Справа №522/7128/24
Провадження №1-кс/522/1237/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
17 лютого 2025 року Місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні заяву прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_6 ,
УСТАНОВИВ:
Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 подав заяву про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 від розгляду клопотання слідчого про передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами нежитлової будівлі торгово-офісного центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, 1 загальною площею 7363,5 кв.м. та нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, б-р. Приморський, 7 загальною площею 3487,6 кв.м. в рамках кримінального провадження №42024163010000015 від 15.03.2024, мотивуючи заяву наступним.
На думку прокурора, що незважаючи на те, що подане клопотання має на меті передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна загальною вартістю понад триста п`ятдесят два мільйони гривень, слідчий суддя під час дії в Україні воєнного стану та залежності держави від зовнішніх грошових надходжень, всупереч тому, що стороні захисту з моменту подання клопотання до суду до дати його розгляду надавався час для ознайомлення з матеріалами провадження, у судовому засіданні задовольнив клопотання сторони захисту щодо надання можливості ознайомлення з матеріалами клопотання.
Вищевказані обставини, як вважає прокурор, фактично призводять до зловживань з боку власника арештованого майна своїми процесуальними правами, безпідставного затягування розгляду відповідного клопотання та свідчать про можливу упередженість слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 .
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подану заяву про відвід слідчого судді та просили її задовольнити з наведених підстав.
Представник власника майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви прокурора, вважаючи її необґрунтованою.
Розглянувши заяву про відвід, заслухавши захисників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Пункт 4 частини 1 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду.
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні для більш детального аналізу. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Це положення узгоджується зі ст.9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява №4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява №33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява №73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував слідчий суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).
Під час розгляду заяви прокурора ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_6 , судом не встановлено існування сумнівів в об`єктивності слідчого судді та його неупередженості, що було б підставою для його відводу на підставі положень кримінального процесуального закону, які регламентують підстави для відводу слідчого судді. Достатніх доказів прокурором не надано.
Судом встановлено, що побоювання прокурора у недостатній неупередженості та об`єктивності слідчого судді ОСОБА_6 фактично зводяться до незгоди з тим як головуючий керує ходом судового засідання, порядком вчинення процесуальних дій, який встановлюється слідчим суддею та з процесуальними рішеннями слідчого судді і не дотриманням строків розгляду клопотання слідчого про передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами в межах кримінального провадження №42024163010000015 від 15.03.2024.
За встановлених обставин, неможливо однозначно стверджувати, що сумніви прокурора стосовно неупередженості та необ`єктивності слідчого судді ОСОБА_6 є об`єктивно обґрунтованими. Також, прокурором не надано інформації щодо можливих видимих ознак упередженості слідчого судді ОСОБА_6 або його необ`єктивності, як і докази підтвердження обставин, зазначених у ст.75 КПК України, а тому не можна вважати викладені обставини й відповідно такі сумніви об`єктивно виправданими.
Сумніви прокурора щодо неупередженого розгляду клопотання та щодо прийняття за результатом його розгляду обґрунтованого, вмотивованого та законного рішення, мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, належними та допустимими доказами не підтверджуються.
Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Не зважаючи на те, що поведінка слідчого судді не викликає об`єктивних побоювань щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача, однак може бути пов`язана з питанням особистих переконань.
При цьому суд вважає, що у разі не задоволення заявленого відводу та його розгляду слідчим суддею по суті незалежно від прийнятого рішення, сторона, яка звернулась з відповідним клопотанням та інші учасники кримінального провадження, або інші сторонні спостерігачі, можуть стверджувати, що таке рішення слідчого судді, є наслідком його неупередженості.
Судом встановлено, що у сторони обвинувачення, як у заявника - прокурора ОСОБА_4 , так і у слідчого Цуркана, є сумніви щодо об`єктивного відправлення правосуддя у вказаній справі слідчим суддею ОСОБА_6 , а тому суд, враховуючи, що «інститут відводу» покликаний ліквідувати найменший сумнів у відправленні суддею правосуддя, навіть якщо сумніви є безпідставними, оскільки тут є головним «публічний інтерес», з метою уникнення будь-яких сумніві у об`єктивності слідчого судді у стороннього спостерігача, суд приходить до висновку, що заява про відвід слідчого судді ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 369-372, 376 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_6 - задовольнити.
Відвести слідчого суддю ОСОБА_6 від участі у розгляді клопотання про передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (справа №522/7128/24, провадження №1-кс/522/979/25).
Копію ухвали про відвід передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси - для виконання вимог ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2025 |
Оприлюднено | 20.02.2025 |
Номер документу | 125252711 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Заява про відвід судді |
Кримінальне
Приморський районний суд м.Одеси
Коваленко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні