Рішення

від 18.02.2025 по справі 215/72/25

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/72/25

2/215/1109/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання Савельєвої Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

03.01.2025 представник позивача, адвокат Зеркін А.С., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ «ПівнГЗК» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, в якій просив стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`ю позивачу у розмірі 500 000 грн.

В обґрунтуванняпозову представниквказує,що загальний стаж роботи позивача на ПРАТ «ПІВНГЗК» складає 45 років, при цьому професійний маршрут та трудова діяльність: 22.06.79-31.07.79 помічник машиніста екскаватора, кар`єр "Центральний ГЗК"; 01.09.75-01.10.80 - навчання в інституті; 30.10.80-14.01.88 - машиніст (помічник) екскаватора, гірничий майстер першотравневого кар`єру "Північний ГЗК"; 14.01.88-22.09.88 - секретар партійного бюро, Першотравневий кар`єр "Північний ГЗК"; 23.09.88-05.10.98 - помічник машиніста екскаватора, начальник (заступник дільниці Першотравневий кар`єр "Північний ГЗК"; 05.10.98-22.11.99 - начальник (заступник) бюро, відділ організації праці та зарплати управління комбінату ВАТ "Північний ГЗК"; 22.11.99-30.07.10 - головний (заступник) інженер, Першотравневий та Ганнівський кар`єр ВАТ "Північний ГЗК"; 30.07.10-26.08.20 начальник кар`єру, Ганнівський кар`єр ПРТ «ПІВНГЗК". Згідно з Державними санітарними нормами та правилами умови праці відносяться до 3 класу 1 ступеню (шкідливі).

14 лютого 2022 року було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ф. П-4, п. 13 якого встановлено висновок про наявність шкідливих умов праці начальника Ганнівського кар`єру ОСОБА_1 відносяться: за вмістом аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони - до 3 класу ступеня (шкідливі 1), загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 1 ступеня (шкідливі). Також з п. 17 Акту вбачається, що хронічне професійне захворювання (отроня) виникло за таких обставин: працюючи начальником Ганнівського кар?єру з 30.07.2010 по 26.08.2020 виконував керування виробничо-господарською діяльністю кар`єру, роботою з охорони праці; забезпечував правильну організацію та раціональну технологію гірничих робіт, забезпечував та контролював виконання виробничих завдань на робочих місцях Ганнівського кар`єру, виконував встановлені техніко-економічні показники відповідно до діючих інструкцій, державних стандартів, технічних умов, тощо. Внаслідок недосконалості відкритого видобутку руди підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолів фіброгенної дії (пилу з вмістом вільного кремнію діоксиду від 10 до 70%) в повітрі робочої зони. Згідно медичного висновку лікарсько екслергеної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 18.01.2022 №81 підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут: з 30.10.1980 по 06.12.1982 - машиніст екскаватора Першотравневого кар`єру «Північний ГЗК»; з 23.09.1988 по 15.11.1990 - помічник машиніста екскаватора Першотравневого кар`єру «Північний ГЗК».

З п.18 Акту вбачається, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) став пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,2 рази і складала 2,4 мг/м' при ГДК 2,0. У відповідності до п.20 Акту визначено, що враховуючи стаж роботи ОСОБА_1 в умовах шкідливих факторів неодноразову зміну керівників підприємства, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти, нормативи встановити неможливо. Довідкою МСЕК серія 12 ААА №127098 від 14.03.2023 року, позивачу повторно та безстроково (з 06 березня 2023 року) було встановлено 60% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню та третю групу інвалідності.

Таким чином представник вважає, що з вини ПРАТ «ПІВНГЗК», яке порушило норми з безпеки праці та не забезпечило безпечних умови праці, позивачу спричинена моральна шкода. Позивач протягом тривалого періоду часу звертається до медичних установ за медичною допомогою для покращення стану свого здоров`я, оскільки отримане професійне захворювання постійно його турбує. В зв`язку з отриманим професійним захворюванням змінилося життя позивача, погіршилася його якість, що завдає йому моральних страждань. Позивач скаржиться на задишку при незначному фізичному навантажені, приступоподібний сухий кашель іноді з виділенням слизового харкотиння, важкість у грудній клітці, щоденні приступи задухи до 2-3 р.д, які знімаються інг. Беродуал, періодичний головний біль, запаморочення при підвищенні АТ, періодичний біль та обмеження рухів у поперековій ділянці, періодичну печію при погрішності у дієті, зниження зору, загальну слабкість. Пересуваючись по вулиці, позивач відчуває постійну задишку, у зв`язку з чим підвищується пульс, що також заважає нормальній життєдіяльності, перебуваючи у громадських місцях, транспорті, Позивач, відчуваючи приступ кашлю, часто бачить на власні очі, які на нього звертають увагу оточуючі. У зв`язку з хворобою позивач змушений багато часу проводити у лікарнях, де незадовільні умови для життя, побутові незручності. Під час лікування позивач змушений переносити біль, приймати велику кількість ліків, тому виходячи з тривалості роботи у відповідача, просить стягнути з ПрАТ 500 000 грн. моральної шкоди.

Стислий виклад заперечень відповідача.

03.02.2025 представник відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» Львов А.Л. надав відзив на позовну заяву. Вказує, що Позивачем не надано доказів встановлення стійкої втрати працездатності вперше. В якості доказу стійкої втрати працездатності надано довідку МСЕК про повторний (не певинний) огляд та в даній довідці не вказано за якими професійними захворюваннями встановлено стійку втрату працездатності та чи пов`язані дані захворювання із тими, що розслідувались Відпровідачем, згідно Акта П-4 від 14.02.2022 (копія додається). З наявних у справі доказів вбачається у позивача наявність професійного захворювання, але позивачем не надано доказів того, що саме це професійне захворювання викликало стійку втрату працездатності. Такий висновок обґрунтовується тим, що довідка МСЕК від 14.03.2023 серії 12ААА №127098 не містить інформації про те, що вона видана за наслідками первісного медичного огляду, а також вона не містить інформації, за якими захворюваннями позивачеві встановлено стійку втрату працездатності та інвалідність. Тобто, не виключається ситуація, коли особа дійсно має професійне захворювання, але надана позивачем довідка МСЕК від 14.03.2023 серії 12ААА №127098 видана за фактом інших захворювань, які викликали стійку втрату працездатності та не є професійними, а можуть бути загальними. З даної довідки не зрозуміло, чи стосується вона професійного захворювання, яке отримано на іншому підприємстві, чи взагалі стосується загального захворювання. Тобто, позивачем не надано будь якого документального підтвердження, що довідка МСЕК від 14.03.2023 серії 12ААА №127098 видана саме за результатами того профзахворювання, яке розслідувалось, згідно з Актом П-4 від 14.02.2022, і відносно якого на ПРАТ «ПІВНГЗК» інститутом медицини праці направлено повідомлення за ф.П-3.

Крім того,звертає увагуна те,що стажроботи позивачаза виробничоюпрофесією «помічникмашиніста екскаватора»є незначним:з 22.06.1979по 31.07.1979,з 23.09.1988по 16.11.1990,або 02роки 03місяці та05днів.Решту своготрудового шляхупозивач працювавна керівнихпосадах:з 16.11.1990по 15.09.1999 заступникначальника,начальник виробничоїділянки №4;з січняпо вересень1988року секретарем партійногобюро;з 22.11.1999по 06.09.2000 заступникомголовного інженераз БВР;з 07.09.2000по 17.06.2002 головнимінженером Першотравневогокар`єру;з 18.06.2002по 29.07.2010 головнимінженером Ганнівськогокар`єру;з 30.07.2010по 26.08.2020 начальникомГаннівського кар`єру. На відміну від працівників основних професій, ІТР не підпадають під високу інтенсивність шкідливого впливу пилу фіброгенної дії, оскільки основний час їх роботи займає вирішення організаційних питань в умовах офісних приміщень (робота з документами, участь в нарадах, видача нарядів та завдань, інструктаж працівників, перевірка знань з охорони праці та ін.) Також, Позивач в силу посадових обов`язків особисто відповідав за стан пилеподавлення та вжиття організаційних та технічних заходів з забезпечення здорових та безпечних умов праці. Оскільки концентрація пилу в повітрі його робочих місць перевищувала допустимі норми, відповідно, позивач неналежним чином виконував свої посадові обов`язки, що й стало передумовою виникнення в нього професійного захворювання. В розумінні ст. 23 ЦК України дані обставини є істотними та такими, що впливають на визначення розміру відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим представник просить застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст.1193 ЦК України.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи хворим на хронічне професійне захворювання з 2014 року, продовжував працювати в умовах впливу шкідливого фактору - пилу фіброгенної дії, не повідомляючи відповідача про необхідність його виведення із шкідливих умов та рекомендації лікарів. Таким чином, дані дії позивача є несумісними із наступним намаганням звинуватити підприємство відповідача у виникненні професійних захворювань, адже якби позивач діяв добросовісно та повідомив відповідача про наявність в нього хронічних захворювань, до роботи у шкідливих умовах він би не допускався, тому представник просить суд застосувати до спірних правовідносин ст.1193 ЦК України, оскільки хронічні професійні захворювання виникли, в тому числі, внаслідок умисного порушення Позивачем нормативних актів з охорони і безпеки праці.

Також представник вказує, що за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці позивач, відповідно до ст. 7 Закону України «Про охорону праці», користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами та компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством та Колективним договором ПРАТ «ПІВНГЗК». За таких умов, покладення на відповідача повної відповідальності за втрату професійної працездатності, отриманої внаслідок свідомих та зважених дій позивача, буде несправедливим. Позивач мав серйозні проблеми із здоров`ям, але перебуваючи на диспансерному обліку з хронічними хворобами продовжував працювати в шкідливих умовах, що, безумовно, і стало передумовою для розвитку в нього цих професійних захворювань. Навіть суттєве погіршення стану здоров`я не змусило позивача змінити професію, пройти навчання новій професії. Зазначене, на думку представник, свідчить про недбале ставлення позивача до свого здоров`я та суто матеріальний інтерес до вирішення цієї справи. Крім того, просить врахувати, що позивачу органом Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та щомісячних платежів, що компенсували йому втрачений заробіток. Позивач не позбавлений засобів до існування та задоволення власних потреб, оскільки отримує пенсію. Представник погоджується з тим, що позивач дійсно зазнає моральних страждань внаслідок отриманих профзахворювань, проте відповідно до Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П 3 остаточний діагноз позивачу встановлено в 2022 році, отже зважаючи на нетривалий строк цих страждань і відшкодування моральної шкоди повинно бути не занадто великим.

Також зазначає, що в разі, якщо суд дійде висновку про необхідність стягнення моральної шкоди, при стягненні цієї суми не потрібно зазначати про стягнення податків, так як питання щодо оподаткування стягнутих сум повинно вирішуватись не судовим рішенням, а відповідно до норм податкового законодавства України, чинного на момент виконання рішення суду, тобто на час отримання доходу. Зазначений висновок підтверджується численними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, роз`ясненнями Державної податкової служби України.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.01.2025 постановлено ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача Львова А.Л. про розгляд справи в загальному позовному провадженні або в порядку спрощеного з повідомленням сторін та про витребування доказів, а також було продовжено строк для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 30.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідача Львова А.Л. про витребування доказів та залучення третьої особи по справі.

11.02.2025 постановлено ухвалу суду в якій відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Львова А.Л., про зобов`язання позивача надати суду відповіді на поставлені відповідачем питання.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 в проміжок часу з 30.10.1980 по 26.08.2020 працював на різних посадах ПрАТ «ПівнГЗК», загальний стаж роботи позивача 45 років 00 місяців, з них: 10 років 00 місяців за професією, та 10 років 00місяців уцеху в умовах впливу шкідливих факторів, що підтверджується копією трудової книжки та актом розслідування хронічного професійного захворювання від 14.02.2022 (а.с. 12-15, 6-10).

Згідно п. 14 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 14.02.2022 ОСОБА_1 встановлено діагноз: Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність другого ступеня. Код J44, що також підтверджується виписками із медичних карт №3684, №466, інформаційною довідкою та медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідницький інститут промислової медицини» від 18.01.2022 №81 (а.с. 8, 17-18, 21-22, 23-24, 19-20).

Відповідно до п.п. 17, 18, 19 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14 лютого 2022 року, ОСОБА_1 працюючи начальником Ганнівського кар?єру з 30.07.2010 по 26.08.2020 виконував керування виробничо-господарською діяльністю кар?єру, роботою з охорони праці; забезпечував правильну організацію та раціональну технологію гірничих робіт, забезпечував та контролював виконання виробничих завдань на робочих місцях Ганнівського кар?єру. виконував встановлені техніко-економічні показники відповідно до діючих інструкцій, державних стандартів, технічних умов, тощо. Внаслідок недосконалості відкритого видобутку руди підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолів фібро генної дії (пилу з вмістом вільного кремнію діоксину від 10 до 70%) в повітрі робочої зони. Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідницький інститут промислової медицини» від 18.01.2022 №81, Підставою для встановлення професійногохарактеру захворювання також послужив профмаршруг: з 30.10.1980 по 06.12.1982 - машиніст екскаватора Першотравневого кар?єру «Північний ГЗК»; з 23.09.1988 по 15.11.1990 - помічник машиніста екскаватора Пертотравневого кар?єру «Північний ГЗК».

Причиною виникненняхронічного захворювання(отруєння)є пилпереважно фіброгенноїдії:концентрація пилупереважно фіброгенноїдії звмістом вільногодіоксиду кремніювід 10до 70%в повітріробочої зониперевищувала гранично-допустимув 1.2рази іскладала 2,4мг/м3при ГДК2,0мг/м3згідно вимог«Гігієнічних регламентівхімічних речовину повітріробочої зони»,затверджених наказомМіністерства охорониздоров?я Українивід 14.07.2020№ 1596. З метою ліквідації і запобігання виникненню хронічного професійного захворювання (отруєння) пропонується ОСОБА_2 , генеральному директору ПРАТ «ПІВНГЗК»: розробити та впровадити заходи щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що призвели до професійних захворювань шляхом дотримування основних напрямків в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій; підвищити контроль відповідальних осіб за забезпеченням і використанням працюючими ЗІЗ органів дихання та інших засобів індивідуального захисту; інформувати ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, Криворізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про вжиття запропонованих заходів (а.с. 8-9).

Відповідно до п. 13 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14 лютого 2022 року, умови праці ОСОБА_1 відносяться: за вмістом аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі), загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 1 ступеня (шкідливі) (а.с. 8).

Довідкою МСЕК від 14.03.2023 позивачу при повторному огляді встановлено з 06.03. 2023 року безстроково третю групу інвалідності та 60 % втрати професійної працездатності, за висновком якого він потребує: санаторно-курортне лікування, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення (а.с. 16).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

В даному випадку стосовно посилань представника відповідача в свої клопотаннях про неналежне виконання ТОВ «МЕДИКОМ КРИВБАС» своїх обов`язків щодо проведень щорічних медичних оглядів стосовно ОСОБА_1 , суд вважає необхідним звернути увагу, що це не впливає на належність виконання обов`язків покладених на відповідача відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14 лютого 2022 року, як вказувалось раніше, визначено, що ОСОБА_1 працюючи начальником Ганнівського кар?єру внаслідок недосконалості відкритого видобутку руди підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолів фібро генної дії (пилу з вмістом вільного кремнію діоксину від 10 до 70%) в повітрі робочої зони. Крім того, підставою для встановлення професійногохарактеру захворювання також послужив профмаршруг: з 30.10.1980 по 06.12.1982 - машиніст екскаватора Першотравневого кар?єру «Північний ГЗК»; з 23.09.1988 по 15.11.1990 - помічник машиніста екскаватора Пертотравневого кар?єру «Північний ГЗК».

Так, ОСОБА_1 працюючи начальником Ганнівського кар?єру з 30.07.2010 по 26.08.2020 виконував керування виробничо-господарською діяльністю кар?єру, роботою з охорони праці; забезпечував правильну організацію та раціональну технологію гірничих робіт, забезпечував та контролював виконання виробничих завдань на робочих місцях Ганнівського кар?єру, виконував встановлені техніко-економічні показники відповідно до діючих інструкцій, державних стандартів, технічних умов, що також узгоджується з долученою відповідачем посадовою інструкцією начальника Ганнівського кар`єру від 03.10.2011.

Умови праці ОСОБА_1 відносяться до 3 класу 1 ступеня шкідливості.

Причиною виникнення хронічного захворювання (отруєння) є пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1.2 рази і складала 2,4 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3 згідно вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України від 14.07.2020 № 1596.

Крім того, з метою ліквідації і запобігання виникненню хронічного професійного захворювання (отруєння) пропонується ОСОБА_2 , генеральному директору ПРАТ «ПІВНГЗК»: розробити та впровадити заходи щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що призвели до професійних захворювань шляхом дотримування основних напрямків в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій; підвищити контроль відповідальних осіб за забезпеченням і використанням працюючими ЗІЗ органів дихання та інших засобів індивідуального захисту; інформувати ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, Криворізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про вжиття запропонованих заходів.

Також, суд вважає необхідним звернути увагу на те, що надані позивачем по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України.

При цьому, Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14 лютого 2022 року складався комісією до складу якої також входили: лікар з гігієни праці відділу охорони праці ПрАТ «ПівнГЗК» та інспектор з охорони праці первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПрАТ «ПівнГЗК».

В свою чергу з трудової книжки позивача та Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, судом встановлено, що позивач весь період своєї трудової діяльності працював лише на підприємстві відповідача, та хронічні захворювання отримав, зокрема і через роботу в шкідливих умовах при виконанні ним трудових обов`язків, при цьому матеріали справи містять достатньо доказів щодо спричинення позивачу ОСОБА_1 в результаті отриманих на виробництві професійних захворювань, моральної шкоди.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Так, суд враховує тривалість роботи позивача на ПрАТ «ПівнГЗК» в умовах впливу шкідливих факторів, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушує його нормальні життєві зв`язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності 60 % та третю групу інвалідності, тривалість розладу його здоров`я, припинення трудової діяльності, періодичне лікування, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, врахувавши роз`яснення викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 щодо відшкодування розміру моральної шкоди, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути на користь позивача 360 000 грн. з ПрАТ «ПівнГЗК» у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що просить позивач завищеною.

Суд не погоджується з посиланнями представника відповідача та не може взяти до уваги його доводи про добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та необхідності застосування ст. 1193 ЦК України, оскільки добровільне виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не звільняє відповідача від обов`язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Також, суд зазначає, що задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, визначає суму без утримання податків й інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого на підставізаконувиступає роботодавець, тому суд, задовольняючи вимоги про стягнення зазначених сум на користь особи, визначає такі суми без утримання податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 7 жовтня 2020 року по справі № 523/14396/19.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Позивач подав позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Отже, з урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.

З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3600,00 грн., що становить один відсоток ціни позову.

На підставі ст.43 Конституції України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 360 000 (триста шістдесят тисяч) грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 3600,00 грн. на користь держави.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 18 лютого 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.

Суддя: