Постанова

від 11.02.2025 по справі 917/1500/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Харків Справа № 917/1500/18(917/1513/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача в особі арбітражного керуючого Хорошевської Т.В.

відповідача не з`явився

третьої особи не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№3099П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024

у справі №917/1500/18 (917/1513/24) (суддя Паламарчук В.В., повний текст рішення підписано 06.12.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", м. Полтава,

в особі арбітражного керуючого Хорошевської Тетяни Володимирівни, м. Харків,

до ОСОБА_1 , с.Біленченівка, Миргородський район, Полтавська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Полтава-банк", м.Полтава,

про витребування майна (транспортного засобу) з чужого незаконного володіння

яка розглядається у межах справи про банкрутство №917/1500/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод", м.Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", м. Полтава,

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор ТОВ "УПСК Діамент" арбітражний керуючий Хорошевська Т.В. звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вхід. №1582/24 від 10.09.2024) про витребування з чужого незаконного володіння у фізичної особи ОСОБА_1 транспортного засобу - легкового автомобіля RENAULT Duster, універсал B, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , білого кольору. В обґрунтування позовних вимог ліквідатор посилається на те, що за договором купівлі-продажу відбулося вибуття транспортного засобу (легкового автомобіля RENAULT Duster, універсал B, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , білого кольору) з власності ТОВ "УПСК Діамент" на користь ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані". Вказаний договір в подальшому визнаний в судовому порядку недійсним. Оскільки, право власності за ТОВ "ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ" на рухоме майно, передане за недійсним правочином скасоване, передане майно, підлягає поверненню до ліквідаційної маси ТОВ "УПСК Діамент".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.11.024 у справі №917/1500/18 (917/1513/24) позов задоволено повністю. Витребувано з чужого незаконного володіння фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) та зобов`язано його передати на користь ТОВ "УПСК Діамент" (36014, м.Полтава, вул. Конституції, буд. 13, код ЄДРПОУ 37710195) транспортний засіб - легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал B, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , білого кольору. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "УПСК Діамент" (36014, м. Полтава, вул. Конституції, буд. 13, код ЄДРПОУ 37710195) 3028,00 грн судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області по справі №917/1500/18 (917/1513/24) від 05.11.2024 та ухвалити нове, яким у задоволені заявлених позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що ухвалене судом рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, винесене без врахування висновків Верховного Суду та в якому безпідставно не враховані аргументи відповідача та третьої особи, а отже підлягає скасуванню повністю із винесення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судовим рішенням встановлено факт добросовісності відповідача як набувача та продаж спірного майна у межах процедур визначених законодавством України щодо примусового виконання рішення суду, проте в порушення норм матеріального та процесуального права, не прийнято до уваги ч.2 ст.388 ЦК України, яку зазначав і відповідач у своєму відзиві і третя особа АТ «Полтава-банк» у своїх запереченнях, а саме законодавством прямо передбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень;

- судом першої інстанції не досліджено всіх обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, на дослідженні яких наполягав і відповідач і третя особа, що в решті призвело до неправильного вирішення спору;

- судом не досліджено обставину про те, що відповідач не був обізнаний про можливу незаконність вибуття майна та не був учасником спору у справі №917/1500/18 про визнання недійсним договору купівлі-продажу;

- судом не враховано обставину щодо відсутності суспільного інтересу, що також є підставою для відмови у задоволенні позову;

- відповідач та третя особа зазначили практику Верховного Суду, що безпідставно не була врахована Судом, в тому числі і щодо неможливості витребування майна у особи яка придбала його в порядку виконання судових рішень без визнання торгів недійсними ;

- судом першої інстанції протиправно не залучено до розгляду справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ДП «Сетам», Приватного виконавця Гречин Н.В. та ТОВ «Топ Оіл Сервіс Компані».

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ; встановлено строк до 16.01.2025 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 16.01.2025 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України. Призначено справу до розгляду на 27.01.2025. Явку сторін визнано необов`язковою.

14.01.2025 через електронну систему Електронний Суд на адресу Східного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Хорошевської Т.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому арбітражний керуючий просить рішення господарського суду залишити без змін, як законне та обгрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Аргументуючи свою позицію по справі, арбітражна керуюча зазначила:

- Банк був обізнаний щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу у відповідності до ухвали господарського суду від 07.05.2020 за яким було відчужено спірне майно, оскільки оскаржував зазначену ухвалу в апеляційному та касаційному порядках;

- апелянт не надав суду жодного доказу який би спростував наявність у ТОВ УПСК Діамент права власності на автомобіль та наявність свого непорушного права на нього, не представив суду доказів що він є одним безспірним власником такого транспортного засобу;

- згідно судових рішень, що набрали законної сили ТОВ УПСК Діамент є повноправним власником спірного транспортного засобу, але впродовж більше ніж чотирьох років не може вільно володіти своїм майном, автомобіль незаконно знаходиться в розпорядженні третіх осіб, тож порушення права власності ТОВ УПСК Діамент щодо його володіння даним автомобілем є довготриваючим;

- в ряді судових рішень наявне встановлення факту власності рухомого майна саме ТОВ УПСК Діамент, переданого банкрутом ТОВ Топ Ойл Сервіс Компані за недійсним договором купівлі-продажу, а також переданого останнім в заставу АТ Полтава-банк, а також те, що ТОВ Топ Ойл Сервіс Компані не набувало права власності та не могло передавати таке майно у заставу, отже при вирішенні даного спору існує преюдиційність. Апелянт не надав достатніх і обгрунтованих заперечень щодо того, чому вказана преюдиційність не може використовуватись під час прийняття судом першої інстанції рішення.

- в даному випадку втручання у право відповідача володіння майном переслідує легітимну мету, цей захід є пропорційним легітімній меті втручання у право та не призводить до понесення останнім індивідуального та надмірного тягаря, що свідчить про правильне застосування судом приписів ст. 388 Цивільного кодексу України.

16.01.2025 через електронну систему Електронний Суд на адресу Східного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Полтава-банк" надійшли письмові пояснення стосовно апеляційної скарги, в яких третя особа по справі просить задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 по справі №917/1500/18(917/1513/24) в повному обсязі та скасувати рішення повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

АТ Полтава-банк в обгрунтування своєї позиції по справі посилається на те, що:

- суд першої інстанції зазначив, що відповідач у справі є добросовісним набувачем, а відтак прийнявши рішення у справі про витребування майна та зобов`язання його повернути прямо порушив норму передбачену ч.2 ст. 388 ЦК України щодо неможливості витребування майна у добросовісного набувача, що придбане ним у порядку виконання судового рішення;

- суд застосовуючи до відповідача судові рішення у справах №917/1500/18 від 07.05.2020 та №917/1500/18(917/1371/21) прямо порушив передбачену процесуальним законодавством норму статті 51 ГПК України та практику Верховного Суду;

- суд прийняв рішення про витребування майна не врахував того факту, що торги на яких відповідач придбав майно не визнавалися недійсними в судовому порядку, а отже відсутні підстави для витребування майна, як зазначає актуальна судова практика Верховного Суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1500/18 (917/1513/24).

23.01.2025 через електронну систему Електронний Суд на адресу Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні через перебування апелянта у відрядженні.

Судова колегія, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження обставин, наведених у вказаному клопотанні, а також не доведено обставин обмеження у виборі іншого повноважного представника для участі в судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошено перерву через відсутність на момент слухання матеріалів справи №917/1500/18(917/1513/24) до 11.02.2025, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2025.

Пізніше 27.02.2025 на вимогу ухвали апеляційного суду на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1500/18(917/1513/24).

В судове засідання 11.02.2025 з`явилася арбітражна керуюча Хорошевська Т.В., яка підтримала свою правову позицію, наведену у відзиві на апеляційну скаргу.

Третя особа по справі не направила свого представника для участі в судовому засіданні попри вжиті апеляційним судом заходи.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

З 2018 року в провадженні Господарського суду Полтавської області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №917/1500/18 про банкрутство ТОВ "УПСК Діамент".

17.10.2019 постановою Господарського суду Полтавської області ТОВ «УПСК Діамент» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Хорошевську Тетяну Володимирівну.

Ліквідаційна процедура триває, ліквідатором здійснюються ліквідаційні заходи у відповідності до норм Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, вжиття заходів, спрямованих на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, після того, як правочини боржника були визнані недійсними в судовому порядку.

В результаті здійснення заходів спрямованих на пошук, виявлення і повернення майна в ході виконання ліквідаційної процедури ТОВ "УПСК Діамент" ліквідатор Хорошевська Т.В. зверталася до суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 укладеного між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та ТОВ "УПСК Діамент" та зобов`язання повернути майно, отримане за вказаним договором купівлі-продажу до ліквідаційної маси, з огляду на те, що сторони за договором є між собою заінтересованими особами.

07.05.2020 ухвалою Господарського суду Полтавської області по справі №917/1800/15 визнано недійсним договір купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, укладений між "Топ Оіл Сервіс Компані" (код ЄДРПОУ 40997987) та ТОВ "УПСК Діамент" (код ЄДРПОУ 37710195), за яким ТОВ "УПСК Діамент" продало ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" майно, що належало ТОВ "УПСК Діамент" на праві власності. Зобов`язано ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" повернути майно, отримане за договором до ліквідаційної маси банкрута - ТТОВ "УПСК Діамент".

Ухвалу мотивовано, тим, що оспорюваний правочин вчинений у підозрілий період (протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), договір укладений боржником із заінтересованою особою, відчуження належного боржнику на праві власності майна відбулося під час вже існуючої кредиторської заборгованості ТОВ "УПСК Діамент" перед кредиторами та розгляду в судах ряду майнових спорів про стягнення з боржника заборгованості на користь кредиторів, вимоги яких на даний час включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ "УПСК Діамент".

Як встановлено судом, до переліку майна, переданого за Договором купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 та визнаного судом недійсним, серед іншого включався і транспортний засіб: легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал-В, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , білого кольору, який є предметом даного позову.

07.05.2020 на виконання вказаної ухвали Господарським судом Полтавської області видано наказ про її примусове виконання.

26.11.2020 постановою Східного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18 залишено без змін. Вказана ухвала набрала законної сили.

18.03.2020 постановою Східного апеляційного господарського суду в межах даної справи, накладено арешт на майно та грошові кошти ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані"" в межах суми 4.267.310,46 грн.

23.06.2020 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відкриті виконавчі провадження щодо наказу Господарського суду Полтавської області виданого на виконання ухвали від 07.05.2020. В межах цього виконавчого провадження транспортні засоби оголошені у розшук.

Проте, у вказаному виконавчому провадженні транспортний засіб легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал-В, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , білого кольору виявлено не було, що зумовило неможливість включення його до ліквідаційної маси банкрута.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором було встановлено, що після того як між ТОВ "УПСК Діамент" та ТОВ ""Топ Оіл Сервіс Компані" було укладено договір купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, визнаний в подальшому недійсним, між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та ПАТ "Полтава-банк" укладено договір застави №2933 від 01.12.2017, за яким рухоме майно, що реалізовано ТОВ "УПСК Діамент" ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані", останнім передане у заставу AT "Полтава-банк". Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В., зареєстровано в реєстрі №2933. Дане майно, було обтяжене заставою рухомого майна, обтяження зареєстровано 01.12.2017 за №16601590 реєстратором Гришиною Ольгою Іванівною, Полтавська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Полтавська область.

За вказаним Договором в заставу було передано та обтяжене, серед іншого, і легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал-В, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , білого кольору.

Ліквідатор ТОВ "УПСК Діамент" звернулася до Господарського суду Полтавської області із позовом про визнання договору застави №2933 від 01.12.2017 недійсним, оскільки в забезпечення повернення Банку грошових коштів, ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" було передано в заставу рухоме майно належне йому на праві власності згідно Договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, який ухвалою Господарський суд Полтавської області від 07.05.2020 визнано недійсним.

04.04.2023 рішенням Господарського суду Полтавської області у справі №917/1500/18 (917/1371/21) позов арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ "УПСК Діамент" задоволено повністю. Визнано недійсним (з моменту укладання) договір застави рухомого майна №2933 від 01.12.2017, що укладений між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та ПАТ "Полтава-банк" (AT "Полтава-банк" правонаступник), посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В. з відповідними правовими підставами щодо скасування відповідних записів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Скасовано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна державну реєстрацію застави рухомого майна та обтяження, зареєстрованого за номером 16601590 від 01.12.2017 реєстратором: Гришиною Ольгою Іванівною, Полтавська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", Полтавська область, зокрема, щодо такого об`єкту обтяження, як - автомобіль легковий універсал - В марки RENAULT DUSTER, рік випуску 2016, Номер об`єкта: НОМЕР_1 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_4 ; що належить власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого Центром 5341 22.11.2017. Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати. Стягнуто з "Топ Оіл Сервіс Компані" та АТ "Полтава-банк" на користь ТОВ "УПСК Діамент" по 2.270,00 грн судового збору.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 11.01.2021 між ПАТ "Полтава-банк" та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" підписаний Акт погодження ціни вартості майна, яке знаходиться в заставі по Договору застави від 01.12.2017. Вказаним актом сторони погодили, що зазначена ринкова вартість (1.730.000,00 грн) є актуальною і визначена сторонами на власний розсуд із врахуванням реалій та попиту на ринку на даний вид майна. Сторони договору досягли згоди, що ця погоджена вартість може бути використана при здійсненні звернення стягнення на це заставне майно для задоволення вимог по кредитному договору №4634 від 28.09.2017.

10.03.2021 рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у справі №2/492 за позовом АТ "Полтава-банк" до ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" про стягнення грошових коштів по кредитному договору №4634 від 28.09.2017, позовні вимоги АТ "Полтава - банк" задоволені. В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" за кредитним договором №4634 від 28.09.2017 в розмірі 1.730.000,00 грн, з яких 972.896,70 грн частина виданого кредиту, 757.103, 30 грн прострочені відсотки за користуванням кредитом, що нараховані за період з 27.08.2020 по 26.02.2021 включно, звернено стягнення на заставне майно, що є предметом застави за Договором застави, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В. 01.12.2017 та зареєстрованого в реєстрі за №2933 із додатками шляхом визнання за АТ "Полтава-банк" права власності на предмети застави, серед іншого і на легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал-В, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , білого кольору.

27.04.2021 Східним апеляційним господарським судом виданий наказ на примусове виконання рішення третейського суду по справі №875/921/21.

31.10.2023 постановою Східного апеляційного господарського суду у справі №917/1500/18(917/1371/21) рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023, яким визнано недійсним (з моменту укладання) договір застави рухомого майна №2933 від 01.12.2017, - було скасовано та прийнято нове, про відмову у задоволенні позову.

06.03.2024 постановою Верховного Суду касаційну скаргу компанії EXALO Drilling S.A. (кредитор у справі про банкрутство) задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі №917/1500/18(917/1371/21) скасовано, справу №917/1500/18(917/1371/21) направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

15.05.2024 при новому апеляційному розгляді постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 у справі №917/1500/18 (917/1371/21) скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору застави рухомого майна №2933 від 01.12.2017, прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишено без змін.

08.08.2024 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 залишені без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №917/1500/18 (917/1371/21).

В ході перегляду справи №917/1500/18 (917/1371/21) судами трьох інстанцій встановлено такі факти:

- ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" юридично не набув права власності на зазначене нерухоме майно, а відповідно, у нього і не виникло повноважень власника щодо нерухомого майна;

- оспорюваний договір застави суперечить положенням статті 203 та 216 ЦК України, оскільки ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" не міг бути заставодавцем нерухомого майна, оскільки не був власником такого майна. Наслідком укладення оспорюваного ТОВ "УПСК Діамент" договору застави стало порушення його прав власника нерухомого майна, яке стало обтяжене заставою на користь особи (AT "Полтава Банк"), з якою ТОВ "УПСК Діамент" (позивач) не перебував у зобов`язальних правовідносинах;

- укладення Договору між AT "Полтава Банк" та ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" (який не є власником рухомого майна, про що зазначено вище) не створило для ТОВ "УПСК Діамент" (як дійсного власника рухомого майна) жодних правових наслідків. При цьому сам Договір, на відміну від внесених до Реєстру на його підставі Записів, не створює для позивача перешкоди в розпорядженні рухомим майном. а тому визнання його недійсним не призведе до відновлення порушених прав власника цього майна;

- АT "Полтава-банк" не здійснив перереєстрацію права власності на предмет застави рухоме майно (транспортні засоби) за собою. У технічних паспортах на транспортні засоби власником залишається ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані", тобто особа, яка зобов`язана за чинною ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 передати це майно (транспорті засоби) ТОВ "УПСК Діамент" (дійсному власнику такого майна та позивачу у даній справі)."

Зважаючи на те, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором з`ясовано, що майно, належне на праві власності ТОВ УПСК Діамент" вибуло з його володіння, позивач в особі арбітражного керуючого звернувся до господарського суду із відповідним позовом про витребування майна (транспортного засобу) з чужого незаконного володіння.

Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що факт належності спірного транспортного засобу саме ТОВ "УПСК Діамент" підтверджено в судовому порядку під час розгляду справ №917/1500/18 та №917/1500/18(917/1371/21). Окрім того, під час розгляду справ №917/1500/18 та №917/1500/18(917/1371/21) було встановлено, що ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані юридично не набув права власності на зазначене майно, а відповідно у нього і не виникло повноважень власника щодо даного нерухомого майна. Визнання недійсним правочину щодо продажу спірного майна боржником, свідчить про наявність порушених прав позивача та правових підстав для звернення останньої до суду з цим позовом. Установлення цього факту є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування спірного майна від добросовісного набувача в порядку статті 388 ЦК України, зобов`язання передати транспортний засіб позивачу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною першою статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Згідно ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Отже, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

На відміну від вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, законодавство про банкрутство (ст. 42 КУзПБ) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно ст.321 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Глава 29 Цивільного кодексу України передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ч.2).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 388 ЦК України.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ч.1 ст.330 ЦК України).

Правила ч.1 ст.388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №914/3224/16.

Аналізуючи обставини справи що розглядається, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Предметом даного спору є повернення рухомого майна з чужого володіння, а саме автомобіля RENAULT Duster, універсал В, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , білого кольору.

Як встановлено судом, в ході виконання ліквідаційної процедури ТОВ "УПСК Діамент" ліквідатор Хорошевська Т.В. звернулася до суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 укладеного між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та ТОВ "УПСК Діамент" та зобов`язання повернути майно, отримане за договором купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 до ліквідаційної маси.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18 було визнано недійсним договір купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, укладений між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" (код ЄДРПОУ 40997987) та ТОВ «УПСК Діамент» (код ЄДРПОУ 37710195), за яким ТОВ «УПСК Діамент» продало ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" майно, що належало ТОВ «УПСК Діамент» на праві власності.

Також, даною ухвалою зобов`язано ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" повернути майно, отримане за договором купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 до ліквідаційної маси банкрута - ТОВ "УПСК Діамент". До переліку майна, переданого за Договором купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 та визнаного судом недійсним, включався, крім інших, і спірний транспортний засіб: легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал В, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , білого кольору.

Видано наказ на виконання ухвали суду від 07.05.2020. У наказі визначено стягувача: ТОВ «УПСК Діамент», та боржника: ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" , якого зобов`язано повернути майно, отримане за договором, який визнаний недійсним ухвалою суду від 07.05.2020.

Отже, договір купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 укладений між ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" та ТОВ «УПСК Діамент» з продажу рухомого майна є недійсним, право власності майно ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" на рухоме майно, передане за недійсним правочином скасоване, передане від ТОВ «УПСК Діамент» ТОВ "Топ Оіл Сервіс Компані" майно, підлягає поверненню до ліквідаційної маси ТОВ «УПСК Діамент».

З урахуванням того факту, що АТ «Полтава-Банк» оскаржувало ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 в апеляційному та касаційному порядку, колегія суддів констатує, що Банк був обізнаний щодо недійсності правочину та обов`язку повернення майна ТОВ «УПСК Діамент».

При цьому, слід зазначити, що ухвала Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі у справі №917/1500/18 залишилася чинною, після перегляду в суді апеляційної та касаційної інстанцій не скасовувалася.

Крім того, матеріали справи свідчать, що за договором застави №2933 від 01.12.2017, що був укладений між ТОВ «Топ Оіл Сервіс Компані» та ПАТ «Полтава-банк» спірне рухоме майно, реалізовано ТОВ «УПСК Діамент» до ТОВ «Топ Оіл Сервіс Компані», останнім передане у заставу АТ «Полтава-банк» та обтяжене.

Проте, рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 у справі №917/1500/18 (917/1371/21) визнано недійсним (з моменту укладання) договір застави рухомого майна №2933 від 01.12.2017, що укладений між ТОВ «Топ Оіл Сервіс Компані» та ПАТ «Полтава-банк» (АТ «Полтава-банк» правонаступник), посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В. з відповідними правовими підставами щодо скасування відповідних записів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі №917/1500/18(917/1371/21) рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.08.2024 постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 залишені без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №917/1500/18(917/1371/21).

Отже, недійсність правочинів купівлі-продажу рухомого майна та застави перевірені в судовому порядку та визнані недійсними. При цьому, судами було наголошено на тому, що саме ТОВ «УПСК Діамент» є повноправним власником рухомого майна, яке передано за недійсним правочином ТОВ ТОВ «Топ Оіл Сервіс Компані», зокрема, легкового автомобілю RENAULT Duster, універсал В, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , білого кольору.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (у тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Також колегія суддів зазначає, що враховуючи, що майно ТОВ «УПСК Діамент» незаконно реалізовано на електронних торгах, на яких боржником було ТОВ «Топ Ойл Сервіс Компані», фізичній особі ОСОБА_1 , спосіб захисту довго триваючого порушення права власності ТОВ «УПСК Діамент» на рухоме майно в якості витребування його з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 є ефективним і правильно обраним ліквідатором банкрута способом захисту його майнових прав.

Інші способи захисту, зокрема, визнання недійсними електронних торгів, на яких реалізовано таке авто, не призведе до відновлення порушеного права власності ТОВ «УПСК Діамент» та повернення автомобілю власнику на тій підставі, що автомобіль знаходиться в незаконному розпорядженні саме фізичної особи ОСОБА_1 , а не ТОВ «Топ Ойл Сервіс Компані».

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Отже, для застосування вимог ст. 387 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

В даному випадку, факт належності спірного транспортного засобу саме ТОВ "УПСК Діамент" підтверджено в судовому порядку під час розгляду справ №917/1500/18 та №917/1500/18(917/1371/21). Окрім того, під час розгляду справ №917/1500/18 та №917/1500/18(917/1371/21) було встановлено, що ТОВ "Топ Ойл Сервіс Компані" юридично не набув права власності на зазначене майно, а відповідно у нього і не виникло повноважень власника щодо даного нерухомого майна. Однак, як наслідок, на електронних торгах 07.09.2021 під видом майна ТОВ "Топ Ойл Сервіс Компані" відбулася реалізація майна ТОВ "УПСК Діамент", яке не належало ТОВ "Топ Ойл Сервіс Компані", на підставі ухвали Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст.330 ЦК України, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем в розумінні ст.388 Цивільного кодексу України, оскільки автомобіль придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати (ТОВ "Топ Ойл Сервіс Компані").

Норма ст. 388 Цивільного кодексу України передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, визнання недійсним правочину щодо продажу спірного майна боржником, свідчить про наявність порушених прав позивача та правових підстав для звернення останнього до суду з цим позовом. Установлення цього факту є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування спірного майна від добросовісного набувача в порядку статті 388 Цивільного кодексу України.

Вищеописана позиція щодо добросовісності відповідача та наявності у позивача права на витребування майна з чужого незаконного володіння кореспондується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від - 09.10.2024 у справі №18/257(917/133/22).

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що в межах справи №917/1500/18 судами першої, апеляційної інстанцій було встановлено, а судом касаційної інстанції підтверджено наступні факти:

- договір купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017, укладений між ТОВ "Топ Ойл Сервіс Компані" та ТОВ «УПСК Діамент» з продажу рухомого майна є недійсним,

- право власності на рухоме майно належить ТОВ «УПСК Діамент»;

- рухоме майно, в тому числі, легковий автомобіль RENAULT Duster, універсал В, 2016 року випуску, VIN і номер кузова: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , білого кольору підлягає поверненню до ліквідаційної маси ТОВ «УПСК Діамент»;

- договір застави №2933 від 01.12.2017 є недійсним і не має перешкоджати ТОВ «УПСК Діамент» у розпорядженні своїм майном;

- при вирішенні питання стосовно недійсності Договору застави №2933 від 01.12.2017, суди апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді справи №917/1500/18 (917/1371/21) у своїх постановах відповідно від 15.05.2024 та від 08.08.2024 посилалися на недійсність договору купівлі-продажу №ТОСК/УПСК/2017/4 від 25.09.2017 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.05.2020 у справі №917/1500/18.

Отже, витребування рухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «УПСК Діамент» переслідує легітимну мету охорони права власності особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а також з метою дотримання таких прав відповідно до загальних інтересів суспільства.

Також, пропорційність втручання у право володіння та справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання, в цьому випадку полягає у тому, що позивач, всупереч заборон встановлених в тому рахунку й законом, поза його волею був позбавлений права володіння на спірне майно.

Таким чином, єдиним можливим в цьому випадку способом поновлення порушеного права позивача на володіння спірним майном, який може забезпечити приведення обсягу прав сторін в контексті спірного майна у стан, який існував до його відчуження, є саме витребування належного позивачу майна з чужого незаконного володіння.

Відтак, втручання у право відповідача на володіння майном в цьому випадку переслідує легітимну мету, цей захід є пропорційним легітимній меті втручання у право та не призводить до понесення останнім індивідуального і надмірного тягаря.

Вказане свідчить про правильне застосування приписів ст. 388 Цивільного кодексу України при ухваленні Господарським судом Полтавської області від 05.11.2024 у справі №917/1500/18 (917/1513/24).

Окремо колегія суддів звертає увагу на участь та поведінку АТ Полтава-банк в ході розгляду справи №917/1500/18. При повному володінні вищезазначеною інформацією про наявні у суді провадження щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу та застави, Банк, не дочекавшись відповідних рішень суду по спірному майну, отримав рішення Третейського суду для можливості звернення стягнення на таке спірне майно. В результаті, майно, яке не було заставним, і не належало боржнику у відповідному виконавчому провадженні (ТОВ "Топ Ойл Сервіс Компані") на праві власності (згідно судових рішень), було придбано ОСОБА_1 у особи, яка не мала права його відчужувати.

При цьому, рішення Третейського суду не є загальнодоступними і не відображаються у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Тому, ліквідатор, кредитори ТОВ «УПСК Діамент» не були обізнані про наявність такого рішення і подальшу процедуру стягнення на користь Банку за рахунок чужого майна, яке не належало боржнику (ТОВ "Топ Ойл Сервіс Компані").

Зважаючи на всі обставини даної справи, повернення рухомого майна, яке належить ТОВ «УПСК Діамент», але знаходиться в незаконному розпорядженні іншої особи, до ліквідаційної маси боржника з метою захисту прав кредиторів, становить легітимну мету та є пропорційним втручанням у право володіння спірним майном, адже справжній власник транспортного засобу - ТОВ «УПСК Діамент» не має бути обмежений у праві володіння своїм майном.

Між тим, стала практика Верховного суду України говорить про необхідність встановлення справедливого балансу між інтересами суспільства, пов`язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.

Викладені в апеляційній скарзі доводи, які здебільшого повторюють доводи наведені під час розгляду справи в суді першої інстанції, фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду і стосуються виключно переоцінки доказів, проте по суті їх не спростовують, підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, Господарський суд Полтавської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 у справі №917/1500/18 (917/1513/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України

Повний текст постанови складено 18.02.2025

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова