Ухвала

від 19.02.2025 по справі 904/1229/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

19.02.2025 м. ДніпроСправа № 904/1229/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Прайм", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в розмірі 400 000,00 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Без участі представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Прайм" про стягнення заборгованості за договором поставки № 107/15/П/А від 01.07.2015 в розмірі 400 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Прайм" про стягнення заборгованості в розмірі 400 000,00 грн. за договором поставки задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК Прайм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" основного боргу в розмірі 400 000,00 грн., судового збору в розмірі 6 000,00 грн.

03.06.2024 на виконання рішення видано наказ.

14.02.2025 від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій останній просить суд:

- звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Рем Груп» (код ЄДРПОУ 35738549, бувше найменування ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона 788»), яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 39232541) згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 у справі № 904/887/19, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 38788147) у розмірі 134 303,97 грн в рахунок погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2024 у справі № 904/1229/24.

- задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА- ОЙЛ» про витребування доказів та постановити ухвалу, якою витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «ПРАЙМ» (код ЄДРПОУ 39232541) та у Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Рем Груп» (код ЄДРПОУ 35738549) відомості та власні роз`яснення щодо сплати, часткової сплати, або несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй Рем Груп» (ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона 788») заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «ПРАЙМ» згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 у справі № 904/887/19.

-забезпечити проведення судових засідань по справі № 904/1229/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ОЙЛ» Легкої Олени Юріївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) через онлайн сервіс відеозв`язку vkz.court.gov.ua.

Відповідно до частини 1 статті 336 Господарського процесуального кодексу України, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження (частина 2 статті 336 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 336 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне залучити до участі в розгляді заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Рем Груп» та призначити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, до розгляду в судовому засіданні.

Судом зауважено, що з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, господарський суд вважає за необхідне відкласти розгляд заяви.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Враховуючи вказане, зважаючи на те, що з 24.02.2025 по 28.02.2025 суддя Назаренко Н.Г. перебуватиме на навчанні, приймаючи до уваги необхідність належного повідомлення сторін про розгляд заяви, з метою надання можливості учасникам судового процесу скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд вважає за доцільне застосувати розумні строки та призначити засідання для розгляду заяви в межах розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до положень статті 197 ГПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Разом з тим, розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

За положеннями частин 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Так, до поданої до суду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ОЙЛ» не додано жодного доказу, який би підтверджував вжиття останнім заходів щодо самостійного отримання витребовуваних доказів, а лише вказано, що підприємство не має можливості отримати докази, оскільки воно не належить до переліку сторін, що мають відношення до правовідносин між боржником та особою , яка має заборгованість перед боржником у справі № 904/887/19.

Враховуючи вказане, клопотання заявника про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 80, 81, 197 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ОЙЛ» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, до розгляду.

2. Залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Рем Груп» до розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником в справі №904/1229/24.

3. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ОЙЛ» про проведення судового засідання по справі № 904/1229/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити.

4. Призначити розгляд заяви в межах розумного строку в судовому засіданні на 03.03.2025 о 12:15 год. Засідання відбудеться в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 1-102 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка , 1.

5. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-ОЙЛ» про витребування доказів - відмовити.

4. До судового засідання надати:

Боржнику та Товариству з обмеженою відповідальністю «Строй Рем Груп» - відзив на заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

5. Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 4 статті 336 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

6. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до частини 2 статті 254 та статті 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Суддя Н.Г. Назаренко