Рішення

від 19.02.2025 по справі 344/2930/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/2930/25

Провадження № 2-о/344/175/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Ласки І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ридай Назар Васильович, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківськ у Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Ридай Назар Васильович звернувся в інтересах ОСОБА_1 , із заявою про встановлення факту смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки міста Донецьк, яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши дату її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті м. Донецьк, Донецької області, Україна.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 , народилась у місті Донецьк ІНФОРМАЦІЯ_3 . До 25.02.2014 року покійна мешкала у АДРЕСА_2 , після чого 04.03.2014 переїхала до міста Донецьк і прожила там до смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Дівоче прізвище ОСОБА_2 було ОСОБА_3 , яке остання змінила в наслідок одруження із ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження № НОМЕР_2 від 25.10.1952. Свідоцтво про народження покійної ОСОБА_5 є втраченим.

24.02.2014 ОСОБА_2 було складено заповіт, який був посвідчений секретарем Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області. Згідно вказаного заповіту покійна заповіла все належне їй на праві власності майно, де б воно не знаходилось та з чого воно б не складалось, тобто все те, що буде належати їй на день її смерті та на що вона за законом матиме право - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла у м. Донецьк, про що видано самопроголошеною республікою днр свідоцтво про смерть № НОМЕР_3 . Факт смерті покійної також підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть та довідкою про причини смерті № 7355 виданими 04.10.2024 року.

ОСОБА_1 , як спадкоємець, також є сином рідної сестри покійної ОСОБА_2 та відповідно та є її племінником. Вказані родинні відносини між спадкодавицею і спадкоємцем підтверджуються наступним: покійна ОСОБА_5 мала рідну сестру ОСОБА_6 (підтверджується свідоцтвом про народження від 25.07.1932р.) в якої ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_1 (підтверджується свідоцтвомо про народження серії НОМЕР_4 ), інші документи, які підтверджують родинні відносини, втрачені.

Зазначені факти та обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 як спадкоємець та племінник спадкодавиці є очевидно зацікавленою особою в розумінні приписів ст. 317 ЦПК України, враховуючи те, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 безпосередньо впливає на його права, обов`язки і законні інтереси та позбавлений можливості в установленому законом порядку вирішити питання щодо отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразка.

Представник заявника подав заяву про розгляд справи без участі заявника та його представника. Просить вимоги заяви задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, що встановлено з копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_5 .

Відповідно до копії Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000231906 від 08.06.2017, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою. Згідно вказаної довідки, його зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно долученої копії паспорта серія НОМЕР_6 , уродженка м. Донецьк, громадянка України.

24.02.2014 ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого все належне їй на прав власності майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, тобто все те, що буде належати їй на день її смерті та на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт був посвідчений секретарем Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.

Заявник стверджує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , яка доводилася йому рідною тіткою, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті ОСОБА_2 мешкала у місті Донецьк Донецької області.

На підтвердження родинних відносин між ОСОБА_2 та заявником надано наступні документи:

копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 (матері заявника) від ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

копію свідоцтва про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_7 серії НОМЕР_7 від 25.10.1952 року;

копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 .

Заявник стверджує, що інші документи є втрачені.

Відповідно до актуальної редакції Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією...», м. Донецьк являється тимчасово окупованою територією і внесено до відповідного Переліку. На території цих населених пунктів органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Як вказується у заяві, здійснити державну реєстрацію смерті померлої особи заявник позбавлений можливості у встановленому законом порядку, оскільки документи видані на території, що перебуває під окупацією та на якій введено воєнний стан, що унеможливлює отримання свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявником надано копію свідоцтва про смерть, виданого Кіровським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції днр, серія НОМЕР_8 .

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

З огляду на що суд критично оцінює представлений на підтвердження даного факту документи, що виданий на окупованій території України, з огляду на його неналежність та недопустимість при доказуванні.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території.

Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр 5 проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників.

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті людини, з метою захисту прав громадян України, ніяким чином не легітимізує таку владу. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 12.05.2021 у справі № 220/1582/20. В оцінці доказів необхідно бути гнучким, розуміти складні життєві обставини, які змушують заявників звертатись до суду; водночас судове рішення про встановлення факту смерті є підставою для одержання в органах РАЦСУ документу, що підтверджує смерть особи; тому рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Згідно вказаних Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Є загальновідомим фактом, що з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який Указами Президента України неодноразово продовжено.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово купованих Російською Федерацією» місто Донецьк Донецької області відноситься до переліку таких населених пунктів.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Встановлення факту смерті необхідно заявнику для державної реєстрації смерті померлої тітки та отримання свідоцтва про смерть.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявник не має можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт смерті особи на тимчасово окупованій території, що позбавляє його можливості провести державну реєстрацію смерті згідно вимог законодавства та отримати свідоцтво про смерть, а відтак суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 264,

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродженки міста Донецьк, яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши дату її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті м. Донецьк, Донецької області, Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Антоняк Т.М.