Ухвала

від 18.02.2025 по справі 564/184/25

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 564/184/25

18 лютого 2025 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Зберун К.Ф.

розглянувши вм.Костопіль заявувідповідача ОСОБА_1 про відвідсудді,

В С Т А Н О В И В:

У провадженнісудді Костопільськогорайонного судуРівненської областіСнітчук Р.М.перебуває цивільнасправа запозовом Комунальногопідприємства "Управляючакомпанія "Костопільськебагатогалузеве житлово-комунальнепідприємство"Костопільської міськоїради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою судді від 16 січня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін 18 лютого 2025 року о 12 год. 00 хв.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, місце та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. 18.02.2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву та заяву про відвід судді.

Заява про відвід мотивована тим, що суддя Снітчук Р.М. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки є інші обставини, що викликають сумнів в її неупередженості та об`єктивності. Зокрема, відповідач має сумніви у її професійності, суддею допускалися порушення процесуального законодавства та матеріального права при розгляді справ, в яких він був стороною. Крім того, вказав, що суддя особисто заінтересована в результаті розгляду справи.

Згідно ч. 3, ч. 7, ч. 8 ст. 40 ЦПК України, враховуючи, що заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши подану заяву, перевіривши мотиви заявленого відводу, суд вважає заявлений відвід безпідставний, немотивований і таким, що до задоволення не підлягає.

Виходячи з положень частини другої ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Перевіривши наведені відповідачем підстави для відводу судді вважаю, що ним не обгрунтовано та не доведено обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Відповідачем зазначено надумані підстави, які мотивовані виключно незгодою із ухваленими суддею рішеннями.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу та не вказує на упередженість судді.

Доказів упередженості судді чи наявності обґрунтованих сумнівів у безсторонності суду відповідачем не наведено.

Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).

Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Об`єктивний критерій передбачає встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії», "Веттштайн проти Швейцарії»)

За суб`єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (рішення у справі "Білуха проти України").

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, у спростуванні якої достатніх доказів та мотивів відповідачем не вказано.

За наведеного суд дійшов висновку про те, що заявлений відвід є безпідставний, немотивований та до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 39, 40 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Снітчук Р.М. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Снітчук Р.М.