Ухвала

від 18.02.2025 по справі 183/985/25

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/985/25

№ 2-з/183/11/25

У Х В А Л А

18 лютого 2025 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засідання заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в :

17 лютого 20205 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» про стягнення заборгованості за договором позики.

Розмір позовних вимог становить 2450233,80 грн. (два мільйони чотириста п`ятдесят тисяч двісті тридцять три грн. 80 коп.)

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» має у власності нерухоме майно, а також майнові права (договори оренди, емфітевзису, тощо), у той же час, він позбавлений можливості надати докази наявності у відповідача зазначеного вище майна, оскільки через кібератаку, реєстри не працюють.

ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що майно, зареєстроване за ТОВ «ФГ ДАР ПОПАСНЕ», може бути відчужене до прийняття судом рішення про стягнення заборгованості за договором, що ускладнить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду та захист його прав.

Задля збереження існуючого стану, з метою уникнення передання відповідачем майна третім особам, є об`єктивна необхідність накласти заборону відчуження нерухомого майна, належного відповідачу.

Враховуючи наведене, у заяві ОСОБА_1 , посилаючись на вимоги ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, просив суд:

-з метою забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» про стягнення заборгованості за договором позики, заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» та будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівлі-продаж, дарування, міна, найм, виділ часток та інше), по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам, переоформлення документів, а також інші дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав стосовно нерухомого майна та майнових прав на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ»

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Враховуючи наведене, учасники справи не повідомлялися про розгляд заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд приходить до нижченаведеного.

30 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» про стягнення заборгованості за договором позики.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» заборгованість за договором позики від 24.12.2023 р. у розмірі 2450233,80 грн. (два мільйони чотириста п`ятдесят тисяч двісті тридцять три грн. 80 коп.)

Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Таким чином,предметом споруу цивільнійсправі єоб`єктспірних правовідносини,з приводуякого виникправовий конфліктміж позивачемі відповідачем,а саме сумазаборгованості задоговором позики від 24.12.2023 р. у розмірі 2450233,80 грн.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 149 ЦПК України,

1. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

На підставі ст. 150 ЦПК України,

1. Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

3. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.

7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій.

8. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), до таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

9. Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

10. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушеньЗакону України"Про запобігання корупції".

11. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

12. Арешт на майнові права у вигляді майнових прав у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленомустаттею 64Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, які знаходяться в Національному банку України або іноземних банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам, для забезпечення здійснення грошових розрахунків.

Згідно приписів ч. 6-11 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Судова практика, зокрема Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», звертає увагу на те, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

З метою мінімізації можливих зловживань із забезпеченням позову, необхідно дотримуватися правил, визначених процесуальним законодавством:

По-перше, суду має бути надане підтвердження існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

По-друге, забезпечення позову має бути обґрунтованим, тобто заявник повинен обґрунтувати, чому невжиття заходів забезпечення може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду та як саме.

По-третє, вид забезпечення позову повинен бути відповідати позовним вимогам та їхньому обсягу.

Велика Палата Верховного Суду висловлювала свою правову позицію стосовно того, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).

Як зазначалося вище, у позовній заяві ОСОБА_1 просить суд стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» заборгованість за договором позики від 24.12.2023 р. у розмірі 2450233,80 грн., а у заяві про забезпечення позову ставить питання про накладення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» та будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівлі-продаж, дарування, міна, найм, виділ часток та інше), по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам, переоформлення документів, а також інші дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав стосовно нерухомого майна та майнових прав на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ».

Суд приходить до висновку, що заявник не обґрунтував, що невжиття саме зазначених заходів забезпечення може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, також не надав доказів наявності у власності відповідача нерухомого майна та інших майнових прав на нерухоме майно, не довів обсягу та вартості зазначеного майна.

Крім того, суд приходить до висновку, що забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти дії стосовно всього нерухомого майна та майнових прав ТОВ «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Так, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Суд вважає, що підстави та вид забезпечення позову не відповідають обсягу позовних вимог, оскільки, як зазначалося судом вище, предметом споруу цивільнійсправі єсума заборгованостіза договоромпозики від 24.12.2023 р. у розмірі 2450233,80 грн., у зв`язку з чим, забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти дії стосовно всього нерухомого майна та майнових прав ТОВ «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» не є співмірними із заявленими позовними вимогами та порушує принцип співмірності та може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про необґрунтованість заяви, у зв`язку з чим, у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову належить відмовити.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвалу складено та підписано 18 лютого 2025 року.

Суддя Д.І. Городецький