Рішення

від 18.02.2025 по справі 910/13163/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025Справа № 910/13163/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст»

до Приватного акціонерного товариства «Просто»

про стягнення 108 204,26 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» (далі - КП «Київавтошляхміст», позивач) до Приватного акціонерного товариства «Просто» (далі - ПрАТ «Просто», відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 108 204,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія автомобіля Toyota Avensis, д.н.з НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 було пошкоджено майно, що знаходиться на балансі КП «Київавтошляхміст» на праві господарського віддання. У зв`язку із зазначеними обставинами позивач поніс реальні збитки у вигляді вартості ремонту пошкодженого майна. Разом з цим цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «Просто», а тому відповідач має сплатити страхове відшкодування внаслідок настання страхового випадку.

У позові КП «Київавтошляхміст» просить стягнути з ПрАТ «Просто» страхове відшкодування в сумі 99 000,00 грн, пеню в сумі 5 204,26 грн та витрати на проведення незалежної оцінки пошкодженого майна у сумі 4 000,00 грн, що разом становить 108 204,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому заявлені вимоги не визнав, вказав, що у ПрАТ «Просто» відсутні підстави для відшкодування шкоди, оскільки: вина водія автомобіля Toyota Avensis, д.н.з НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у відповідача, у скоєнні ДТП не встановлена; заява про настання ДТП надійшла до відповідача лише через 3 місяці з дня її скоєння; позивач не надав відповідачу для огляду пошкоджене майно та доказів його пошкодження; не надав доказів понесення матеріального збитку, актів виконаних робіт, документів з оплати вартості відновлення пошкодженого майна, а долучений позивачем звіт від 30.09.2024 не може вважатись належним доказом, у зв`язку з чим відповідач направляв позивачу лист про відмову у виплаті страхового відшкодування. У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач вказав, що перевіркою реєстру вхідних документів в системі документообігу КП «Київавтошляхміст» встановлено, що лист відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування до нього не надходив, при цьому відповідач безпідставно відмовляє у відшкодуванні збитків, адже ним не вчинено будь-яких дій з розслідування факту ДТП, встановлення її причин та обставин, розміру завданих збитків.

Також до початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, яка мотивована тим, що справа потребує повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, а також надання пояснень сторонами, допиту свідків тощо, а тому її розгляд необхідно проводити у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду від 09.12.2024 у задоволенні вказаного клопотання КП «Київавтошляхміст» було відмовлено з підстав, наведених у цій ухвалі.

Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 31.05.2023 у місті Києві на мосту ім. Патона відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Avensis, д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті якої були пошкоджені огороджувальні водоналивні бар`єри, які знаходяться на балансі КП «Київавтошляхміст».

Факт наїзду ОСОБА_1 на огороджувальні водоналивні бар`єри на мосту Патона в м. Києві підтверджується довідкою Національної поліції України № 3023152357754553 від 19.07.2023 про дорожньо-транспортну пригоду.

Також з листа ГУНП у м. Києві № 053/282/841 від 30.04.2024 вбачається, що в ході досудового розслідування було встановлено вину водія Toyota Avensis, д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який внаслідок вказаної події загинув.

31.07.2023, за результатами досудового розслідування, Київською міською прокуратурою кримінальне провадження № 12023100000000608 від 01.06.2023 за ч. 1 ст. 286-1 КК України було закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 , стосовно якого зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального провадження, проте, не повідомлено у зв`язку з його смертю.

Актом огляду виявлених пошкоджень майна підприємства після ДТП чи інших протиправних дій з боку третіх осіб від 31.05.2023, складеним комісією КП «Київавтошляхміст», встановлено, що внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено бар`єр водоналивний у кількості 40 шт.

30.09.2024 між позивачем та суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Незалежна експертна компанія» був укладений договір № 10-09/2024 на проведення оцінки майна, відповідно до якого експертна установа взяла на себе зобов`язання визначити вартість матеріального збитку пошкодженого майна позивача (надати консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва код ДК 021:2015-71310000-4 (послуги з незалежної оцінки майни: бар`єри огороджуючи водоналивні).

Згідно з висновком звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна від 30.09.2024, складеного ТОВ «Незалежна експертна компанія» вартість матеріального збитку, завданого позивачу, становить 99 000,00 грн з урахуванням зносу.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи ( ОСОБА_1 ) на момент вчинення вищевказаної ДТП була застрахована у відповідача - ПрАТ «Просто» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 212082205, що підтверджується довідкою МТСБУ № 053/282/2054 від 21.10.2024 (ліміт відповідальності за шкоду майну - 160 000 грн; франшиза - 0,00 грн).

28.08.2023 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про настання ДТП № 053/282/01-11/1592 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0101314999584).

А 07.05.2024 позивач звернувся до ПрАТ «Просто» із заявою № 053/282/01-11/1002 про виплату страхового відшкодування. Проте відповідач свої зобов`язання щодо страхового відшкодування не здійснив, тому позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

У своєму відзиві відповідач вказав, що вина його страхувальника не встановлена належним чином, а позивач із заявою про настання страхового випадку звернувся до відповідача лише через три місяці після настання ДТП і пошкоджене майно вже не знаходилося на місці події, а тому обґрунтований розмір збитків встановити було неможливо.

По-перше, твердження відповідача про відсутність вини водія Toyota Avensis, д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки вина вказаної особи була встановлена в межах кримінального провадження № 12023100000000608 від 01.06.2023, про що свідчать матеріали справи.

По-друге, згідно з п. 33.1 та 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу

Таким чином саме на водія транспортного засобу, причетного до ДТП, покладено обов`язок вчасно інформувати страховика про настання події, що може бути страховим випадком.

У даному випадку про настання страхового випадку ПрАТ «Просто» було повідомлене не своїм страхувальником ( ОСОБА_1 ), а позивачем - КП «Київавтошляхміст» 28.08.2023, проте, відповідач у порушення вимог чинного законодавства будь-якого розслідування вказаної події не провів, а у відзиві вказав, що потерпіла особа (позивач) не сприяла страховику у розслідуванні страхового випадку.

Разом з цим положеннями п. 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Однак відповідач не виконав покладеного на нього п. 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку розпочати розслідування страхового випадку, отримання відомостей, необхідних для своєчасного розрахунку завданої шкоди та здійснення страхового відшкодування, а тому непроведення відповідачем розслідування страхового випадку не може бути підставою для невиконання обов`язку виплатити страхове відшкодування позивачу.

По-третє, відповідач не прийняв рішення щодо виплати/відмови у виплаті страхового відшкодування позивачу протягом 90 днів у порядку, визначеному законом.

Так, відповідно до пунктів 36.1 та 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний виплатити страхове відшкодування або ж відмовити у такій виплаті.

Як вже зазначалося, позивач звертався до відповідача із заявою від 07.05.2023 про виплату страхового відшкодування. У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 26.07.2024 просив позивача виконати зобов`язання, передбачені ст. 35, 33-1.1 та 33.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо обов`язку потерпілої особи сприяти страховику у розслідуванні причини та обставин ДТП, надати на огляд пошкоджене майно, тощо. Однак остаточного рішення по заяві потерпілої особи відповідач так і не прийняв.

Під час розгляду даної справи відповідач вказував на те, що позивач не виконав вимоги закону щодо сприяння страховику у розслідуванні страхового випадку, наданні пошкодженого майна на огляд і т.д.

Відповідно до пункту 37.1.3 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це привело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини або обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

У зазначеній нормі втілено загальний принцип недопустимості формального підходу до вирішення питання про здійснення або нездійснення компенсації і надання пріоритету зовнішній формі юридично значущих дій або бездіяльності над їх змістом і наслідками. Адже підставою для відмови у відшкодуванні визнаються не будь-які порушення регламентованої цим законом процедури, а лише ті, що призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру.

Разом з тим матеріали справи свідчать, що відповідач, отримавши повідомлення про ДТП, не був обмежений чи позбавлений можливості встановити обставини, які мають істотне значення для вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування (ознайомитися з матеріалами ДТП, здійснити огляд пошкодженого майна, яке зберігалося у його власника, тощо).

Стосовно доводів відповідача про неможливість визначення розміру заподіяних збитків через перебування пошкодженого майна не на місці ДТП суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 33.3 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

А згідно з п. 4.4.4 ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди - вимоги до експлуатаційного стану» пошкоджені елементи дорожніх огороджень підлягають відновленню або заміні протягом 5 діб з моменту виявлення дефектів.

Отже суд відхиляє доводи відповідача про незбереження позивачем майна в такому стані, в якому воно було після ДТП, оскільки відповідачем не було здійснено розслідування факту вказаної події, огляду пошкодженого майна, при тому, що на позивача покладено обов`язок відновлювати або замінювати пошкоджені елементи дорожніх огороджень протягом 5 діб з моменту виявлення дефектів.

Статтею 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

У даному випадку на замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Незалежна експертна компанія» була визначена вартість пошкодженого майна у звіті про незалежну оцінку вартості матеріального збитку від 30.09.2024, відповідно до якого збитки потерпілої особи з урахуванням зносу майна склали 99 000,00 грн.

Зазначений звіт суб`єкта оціночної діяльності суд приймає до уваги у якості належного доказу у справі, оскільки він відповідає критеріям та порядку складення такого звіту, що вимагаються законодавством про оцінку майна. Водночас, зі свого боку, відповідач не був позбавлений можливості надати свої докази на спростування доводів позивача щодо вартості пошкодженого майна, чи надати експертне дослідження, виготовлене на власне замовлення з визначення розміру матеріальної шкоди, що свідчить про безпідставність доводів відповідача в цій частині та не спростовує висновків наданого позивачем звіту.

Отже позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування у сумі 99 000,00 грн суд вважає обґрунтованими та доведеними належним чином, а тому позов цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у сумі 5 204,26 грн, нарахованої за період з 12.08.2024 по 24.10.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з п. 36.5 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд зазначає, що він є арифметично правильним, а отже, стягненню підлягає пеня у сумі 5 204,26 грн, як просив позивач.

Що стосується заявлених до відшкодування витрат позивача, понесених на проведення експертного дослідження у сумі 4 000,00 грн суд врахував наступне.

На підтвердження понесення витрат, пов`язаних із проведенням експертного дослідження, позивач, як потерпіла особа, надав: договір № 10-09/2024 на проведення оцінки майна від 30.09.2024; акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 01.10.2024 на суму 4 000,00 грн, платіжну інструкцію № 12503 від 01.10.2024 на суму 4 000,00 грн та звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна, виготовлений ТОВ «Незалежна експерта компанія».

Відповідно до вимог пункту 34.3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

На підставі наведеного, враховуючи бездіяльність представника страховика у визначенні розміру шкоди, проведення позивачем експертної оцінки вартістю 4 000 грн, а також приймаючи до уваги прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати на проведення експертного дослідження у сумі 4 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази у сукупності із встановленими обставинами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» до Приватного акціонерного товариства «Просто» про стягнення 108 204,26 грн задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто» (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 2, ідентифікаційний код 03359018) страхове відшкодування у сумі 99 000 (дев`яносто дев`ять тисяч) грн, пеню у сумі 5 204 (п`ять тисяч двісті чотири) грн 26 коп., витрати на проведення незалежної оцінки пошкодженого майна у сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. та судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Повне судове рішення складене 18 лютого 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя К. І. Головіна