Рішення

від 06.02.2025 по справі 752/25965/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/25965/23

Провадження №2/752/819/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

представника позивача Зіміна М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УП Медіа», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Зімін Максим Вікторович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «УП Медіа», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет на веб-сайті «www.pravda.com.ua» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6/ у розділі «Розслідування» була оприлюднена публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7», авторами якої зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

За змістом вказаної статті її автори стверджують: «ІНФОРМАЦІЯ_8.»

Отже, автори даної статті стверджують, що ОСОБА_8 , перебуваючи на заступника ІНФОРМАЦІЯ_9 курував діяльністю департаменту закупівель вказаного міністерства.

Наведене твердження не відповідає дійсності.

Так, ОСОБА_8 , дійсно в період часу з березня 2020 року по липень 2021 року обіймав посаду заступника ІНФОРМАЦІЯ_9, де спрямовував та координував діяльність наступних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_10:

ІНФОРМАЦІЯ_11;

ІНФОРМАЦІЯ_12,

а також:

ІНФОРМАЦІЯ_13;

ІНФОРМАЦІЯ_14;

ІНФОРМАЦІЯ_15;

ІНФОРМАЦІЯ_16;

ІНФОРМАЦІЯ_17;

ІНФОРМАЦІЯ_18.

Позивач ніколи не мав жодного відношення до департаменту закупівель ІНФОРМАЦІЯ_10, не курував його діяльність, а відтак розміщена у мережі Інтернет на веб-сайті «www.pravda.com.ua» інформація є недостовірною та підлягає спростуванню.

У відповідності до Звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження веб- сторінки у мережі Інтернет від 12.06.2023 №131/2023-ЗВ вказану публікацію дійсно було оприлюднено ІНФОРМАЦІЯ_19 на веб-сайті «www.pravda.com.ua», кількість переглядів на даний час становить більше 107118. З цього слідує, що оспорювана інформація була доведена до необмеженого кола осіб.

Вірогідним власником веб-сайту «www.pravda.com.ua» є ТОВ «УП МЕДІА.

Основним приводом для звернення до суду є та обставина, що автор публікації та вірогідний власник веб-сайту оприлюднили інформацію явно негативного, кримінального змісту, до якої штучно намагаються «прив`язати» ОСОБА_1 , чим принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

Судові витрати позивача складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн., отриманням довідки про власника веб-сайту у сумі 500 грн., отримання звіту про результати фіксації і дослідження змісту веб-сторінки сумі 4500 грн. Позивач очікує понести витрати, пов`язані із витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 28972 грн.

Просив:

визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті «wvw.pravda.com.ua» у розділі «Розслідування» за адресою у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20/, під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_21.»;

зобов`язати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну іформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті «www.pravda.com.ua» у розділі «Розслідування» за адресою у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20/, під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_22», шляхом надання власнику веб-сайта « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Товариству з обмеженою відповідальністю «УП МЕДІА» (код ЄДРПОУ 44157477) для розміщення тексту спростування на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у розділі «Розслідування» наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_23»;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УП МЕДІА» (код ЄДРПОУ 44157477) протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній зі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті «www.pravda.com.ua» у розділі «Розслідування» за адресою у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_4 », шляхом розміщення на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у розділі «Розслідування» під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_24 » тексту спростування, наданого журналістами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_25»;

стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

31.01.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.04.2024 постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено дату проведення підготовчого засідання.

12.09.2024 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УП МЕДІА» - адвокат Демідова О.І. подала відзив, у якому заперечувала проти позовних вимог.

Зазначила, що на підтвердження вказаної у позові інформації позивачем не було надано жодних доказів. Відповідачем був направлений адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_10 з проханням надати інформацію про перелік обов`язків, які виконував ОСОБА_1 в період перебування на посаді заступника ІНФОРМАЦІЯ_9 з 29 березня 2020 року по 21 липня 2021 року відповідно до розподілу обов`язків між керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_10 згідно з додатком 1: наказу від 3 квітня 2020 року №108 "Питання ІНФОРМАЦІЯ_10" та наказу від 22 вересня 2020 року №46 Питання ІНФОРМАЦІЯ_10", які були чинні за період виконання повноважень.

04 березня 2024 року від Департаменту кадрової політики ІНФОРМАЦІЯ_10 надійшла відповідь, згідно якої, на момент звільнення, заступник ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_1 виконував наступні обов`язки: Заступник ІНФОРМАЦІЯ_9 здійснює свої повноваження відповідно до Конституції України, законів України, зокрема Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Положення про ІНФОРМАЦІЯ_26, постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 року №243 "Деякі питання реалізації Закону України "Про державну службу"; виконує обов`язки, пов`язані з виконанням завдань ІНФОРМАЦІЯ_9.

Серед повноважень позивача, до його звільнення у 2021-му році, були закупівля озброєння та військової техніки (ОВТ).

Натомість, вираз, який вживають автори статті «курував департаментом закупівель», підкреслює загальний характер одного з напрямків діяльності колишнього заступника Міністра та не містить посилань в цілому на будь-які реальні органи, які входили в структуру апарату ІНФОРМАЦІЯ_10 з березня 2020 року по липень 2021 року.

Те, що позивач відповідав за закупівлю ОВТ та звітування перед суспільством за діяльність ІНФОРМАЦІЯ_10 в цій сфері вказують також його інтерв`ю та інші публікації.

Колишній заступник ІНФОРМАЦІЯ_9 безпосередньо був причетний до закупівель товарів військового призначення, про що свідчать його інтерв`ю та інші публікації в яких він коментує процеси закупівель.

Окрім того, Указом Президента України від 21 травня 2020 року № 191/2020 до Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю було уведено ОСОБА_1 - заступника ІНФОРМАЦІЯ_9.

Згідно Указу Президента України «Про Міжвідомчу комісію з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю» від 5 березня 2007 року №180/2007 в редакції від 31.12.2020, яка була чинна на момент виконання повноважень позивачем своїх повноважень, Комісія відповідно до покладених на неї завдань: опрацьовує рекомендації щодо державного оборонного замовлення в частині імпортних закупівель товарів військового призначення.

Як зазначено самим позивачем, серед його обов`язків були також спрямовання та координація діяльності ІНФОРМАЦІЯ_27. Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_10 основними завданнями Департаменту є забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у сфері його компетенції на основі постійного аналізу стану справ у мирний час та особливий період.

Позивач мав повноваження у сфері закупівель та озброєння для Збройних сил України. При цьому автори спірної статті у рамках журналістського розслідування мали можливість зіставити інформацію поширену у мережі Інтернет із відомостями, які вказані на офіційних порталах органів держаної влади, в опублікованих інтерв`ю самого позивача інших публікаціях, які знаходяться у вільному доступі та дійти висновку про те, що позивач також займався закупівлями.

У спірній інформації не йдеться мова про причетність позивача до закупівель у 2022 році ІНФОРМАЦІЯ_28 ІНФОРМАЦІЯ_29 у ІНФОРМАЦІЯ_30. В ній йде мова, що позивач фігурував у справі про ІНФОРМАЦІЯ_31. І це дійсно так, що підтверджується проведеним у позивача обшуком 26 серпня 2022 року та вилученням у нього грошових коштів та інформацією з опублікованих рішень суду: «Крім того, органи досудового розслідування вважають встановленим, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1.», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_32.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Поширена відповідачем інформація відповідає дійсності, оскільки заступник ІНФОРМАЦІЯ_9, в тому числі, відповідав за закупівлі озброєння та військової техніки на момент поширення інформації редакцією, а отже не може бути визнаною недостовірною, оскільки відповідає дійсності.

Позивач жодним чином не обґрунтовує та не надає доказів того, що недостовірна, на його думку, інформація, зокрема про його повноваження у сфері закупівель, впливає якимось чином на його немайнові права. Не надано доказів того, що внаслідок поширення інформації відбулося порушення особистих немайнових прав позивача на повагу до гідності, честі та недоторканості ділової репутації, яким чином ця інформація могла спотворити та принизити оцінку діяльності ОСОБА_1 з боку громадськості та суспільства, поставити під сумнів добропорядність, породити сумніви щодо дотримання ним моральних та правових норм. Взагалі відсутній склад юридичного правопорушення, а отже ця частина позовних вимог не підлягає задоволенню.

Отже, за відсутності такої обставини юридичного складу правопорушення як поширення недостовірної інформації та поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, вважаємо, що відсутні й підстави для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Інші відповідачі своїм правом на подачу відзиву не скористались.

Представник позивача підтримав заявлений позов.

Інші учасники справі в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_8 в період часу з березня 2020 року по липень 2021 року обіймав посаду заступника ІНФОРМАЦІЯ_9, де спрямовував та координував діяльність окремих підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_10.

Зазначена обставина визнається відповідачем та є загальновідомою.

Позивач, обіймаючи посаду заступника ІНФОРМАЦІЯ_9, виконував обов`язки відповідно до розподілу обов`язків між керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_10 згідно з додатком 1: наказу від 3 квітня 2020 року №108 «Питання ІНФОРМАЦІЯ_10» та наказу від 22 вересня 2020 року №46 «Питання ІНФОРМАЦІЯ_10», які були чинні за період виконання повноважень.

Заступник ІНФОРМАЦІЯ_9 здійснює свої повноваження відповідно до Конституції України, законів України, зокрема Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Положення про ІНФОРМАЦІЯ_26, постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 року №243 "Деякі питання реалізації Закону України "Про державну службу"; виконує обов`язки, пов`язані з виконанням завдань ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо:

формування та реалізації державної політики у сфері ІНФОРМАЦІЯ_33 співробітництва з іноземними державами, міжнародними організаціями;

реалізації повноважень ІНФОРМАЦІЯ_9 у сфері ІНФОРМАЦІЯ_34;

організації роботи ІНФОРМАЦІЯ_35 спеціального призначення;

державної політики з питань екологічної безпеки, протимінної діяльності і протидії саморобним вибуховим пристроям та цивільного захисту; нормативно-правового регулювання відносин у сфері ІНФОРМАЦІЯ_36;

спрямовує та координує діяльність:

ІНФОРМАЦІЯ_27;

ІНФОРМАЦІЯ_12, а також:

ІНФОРМАЦІЯ_13;

ІНФОРМАЦІЯ_14;

ІНФОРМАЦІЯ_15;

ІНФОРМАЦІЯ_16;

ІНФОРМАЦІЯ_17;

ІНФОРМАЦІЯ_18.

25 січня 2023 року на веб-сайті «wvw.pravda.com.ua» у розділі «Розслідування» за адресою у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20/, під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_22», а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_37.».

Зазначена публікація була доступною до перегляду станом на день розгляду справи.

Згідно з довідкою ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» від 12.06.2023 №119/2023-Д реєстратором доменного імені є ТОВ «Інтернет Інвест», власником веб-сайту https://www.pravda.com.ua є ТОВ «УП МЕДІА. Враховуючи знеособленість даних про реєстратора доменного імені pravda.com.ua в службі WHOIS та їх не розкриття реєстраторам доменного імені в досудовому порядку, а також те, що хостинг-провайдер є іноземним суб`єктом, з метою перевірки інформації щодо належності веб-сайту https://www.pravda.com.ua ТОВ «УП Медіа» можливо витребувати інформацію відповідно до законодавства дані про реєстранта доменного імені, дані про отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту https://www.pravda.com.ua на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет, дані про володільця облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту https://www.pravda.com.ua у мережі Інтернет.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом із тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Відповідно до ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім`я) або діяти без зазначення імені. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 201 ЦК України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Книга друга ЦК України регулює особисті немайнові права фізичної особи. За загальними положеннями особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно (ст. 269 названого Кодексу).

Згідно зі ст. 271 ЦК України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

У ст. 270 ЦК України передбачено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.

За правилами ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» від 22 квітня 2010 року наголошено, що пункт 2 статті 6 Конвенції не забороняє владі інформувати суспільство про здійснювані кримінальні розслідування, проте вимагає роботи це із максимальною обережністю та обачністю, які необхідні для дотримання принципу презумпції невинуватості.

За пунктом 2 статті 10 Конвенції, свобода вираження поглядів пов`язана з «обов`язками та відповідальністю», які застосовуються до засобів масової інформації навіть щодо питань великого суспільного значення. Більше того, ці «обов`язки та відповідальність» мають особливе значення, коли йдеться про посягання на репутацію названої особи та порушення «прав інших осіб» (рішення у справі «Ліндон, Очаковський, Лоуренс і Джулай проти Франції» і «Педерсен і Баадсгаард проти Данії»).

Відповідно до ч 2. ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.

Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.

Відповідно до пункту 7 Резолюції публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Відповідно до пункту 91 рішення ЄСПЛ Axel Springer AG v. Germany [GC], № 39954/08, від 07 лютого 2012 року, суд наголошує, що в той час як приватна особа, яка невідома спільноті, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, вказане не стосується до громадських діячів (див. Minelli v. Switzerland (dec.), no. 14991/02, 14 червня 2005, і Petrenco, § 55). Принципове розрізнення має бути застосоване між фактами публікації, здатними запровадити дискусію в демократичному суспільстві, пов`язану, наприклад з політиками при виконанні ними службових обов`язків і відомостями про приватне життя особи, яка не виконує таких обов`язків (див. Von Hannover, § 63, и Standard Verlags GmbH, § 47).

Статтею 11 Закону України «Про інформацію» передбачено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про інформацію» встановлено, що суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права», власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу; веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Суд зауважує, що з огляду на необхідність громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб інформація, яка розповсюджується щодо державних посадовців, публічних осіб є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо розповсюдження цієї інформації та межі критики та оцінки поведінки є більш ширшими ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина.

Позивач, як публічна особа, як державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже він обираючи кар`єру публічної особи погодився на таку увагу.

Публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, у більшості випадків з власної ж волі, автоматично збільшує рівень тиску на їхню приватність.

З урахуванням наведеного межа допустимої критики стосовно політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

У поданій заяві представник позивача зазначає, що автори опублікованої статті стверджують, що ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді заступника ІНФОРМАЦІЯ_9 курував діяльністю департаменту закупівель ІНФОРМАЦІЯ_10, що не відповідає дійсності, оскільки позивач в період часу з березня 2020 року по липень 2021 року обіймав посаду заступника ІНФОРМАЦІЯ_9, де спрямовував та координував діяльність наступних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_10 не пов`язаних із закупівлями озброєння та військової техніки.

Суд, оцінюючи докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, зазначає, що фізична особа вправі пред`явити позов у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права. Проте докази того, як розміщена на веб-сайті «www.pravda.com.ua» за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3 стаття під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_5 , «відкати» та фейкові ІНФОРМАЦІЯ_31. Історія шахрайства на закупках ІНФОРМАЦІЯ_9», прямо чи опосередковано порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що належним відповідачем слід вважати автора відповідного інформаційного матеріалу та власника веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Згідно з довідкою ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» від 12.06.2023 №119/2023-Д реєстратором доменного імені є ТОВ «Інтернет Інвест», власником веб-сайту https://www.pravda.com.ua є ТОВ «УП МЕДІА. Враховуючи знеособленість даних про реєстратора доменного імені pravda.com.ua в службі WHOIS та їх не розкриття реєстраторам доменного імені в досудовому порядку, а також те, що хостинг-провайдер є іноземним суб`єктом, з метою перевірки інформації щодо належності веб-сайту https://www.pravda.com.ua ТОВ «УП Медіа» можливо витребувати інформацію відповідно до законодавства дані про реєстранта доменного імені, дані про отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту https://www.pravda.com.ua на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет, дані про володільця облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту https://www.pravda.com.ua у мережі Інтернет.

Матеріали цивільної справи не містять доказів та інформації щодо того, що для уточнення викладеної у довідці інформації, позивач або його представник зверталися з адвокатськими запитами до ТОВ «Інтернет Інвест»; хостинг - провайдера веб-сайту https://www.pravda.com.ua; до реєстранта доменного імені ТОВ «Інтернет Інвест».

Позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням про витребування відповідних доказів для підтвердження належності зазначеного відповідача, однак таким правом не скористався, а суд у відповідності до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України не збирає докази самостійно.

У даному випадку, з процесуальної точки зору, неможливо вважати відповідача власником веб-сайту, адже докази для належного підтвердження власника веб-сайту відсутні не у зв`язку із тим, що таких даних взагалі не існує, а у зв`язку із тим, що сторона позивача не вжила усіх необхідних дій для витребування таких доказів.

Крім того, суд звертає увагу, що у позові представник позивача зазначає, що ТОВ «УП Медіа» є лише вірогідним власником веб-сайту www.pravda.com.ua».

За таких обставин, у суду відсутні дані для здійснення достеменного висновку про те, що ТОВ «УП Медіа» є належним або неналежним відповідачем у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 509/4966/17.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідачів не відшкодовуються, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 17.02.2025.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УП Медіа», місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 48, 50-а, пов. 8, код ЄДРПОУ 44157477.

Відповідач: ОСОБА_14 , місцезнаходження: АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя Ж. І. Кордюкова