Рішення

від 12.02.2025 по справі 175/18254/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/18254/24

Провадження № 2/175/2854/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

12 лютого 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

за участю секретаря Рожкової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, Служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Ухвалою суду від 06 грудня 2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27 грудня 2024 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка та її адвокат позовні вимоги підтримали та просили суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітків (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі позову. Не заперечувала проти ухвалення заочного судового рішення.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повернутим рекомендованим повідомленням з відміткою «за закінченням терміну зберігання», однак у судове засідання не з`явився, причини неявки у судове засідання не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, пояснень чи відзиву до суду не подавав, а тому зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Представник Служби у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача, при ухваленні судового рішення покладався на розсуд суду.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, ознайомившись з наданими доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьком зазначений ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 07 липня 2015 року, актовий запис №784 (а.с. 8).

Як пояснила позивач у судовому засіданні, вона з відповідачем розірвала всі відносини з 2014 року, однак формально шлюб розірвано на підставі рішення Бабушкнського районного суду міста Дніпропетровська від 29 липня 2019 року. Наразі місце знаходження відповідача -російська федерація.

Як встановлено в судовому засіданні, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус «Дитина-інвалід» діагноз: атиповий аутизм, у зв`язку з чим потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою ЛКК №172 від 17 серпня 2021 року (а.с. 25) та посвідченням Дитини з інвалідністю (а.с. 26).

Згідно Акту СТ «Утес» від 11 листопада 2024 року (а.с. 24), сусіди позивачки підтверджують той факт, що з 2020 року малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на постійній основі проживає лише з матір`ю ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_4 у садовому товаристві «Утес». Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає своїм батьком ОСОБА_4 . З 2020 року жодного разу ОСОБА_2 не бачили. Вихованням дитини займаються виключно ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4 .

Згідно з Характеристикою малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з колишнього місця навчання - Дніпровської початкової школи №107, мати ОСОБА_3 брала активну участь у житті класу, регулярно відвідувала батьківські збори. Приводили дитину до школи та забирали дитину зі школи виключно мати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4 , якого малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає своїм батьком. Жодного разу ОСОБА_2 на батьківські збори не з`являвся, навчанням дитини не цікавився (а.с. 27).

Відповідно до Довідки КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Дніпровської міської ради №893 від 27 листопада 2024 року (а.с. 29) малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на диспансерному обліку як дитина з інвалідністю. На прийом до лікаря приходить у супроводі матері ОСОБА_1 або бабусі. Жодного разу батько ОСОБА_2 у лікаря педіатра не цікавився здоров`ям малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з Характеристикою малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з нинішнього місця навчання - Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа №78», мати активно займається розвитком дитини - чотири рази та тиждень з ним займаються додатково три спеціалісти з розвитку - дефектолог, логопед, психолог. Дитина відвідує індивідуальну програму розвитку. Приводять дитину до школи та забирають дитину зі школи виключно мати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4 , якого малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає своїм батьком. Біологічний батько дитини ОСОБА_2 вихованням дитини не займається, успіхами дитини не цікавиться, на батьківські збори не приходить (а.с. 30).

Згідно з Довідкою «Дніпропетровського центру соціально-психологічної допомоги» №143 від 19 грудня 2024 року, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виховується в повноцінній родині, де відчуває себе комфортно, спокійно та захищено. Мати дитини ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4 є для ОСОБА_3 авторитетними та домінуючими особами в його житті, забезпечують всі потреби дитини. ОСОБА_4 компенсує дитині відсутність уваги з боку біологічного батька ОСОБА_2 . Відсутність біологічного батька в житті ОСОБА_3 не вплинуло на психологічний розвиток дитини.

При розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суду надано Рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №21 від 15 січня 2025 року про затвердження Висновку Виконавчого комітету як органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав зі стягненням аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Акту обстеження умов проживання від 17 грудня 2024 року, обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживають ОСОБА_1 , її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та чоловік ОСОБА_4 . У малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є окрема кімната, свої гаджети, має облаштоване місце для навчання, дитина має все необхідне ля побуту, навчання. Атмосфера у родині дружня, вихованням малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 замаються мати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4 .

У відповідності з ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків, що узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 420/1753/18 (провадження № 61-22933св19) від 14 травня 2020 року.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У відповідності з принципами Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, які виходячи з ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства: дитина для повного та гармонійного розвитку її особи потребує любові і розумі Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батька усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, який набрав чинності 08 липня 2017 року, до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України внесено зміни, згідно яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі викладеного, детально проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачкою надано достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від виконання своїх батьківських обов`язків та його небажання виховувати сина, а тому позовні вимоги про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги доведені належними, допустимими та достатніми доказами, через що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 1 211 грн. 20 коп., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп. за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 6, 7, 15, 17-19, 164, 165, 166, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судом законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, Служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.

Позбавити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітків (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 02 грудня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , сплачений позивачем при подачі позову судовий збір за подання позову про позбавлення батьківських прав в сумі 1 211 грн. 20 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Озерянська Ж.М.