Ухвала

від 24.12.2024 по справі 562/3618/24

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/3618/24

У Х В А Л А

24.12.2024 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

представника власника майна ОСОБА_10

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022181130000142 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.292 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.292, ч.3 ст.15, ч 2 ст.292 КК України, -

встановив:

24 жовтня 2024 року до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022181130000142, яке 03 червня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.292, ч.5 ст.185 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.292, ч.5 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.292 КК України.

Підсудність даного кримінального провадження Здолбунівському районному суду Рівненської області визначено ухвалою Рівненського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується 02 січня 2025 року, мотивуючи тим, що наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що у випадку не обрання обвинуваченим запобіжного заходу, вони можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків з метою зміни показів, перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та їх захисник, адвокат ОСОБА_4 , заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просять змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, оскільки зменшилися ризики, які обгрунтовують застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Суд, заслухавши думку учасників процесу приходить до висновку, що клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічну пору доби слід задовольнити, оскільки ризики не зменшилися, на даний час є недопитаними свідки, представник потерпілого, обвинувачені можуть переховуватись від суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Відповідно до ст.12 КК України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років та від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна відповідно.

Отже, обвинуваченим необхідно продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту, виходячи з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема що обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на представника потерпілого, свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчать такі обставини, як: тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих їм злочинів.

Враховуючи вищевикладене, стадію судового розгляду, характер вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, такі запобіжні заходи як застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених та не усунуть передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики.

З урахуванням викладених обставин жоден інший більш м`який запобіжний захід, крім нічного домашнього арешту, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Нечипорук і Йонкало проти України (Заява № 42310/04) від 21.07.2011 в пункті 175 зазначено, що «… термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення…».

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Потерпілим АТ «Укртранснафта» також заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок пошкодження магістрального нафтопроводу.

Прокурор не заперечив щодо прийняття цивільного позову до спільного розгляду з кримінальним провадженням.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та їх захисник адвокат ОСОБА_4 заперечили щодо прийняття цивільного позову покликаючись на те, що цивільний позов підписано не правомочною особою, оскільки представник потерпілого не наділений правом підписувати цивільний позов. До позовної заяви не надано доказів належного уповноваження ОСОБА_11 на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені позивача у розумінні ст.58 ЦПК України. Крім того, як вбачається з цивільного позову, доданих до нього додатків та і взагалі з матеріалів кримінального провадження позивачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про понесені ним збитки.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1, 2 ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Проринки капіталута організованітоварні ринки"діє вінтересах власниківоблігацій,яким кримінальнимправопорушенням абоіншим суспільнонебезпечним діяннямзавдано майновоїшкоди,та яка(який)в порядку,встановленому цимКодексом,пред`явила (пред`явив)цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Згідно ч.1 ст.63 КПК Країни представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа.

Що стосується посилання обвинувачених та захисника на те, що позивачем до позову не додано доказів на підтвердження наведених обставин, то вказані обставини досліджуються при розгляді цивільного позову по суті.

Крім того, представник ТзОВ «Нафтогазтранс-2015» звернувся до Здолбунівського районного суду Рівненської області із клопотанням про скасування арешту на майно, а саме:

- автомобіль марки МАN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , власником якого являється ТОВ «Нафтогазтранс-2015»;

- ключі від автомобіля марки МАN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого являється ТОВ «Нафтогазтранс-2015».

- причеп (цистерна) SCHWARZMUELLER TS-3Е, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-код: НОМЕР_4 , власником якого являється ОСОБА_12 , користувачем якого є ТОВ «Нафтогазтранс-2015» користувачем якого є ТОВ «Нафтогазтранс-2015»

- рідину (нафтопродукція) місткістю по секціях: 1 секція 7 230 літрів, 2 секція 6 390 літрів, 3 секція 6 030 літрів, 4 секція порожня, 5 секція порожня, 6 секція 6 890 літрів», що знаходиться у вказаному причепі (цистерні) SCHWARZMUELLER TS-3Е, д.н.з. НОМЕР_3 , користувачем якого є ТОВ «Нафтогазтранс-2015».

В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 24.01.2023 року накладено арешт на зазначене вище майно власником або користувачем якого є ТОВ «Нафтогазтранс-2015».

На даний час у рамках кримінального провадження № 12022181130000142 від 03.06.2022р. із арештованим транспортним засобом були проведені всі необхідні слідчі (розшукові) дії, у тому числі призначені та проведені необхідні експертизи. Таким чином, відомості, які були важливими для даного кримінального провадження та які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягають до встановлення та які містилися власне на транспортному засобі вже встановлені та зафіксовані. В ході проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні причетність ТОВ «Нафтогазтранс 2015» не встановлено, будь-кому з посадових осіб ТОВ «Нафтогазтранс 2015» повідомлення про підозру та обвинувальний акт не вручено, а відтак на даний час є всі підстави вважати, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

Прокурор Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_13 в судовому засіданні вимоги клопотання не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Оскільки арештоване майно є речовим доказом.

Інші учасники процесу щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна не заперечили.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Так, згідно із ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Накладаючи арештслідчий суддявиходив зтого,що слідчимдоведено необхідністьзастосування арешту,з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх переховування, пошкодження, зникнення, знищення, пересування, передачі, відчуження, а також з метою відшкодування, завданої внаслідок кримінального правопорушення шкоди.

Враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження не розпочався, докази, в тому числі і речові, не досліджувалися суд вважає, що підстав для скасування майна не має.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні складений відповідно до вимог ст.291 КПК України. При його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для зупинення провадження відповідно до ст.335 КПК України або закриття даного кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 4-8 ч.1 та ч.2 ст.284 КПК України, немає.

Судом вчинено всі необхідні дії з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, а тому наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду

Керуючись статтями 128, 174, 181,314 316 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, строком на два місяці до 22 лютого 2025 року.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 протягом строку дії запобіжного заходу виконувати обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду;

-повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання;

-прибувати до суду за кожним його викликом, вимогою та визначеною ним періодичністю;

-утримуватись від спілкування з обвинуваченими, свідками та представниками потерпілого у кримінальному провадженні або будь-якими іншими особами, визначеними судом;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, строком на два місяці до 22 лютого 2025 року.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_6 протягом строку дії запобіжного заходу виконувати обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду;

-повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання;

-прибувати до суду за кожним його викликом, вимогою та визначеною ним періодичністю;

-утримуватись від спілкування з обвинуваченими, свідками та представниками потерпілого у кримінальному провадженні або будь-якими іншими особами, визначеними судом

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, строком на два місяці до 22 лютого 2025 року.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_9 протягом строку дії запобіжного заходу виконувати обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання;

-прибувати до суду за кожним його викликом, вимогою та визначеною ним періодичністю;

-утримуватись від спілкування з обвинуваченими, свідками та представниками потерпілого у кримінальному провадженні або будь-якими іншими особами, визначеними судом;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України.

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.185,ч.3ст.292КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.185,ч.3ст.292,ч.3ст.15,ч 2ст.292 КК України, яке 03.06.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022181130000142 до судового розгляду.

Кримінальне провадження розглянути у відкритому судовому засіданні в приміщені Здолбунівського районного суду (вул. Незалежності, 10, м. Здолбунів, Рівненської області) о 10.30 год. 03 січня 2025 року.

Прийняти цивільний позов Акціонерного товариства «Укртранснафта» до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 про відшкодування шкоди до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням, визнавши АТ «Укртранснафта» цивільним позивачем, а обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 цивільними відповідачами, яким роз`яснити право подати у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цивільного позову письмовий відзив проти позову.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранс-2015» в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя