Справа № 991/4073/21
Провадження №11-кп/991/13/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
17 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10
прокурора ОСОБА_11
представника потерпілого -
Регіонального відділення
Фонду державного майна України
по Київській, Черкаській та
Чернігівській областях ОСОБА_12
представника потерпілого -
Державного підприємства
«Міжнародний аеропорт
«Бориспіль» ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 у провадженні за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504від 18 червня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
УСТАНОВИЛА:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року обвинуваченого ОСОБА_5 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 (три) роки та зі штрафом у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
Обвинувачену ОСОБА_6 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України та призначено їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 (три) роки та зі штрафом у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
Частково задоволено цивільний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про відшкодування матеріальної шкоди та стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на їхню користь матеріальну шкоду у розмірі 10 996 758 (десять мільйонів дев`ятсот дев`яносто шість тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн 88 (вісімдесят вісім) коп. У решті вимог відмовлено.
Не погодившись з указаним рішенням, обвинувачена ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 звернулись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами, у яких просять скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року.
У ході розгляду відповідних апеляційних скарг 17 лютого 2025 року захисник ОСОБА_9 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України звернувся до суду з усною заявою про відвід прокурора ОСОБА_11 від участі у розгляду цієї справи.
В обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що одним із захисників обвинуваченого ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні був адвокат ОСОБА_16 , який одночасно є підозрюваним у кримінальному провадження № 52024000000000171 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 .
Під час проведення обшуку у межах зазначеного кримінального провадження детективами Національного антикорупційного бюро України вилучено мобільні телефони та комп`ютерну техніку ОСОБА_16 , у пам`яті яких містяться файли, документи та інші матеріали, пов`язанні із здійсненням ним захисту обвинуваченого ОСОБА_5 .
Отже, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 має безперешкодний доступ до всієї інформації, яка містилась на вказаних пристроях, у тому числі про стратегію та тактику сторони захисту в цій справі, а також іншої інформації, що становить адвокатську таємницю.
Заслухавши думки обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які підтримали заяву про відвід, думку прокурора ОСОБА_11 , яка просила залишити її без задоволення, а також думки представників ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які вирішення зазначеного питання залишили на розсуд суду, перевіривши доводи вказаної заяви та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід прокурору, передбачений ст. 77 КПК України. Так, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (ч. 1 ст. 77 КПК України). Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу.
Згідно ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід прокурора під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює (ч. 2 ст. 81 КПК України).
На переконання колегії суддів, наведені захисником в обґрунтування заяви про відвід доводи не можуть слугувати підставою для сумніву в неупередженості прокурора ОСОБА_11 у цьому кримінальному провадженні. Відповідна заява містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності прокурора та не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.
За змістом ч. 1 ст. ст. 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Законодавцем передбачені гарантії діяльності адвоката у зв`язку з виконанням професійних обов`язків, які стосуються заборони будь-якого втручання і перешкод у здійсненні адвокатської діяльності (ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Указаний закон також визначає порядок проведення стосовно адвоката слідчих дій, які здійснюється винятково з дозволу суду, і не містить заборони на вилучення певних речей та документів для встановлення і перевірки обставин, які є предметом досудового розслідування з вірогідної причетності адвоката до вчинення кримінального правопорушення.
Здійснення прокурорами нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою адвоката у вчиненні кримінального правопорушення, який здійснює захист особи в іншому кримінальному провадженні, де ці ж прокурори підтримують державне обвинувачення, кримінальним процесуальним законом не заборонено та не вказує на їх можливу упередженість у жодному з таких кримінальних проваджень.
Крім того, у колегії суддів відсутні відомості, що з моменту вилучення детективами Національного антикорупційного бюро України в ОСОБА_16 мобільних телефонів та комп`ютерної техніки стороною обвинувачення вчинялись будь-які дії, які б могли свідчити про використання прокурором інформації, отриманої з відповідних пристроїв. Зокрема, після проведення зазначених обшуків стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні не подавалось до суду будь-яких клопотань, додаткових доказів чи пояснень з такою інформацією.
З огляду на викладене, колегія суддів переконана, що наведені захисником у заяві про відвід обставини не свідчать про упередженість прокурора ОСОБА_11 у цьому кримінальному провадженні. Колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст. 77 КПК України, для відводу прокурора, а тому у задоволенні такої заяви слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 77, 80, 81 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву захисника ОСОБА_9 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 у провадженні за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
Суд | Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2025 |
Оприлюднено | 20.02.2025 |
Номер документу | 125258349 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Зловживання владою або службовим становищем |
Кримінальне
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
Боднар С. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні