Постанова

від 10.02.2025 по справі 914/856/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2025 р. Справа № 914/856/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бонк Т.Б.,Орищин Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача (скаржника) Снігур Г.М.

від відповідача Ориник А.Р.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 04 вересня 2024 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 07 серпня 2024 року (повний текст підписано 15.08.2024), суддя Бортник О.Ю.

у справі №914/856/24

за позовом ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Генетиксервіс, с. Бориничі, Стрийський район, Львівська область

про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання до вчинення дій, стягнення 100000 грн моральної шкоди

в с т а н о в и в :

01 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетиксервіс» про:

-визнання трудових відносин та відносин представництва між ТОВ «Генетиксервіс» та ОСОБА_1 припиненими з 03 листопада 2022 року;

-зобов`язання ТОВ «Генетиксервіс» вчинити дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою місцезнаходження товариства щодо виключення запису про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «Генетиксервіс» (ЄДРПОУ 37059814);

-стягнення 100 000 грн моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач (його засновники) ухиляється від виконання обов`язку розглянути заяву позивача, який є директором товариства, про його звільнення та припинення функцій представництва товариства. Така заява обґрунтована тим, що з 02 листопада 2022 року охорона підприємства не допускає до роботи позивача, що підтверджується зверненням останнього до правоохоронних органів. Позивач посилається на свої заяви (від 03 листопада 2022 року та від 15 січня 2024 року) про звільнення та ініціювання проведення загальних зборів, а також проведення відповідачем загальних зборів учасників товариства 28 вересня 2023 року та 15 січня 2024 року, проте, на таких не було вирішено питання щодо припинення відносин з позивачем та його звільнення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07 серпня 2024 року у справі №914/856/24 відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, шо позивач не дотримався вимог Статуту та ст.32 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо порядку скликання загальних зборів товариства. Судом встановлено, що долучені позивачем до матеріалів справи Заява та Повідомлення від 03 листопада 2022 року, а також Заява від 15 січня 2024 року та докази їх надіслання не є належними доказами дотримання позивачем станом на листопад 2022 року та на січень 2024 року встановленого нормами Закону та Статуту відповідача порядку скликання загальних зборів учасників товариства. Щодо заяви та повідомлення від 03 листопада 2022 року, суд встановив, що такі вручено особі, яка не була учасником товариства, а займала посаду охоронця. Щодо заяви позивача від 15 січня 2024 року, суд встановив, що така не була надіслана засновнику (учаснику) товариства ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 надіслана на адресу, яка відрізняється від даних Єдиного державного реєстру. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для висновку про те, що трудові відносини та відносини представництва між відповідачем та позивачем є припиненими з 03.11.2022 року. Недотримання позивачем (директором товариства) визначеного законом та Статутом відповідача порядку скликання загальних зборів учасників товариства з власної ініціативи не дає підстав для висновку про те, що права позивача були порушені, внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора товариства з незалежних від нього причин. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку і щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та про стягнення з відповідача моральної шкоди, як похідних вимог.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач ОСОБА_1 звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07 серпня 2024 року у справі №914/856/24 та прийняти нове, яким позов задоволити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, щодо вручення заяви від 03.11.2022, станом на 03.11.2022 у ТОВ «Генетиксервіс» журнал реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції не вівся, наказ про уповноважену особу на отримання поштових відправлень (кореспонденції) не видавався, посади діловода (секретаря) уповноваженої на забезпечення прийняття/відправку кореспонденції, організацію роботи із кореспонденцією на підприємстві не було, тому передача кореспонденції будь-кому із працівників ТОВ «Генетиксервіс» є належним повідомленням та врученням кореспонденції. Наголошує, що з 03.11.2022 заява апелянта про звільнення за власним бажанням і припинення повноважень директора не розглянута, а товариство в особі учасників зловмисно ухилялись від її розгляду, чим порушено конституційне право ОСОБА_1 на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Щодо заяви від 15 січня 2024 року, апелянт стверджує, що керувався даними, які були у реєстрі станом на час складення такої заяви, відтак, вважає, що ним дотримано вимог закону та Статуту щодо скликання зборів. Крім цього, наголошує, що внаслідок протиправних дій відповідача, йому завдано моральної шкоди, яка полягає у спричинені моральних страждань, що виразилося у страхах, які позначили негативні зміни у житті, а саме: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов`язків, емоційна напруга, нервозність, приниження перед односельчанами.

Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, однак, судом встановлено, що відповідач ТОВ «Генетиксервіс» не має зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, про що судом було звернуто увагу відповідача в ухвалі суду від 30 вересня 2024 року.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.178 ГПК України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

З огляду на наведене, суд не бере до уваги поданий відповідачем відзив на апеляційну скаргу.

Також в процесі розгляду справи апеляційним судом представник позивача неодноразово наголошував на тому, що адвокати Козин Володимир Олегович та Ориник Андрій Романович не уповноважені представляти інтереси відповідача ТОВ «Генетиксервіс» в суді, з огляду на укладення договорів про правову допомогу із неуповноваженим представником ТОВ «Генетиксервіс» (Котієм Ю.М.). Натомість стверджує, що уповноваженою особою на укладення таких договорів є саме Голуб Р.В. (тобто позивач у справі).

Щодо наведеного, колегія суддів зазначає:

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає ордер як самостійний документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, не вимагаючи одночасного надання витягу з договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частини перша, друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Згідно з пунктами 3-5, 11, 12.8 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019№ 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Ордер містить такі реквізити, зокрема обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер) (пункт 15 Положення).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №9901/736/18 зазначила, що ордер, який видано відповідно до Закону, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).

Слід зазначити, що у матеріалах справи містяться належним чином оформлені ордери на надання правової допомоги: серія ВС №1312100 від 01 жовтня 2024 року (копія) (адвокат Козин В.О.) та серія ВС №1342369 від 28 січня 2025 року (оригінал) (адвокат Ориник А.Р.).

У вказаних ордерах зазначено, що такі видано на підставі договорів про надання правничої допомоги, а саме: №43 від 09 вересня 2024 року та №28/01/25 від 28 січня 2025 року. Сторонами не заперечено, що такі з боку ТОВ «Генетиксервіс» укладено Котієм Ю.М.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що 29 січня 2025 року від представника відповідача адвоката Козина Володимира Олеговича до суду надійшла заява, в якій останній повідомив про розірвання договору доручення про надання правової допомоги №43 від 09 вересня 2024 року, у зв`язку з чим, вказаним представником не буде здійснюватися захист інтересів ТОВ «Генетиксервіс». До вказаної заяви долучено копію Додатку від 27 січня 2025 року до договору-доручення №43 від 09 вересня 2024 року, який з боку ТОВ «Генетиксервіс» підписано Котієм Ю.М. (зазначено як заступник директора).

У судовому засіданні 10 лютого 2025 року представником відповідача адвокатом Ориником А.Р. також надано суду для огляду оригінал договору №28/01/25 про надання правової допомоги від 28 січня 2025 року, який з боку ТОВ «Генетиксервіс» підписано Котієм Ю.М.

Як убачається з матеріалів справи, у відповідності до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема станом на 28 грудня 2023 року, станом на 26 січня 2024 року, станом на 05 квітня 2024 року, станом на 06 червня 2024 року, а також відповіді №1075520 станом на 29 січня 2025 року щодо юридичної особи ТОВ «Генетиксервіс» (код ЄДРПОУ 37059814) у розділі «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» зазначено: Голуб Роман Васильович керівник з 08.11.2011 року; Голуб Роман Васильович представник з 08.11.2011 року; Котій Юрій Миколайович представник (повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи).

Частина перша статті 89 ЦК України передбачає, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно із частинами п`ятою, шостою цієї статті до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», за частиною першою статті 7 якого Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру

Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов`язковості, публічності, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта [для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)], дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що вказана особа уповноважена на вчинення таких дій. Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, суд покладається на відомості з Реєстру як на достовірні.

Поряд з тим, сторонами не подано суду доказів існування іншого спору стосовно питання представництва ТОВ «Генетиксервіс» вказаною особою ( ОСОБА_4 ). Докази звернення позивача до правоохоронних органів з приводу наведеного вище у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані.

Більше того, як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 15 січня 2024 року, яка долучена ним до позовної заяви (арк. справи 23 том І), серед питань порядку денного, які останній пропонував винести на вирішення загальних зборів товариства, було питання призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов`язки керівника ТОВ «Генетиксервіс» - Котія Ю.М.

Враховуючи наведене вище, покладаючись на відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяги з якого містяться у матеріалах справи, з огляду на подання представниками відповідача відповідних ордерів на надання правничої допомоги, виданих відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", які у відповідності до ч.4 ст.60 ГПК України підтверджують повноваження представників, колегія суддів вважає таких осіб належними представниками відповідача. Належних доказів, які б свідчили про протилежне представником позивача суду не надано.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на неможливості поєднання в одній особі сторін у справі (позивача та відповідача). У протилежному випадку склалась би ситуація, за якої позивач Голуб Р.В., який є директором ТОВ «Генетиксервіс» звернувся з позовом до вказаної юридичної особи, яку б представляв він сам (у порядку самопредставництва чи через представника).

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07 серпня 2024 року у справі №914/856/24 та прийняти нове про задоволення позову, з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Зокрема, наголошував, що заява від 03 листопада 2022 року про звільнення ОСОБА_1 , яка отримана ОСОБА_5 , є належним доказом повідомлення відповідача про звільнення позивача з посади директора ТОВ «Генетиксервіс», а повідомлення від 03 листопада 2022 року, яке також отримане ОСОБА_5 , є належним доказом повідомлення відповідача та його учасників про скликання загальних зборів з цією метою.

Поряд з тим, представник позивача підтримав подані 02 та 03 лютого 2025 року клопотання про постановлення окремої ухвали та застосування до відповідача і його представника заходів процесуального примусу, а також про долучення до матеріалів справи доказів (копій заяв свідка від 17 вересня 2024 року та від 06 грудня 2024 року, і копії опису з заявою щодо державної реєстрації юридичної особи від 30 серпня 2022 року).

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, наголошував, що позивач не надіслав повідомлення про скликання зборів ОСОБА_2 (засновнику (учаснику) ТОВ «Генетиксервіс» (розмір частки: 953900,00)). Представник відповідача також заперечив проти задоволення клопотань представника позивача.

Розглянувши клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали та застосування до відповідача і його представника заходів процесуального примусу, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні такого, з огляду на наступне:

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч.2 ст.246 ГПК України).

Поряд з тим, відповідно до ч.ч.1,2 ст.131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п.4 ч.1 ст.132 ГПК України).

В силу положень ч.1 ст.135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (ч.ч.2,3 ст.135 ГПК України).

Як на підставу для постановлення окремої ухвали та застосування до відповідача та його представника заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, представник позивача посилається, зокрема на укладення договорів на правову допомогу неуповноваженим представником відповідача, а відтак і неналежність представників відповідача у цій справі, що спростовано судом вище при дослідженні питання належності представництва ТОВ «Генетиксервіс». Поряд з цим, внаслідок застосування до відповідача (ТОВ «Генетиксервіс»), як до юридичної особи будь-яких заходів процесуального примусу, відповідальним за виконання таких буде директор юридичної особи, яким є позивач. Разом з тим, судом не встановлено обставин, які б слугували підставою для винесення окремої ухвали та застосування до відповідача заходів процесуального примусу.

У зв`язку з наведеним, відсутні і підстави для скерування відповідної ухвали до Національної поліції для внесення даних до ЄДР щодо вчинення представниками відповідача злочину, передбаченого ст.400-1 КК України за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти інтереси відповідача в суді.

Розглянувши клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів (копій заяв свідка від 17 вересня 2024 року та від 06 грудня 2024 року, і копії опису з заявою щодо державної реєстрації юридичної особи від 30 серпня 2022 року), колегія суддів вирішила залишити таке без розгляду, з огляду на наступне:

Статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Однак така обставина (тобто відсутність доказів як таких) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання учасником справи таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Подані представником позивача докази, а саме: копії заяв свідка від 17 вересня 2024 року та від 06 грудня 2024 року, не існували станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі, відтак, такі взагалі не можуть враховуватись апеляційним судом при вирішенні справи.

Щодо такого доказу, як копії опису документів з заявою щодо державної реєстрації юридичної особи від 30 серпня 2022 року, то представник позивача жодним чином не обґрунтував неможливості подання такого доказу у визначений законом строк до суду першої інстанції разом із іншими поданими ним доказами.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно Статуту ТОВ «Генетиксервіс», затвердженого загальними зборами учасників товариства протокол №01 від 22 червня 2010 року, учасниками товариства є: ОСОБА_1 (частка статутного капіталу 16,7%), ОСОБА_6 (частка статутного капіталу 16,7%) та ОСОБА_7 (частка статутного капіталу 66,6%).

Рішеннями зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетиксервіс», оформленими протоколом зборів від 08 листопада 2011 року, звільнено ОСОБА_6 з посади директора ТОВ «Генетиксервіс» та призначено директором товариства Голуба Романа Васильовича.

Наказом ТОВ «Генетиксервіс» №12-к від 08 листопада 2011 року зокрема, призначено на посаду директора ТОВ «Генетиксервіс» ОСОБА_1 з 08 листопада 2011 року.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутній та сторонами суду не надано трудового договору (контракту), укладеного між сторонами.

Рішенням єдиного учасника №1 ТОВ «Генетиксервіс» від 12 серпня 2022 року, ОСОБА_1 (частка статутного капіталу 100%), вирішено: - продати частину частки ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства у розмірі 91,54% - ОСОБА_8 ; - продати частину частки ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства у розмірі 4,61% - ОСОБА_9 ; - вхід до складу засновників (учасників) товариства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; - перерозподілити частки в статутному капіталі та визначити їх наступним чином: ОСОБА_8 91,54%; ОСОБА_9 4,61%; ОСОБА_1 3,85%.

Позивачем до позовної заяви долучено копії заяви та повідомлення від 03 листопада 2022 року, які адресовані відповідачу та його засновникам ( ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ). У заяві позивач просить звільнити його з посади директора ТОВ «Генетиксервіс» з 03 листопада 2022 року за власним бажанням згідно з ст.38 КЗпП України, оскільки учасники товариства протидіють у виконанні ним обов`язків та здійснюють недопуск на територію товариства.

У повідомленні позивач інформує про скликання та проведення 17 грудня 2022 року о 10:00 год. загальних зборів учасників товариства за адресою: АДРЕСА_1 . До порядку денного зборів включено питання розгляду заяви позивача від 03.11.2022 року про припинення його повноважень та звільнення з посади директора за власним бажанням та призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов`язки керівника товариства ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що позивач не надав суду доказів надіслання вказаної заяви та повідомлення їхнім адресатам. Разом з тим, на заяві та повідомленні наявна відмітка про їх отримання 03.11.2022 року громадянином ОСОБА_5 .

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Генетиксервіс» №1 від 28 вересня 2023 року, на яких була присутня засновниця товариства ОСОБА_8 (яка володіє 95,39% статутного капіталу) та запрошений заступник директора ОСОБА_4 , серед іншого, прийнято рішення заборонити керівнику (директору) ТОВ «Генетиксервіс» Голубу Р.В. в односторонньому порядку (одноособово) вчиняти правочини в сфері земельного законодавства без протоколу засновників (учасників) товариства з уповноваженням його на ці дії, а також уповноважити заступника директора (керівника) Котія Ю.М. укладати від імені товариства угоди із земельних питань.

08 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 звернувся до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці із відповідним зверненням про порушення ТОВ «Генетиксервіс» законодавства про працю щодо ОСОБА_1 та просив провести відповідне інспекційне відвідування.

03 січня 2024 року Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЛВ/102/076/П, яким зобов`язано директора ТОВ «Генетиксервіс» ОСОБА_1 усунути порушення та забезпечити додержання норм законодавства про працю.

У вказаному приписі Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці зазначено наступне: «…у наданих табелях обліку робочого часу за період липень-жовтень 2023 року навпроти прізвища ОСОБА_1 - директор вказано наступне: липень 2023 відпрацьовано 21 робочий день, 168 годин, серпень 2023 року відпрацьовано 23 робочих дня, 184 години, вересень 2023 року відпрацьовано 21 робочий день, 168 годин, жовтень 2023 року відпрацьовано 22 робочих дня, 176 годин. Табелів обліку робочого часу за листопад-грудень 2023 р. у ході проведення перевірки не надано.».

Також у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 до правоохоронних органів щодо недопуску його до роботи засновниками ТОВ «Генетиксервіс» у період з листопада 2022 року по час звернення (03 січня 2024 року).

У зв`язку з наведеним вище, 28 лютого 2024 року зареєстровано кримінальне провадження №12024142200000024, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім цього, судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи ТОВ «Генетиксервіс» станом на 28 грудня 2023 року, у переліку засновників (учасників) юридичної особи зазначено: ОСОБА_8 (розмір частки: 953900,00); у інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи зазначено: ОСОБА_8 (тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 95,4).

У матеріалах справи відсутні докази проведення зборів учасників товариства щодо зміни учасників (засновників) товариства та перерозподілу часток у статутному капіталі товариства після 12 серпня 2022 року.

Поряд з тим, рішенням засновника №1 ТОВ «Генетиксервіс» від 15 січня 2024 року, ОСОБА_2 (частка статутного капіталу 100%), серед іншого, зобов`язано директора ТОВ «Генетиксервіс» Голуба Р.В. особисто виконати припис Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Так, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи ТОВ «Генетиксервіс» станом на 26 січня 2024 року, у переліку засновників (учасників) юридичної особи зазначено: ОСОБА_2 (розмір частки: 953900,00); у інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи зазначено: ОСОБА_8 (тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 95,4).

Згідно з заявою ОСОБА_1 від 15 січня 2024 року, адресованою: ТОВ «Генетиксервіс», ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , заявник повідомив учасників ТОВ «Генетиксервіс» про скликання загальних зборів учасників товариства на 01 березня 2024 року о 10:00 год., зазначивши місце проведення загальних зборів та питання порядку денного, а саме: 1. розгляд заяви директора ОСОБА_1 від 03.11.2022 року про припинення повноважень та звільнення з посади директора за власним бажанням; 2. призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов`язки керівника товариства ОСОБА_4 .

Як доказ надіслання 26 січня 2024 року вказаної заяви адресатам, позивач надав суду описи вкладення до поштових відправлень, накладні та квитанції Укрпошти.

Поряд з тим, судом встановлено, що в лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області з позовом до відповідача ТОВ «Генетиксервіс» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки, з 01.07.2023 року по день прийняття судом рішення; зобов`язання відповідача видати ОСОБА_1 належним чином заповнену трудову книжку; стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 10 червня 2024 року у справі №443/323/24 позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Вказане рішення станом на час вирішення цієї справи не набрало законної сили, у зв`язку з поданням апеляційної скарги.

01 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетиксервіс» про: -визнання трудових відносин та відносин представництва між ТОВ «Генетиксервіс» та ОСОБА_1 припиненими з 03 листопада 2022 року; -зобов`язання ТОВ «Генетиксервіс» вчинити дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою місцезнаходження товариства щодо виключення запису про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «Генетиксервіс» (ЄДРПОУ 37059814); -стягнення 100 000 грн моральної шкоди.

Слід зазначити, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 06 вересня 2023 року у справі №127/27466/20 (п.8.31) директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону №2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону №2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону №2275-VIII, підпункт «є» пункту 8.5 Статуту).

При цьому директор має дотриматись вимог статті 32 Закону №2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема, в частині строку та порядку повідомлення кожного з учасників товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення.

Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (ч.1 ст.99 ЦК України).

В силу положень ч.ч.1,2,4 ст.30 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Згідно з ч.1 ст.31 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Відповідно до ст.32 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Будь-який учасник має право внести пропозиції щодо включення питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 5 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. Таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Згідно з ч.13 ст.39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

У відповідності до п.19.1 Статуту ТОВ «Генетиксервіс», затвердженого загальними зборами учасників товариства протокол №01 від 22 червня 2010 року, виконавчим органом товариства є директор.

До компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізора (пп. «в» п.18.4 Статуту).

Згідно з п.18.8 Статуту відповідача загальні збори учасників скликаються головою зборів не рідше двох разів на рік. Позачергові збори учасників скликаються на вимогу виконавчого органу товариства або учасників, які володіють не менш як 10% голосів. Якщо вимога про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори. Виконавчий орган товариства (тобто директор) зобов`язаний скликати позачергові збори учасників, у випадку, зокрема для вирішення питання про припинення з директором трудових відносин.

Пунктом 18.9 Статуту ТОВ «Генетиксервіс» передбачено, що про проведення загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються із зазначенням їх місця проведення та порядку денного. Загальні збори учасників проводяться за місцем знаходження товариства, якщо в повідомленні не зазначено інше. Повідомлення вручається учаснику особисто або надсилається поштою рекомендованим листом. Повідомлення повинно бути надіслане учаснику не менше як за 30 календарних днів до дня проведення зборів. До проведення зборів учасник має право ознайомитися з документами, що стосуються питань, внесених до порядку денного. Виконавчий орган зобов`язаний надати учаснику документи на його вимогу. Копії документів в одному примірнику виготовляються за рахунок товариства. Учасник вправі знайомитися з наданими документами в приміщенні товариства.

Посилаючись на порушення своїх прав позивач зазначає, що ним неодноразово повідомлявся відповідач про скликання загальних зборів щодо вирішення питання про його (позивача) звільнення з посади директора, однак, такі збори учасниками товариства скликані та проведені не були, у зв`язку з чим, він звернувся до суду із цим позовом.

Поряд з тим, судом встановлено, що позивач (директор ТОВ «Генетиксервіс») не дотримався вимог чинного законодавства та положень Статуту ТОВ «Генетиксервіс» щодо порядку скликання загальних зборів товариства з метою вирішення питання про його звільнення з посади директора.

Так, позивачем до позовної заяви долучено копії заяви та повідомлення від 03 листопада 2022 року, які адресовані відповідачу та його засновникам ( ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ). У вказаній заяві позивач просив звільнити його з посади директора ТОВ «Генетиксервіс» з 03 листопада 2022 року за власним бажанням згідно з ст.38 КЗпП України, оскільки учасники товариства протидіють у виконанні ним обов`язків та здійснюють недопуск на територію товариства.

У повідомленні від 03 листопада 2022 року позивач повідомив про скликання та проведення 17 грудня 2022 року о 10:00 год. загальних зборів учасників товариства за адресою: АДРЕСА_1 . До порядку денного зборів включено питання розгляду заяви позивача від 03.11.2022 року про припинення його повноважень та звільнення з посади директора за власним бажанням та призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов`язки керівника товариства ОСОБА_4 .

Разом з тим, судом встановлено, що позивач не надав суду доказів вручення вказаних заяви та повідомлення учасникам товариства особисто або доказів надіслання таких поштою рекомендованим листом (як це передбачено вимогами п.18.9 Статуту відповідача).

Одночасно судом встановлено, що на заяві та повідомленні наявна відмітка про їх отримання 03.11.2022 року громадянином ОСОБА_5 , який не був учасником товариства чи його представником станом на час такого вручення. У поясненнях відповідач зазначив, що вказана особа перебувала на посаді охоронця. Відтак, отримання вказаною особою, яка не є учасником товариства чи представником учасника, повідомлення про скликання загальних зборів товариства не свідчить про дотримання директором порядку повідомлення учасників товариства про такі збори. Доказів вручення особисто учасникам товариства чи надіслання на їх адреси зазначених вище заяви та повідомлення позивач суду не надав, хоча і зазначив таких осіб у заяві та повідомленні, як адресатів, яким такі мали б бути скеровані (а саме: засновнику (учаснику) ОСОБА_8 та засновнику (учаснику) ОСОБА_9 ). Поряд з тим, у випадку недопуску позивача на територію товариства, останній не був позбавлений права використати такий спосіб повідомлення учасників товариства про скликання зборів, як надіслання повідомлення поштою рекомендованим листом на їхні адреси.

Щодо заяви ОСОБА_1 від 15 січня 2024 року, судом встановлено, що така адресована: ТОВ «Генетиксервіс», ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , та такою заявник повідомив про скликання загальних зборів учасників товариства 01 березня 2024 року о 10:00 год., зазначивши місце проведення загальних зборів та питання порядку денного, а саме: 1. розгляд заяви директора ОСОБА_1 від 03.11.2022 року про припинення повноважень та звільнення з посади директора за власним бажанням; 2. призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов`язки керівника товариства ОСОБА_4 .

Як доказ надіслання 26 січня 2024 року вказаної заяви адресатам (ТОВ «Генетиксервіс», ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ), позивач надав суду описи вкладення до поштових відправлень, накладні та квитанції Укрпошти.

Поряд з тим, судом встановлено, що станом на 26 січня 2024 року за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи ТОВ «Генетиксервіс», у переліку засновників (учасників) юридичної особи зазначено: ОСОБА_2 (розмір частки: 953900,00); у інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи зазначено: ОСОБА_8 (тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 95,4) (арк. справи 133 том І).

Доказів надіслання заяви від 15 січня 2024 року засновнику (учаснику) ТОВ «Генетиксервіс» ОСОБА_2 позивач суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:

-п.8 перелік засновників (учасників) (крім акціонерних товариств, громадських формувань, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, частки яких обліковуються в обліковій системі часток) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або паспортного документа іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації, якщо засновник - юридична особа; інформація для здійснення зв`язку із засновником (учасником) юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти);

-п.9 інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

Згідно з ч.1 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що наведені вище відомості, станом на 26 січня 2024 року, про засновника (учасника) та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Генетиксервіс», які є відкритими, були недостовірними.

Поряд з цим, позивачем до позовної заяви долучено копію рішення №1 засновника ТОВ «Генетиксервіс» ОСОБА_2 (частка статутного капіталу 100%) від 15 січня 2024 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 був запрошений, однак, такий не з`явився на збори.

Отже, з наведеного вище вбачається, що позивачем не виконано вимог чинного законодавства та Статуту відповідача щодо вручення чи надіслання повідомлення про скликання загальних зборів товариства, його засновникам (учасникам), яким станом на 26 січня 2024 року був ОСОБА_2 .

Поряд з тим, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи ТОВ «Генетиксервіс» станом на 26 січня 2024 року, у інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи зазначено: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 )

Разом з тим, як доказ надіслання вказаній особі заяви (повідомлення про скликання зборів) від 15.01.2024, позивач долучив до позовної заяви фіскальний чек, накладну Укрпошти від 26 січня 2024 року та опис, з якого вбачається, що така заява надіслана на адресу: АДРЕСА_3 .

Слід зазначити, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи ТОВ «Генетиксервіс» станом на 28 грудня 2023 року, у інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи зазначено: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ).

Разом з тим, з огляду на відсутність доказів повідомлення позивачем про скликання загальних зборів товариства його засновника (учасника) ОСОБА_2 , колегія суддів дійшла висновку про недотримання позивачем вимог закону та статуту щодо порядку скликання зборів, а відтак і висновку про недоведеність позивачем порушення його права на звільнення з посади директора товариства, що є підставою для відмови в позові.

Вимоги про зобов`язання ТОВ «Генетиксервіс» вчинити дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою місцезнаходження товариства щодо виключення запису про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «Генетиксервіс» (ЄДРПОУ 37059814) та стягнення з відповідача 100 000 грн моральної шкоди є похідними, відтак, задоволенню також не підлягають.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (ч.1 ст.275 ГПК України).

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ухвалив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 07 серпня 2024 року у справі №914/856/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Матеріали справи №914/856/24 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 14 лютого 2025 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

СуддяОрищин Г.В.