.2024 № 6 підтверджено те, що вказане нерухоме майно використовується ним на підставі господарського відання і в оренду, лізинг чи позичку господарству не надавалось.

Отже, об`єкти нерухомості, належні позивачу на праві приватної власності, щодо яких контролюючим органом нараховані податкові зобов`язання, належать до будівель/споруд, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, та не здаються їх власниками в оренду, позичку, лізинг не є об`єктами оподаткування згідно з пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 04.03.2021 №500/2782/18.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником. Об`єкти нерухомості, які належить позивачу на праві приватної власності, щодо яких контролюючим органом донараховано податкові зобов`язання, є будівлями, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. При цьому, такі об`єкти не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку.

Стосовно доводів скаржника про те, що у період з 01.01.2023 по 25.07.2023, за який нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 не мав статусу фізичної особи підприємця, то і не може вважатись сільськогосподарським товаровиробником суд зазначає, що ОСОБА_1 є єдиним засновником фермерського господарства «Кобудь» (код ЄДРПОУ 35569107), яке зареєстроване 27.12.2007.

Основним видом господарської діяльності ФГ «Кобудь» є вирощування розведення свиней (код КВЕД: 01:46). Іншими видами діяльності є також: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД: 01.11), виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (код КВЕД: 10.71), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД: 46.21), оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (код КВЕД: 46.32), роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД: 47.22).

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 17.02.2020 №820/3556/17, від 10.04.2020 №823/1751/17, від 24.04.2020 №540/2206/19 від 17.02.2021 №820/3707/17 та від 22.04.2021 №822/3289/17, належність особи до категорії сільськогосподарських товаровиробників не залежить від організаційної форми здійснення нею сільськогосподарської діяльності (юридична особа, фізична особа чи фізична особа-підприємець).

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено обґрунтованість висновків та прийнятих рішень, зважаючи на що податкові повідомлення - рішення є необґрунтованими, підлягають скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Стосовно прийнятого судом додаткового рішення, яким здійснено розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Представником ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме стягнення з відповідача:

- судового збору у розмірі 3195,07 грн., сплаченого при зверненні з позовною заявою;

- витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 7400 грн.;

Головне управління ДПС у Хмельницькій області у письмових поясненнях просило у задоволенні заяви відмовити, зазначає, що вимоги позивача про компенсацію судових витрат є необґрунтованими.

Частиною 1 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір 3195,07 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 10.09.2024 за №70640008.

Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволено, судовий збір у розмірі 3195,07 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7400 грн., на підтвердження понесення яких наданий Договір про надання правничої допомоги №07/11 від 07.11.2023, додаткова угода №2 від 02.09.2024 до Договору №07/11, акт №21-11/2024 від 21.11.2024 прийому-передачі наданих послуг, додаток 1 до Договору №07/11, рахунок на оплату 25/11, квитанція від 26.11.2024 про сплату 7400 грн.

Зі змісту акту прийому-передачі наданих послуг №21-11/2024 від 21.11.2024 вбачається, що адвокатом виконані наступні роботи: складання позовної заяви з нормуванням часу, витраченого на аналіз результатів податкової перевірки клієнта, вивчення позицій Верховного Суду у справах з тотожним предметом спору (орієнтовні витрати часу 2-20, ставка гонорару за 1 годину - 700-1100, фактичні затрати часу 5, розмір гонорару за надані послуги 3500), підготовка та подача відповіді на відзив на позовну заяву (орієнтовні витрати часу 1-10, ставка гонорару за 1 годину - 600-1000, фактичні затрати часу 1,5, розмір гонорару за надані послуги 900), підготовка та участь у судових засіданнях в суді першої інстанції з врахуванням часу витраченого на прибуття до суду та очікування початку судового засідання (орієнтовні витрати часу 2-10, ставка гонорару за 1 годину - 1000-1700, фактичні затрати часу 3, розмір гонорару за надані послуги 3000). Разом сума становить 7400 грн.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення по справі прийнято 19.11.2024, тому останній день подання заяви 25.11.2025, тобто позивачем подано заяву з пропуском 5 денного терміну. Зазначено, що технічний збій підсистеми «Електронний суд» не є поважною причиною пропуску строку, оскільки у представника позивача були можливості подати документи іншими засобами, в тому числі засобами поштового зв`язку.

Стосовно таких тверджень суд зазначає, що клопотання про розподіл судових витрат та попередній розрахунок таких витрат наведені у позові.

Судове рішення прийняте та оголошене судом першої інстанції 19.11.2025.

Заяву про розподіл судових витрат разом із відповідними доказами представником позивача подано до суду 26.11.2024.

Фактично заявником пропущено один день на подання заяви, при цьому на підтвердження поважності причин пропуску надано докази (скріншоти) технічних проблем в роботі підсистеми «Електронний суд».

Оскільки заявником пропущено незначний термін (1 день) з незалежних від нього причин, та враховуючи право особи на використання підсистеми «Електронний суд» колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи наведені обставини, незначну складність справи та наявність відповідної судової практики з приводу аналогічних правовідносин, обґрунтованою є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.