Вирок

від 18.02.2025 по справі 344/8253/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8253/24

Провадження № 1-кп/344/471/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у спрощеному провадженні в судовому засіданні за участі учасників судового провадження кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, розлученої, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 заподіяла умисне легке тілесне ушкодження.

Кримінальний проступок вчинено за наступних обставин.

Так, 10 квітня 2024 року близько 22 год, потерпіла ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 , рухались в транспортному засобі марки «Opel Zafira» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 по вул. Набережна ім. В.Стефаника в м. Івано-Франківську. В цей час та місці між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на грунті особистих неприязних відносин виник конфлікт. В ході конфлікту ОСОБА_5 перебуваючи під впливом негативних емоцій схопила потерпілу за волосся та потягнула на себе. З метою, щоб припинити неправомірні дії жінок ОСОБА_6 припаркував транспортний засіб по вул. Целевича,10 в м.Івано-Франківську. В цей ас ОСОБА_5 , перебуваючи в салоні автомобіля, діючи умисно, усвідомлючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання щодо здоров`я ОСОБА_4 , умисно вкусила в ділянку правого стегна ОСОБА_4 . Після цього, потерпіла ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з салону автомобіля та між ними в подальшому продовжився словесний конфлікт.

В ході конфлікту, ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, умисно повалила ОСОБА_4 в салон автомобіля марки «Opel Zafira» реєстраційний номер НОМЕР_2 та усвідомлюючи, що потерпіла не чинить її будь-якого фізичного опору, маючи фізичну перевагу, двома руками схопила ОСОБА_4 за ділянку шиї при цьому потягнула на себе.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_7 в потерпілої ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: садна в ділянках шиї, правої нижньої та верхньої кінцівок, синці в ділянках голови, носа, правої верхньої кінцівки, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала. Пояснила, що справді між нею і потерпілою мав місце словесний конфлікт. Однак, наносити тілесні ушкодження першою почала ОСОБА_4 , а вона просила водія зупинити автомобіль. Водій автомобіля ніяких заходів щодо того, щоб їх розборонити не вчиняв.

Незважаючи на повне заперечення обвинуваченою своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, її вина у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду вказав, що 10 квітня 2024 року вона разом із своєю свахою ОСОБА_5 їхала із своїм знайомим таксистом в машині. Коли вони їхали з кладовища від її покійного сина, ОСОБА_5 почала його словесно ображати, в ході такого словесного ОСОБА_5 в салоні автомобіля почала наносити їй удари, тягала за волосся, вкусила в ногу. Після того як водій зупинив машину і їх розборонив, через кілька хвилин ОСОБА_5 повалила її знову в автомобіль та наносила удари

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що до нього подзвонила його знайома ОСОБА_8 , що треба її забрати і відвезти додому. Він забрав її разом з ОСОБА_5 . В дорозі вони виявили бажання поїхати ще на кладовище на могилу до сина ОСОБА_4 . Коли поверталися із кладовища, в салоні автомобіля між ними виник словесний конфлікт щодо їхніх дітей. В ході такого конфлікту ОСОБА_5 почала наносити удари ОСОБА_4 . Зупинити автомобіль він зразу не зміг, бо якраз знаходився під мостом. Коли зупинив автомобіль, то почав їх розбороняти і відтягувати Надю від ОСОБА_9 . Коли їх розборонив, то ОСОБА_10 попросила сигарету і він пішов до місця водія в автомобілі. За цей час ОСОБА_11 повалила ОСОБА_12 знову в машину, і знаходячи зверху на ній наносила їй удари.

Як вбачається із Протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.04.2024 року, ОСОБА_4 повідомила, що 10.04.2024 року близько 22:00 год в місті Івано-Франківську по вул Целевича (біля будинку №10, на вулиці, в автомобілі марки «Opel Zafira» реєстраційний номер НОМЕР_2 ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 завдала їй два (декілька) ударів по обличчі, по носі, шиї, а також вкусила за праву ногу (верхню частину стегна). Конфлікт був в присутності свідка ОСОБА_6

Відповідно до Висновку експерта № 203 від 12.04.2024 року проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_4 . На підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наданих медичних документів (завіреної копії догоспітального клінічного протоколу №2724 КНП «ОКЛ ІФ ОР», довідки №895 КНП «ОКЛ ІФ ОР» на ім`я ОСОБА_4 від 11.04.2024 року), зроблено наступні підсумки. У ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження: садна в ділянках шиї, правої нижньої та верхньої кінцівок, синці в ділянках голови, носа, правої верхньої кінцівки, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись як при нанесенні ударів такими предметами, у вказані вище ділянки тіла, так і при ударах цими ділянками тіла до таких предметів, відносяться до легких тілесних ушкоджень та можуть відповідати терміну, вказаному в постанові. Виставлений в медичних документах діагноз «Кусана рана с/3 правого стегна» не підтверджений даними судово-медичного огляду (від 12.04.2024 року), тому в судово-медичних підсумках не враховується. Про те, що в ділянці правої нижньої кінцівки був синець, а не гематома, як вказано в наданих медичних документах, свідчить відсутність об`єктивних даних, симптому флуктуації та проведення пункції її.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 23.04.2024 року, проведено слідчий експеримент за участі свідка ОСОБА_6 та у присутності понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації.

Диск з файлами, що є додатком до цього протоколу, досліджено безпосередньо у судовому засіданні, який повністю відповідає протоколу проведення слідчого експерименту.

Дані докази є належними та допустимим у розумінні норм КПК України.

Порушень вимог ст. 87 КПК України не установлено.

В свою чергу, згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.1 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу винної, її вік; стан здоров`я та його майновий стан; розлучена, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває; раніше не судима.

Обставин, які пом`якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, обвинуваченої, яка вказала, що не вважає себе винуватою у вчиненні даного кримінального правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкцій ч.1 ст.125 КК України у вигляді штрафу, так як саме таке покарання, на думку суду, є гуманним і справедливим, а також необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов не пред`являвся.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 349, 368, 369, 373-376, 382, ч.15 ст. 615 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити їй покарання - штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя ОСОБА_13