Ухвала

від 18.02.2025 по справі 340/267/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2025 року

м. Київ

справа №340/267/24

касаційне провадження № К/990/6144/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - Управління) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №340/267/24 за адміністративним позовом Приватного підприємства «КАРБОН-С» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Управління 14.02.2025 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі судом з`ясовано такі обставини.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу Управління залишено без руху. Надано Управлінню строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку; доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з доданими до неї документами; документа про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України у зв`язку з тим, що апелянтом у визначений судом строк не зазначено поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржником не вказано, яким саме чином введення на території України воєнного стану, який не припинено (не скасовано) на день постановлення цієї ухвали, перешкоджало виконанню скаржником вимог КАС України щодо своєчасності подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень, який працює у штатному режимі. Обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, та неможливість у зв`язку з цим сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, не є безумовною підставою для поновлення такій установі строку на апеляційне оскарження судового рішення. Сплата скаржником, який є суб`єктом владних повноважень, судового збору за подання апеляційної скарги майже через три місяці після закінчення строку апеляційного оскарження, не може бути поважною підставою для поновлення такого строку.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції частини першої статті 121 КАС України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Також скаржник вказує, що при поданні апеляційної скарги порушував питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

В той же час, наведені скаржником підстави пропуску строку не можуть бути визначені судом, як непереборні чи такі, що не залежали від його волевиявлення та встановлення внутрішніх організаційних моментів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин, подана Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №340/267/24 касаційна скарга є необґрунтованою. У даному випадку, вірне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом за касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк