Постанова від 12.02.2025 по справі 910/2992/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р. Справа№ 910/2992/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.,

представників сторін:

від позивача: Проскурня Т.В.

від відповідача: Фартушна В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024

у справі №910/2992/24 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар М"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 13 453 555,50 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар М" про розподіл судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар М" витрати на правову допомогу у сумі 59 496,74 грн. В іншій частині заяви про розподіл судових витрат відмовлено.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначив, що розмір витрат на правову допомогу, визначений в актах приймання-передавання у сумі 176 250,00 грн наданих адвокатських послуг не відповідає визначеним ч. 5 ст.129 ГПК України критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням характеру спору, складності справи, кількості та обсягу підготовлених адвокатом документів, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є витрати на правову допомогу у даній справі у розмірі 60 000,00 грн

Водночас, оскільки позовні вимоги задоволено частково (з урахуванням частини вимог, провадження в якій закрито), а обґрунтованим та співмірним розміром витрат на правову допомогу судом визначено суму у розмірі 60 000,00 грн, з відповідача на користь позивача суд стягнув 59 496,74 грн витрат на професійну правничу допомогу (пропорційно задоволеним позовним вимогам).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/2992/24 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар М" про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт зауважує, посилання адвоката у заяві, що подача заяви про зменшення позовних вимог з розрахунком боргу та іншими додатками, викликана тим, що адвокатом при підготовці позовної заяви було включено періоди щодо яких послуга не була затверджена та використані Постанови НКРЕКП, які стосувались постачальників універсальних послуг, тобто дана заява була подана представником позивача через власні помилки на які вказав відповідач у відзиві.

Скаржник також зазначає, що на підготовку та подання позовної заяви, розрахунку боргу та додаткових матеріалів для пред`явлення позову до суду адвокатом витрачено 38 годин, проте, на думку скаржника, заявлений час на зазначену вище правничу допомогу є надмірним.

Крім того апелянт наголошує щодо уточнених розрахунків заборгованості, то підготовка даних документів була зумовлена невірними розрахунками зі сторони позивача; в свою чергу, відповідач не повинен нести додаткові витрати, пов`язані з допущеними помилками позивача.

Також апелянт вважає завищеним є час приділений і іншим заявам про які зазначає представник позивача, адже здійснювалось донарахування, а не перерахунок заново всіх сум, тому, на думку апелянта, розмір витрат на правову допомогу є надмірним, неспіврозмірним категорії справи.

Апелянт також зазначає про те, що не можна стягувати витрати на правничу допомогу з такого важливого для інфраструктури держави стратегічного об`єкту як ДП «Гарантований покупець», при тому, що підприємство не виконує вчасно свої зобов`язання з оплати за договорами.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, ТОВ «Солар М» у своєму відзиві, наданому до суду 09.12.2024, просить відмовити ДП «Гарантований покупець» у задоволенні апеляційної скарги, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 залишити без змін.

Позивач зазначає, що заявлена ним сума стягнення заборгованості з відповідача дорівнювала 13 278 472,28 грн. Відповідач майже три роки не виконував належним чином свої зобов`язання за поставлену йому електроенергію. Тому, заявлені ним судові витрати є абсолютно співмірними, як з ціною позову, так і з розміром судового збору за подання позовної заяви. Так, за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір (з урахуванням змін позовних вимог) у розмірі 1,5 % від ціни позову (159 341,67 грн), що є абсолютно співмірним із заявленими ним судовими витратами (176 250,00 грн), а тим більше з сумою судових витрат, що була задоволена судом першої інстанції (59 496,74 грн).

Позивач також звертає увагу, що усі договори укладаються ДП «Гарантований покупець» на абсолютно нерівних умовах для представників приватного сектору економіки, які також працюють у вкрай важких економічних умовах воєнного стану в країні, відіграють не менш важливу роль у розвитку економіки країни, і, при цьому, ще вимушені отримувати банківські кредити під величезні проценти задля покриття розривів у ліквідності, у зв`язку з довготривалим очікуванням ухвалення постанов НКРЕКП як Регулятора та несвоєчасними оплатами ДП «Гарантований покупець» за вчасно поставлену електроенергію. Отже, важлива роль ДП «Гарантований покупець» для країни - не є поважною причиною для несвоєчасного виконання зобов`язань за договорами та несплати судових витрат.

Таким чином позивач вважає, що ним належними доказами повністю обґрунтовано розмір понесених ним судових витрат у судовій справі, а відповідач, заперечуючи проти заявленого позивачем розміру судових витрат, не навів свого розрахунку судових витрат, який би ґрунтувався на доказах, що містяться у матеріалах справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 15.11.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/2992/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Майданевич А.Г. (головуючий суддя), суддів: Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2992/24.

28.11.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2992/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/2992/24 та призначено до розгляду апеляційну скаргу на 18.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ДП «Гарантований покупець» про зупинення провадження у справі №910/2992/24 до набрання законної сили судового рішення в адміністративній справі №320/19524/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/2992/24 відкладено на 20.01.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2024 було оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 910/2992/24 до 05.02.2025.

Протокольною ухвалою Північним апеляційним господарським судом 05.02.2025 було оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 910/2992/24 до 12.02.2025.

Позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 12.02.2025 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила задовольнити апеляційну скаргу, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/2992/24 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар М" про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні 12.02.2025 заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване додаткове рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар М" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 17 367 644,09 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 16823/01 від 04.04.2019 в частині оплати електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим тарифом".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 провадження у справі №910/2992/24 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 175 083,22 грн закрито. В іншій частині позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар М" 11 522 457,91 грн основного боргу, 487 565,82 грн 3% річних, 1 155 605,32 грн інфляційних втрат та 157 987,55 грн судового збору.

Орган (особу), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/2992/24 зобов''язано здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу 11 522 457,91 грн, починаючи з 10.08.2024 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу.

08.10.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР М" надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої заявник просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача 174751,88 грн витрат на правову допомогу, пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням вимог, провадження в частині яких закрито.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар М" про розподіл судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар М" витрати на правову допомогу у сумі 59 496,74 грн. В іншій частині заяви про розподіл судових витрат відмовлено.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначив, що розмір витрат на правову допомогу, визначений в актах приймання-передавання наданих адвокатських послуг у сумі 176 250,00 грн, не відповідає визначеним ч. 5 ст.129 ГПК України критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням характеру спору, складності справи, кількості та обсягу підготовлених адвокатом документів, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є витрати на правову допомогу у даній справі у розмірі 60 000,00 грн

Водночас, оскільки позовні вимоги задоволено частково (з урахуванням частини вимог, провадження в якій закрито), а обґрунтованим та співмірним розміром витрат на правову допомогу судом визначено суму у розмірі 60 000,00 грн, з відповідача на користь позивача суд стягнув 59 496,74 грн витрат на професійну правничу допомогу (пропорційно задоволеним позовним вимогам).

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з частиною третьою статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, та чи була їх сума обґрунтованою.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано: договір про надання правової допомоги № 246/2024 від 20.02.2024; додаток № 2 до вказаного договору; заявку про надання правової допомоги; акт приймання-передавання наданих адвокатських послуг від 04.10.2024 на суму 62 250,00 грн; акт приймання-передавання наданих адвокатських послуг від 05.04.2024 на суму 114 000,00 грн, платіжні інструкції № 1490 від 22.04.2024 на суму 114 000,00 грн та № 1676 від 07.10.2024 на суму 62 250,00 грн.

Так, відповідно до п. 1.1, 1.2 договору про надання правової допомоги № 246/2024 від 20.02.2024 клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Надання Адвокатським об`єднанням правової допомоги здійснюється на підставі поданої клієнтом письмової заявки, оформленої за формою, наведеною в додатку № 1 до цього договору.

Згідно з додатком № 2 до договору про надання правової допомоги № 246/2024 від 20.02.2024 сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання за договором становить 3000,00 грн за годину роботи адвоката.

Відповідно до заявки про надання правової допомоги № 3/02 від 20.02.2024 позивач просив надати правничу допомогу щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій з контрагента ТОВ "Солар М" Державного підприємства "Гарантований покупець" за договором від 04.04.2019 № 16823/01 у судовому порядку.

Згідно з актом приймання-передавання наданих адвокатських послуг від 05.04.2024 позивачу надані послуги з правової допомоги на суму 114 000,00 грн, а саме: підготовка позовної заяви, розрахунок боргу та додаткових матеріалів для подання позову до суду 38 годин.

Також відповідно до акту приймання-передавання наданих адвокатських послуг від 04.10.2024 позивачу надані послуги з правової допомоги на суму 62 250,00 грн.

В акті наведений перелік наданих послуг та їх вартість, зокрема: участь адвоката в судовому засіданні 3000,00 грн, підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог з розрахунком боргу з іншими додатками 15 000,00 грн; участь адвоката в судовому засіданні 3 000,00 грн, підготовка та подання заяви про збільшення позовних вимог з розрахунком боргу з іншими додатками 9 000,00 грн, участь адвоката в судовому засіданні 3 000,00 грн, підготовка та подання клопотання про поновлення провадження у справі 4 500,00 грн, підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог з розрахунком боргу з іншими додатками 9 000,00 грн; участь адвоката в судовому засіданні в режимі відеоконференції 750,00 грн, участь адвоката в судовому засіданні 3 000,00 грн, підготовка та подання додаткових пояснень на вимогу суду 9 000,00 грн; участь адвоката в судовому засіданні 3 000,00 грн.

Оплата гонорару підтверджується платіжними інструкціями № 1490 від 22.04.2024 на суму 114 000,00 грн, № 1676 від 07.10.2024 на суму 62 250,00 грн.

Згідно з копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1564825 від 10.03.2024, представництво інтересів позивача в суді здійснювала адвокат Проскурня Тетяна Володимирівна (свідоцтво №3783/10 від 30.10.2008).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як було встановлено судом першої інстанції, 16.10.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу, у яких відповідач просив відмовити у задоволенні заяви, а у разі якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення заяви позивача зменшити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Заперечення обґрунтовані такими обставинами:

- адвокат зазначає, що з 19.04.24- 23.04.24 здійснювалась підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог з розрахунком боргу та іншими додатками, подача даного процесуального документу викликана тим, що адвокатом при підготовці позовної заяви було включено періоди щодо яких послуга не була затверджена та використані Постанови НКРЕКП, які стосувались постачальників універсальних послуг, тобто дана заява була подана представником позивача через власні помилки на які вказав відповідач у відзиві;

- в заяві представник позивача зазначає, що на підготовку та подання позовної заяви, розрахунку боргу та додаткових матеріалів для пред`явлення позову до суду адвокатом витрачено 38 годин, проте на думку відповідача, заявлений час на зазначену вище правничу допомогу є надмірним;

- щодо уточнених розрахунків заборгованості, то підготовка даних документів була зумовлена невірними розрахунками зі сторони позивача, тому відповідач не повинен нести додаткові витрати, пов`язані з допущеними помилками позивача;

- завищеним є час, приділений іншим заявам про які зазначає представник, адже здійснювалось донарахування, а не перерахунок заново всіх сум;

- розмір витрат на правову допомогу є надмірним, неспіврозмірним категорії справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що враховуючи предмет позову, його обґрунтування, предмет доказування, розмір витрат на підготовку позовної заяви в сумі 114 000,00 грн є завищеним, як і надмірною є кількість витраченого адвокатом часу на підготовку позовної заяви 38 годин.

Також колегія суддів погоджується з тим, що підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог з розрахунком боргу з іншими додатками 19.04.2024- 23.04.2024 було викликане помилками самого позивача, про які відповідач зазначив у відзиві.

Крім того, завищеною є вартість послуг на правову допомогу з підготовки та подання заяви про зменшення розміру позовних вимог 08.08.2024-09.08.2024 у розмірі 9 000,00 грн, з підготовки клопотання про поновлення провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку, що розмір витрат на правову допомогу, визначений в актах приймання-передавання наданих адвокатських послуг не відповідає визначеним ч. 5 ст.129 ГПК України критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням характеру спору, складності справи, кількості та обсягу підготовлених адвокатом документів, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, а також що обґрунтованими є витрати на правову допомогу у даній справі у розмірі 60 000,00 грн

При цьому звернувши увагу на те, що у даному випадку не відбувається втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення вартості правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на відповідача та їх розміру, яке судом вирішується з огляду на обставини цієї справи.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обґрунтованим та співмірним розміром витрат на правову допомогу судом визначено суму у розмірі 60 000,00 грн, а оскільки позовні вимоги задоволено частково (з урахуванням частини вимог, провадження в якій закрито) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 59 496,74 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Інші доводи апеляційної скарги відповідача, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості заявленої суми.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/2992/24 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/2992/24 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/2992/24 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі №910/2992/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2992/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повну постанову підписано 19.02.2025.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім