Ухвала

від 18.02.2025 по справі 991/1422/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1422/25

Провадження 1-кс/991/1421/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1

(далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

17.02.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_3 , члена правління ОСББ «Домашній затишок» (далі-скаржник) на бездіяльність посадових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) та протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 18.02.2025.

2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.

2.1. В скарзі скаржник просила: «1.Визнати бездіяльності посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, незаконною. 2. Зобов`язати службових осіб Національного антикорупційного бюро України невідкладно зареєструвати подану заяву про вчинення злочину від 07.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати за цією заявою досудове розслідування»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «07 лютого 2025 мною було скеровано до НАБУ Заяву про злочин стосовно заступника міського голови - секретаря Київської міської ради ОСОБА_4 , яку було зареєстровано 07.02.2025 року за Вх -1396.

Заява містить у собі повідомлення про здійснення службового підроблення заступником Київського міського голови-секретарем Київської міської ради ОСОБА_4 . Даний факт було висвітлено і в ЗМІ - журналістському розслідуванні видання Бігус.інфо ІНФОРМАЦІЯ_1

08 лютого 2024 року заступник міського голови Києва - секретар Київради ОСОБА_4 здійснив службове підроблення, що призвело до передачі поза конкурсом за так званою «туалетною» схемою земельної ділянки комунальної форми власності, площею 0,5483 га кадастровий номер 8000000000:79:241:0034, розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Вартість ділянки згідно НГО становить 19 138 778 грн. (дев`ятнадцять мільйонів сто тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят вісім гривень).

Діючи умисно на користь третіх осіб (ймовірно, ТОВ «Менаполіс», код ЄДРПОУ 42783375), заступник міського голови Києва ОСОБА_4 вніс у проект рішення другої сесії дев"ятого скликання Київської міської ради «Про передачу ТОВ «ВМ СОЛЮШНС» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і громадського будинку на вул. Межигірський , 78 , 78 літ «о», 78 літ «ь» у Подільському районі міста Києва (394117662) від 03.10.2023 №08/231-1226/ПР) пункт 8 у спотвореній редакції, яка не відповідала Проекту рішення, розміщеному на сайті Київради, та який не стосувався об`єкту даного рішення (земельної ділянки у Подільському районі Києва), що призвело до вилучення з рішення Київської міської ради від 16.12.2021 року 4149/4190 застереження про наявність відкладальної умови для передачі в оренду земельної ділянки 0,5483 га кадастровий номер 8000000000:79:241:0034, розташованої за адресою вул. Голосіївська, 13 Д у Голосіївському районі міста Києва, а саме: укладення належним чином посвідченого меморандуму про взаємопорозуміння між ТОВ «Менаполіс» та ОСББ «Домашній затишок» та ОСББ «Голосіївська фортеця» - землекористувачів суміжних земельних ділянок, які заперечували проти подальшого ущільнення території довкола ЖК «Голосієво» через грубе порушення містобудівних норм.

11 лютого 2025 року я отримала відповідь від НАБУ, що дана справа не відноситься до підслідності НАБУ та її переадресовано до Національної поліції, хоча моя заява містить інформацію про можливий факт вчинення службовою особою органу місцевого самоврядування кримінального правопорушення, у результаті якого було завдано шкоду у розмірі, що в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину…

Оскільки службовими особами НАБУ у визначений ст. 214 КПК України строк, подане мною повідомлення про злочин не було розглянуто, інформація, яка містились у заяві №Г -1396 від 07.02.2025 року не була внесена до ЄРДР і не було відкрито кримінальне провадження, що власне і стало підставою для мого звернення до слідчого судді із цією скаргою»,

із доданими копіями заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення та роздруківки з електронної пошти про надсилання заяви про вчинення злочину до НАБУ 07.02.2025, листа НАБУ від 11.02.2025 №112-046/1/4143до Головного управління Національної поліції у м.Києві , Київської міської прокуратури та до ОСОБА_3 .

2.2. В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибула, надіславши заяву про розгляд скарги без її участі. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи її клопотання про таке. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Представник НАБУ як органу, гіпотетична бездіяльність якого оскаржувалась, попри належним чином повідомлення про судове засідання в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг 5з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник 07.02.2025 направила до НАБУ заяву про кримінальні правопорушення, яка отримана 07.02.2025 (що підтверджується у листі-відповіді НАБУ), відтак нею не пропущено визначений статтею 304 КПК строк на подання скарги.

3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, у тому числі за скаргами на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, а саме: статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає. Так, примітка статті 45 КК визначає, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.

Відтак слідчий суддя повинен з`ясувати чи відомості, викладені в заяві і скарзі, мають ознаки корупційних кримінальних правопорушень, які належать до підслідності НАБУ.

3.5. Зі змісту скарги та заяви до НАБУ скаржника вбачається, що фактично в заяві до НАБУ скаржник просила внести відомості до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК «Службове підроблення» та розпочати досудове розслідування щодо таких обставин «Діючи умисно на користь третіх осіб (ймовірно, ТОВ «Менаполіс», код ЄДРПОУ 42783375), заступник міського голови Києва ОСОБА_4 вніс у проект рішення другої сесії дев"ятого скликання Київської міської ради «Про передачу ТОВ «ВМ СОЛЮШНС» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і громадського будинку на вул. Межигірський , 78 , 78 літ «о», 78 літ «ь» уПодільському районі міста Києва (394117662) від 03.10.2023 №08/231-1226/ПР) пункт 8 у спотвореній редакції, яка не відповідала Проекту рішення, розміщеному на сайті Київради, та який не стосувався об`єкту даного рішення (земельної ділянки у Подільському районі Києва), що призвело до вилучення з рішення Київської міської ради від 16.12.2021 року № 4149/4190 застереження про наявність відкладальної умови для передачі в оренду земельної ділянки 0,5483 га кадастровий номер 8000000000:79:241:0034, розташованої за адресою вул. Голосіївська, 13 Д у Голосіївському районі міста Києва, а саме: укладення належним чином посвідченого меморандуму про взаємопорозуміння між ТОВ «Менаполіс» та ОСББ «Домашній затишок» та ОСББ «Голосіївська фортеця» - землекористувачів суміжних земельних ділянок, які заперечували проти подальшого ущільнення території довкола ЖК «Голосієво» через грубе порушення містобудівних норм».

Отже, скаржник взагалі не навела жодних відомостей про можливе вчинення будь-яких корупційних кримінальних правопорушень, які належать до підслідності НАБУ, передбаченої пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

При цьому повідомлені скаржником обставини не підтверджуються жодним доказом, не містять ознак зловживання службовим становищем та про заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам держави, натомість, їх можна розцінити як суб`єктивне враження чи домисли заявника, вони є занадто абстрактними та не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а тому відсутня необхідність у перевірці цих обставин засобами кримінального процесу.

Так, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX установлено у 2025 році такий прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 3028 гривень, й відтак розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, або розмір завданої ним шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ, а в подальшому здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у 2025 році в будь-якому разі повинен становити не менше 6 056 000 грн. (3028 грн. х 2000).

Окрім іншого, в заявах скаржника про вчинення кримінального правопорушення відсутні відомості про будь-яких осіб, перелік яких наведено в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК та не зазначено відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 чи частиною 1 статті 369-2 КК.

Таким чином, у цьому випадку відсутні будь-які умови підслідності НАБУ, передбачені пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Загалом слідчий суддя вважає, що ініціювання скаржником кримінального переслідування службових осіб має ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи таких осіб, винятково із метою тиску на них, хоча скаржник має право на оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства.

3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Судом встановлено, що зі змісту заяви скаржника до НАБУ про вчинення кримінальних правопорушень та з наявних матеріалів не вбачається достатніх об`єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень.

Таким чином, скаржником не доведено обов`язок посадових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення, й тому в задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами НАБУ відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 18.02.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1