Постанова

від 19.02.2025 по справі 904/3219/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 м. Дніпро Справа № 904/3219/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач) Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аякс» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі (суддя Ярошенко В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор», м. Полтава

до Приватного підприємства «Аякс», м. Дніпро

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

23.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства «Аякс», в якому просить суд стягнути вартість оплачених, але не виконаних робіт за Договором підряду № 2-КНН від 04.01.2024 у сумі 220616,01 грн, з яких: основна сума заборгованості складає 200889,33 грн, неустойка складає суму 19726,68 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у даній справі позов задоволено повністю. Стягнуто з ПП «Аякс» на користь ТОВ «Кононівський елеватор» суму попередньої оплати 200889,33 грн, штраф у сумі 19726,68 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 3309,24 грн.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Непогоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду та просить: скасувати оскаржуване рішення по даній справі частково та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково; стягнути з ПП «Аякс» на користь ТОВ «Кононівський елеватор» суму попередньої оплати 151792,34 грн. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга ПП «Аякс» мотивована прийняттям рішення судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування важливих доказів та фактів, а також не належною оцінкою усіх обставин справи.

Основні доводи апеляційної скарги ПП «Аякс» зводяться до наступного:

- ПП «Аякс» вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, оскільки суд не врахував важливі обставини, пов`язані з порушенням строків виконання робіт. Згідно з умовами договору, кінцевий термін виконання робіт був визначений до 26.04.2024, однак виконання робіт не було завершене у повному обсязі. Відповідач повідомляв суду, що роботи були виконані частково, але не були завершені вчасно. Однак, суд не врахував ці факти належним чином при прийнятті рішення;

- суд не врахував відсутність належних доказів того, що відповідач виконав роботи на суму 200 889,33 грн. Зокрема, суд не врахував, що сторони договору не досягли остаточного узгодження щодо суми виконаних робіт, оскільки договором було припинено свою дію внаслідок одностороннього розірвання. Відсутність документальних підтверджень виконання робіт на зазначену суму є підставою для оскарження рішення суду;

- на думку апелянта, стягнення штрафу в розмірі 19726,68 грн є неправомірним, оскільки на момент його стягнення були допущені порушення у виконанні зобов`язань з боку позивача, що унеможливлювало виконання робіт. Крім того, були погоджені деякі зміни до договору, які, на думку відповідача, не були враховані судом, що також не дозволяє обґрунтувати накладання штрафу;

- апелянт зазначає, що не мав можливості подати відзив на позовну заяву через обмежений доступ до електронного суду, оскільки доступ до нього мав тільки директор ПП «Аякс», який на той час перебував у зоні активних бойових дій;

- апелянт звертає увагу на те, що у процесі виконання договору велися численні листування, в тому числі через електронну пошту, що було підтверджено скріншотами та іншими електронними доказами. Апелянт стверджує, що ці документи не були належно оцінені судом, хоча Верховний Суд визнає електронні документи належними та допустимими доказами у судовому процесі.

З огляду на вище викладене, ПП «Аякс» просить апеляційний господарський суд, враховуючи важливість встановлення об`єктивних фактів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, призначити судову будівельно-технічну експертизу, як засіб для виявлення істини у справі.

Призначення такої експертизи є необхідним для отримання достовірних даних про виконані роботи, обсяги і їхню вартість, оскільки існують суперечності між сторонами щодо виконання зобов`язань за Договором підряду № 2-КНН від 04.01.2024. Зокрема, хоча відповідач визнає часткове виконання робіт, він не надає конкретних даних про обсяги виконаних робіт, що ускладнює визначення точної суми за виконану роботу.

Це підтверджує необхідність судової експертизи для всебічного та об`єктивного з`ясування фактичного стану справ і вирішення спору у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ «Кононівський елеватор» не погоджується з доводами апеляційної скарги ПП «Аякс» та просить залишити без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/3219/24, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити, з наступних підстав:

- до апеляційної скарги відповідач подав нові докази (електронне листування, копії листів без підтвердження їх направлення, акт надання послуг, підписаний тільки однією стороною), які не були подані до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 80 ГПК України, докази мають подаватися на стадії розгляду справи судом першої інстанції, а в разі неможливості їх подання необхідно обґрунтувати причини цього.

Відповідач стверджує, що не міг подати доказів у першій інстанції через відсутність доступу до комп`ютерної техніки через його перебування в зоні бойових дій. Однак ці твердження не підтверджені належними доказами та є безпідставними. Зокрема, відповідач не надав жодних документів, які б підтверджували його перебування в зоні бойових дій, і не обґрунтував неможливість виконання процесуальних дій з технічних причин.

Відповідач зареєстрував електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС, що автоматично покладає на нього обов`язок отримувати документи в електронній формі, що було здійснено. Усі документи, зокрема позовна заява, були доставлені до електронного кабінету відповідача у визначений ГПК строк. Посилання на перебування в зоні бойових дій без конкретних фактів та доказів не є обґрунтованою причиною неподання доказів до суду першої інстанції.

На переконання позивача, усі викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не змінюють суті рішення суду першої інстанції, ухваленого відповідно до норм матеріального та процесуального права.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

04 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор» (позивач, Замовник) та Приватним підприємством «Аякс» (відповідач, Підрядник) було укладено договір підряду № 2-КНН (далі договір). Згідно з умовами договору, Підрядник зобов`язувався виконати роботи з прокладання сухотрубів пожежегасіння на території Замовника, використовуючи власні матеріали та обладнання. Технічне завдання виконання робіт було затверджено як Додаток № 2 до Договору.

Термін виконання робіт визначено до 26 квітня 2024 року, з можливістю поетапного виконання згідно з графіком робіт, погодженим у Додатку № 3 до договору. Вартість виконаних робіт становить 812 971,11 грн, включаючи ПДВ. Замовник здійснив авансовий платіж у розмірі 406 485,55 грн відповідно до п. 5.1. договору.

Однак, Підрядник не розпочав виконання робіт у визначений строк, що порушує умови договору, оскільки відповіді на письмові запити Замовника щодо початку робіт не надавалися. 22 квітня 2024 року Замовник направив запит про початок робіт, але відповіді від Підрядника не отримав. У зв`язку з порушенням умов договору, Замовник вимагав від Підрядника розірвання договору в односторонньому порядку та повернення авансованих коштів.

01 липня 2024 року Замовник надіслав Підряднику письмове повідомлення про розірвання договору та вимогу повернення сплачених коштів, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Частинами 1, 2 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за договором підряду.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується виконати роботи відповідно до проекту, а замовник забезпечити майданчик та прийняти роботи. Передання робіт оформляється актом.

Зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у строки, зазначені в договорі.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язань або зміна умов не допускається без відповідних домовленостей.

Як встановлено судом першої інстанції, у даній справі, позивач сплатив аванс у сумі 406485,54 грн з ПДВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією. У свою чергу, підрядник виконав роботи на суму 205596,21 грн, що не заперечується сторонами. Залишок невиконаних робіт становить 200889,33 грн.

Як встановлено судом, згідно графіку виконання та фінансування робіт (додаток № 3 до договору від 04.01.2024) сторонами визначено кінцевий термін виконання робіт за договором 26.04.2024, проте відповідачем не було подано доказів виконання робіт у встановлений цим договором строк на вказану суму авансу.

Отже, сума попередньої оплати за договором, на яку роботи не виконані (належні та допустимі докази відсутні) становить 200889, 33 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Що стосується штрафу, порушення зобов`язання є підставою для застосування штрафних санкцій, зокрема, на підставі договору. Оскільки відповідач не виконав умови договору вчасно, позов про стягнення штрафу на суму 19726,68 грн є обґрунтованим (п. 12.5 Договору).

Загалом, позовні вимоги позивача про стягнення грошових коштів та штрафу є законними і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував обставини, пов`язані з порушенням строків виконання робіт до 26.04.2024, часткове виконання робіт, колегія суддів відхиляє, оскільки судом першої інстанції враховано ці факти в рамках встановлених договірних умов. Згідно з договором, порушення строків є підставою для застосування неустойки, яка була правильно визначена судом.

Судом також було надано належну оцінку відсутності підтвердження виконання підрядником робіт на суму 200889,33 грн. Договір припинив свою дію внаслідок одностороннього розірвання замовником, і суд правильно вказав, що на момент розірвання договору, відповідачем не були надані документи, що підтверджують виконання робіт на вказану суму.

Також, судом було враховано усі відповідні обставини щодо порушення зобов`язань з боку підрядника, відповідно до умов договору та норми законодавства, стягнення штрафу в розмірі 19726,68 грн є правомірним. Зазначені зміни до договору, що нібито були погоджені відповідачем, не мають безпосереднього впливу на розмір штрафу, оскільки порушення зобов`язань щодо виконання робіт у встановлені строки є підставою для його стягнення на підставі погоджених між сторонами умов договору (п. 12.5. Договору підряду).

Щодо неможливості подачі відзиву на позовну заяву. Апелянт зазначає, що не мав доступу до електронного суду через обмеження доступу, але не наводить конкретних доказів, що підтверджують ці обставини. Суд першої інстанції обґрунтовано врахував усі матеріали справи і надав можливість відповідачу для подачі відзиву на позов, зокрема через наявні електронні документи.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано оцінив усі надані матеріали та докази і правильно визначив спосіб виконання зобов`язань.

Враховуючи, що обсяг виконаних робіт був частково визнаний відповідачем, суд прийняв обґрунтоване рішення на підставі наданих доказів. Підстав для призначення додаткової експертизи не було виявлено, оскільки факти виконання робіт і розмір штрафу підтверджуються іншими, наявними в матеріалах справи доказами.

Додатково подані відповідачем на стадії апеляційного перегляду нові докази колегія суддів відхиляє, оскільки їх подання на цій стадії не передбачено діючим процесуальним законодавством без обґрунтованого клопотання. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України, суд може прийняти нові докази лише у виняткових випадках, якщо учасник справи доведе неможливість подання цих доказів до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів наголошує, що положення ГПК України чітко визначають два важливі критерії для прийняття нових доказів на стадії апеляційного перегляду: «винятковість випадку» і «причини, що об`єктивно не залежать від особи». Тягар доведення необхідності подання таких доказів покладений на учасника справи, який звертається до суду з відповідним клопотанням. Однак, жодних переконливих доказів, які б підтверджували, що відповідач не мав змоги подати зазначені документи під час розгляду справи в суді першої інстанції, подано не було. Відповідач також не надав суду жодних документів, які б підтверджували перебування директора підприємства в зоні бойових дій, і не обґрунтував неможливість виконання процесуальних дій з технічних причин.

З урахуванням вищезазначеного, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, правомірним та ухваленим з урахуванням усіх матеріалів справи.

6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних вище обставин, з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

7. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аякс» залишити без задоволення.

Рішення на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/3219/24 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство «Аякс».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді:Т.А. Верхогляд

О.Г. Іванов