Ухвала

від 31.01.2025 по справі 757/4020/25-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

757/4020/25-к

1-кс-5831/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42022000000001431 від 19.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, вилучене 27.01.2025 в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2025, за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон SAMSUNG, imei1 НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 , з сім картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

Позиція сторін кримінального провадження

Прокурорподав заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.

Власник майна в судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

З урахуванням положень ст. 26 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з`явились.

Правове обґрунтування

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42022000000001431 від 19.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що посадові особи ТОВ «Сандеро» (код ЄДРПОУ 40390886), за попередньою змовою з іншими особами, створили злочинну схему, пов`язану з систематичним ухиленням від сплати податків при виділі - переході за розподільчим балансом частини майна (в тому числі товарів), прав та обов`язків до ТОВ «Делівері Роуд» (код ЄДРПОУ 44154942), ТОВ «Алмейрін» (код ЄДРПОУ 44250997), ТОВ «Каскад Прайм» (код ЄДРПОУ 44578159).

Протягом 2021-2024 років ТОВ «Делівері Роуд», ТОВ «Алмейрін» та ТОВ «Каскад Прайм» не подано жодної податкової та фінансової звітності, податкові розрахунки за формою №4 ДФ, повідомлення про прийняття працівників на роботу, жодного податку не сплачено. У відомостях про об`єкти оподаткування дані відсутні, що свідчить про відсутність складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, а також устаткування, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємством, в тому числі транспортування товару. У ТОВ «Делівері Роуд» з часу створення відсутні банківські рахунки, останнє не проводить господарські операції з дня реєстрації.

Внаслідок вищевказаних протиправних дій посадових осіб ТОВ «Сандеро», ймовірні втрати бюджету (ПДВ) складають 30,8 млн грн., 49,6 млн грн. та 88,4 млн грн., відповідно.

Зокрема, 30.05.2023 у ТОВ «Сандеро» змінено засновників та кінцевих бенефіціарних власників з ТОВ «Термент» (код 39320632, КБВ - ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 на громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (останнього також призначено директором замість ОСОБА_8 ). При цьому, інтереси ОСОБА_7 при здійсненні всіх без виключення нотаріальних та реєстраційних дій на підставі довіреності представляв громадянин України ОСОБА_9 , а всі без виключення нотаріальні дії, пов`язані зі зміною власників проведені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 .

Додатково встановлено, що ОСОБА_11 (прізвисько « ОСОБА_11 ») також являється КБВ ТОВ Фірма «Адверс» (код ЄДРПОУ 40387906), з якої в 2021-2022 роках здійснено виділи двох СГД: 13.08.2021 ТОВ «Дельта Ліберті» (код ЄДРПОУ 44274286) та 27.01.2022 ТОВ «Вудлейк» (код ЄДРПОУ 44602961) за аналогічною схемою.

27.01.2025 в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2025, справа № 757/1944/25-к, за адресою: АДРЕСА_1, де ОСОБА_11 був влаштований конвертаційний центр, було проведено обшук, в ході якого, серед іншого, було вилучено майно, а саме: мобільний телефон SAMSUNG, imei1 НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 , з сім картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які поміщено до спец-пакету PSP2140166.

Так, в ході проведення обшуку частково було оглянуто вище вказаний мобільний телефон. Встановлено, що в переписці міститься інформація про хід проведення слідчої дії, обшуку.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 27.01.2025 мобільний телефон визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Клопотання про арешт майна надійшло до суду 29.01.2025.

Мотиви слідчого судді

Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час, слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому, вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

З огляду на вимоги ч. 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.

Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.

При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК України).

Щодо мобільного телефону, то дозвіл на їх виявлення, відшукання та вилучення шляхом зняття копії інформації був наданий ухвалою слідчого судді про обшук.

Однак, як вбачається з протоколу обшуку, спеціаліст до проведення слідчої дії, обшуку, для зняття копій з телефонів, залучений не був, що унеможливлює виконання слідчими вимог, передбачених абз .4 ч.2 ст.168 КПК України.

На даній стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування та дослідження доказів - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Слідчий суддя вважає, що за неможливості копіювання інформації з телефону на місці проведення слідчої дії, його вилучення для подальшого дослідження інформації, що міститься на ньому, виправдовують на даному етапі потреби досудового розслідування та таке втручання у права та інтереси власника майна, як арешт майна з метою збереження речових доказів, що забезпечить дієвість розслідування у кримінальному провадженні.

При цьому, власник майна не позбавлений в подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає ознакам речових доказів, тому підлягає арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведеного 27.01.2025 обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2025, справа №757/1944/25-к, за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

- мобільний телефон SAMSUNG, imei1 НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 , з сім картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчих, прокурорів, які входять до відповідних груп слідчих, прокурорів у кримінальному провадженні № 42022000000001431 від 19.10.2022.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_13