Вирок

від 18.02.2025 по справі 298/1981/24

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/1981/24

Номер провадження 1-кп/298/127/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінальногопровадження 12024078070000099 від 16 жовтня 2024 року,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Зарічево Перечинського району Закарпатської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, з початковою освітою, непрацюючої, незаміжньої, яка має на утриманні п`ятеро малолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2021 року ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні УСЗН Ужгородської райдержадміністрації за адресою: смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 71, з метою незаконного збагачення, умисно, достовірно знаючи, що не має права на отримання допомоги як одинока мати, внесла до заяви №1055 від 31.03.2021 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України №441 від 21.04.2015, а саме: про допомогу на дітей одиноким матерям, що містили неправдиві відомості, як підставу для нарахування соціальної допомоги одиноким матерям, приховала інформацію при перевірці її соціальними працівниками про те, що вона постійно проживає з особою, від якої народила дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча фактично з самого народження вказаних дітей проживає з їх батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , яку подала до Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, внаслідок чого в період із березня місяця 2021 року по лютий місяць 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері в сумі 21010,16 грн., чим спричинила державі матеріальні збитки на вказану суму.

Окрім цього, 17 травня 2022 року ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні УСЗН Ужгородської райдержадміністрації за адресою: смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 71, з метою незаконного збагачення, умисно, достовірно знаючи, що не має права на отримання допомоги як одинока мати внесла до заяви №3628 від 17.05.2022 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України №441 від 21.04.2015, а саме: про допомогу на дітей одиноким матерям, що містили неправдиві відомості, як підставу для нарахування соціальної допомоги одиноким матерям, приховала інформацію при перевірці її соціальними працівниками про те, що вона постійно проживає з особою, від якої народила дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча фактично з самого народження вказаних дітей проживає з їх батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , яку подала до Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, внаслідок чого в період із травня місяця 2022 року по жовтень місяць 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері в сумі 14544,18 грн., чим спричинила державі матеріальні збитки на вказану суму.

Таким чином, в період із травня місяця 2022 року по жовтень місяць 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері в сумі 14544,18 грн., чим спричинила державі матеріальні збитки на вказану суму, в особі управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації.

Разом з цим, 15 листопада 2022 року ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні УСЗН Ужгородської райдержадміністрацїї за адресою: смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 71, з метою незаконного збагачення, умисно, достовірно знаючи, що не має права на отримання допомоги як одинока мати, внесла до заяви №5326 від 15.11.2022 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України №441 від 21.04.2015, а саме про допомогу на дітей одиноким матерям, що містили неправдиві відомості, як підставу для нарахування соціальної допомоги одиноким матерям приховала інформацію при перевірці її соціальними працівниками про те, що вона постійно проживає з особою, від якої народила дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча фактично з самого народження вказаних дітей проживає з їх батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , яку подала до Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, внаслідок чого в період із листопада місяця 2022 року по квітень місяць 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері в сумі 4117,72 грн., чим спричинила державі матеріальні збитки на вказану суму.

Таким чином, в період із березня місяця 2023 року по серпень місяць 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері в сумі 4117,72 грн., чим спричинила державі матеріальні збитки на вказану суму, в особі управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації.

Крім цього, 18 травня 2023 року ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні УСЗН Ужгородської райдержадміністрацїї за адресою: смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 71, з метою незаконного збагачення, умисно, достовірно знаючи, що не має права на отримання допомоги як одинока мати, внесла до заяви №1092 від 18.05.2023 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України №441 від 21.04.2015, а саме про допомогу на дітей одиноким матерям, що містили неправдиві відомості, як підставу для нарахування соціальної допомоги одиноким матерям, приховала інформацію при перевірці її соціальними працівниками про те, що вона постійно проживає з особою, від якої народила дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча фактично з самого народження вказаних дітей проживає з їх батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , яку подала до Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, внаслідок чого в період із травня місяця 2023 року по жовтень місяць 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері в сумі 4916,88 грн., чим спричинила державі матеріальні збитки на вказану суму.

Таким чином, в період із травня місяця 2023 року по жовтень місяць 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері в сумі 4916,88 грн., чим спричинила державі матеріальні збитки на вказану суму, в особі управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації.

Окрім того, 1 грудня 2023 року ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні УСЗН Ужгородської райдержадміністрації за адресою: смт.Великий Березний, вул. Шевченка, 71, з метою незаконного збагачення, умисно, достовірно знаючи, що не має права на отримання допомоги як одинока мати, внесла до заяви №2430 від 01.12.2023 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг», форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України №441 від 21.04.2015, а саме про допомогу на дітей одиноким матерям, що містили неправдиві відомості, як підставу для нарахування соціальної допомоги одиноким матерям, приховала інформацію при перевірці її соціальними працівниками про те, що вона постійно проживає з особою, від якої народила дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча фактично з самого народження вказаних дітей проживає з їх батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , яку подала до Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, внаслідок чого в період із листопада місяця 2023 року по серпень місяць 2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері в сумі 7202,08 грн., чим спричинила державі матеріальні збитки на вказану суму.

Таким чином, в період із листопада місяця 2023 року по серпень місяць 2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері в сумі 7202,08 грн., чим спричинила державі матеріальні збитки на вказану суму, в особі управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.190 КК України, та вчинила заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.190 КК України.

18 лютого 2025 року між начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставіст.37 КПК Українинадані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024078070000099, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16 жовтня 2024 року, та обвинуваченою ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості. Згідно змісту вказаної угоди про визнання винуватості, ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2ст.190 КК України, та сторони погодилися на призначення останнійпокарання за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, з остаточним покаранням на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням. Також в угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди сторонами кримінального провадження, а саме для прокурора і обвинуваченої обмеження права на оскарження вироку, для обвинуваченої відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 п. 1 ч. 4ст. 474 КПК України, з яким сторони погодилися, а також наслідки її невиконання.

Представник потерпілої сторони надав письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12024078070000099.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав угоду про визнання винуватості, підтвердив в суді, що обвинувачена беззаперечно визнала обвинувачення в повному обсязі та погодилася на призначення вказаного покарання. Просить угоду про визнання винуватості затвердити, призначити обвинуваченій обумовлене в ній покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила, що розуміє зміст наданих їй законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. При цьому, обвинувачена ОСОБА_3 беззастережно визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1, ч.2 ст.190 КК України, із запропонованим видом та мірою покарання погодилася. Просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченої та наполягав на затвердженні вказаної угоди, зазначив, що вказана угода укладена добровільно, просив угоду затвердити та призначити ОСОБА_3 узгоджене в угоді покарання, іспитовий строк визначити мінімальний.

Кримінальне провадження розглядається у відсутності представника потерпілого, неявка якого не перешкоджає розгляду. При прийнятті рішення про розгляд справи за відсутності представника потерпілого враховується те, що судом своєчасно надіслано повідомлення, в якому вказується про дату, час та місце розгляду справи й те, що представником потерпілого подано заяву про розгляд справи без участі представника потерпілого, в якій підтверджує про надання згоди прокурору на укладення угоди між прокурором та обвинуваченою, яку просить затвердити.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд, перевіривши угоду про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальнувідповідальність, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з огляду на таке.

Судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 повністю розуміє свої права, визначені в п.1 ч.4ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди.

На підставі пояснень обвинуваченої ОСОБА_3 суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно дост. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідноч.4ст.469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, і вказані кримінальні правопорушення відповідно дост.12КК України є відповідно кримінальним проступком та нетяжким злочином.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 відповідно дост. 67 КК України, судом не встановлено,обставинами, які пом`якшують покарання останньої відповідно дост.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Також судом установлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст.469,472 КПК України,міра покарання,узгоджена прокуроромта обвинуваченою,визначена умежах санкційч.1,ч.2ст.190ККУкраїни та відповідає загальним засадам призначення покарання, крім того, таке покарання узгоджено з урахуваннямст. 65, ст.70 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 єнезаміжньою, має на утриманні 5 малолітніх дітей, є непрацевлаштованою, працездатною, має місце реєстрації та місце постійного проживання, за яким характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч.1ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченої ОСОБА_3 , суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, особі обвинуваченої, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Відповідно до ст.75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно положень п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК України визначаються виключно судом.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, та призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.

Речових доказів та процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався. Підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.373,374,475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угодупро визнаннявинуватості від18лютого 2025року,укладену міжначальником ВеликоберезнянськоговідділуУжгородської окружноїпрокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені 16 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024078070000099.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України і призначити:

- за ч.1 ст.190 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн;

- за ч. 2 ст. 190 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов`язки.

На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 обраховувати з дня ухвалення вироку - з 18 лютого 2025 року.

Запобіжний західОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбаченихст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку.

Суддя ОСОБА_1