Ухвала

від 17.02.2025 по справі 520/36820/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

17 лютого 2025 року

м. Київ

справа №520/36820/23

адміністративне провадження № К/990/3704/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «ВОДА» про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУПФУ в Харківській області, скаржник) звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «ВОДА» (далі - відповідач), в якому просило:

стягнути з відповідача на користь ГУПФУ в Харківській області заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2022 року по листопад 2023 року в сумі 63301,59 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 позов залишено без задоволення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУПФУ в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 520/36820/23 з підстав неподання у строк, встановлений судом та законом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

29.01.2024 до Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ в Харківській області, в якій з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 по справі № 520/36820/23 і передати справу на новий розгляд;

поновити строк на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 по справі № 520/36820/23;

відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 по справі № 520/36820/23.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що апеляційним судом не врахована позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21, суд передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, не оцінивши усі наведені скаржником обставини, з якими він пов`язував пропуск строку на апеляційне оскарження.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

З огляду на статтю 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу, а саме, у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Між тим, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Згідно із інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 19.04.2024 Другим апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу, якою визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 520/36820/23, наведені ГУПФУ в Харківській області. Клопотання ГУПФУ в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення.

Визнаючи неповажними причини пропуску ГУПФУ в Харківський області строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 520/36820/23, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про воєнний стан» (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Посилання апелянта на відсутність електрозабезпечення є необґрунтованими/недоведеними та загальними, оскільки апелянтом не надано жодних доказів, як то актів знеструмлення, з урахуванням того, що строк апеляційного оскарження пропущено не на декілька днів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 апеляційну скаргу ГУПФУ в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 520/36820/23 залишено без руху, надано ГУПФУ в Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання доказів про сплату судового збору в розмірі 3220,80 грн, а також подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУПФУ в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд апеляційної інстанції встановив, що копію ухвали від 19.04.2024 про залишення без руху апеляційної скарги скаржник отримав в підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» 19.04.2024, однак у встановлений судом десятиденний строк (до 29.04.2024 включно) апелянт недоліки апеляційної скарги не усунув (не надав ані заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами, ані доказів сплати судового збору в сумі 3220,80 грн), що в свою чергу стало підставою для постановлення ухвали, яка оскаржується, від 07.05.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).

Суд звертає увагу на те, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України, не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.

ГУПФУ в Харківській області отримало копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2024 про залишення позовної заяви без руху 19.04.2024, проте у десятиденний строк, з дня отримання ухвали (до 29.04.2024 включно), не виконав вимог цієї ухвали.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Пунктом 2 частини третьої статті 2 КАС України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

ГУПФУ в Харківській області у наданий строк ні заяву, ні клопотання на поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших доводів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, до суду апеляційної інстанції, ні документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги не подало.

У такому разі правильне застосовування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є очевидним.

Покликання скаржника на порушення норм матеріального права не є обґрунтованим, оскільки судом апеляційної інстанції прийняте правильне і законне рішення за наслідком вирішення питання прийняття до розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За викладених обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу ГУПФУ в Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Комунального підприємства «Виробничо-технологічне підприємство «ВОДА» про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа