Ухвала

від 18.02.2025 по справі 540/352/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2025 року

м. Київ

справа №540/352/21

адміністративне провадження №К/990/1178/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р.,

розглянувши питання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про визнання бездіяльності неправомірною в діях суб`єкта владних повноважень щодо ненарахування та невиплати заробітної плати у повному обсязі, стягнення частини невиплаченої заробітної плати, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Херсонської обласної прокуратури, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Херсонської обласної прокуратури щодо неналежного розрахунку з ОСОБА_1 , а саме невиплати частини заробітної плати, визначеної статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», за період роботи з 06 квітня 2017 року по 01 вересня 2020 року;

- стягнути з Держави Україна в особі Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, визначеної статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 06 квітня 2017 року по 01 вересня 2020 року у сумі 1 250 119,60 грн (один мільйон двісті п`ятдесят тисяч сто дев`ятнадцять гривень 60 копійок).

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Херсонської обласної прокуратури щодо неналежного розрахунку з ОСОБА_1 , а саме: невиплати йому частини заробітної плати, визначеної статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», за період роботи з 27 березня 2020 року по 10 вересня 2020 року протиправною. Зобов`язано Херсонську обласну прокуратуру здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 27 березня 2020 року по 10 вересня 2020 року, відповідно до частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020, та виплатити її. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року апеляційну скаргу Херсонської обласної прокуратури задоволено. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення частини невиплаченої заробітної плати скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Верховний Суд постановою від 19 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року - без змін.

18 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року за виключними обставини, на обґрунтування якої вказав на те, що 13 вересня 2023 року Другий сенат Конституційного Суду України прийняв Рішення №8-р (ІІ)/2023, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України друге речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, а саме те, що оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевий прокуратур, військових прокуратур, на період при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, здійснюється відповідно до постанови Кабінету міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. Заявник вказує, що оскільки під час прийняття постанови судом апеляційної інстанції застосовано положення Закону № 113-ІХ, неконституційність якого встановлена Конституційним Судом України то є підстави для перегляду цього рішення у зв`язку з виключними обставинами.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у справі № 540/352/21.

Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Конституційного Суду України не має ретроактивної дії та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.

Цей суд зазначив, що Рішення Конституційного Суду, на яке посилається заявник, фактично відновлює керівне становище статті 81 Закону України «Про прокуратуру» в цілях визначення заробітної плати прокурорів. Однак, суд апеляційної інстанції у контексті надання оцінки доводам сторін, зауважує, що за пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року №8-р(ІІ)/2023 (справа № 3-80/2022) визначено, що друге речення абзацу третього пункту З розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону У країни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ, визнане неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, дія цього підпункту втратила чинність 13 вересня 2023 року. При цьому, спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли до зазначеної дати.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року відкрито касаційне провадження № К/990/1178/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 12 лютого 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Суд вбачає за доцільне ініціювати питання про зупинення провадження у цій справі з огляду на наступне.

Так, наразі на розгляді об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває справа №120/6735/23, правовідносини в якій подібні до цієї справи. Правові висновки об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зроблені за результатами розгляду справи № 120/6735/23, матимуть значення для правильного вирішення цієї справи.

Передаючи справу № 120/6735/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 16 серпня 2024 року дійшов висновку про таке.

Тлумачення пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, від якого необхідно відступити, передбачає, що перегляду підлягають лише ті судові рішення, якими позовні вимоги задоволено. Тобто ті, які постановлено на користь фізичних чи юридичних осіб, однак не на користь суб?єктів владних повноважень.

Натомість, рішення, якими відмовлено у позові, тобто ті, які постановлено не на користь фізичних чи юридичних осіб, однак на користь суб?єктів владних повноважень, перегляду не підлягають.

Означений підхід у визначенні права на перегляд судових рішень за виключними обставинами обмежує в такому праві усіх позивачів, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, ставить їх порівняно з відповідачем у нерівне становище, відтак порушує конституційний принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом.

Крім того, станом на час розгляду цієї справи на розгляді Конституційного Суду України перебуває конституційна скарга ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступу від висновку об?єднаної палати щодо застосування пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, сформованого у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, Суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Касаційне провадження у цій справі відкрито в межах доводів ОСОБА_1 про те, що рішення, яким відмовлено у задоволенні позову може бути оскаржене за виключними обставинами у всіх випадках, без урахування застереження, відповідно до положень пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України.

Отже, правовідносини у цій справі та у справі № 120/6735/23 є подібними, а передача останньої на розгляд об`єднаної палати була здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики.

Беручи до уваги викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 540/352/21 до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №120/6735/23.

Керуючись статтями 236, 248, 355, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 540/352/21 до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №120/6735/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

О.Р. Радишевська ,

Судді Верховного Суду