Рішення

від 03.02.2025 по справі 201/12113/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/12113/24

Провадження № 2/201/679/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 лютого 2025 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Сідельника Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Університету митної справи та фінансів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання освітньої послуги та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 30 вересня 2024 року надійшла позовна заява Університету митної справи та фінансів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг та штрафних санкцій.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що наказом Університету митної справи та фінансів від 30 серпня 2023 року № 628кс ОСОБА_1 було зараховано з 04 вересня 2023 року студентом 1 курсу денної форми навчання для здобуття ступеня вищої освіти магістра за спеціальністю 122 «Комп`ютерні науки» за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб. У день видання наказу про зарахування студента між університетом та ОСОБА_1 було укладено договір про надання освітніх послуг Університетом митної справи та фінансів для підготовки фахівців № 1189 від 30 серпня 2023 року. За цим договором відповідач взяв на себе обов`язки замовника під час надання освітньої послуги студентові та зобов`язався своєчасно вносити плату за навчання. Між тим, вказані вимоги договору були порушені ОСОБА_1 .

Так протягом періоду із вересня 2023 року по липень 2024 року студентові надавалася освітня послуга, визначена договором від 30 серпня 2023 року.

Наказом університету від 30 липня 2024 року №511кс ОСОБА_1 було відраховано з університету через невиконання студентом індивідуального навчального плану. Вказаний наказ відповідачем не оскаржувався.

Заборгованість за договором від 30 серпня 2023 року зберігається, а тому університет змушений звернутись до суду. Просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання платної освітньої послуги №1189 від 30 серпня 2023 року у розмірі 16 000 грн., пеню - 2 856,83 грн., 3% річних в розмірі 312,13 грн., інфляційні втрати - 714,81 грн., а всього 19 883,77 грн. та судовий збір.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 30 вересня 2024 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.21)

Ухвалою судді від 02 листопада 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено її до розгляду по суті (а.с.27-28).

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином,суд вважаєза можливена підставіст.280,281,282ЦПК Україниухвалити усправі заочнерішення судув судовомузасіданні завідсутності сторінта безфіксування процесутехнічними засобамивідповідно доположень ч.2ст.247ЦПК.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Університету митної справи та фінансів від 30 серпня 2023 року №628кс ОСОБА_1 було зараховано навчання за спеціальністю 122 «Комп`ютерні науки» із 04 вересня 2023 року студентом 1 курсу денної форми навчання для здобуття ступеня вищої освіти магістра за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб. (а.с.12).

У день видання наказу про зарахування студента, між університетом та ОСОБА_1 укладено договір про надання освітніх послуг Університетом митної справи та фінансів для підготовки фахівців №1189 від 30 серпня 2023 (а.с.11)

Відповідно до пункту 2 розділу 1 договору від 30 серпня 2023 року предметом договору є надання Університетом студентові освітньої послуги у галузі вищої освіти за ступенем магістра за денною формою навчання у період із 04 вересня 2023 року по 31 січня 2025 року.

Відповідач є стороною цього договору замовником освітньої послуги.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ договору від 30 серпня 2023 року визначено, що Університет має право вимагати від відповідача своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановленому цим договором.

Пункт 3 розділу ІІ договору від 30 серпня 2023 року встановлює, що відповідач зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим договором.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ договору від 30 серпня 2023 року загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становила 48 000 грн. (2023-2024 навчальний рік 32000 грн.; 2024-2025 навчальний рік 16000 грн.).

Пункт 3 і 4 розділу ІІІ договору від 30 серпня 2023 року визначає, що відповідач вносить плату при укладанні договору безготівково на рахунок Університету одноразово за рік або частинами-по-семестрах. Здійснення плати за освітню послугу повністю або частково (по-семестрах) має відбуватися у такі терміни: за весь рік або за 1 семестр 2023/2024 навчального року до 15 вересня; за першу половину (семестр) наступного навчального року до 01 вересня відповідного навчального року; за другу половину (семестр) навчального року до 01 лютого відповідного року.

Пунктом 5 розділу ІІІ визначено, що датою здійснення оплати за надані освітні послуги є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Університету.

Таким чином, відповідач мав не пізніше 01 лютого 2024 року включно перерахувати на розрахунковий рахунок Університету грошові кошти у розмірі 16 000 грн. (вартість ІІ навчального семестру 2023/2024 навчального року). Водночас, відповідачем обов`язок зі сплати відповідних коштів не виконано.

Підпунктом 5 пунктом 3 розділу V договору від 30 серпня 2023 року встановлено, що договір припиняється (розривається) у разі відрахування студента з Університету згідно із законодавством. Розірвання договору в цьому випадку носить поза-процесуальний характер та не потребує звернення Університету до суду.

Протягом періоду із вересня 2023 року по липень 2024 року студентові надавалася освітня послуга, визначена договором від 30 серпня 2023 року. (а.с.13-16).

Наказом університету від 30 липня 2024 року №511кс ОСОБА_1 було відраховано з університету через невиконання студентом індивідуального навчального плану. Указаний наказ відповідачем не оскаржувався. (а.с.17).

Отже, договір від 30 серпня 2023 року було розірвано 30 липня 2024 року внаслідок видання наказу Університету № 511кс про відрахування студента ОСОБА_1 .

Відрахування відповідача наприкінці ІІ навчального семестру 2023/2024 навчального року не звільняє від обов`язку оплатити освітню послугу, спожиту протягом указаного навчального семестру.

Крім того, пункт 1 розділу IV договору від 30 серпня 2023 року визначає, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом.

Пункт 3 розділу ІV договору від 30 серпня 2023 року визначає, що у випадку недотримання замовником розмірів та/або термінів, та/або порядку оплати за надання платної освітньої послуги на суми, що повинні бути сплачені, нараховується пеня за кожний день затримки оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, яка має бути сплачена.

Відповідно до положень частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з нормами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом, встановленим статтею 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Пункт 3 розділу ІV договору від 30 серпня 2023 року визначає, що у випадку недотримання замовником розмірів та/або термінів, та/або порядку оплати за надання платної освітньої послуги на суми, що повинні бути сплачені, нараховується пеня за кожний день затримки оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, яка має бути сплачена.

Положення договору про право виконавця вимагати сплати пені у разі порушення замовником зобов`язань за договором узгоджується з вимогами статей 546, 547, 549-551 ЦК України.

За приписом статті 625 ЦК України боржники не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.

Згідно з наданим позивачем розрахунком його втрати від інфляції склали 714,81 грн., три відсотки річних складають 312,13 грн. та пеня 2856,83 грн.

За загальним правилом встановленим частиною третьою статті 12 та частиною першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт сплати ним заборгованості за освітні послуги позивачу.

З огляду на вищевикладене суд вважає доведеним, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, на підставі договору про надання освітніх послуг, щодо своєчасного внесення сплати за освітню послугу.

Розрахунки позивача суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки вони виконані за вірними формулами, з урахуванням статистичних даних про облікову ставку НБУ та індекси інфляції за період прострочення і не спростовані відповідачем.

Отже за результатами оцінки викладених у позовній заяві аргументів і наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог Університету митної справи та фінансів та задовольняє їх у повному обсязі.

Зважаючи на результат розгляду справи, суд відповідно до положень статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Університету митної справи та фінансів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання освітньої послуги та штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Університету митної справи та фінансів (код ЄДРПОУ 39568620) заборгованість за договором про надання платної освітньої послуги № 1189 від 30 серпня 2023 року у розмірі 16 000 грн., пеню у розмірі 2856,83 грн., інфляційні втрати у розмірі 714,81 грн., три відсотки річних - 312,13 грн., а всього 19883,77грн. та судовий збір 3028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Університет митної справи та фінансів, код ЄДРПОУ 39568620, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 2/4.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Куць