Ухвала

від 18.02.2025 по справі 910/14221/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.02.2025Справа № 910/14221/24Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши заяву представника позивача 1 (ОСОБА_1) про забезпечення позову і додані до неї матеріали справи у справі № 910/14221/24

за позовом 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммелтек-УА" (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Березнева, 44/1, код ЄДРПОУ 44752993)

до

відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммельтек» (03022, м. Київ, вул. Максимовича Михайла, 3г н/п 495а, код ЄДРПОУ 40592452),

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" 01042, м. Київ, вул. Новопечерський провулок, 3, офіс 9; код ЄДРПОУ 32493292)

про дострокове припинення дії свідоцтв та зобов`язання вчинити дії,, -

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулися ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіммелтек-УА" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммельтек та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест", в якому просять:

заборонити ТОВ "Хіммельтек"" будь-яке використання позначення Himmeltek згідно свідоцтва на торговельну марку № НОМЕР_2 , що зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 16 травня 2005 року за класами МКТП 24,25,35, а також схожі з ним до ступеня сплутування позначення стосовно наведених у цьому свідоцтві товарів і послуг;

зобов`язати ТОВ "Хіммельтек" припинити порушення прав на торговельну марку згідно Свідоцтва №49619, що зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 16 травня 2005 року за класами МКТП 24,25,35, а також схожі з ним до ступеня сплутування позначення стосовно наведених у цьому свідоцтві товарів і послуг;

зобов`язати ТОВ "Хіммельтек" змінити найменування юридичної особи українською та англійською мовами юридичної особи та внести відповідні зміни до установчих документів ТОВ "Хіммельтек";

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" здійснити переделегування доменного імені "himmeltek.ua" на користь ТОВ "Хіммелтек-уа".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 позовну заяву позивачів - залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подачі до суду: - зазначення повного місцезнаходження юридичної адреси позивача ОСОБА_1 ; доказів сплати судового збору у розмірі 3028, 00 грн. ОСОБА_1 ; доказів сплати судового збору у розмірі 9084, 00 грн. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммелтек-УА";доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

29.11.2024 представником позивачів засобами поштового направлено на адресу суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. Дана заява надійшла до суду 11.12.2024 та зареєстрована за вх. № 07-11/109929/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 22.01.2025.

30.12.2024 до канцелярії суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" подано Відзив на позовну заяву.

31.12.2024 до канцелярії суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіммельтек» подано Відзив на позовну заяву.

07.01.2025 через систему «Електронний Суд» представником позивачів 1 та 2 подано Відповіді на Відзив.

17.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача 1 та 2 надійшла заява, в якій просить надати можливість участі представника позивачів Лукашової О.Є. в судових засіданнях при розгляді справи №910/14221/24 за позовом ОСОБА_1 , ТОВ «Хіммелтек-уа» до ТОВ «Хіммельтек», ТОВ «Інтернет Інвест» про спонукання до вчинення певних дій поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 заяву представника ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммелтек-УА" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммелтек-УА" Лукашової Ольги Євгенівни у розгляді справи № 910/14221/24 у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою для реєстрації - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

21.01.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача 1 подано заперечення на відповідь на відзив.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача 1 подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі на 19.02.2025.

17.02.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача 1 та 2 подано письмові пояснення щодо залучення третьої особи.

17.02.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача 1 та 2 подано уточнене клопотання про витребування доказів.

17.02.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача 1 подано заяву про забезпечення позову, в якій просив до набрання рішенням з даної справи №910/14221/24 законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (юридична адреса: пров. Новопечерський, буд. 3, корпус 2, оф. 9, м. Київ, 01042; фактична адреса: вул. Сім`ї Прахових, буд. 50, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 32493292) вчиняти дії, пов`язані зі зміною реєстранта та/або реєстратора доменних імен https://www.himmeltek.com.ua/ та https://himmeltex.com/, а також з видаленням чи трансфером доменних імен https://www.himmeltek.com.ua/ та https://himmeltex.com/, окрім встановлення відповідного статусу доменного об`єкта;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (юридична адреса: пров. Новопечерський, буд. 3, корпус 2, оф. 9, м. Київ, 01042; фактична адреса: вул. Сім`ї Прахових, буд. 50, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 32493292) встановити в доменному об`єкті стосовно доменних імен https://www.himmeltek.com.ua/ та https://himmeltex.com/ статуси, що забороняють будь-які зміни доменного об`єкта, видалення доменних імен https://www.himmeltek.com.ua/ та https://himmeltex.com/, передачу доменних імен https://www.himmeltek.com.ua/ та https://himmeltex.com/ від одного реєстранта та/або реєстратора до іншого.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідно до Свідоцтва на торговельну марку №49619, що зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 16 травня 2005 року за класами МКТП 24,25,35 Торговельна марка Himmeltek належить ОСОБА_1 , дія якого продовжувалася та відповідно до виписки з Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки діє до 25.04.2033. Відповідно до Міжнародної класифікації товарів і послуг: клас 24 тканини та замінники тканин; білизна для домашнього господарства; занавіски текстильні або пластмасові; клас 25 одяг, взуття, наголовні убори; клас 35 - рекламування; керування підприємницькою діяльністю; адміністрування у сфері підприємницької діяльності; офісні роботи. Між ОСОБА_2 та ТОВ «Інвест-Лайн Сп.LCC» укладено ліцензійну угоду 23.06.2022, предметом якого є надання невиключної платної ліцензії на використання торговельної марки Himmeltek, що охороняється на території України охоронним знаком №49619. Також, між ТОВ «Інвест-Лайн» та ТОВ «Хіммелтек-УА» укладено субліцензійний договір №1 на право використання об`єкта права інтелектуальної власності (знака для товарів і послуг) від 08.07.2022. Відповідно до Субліцензійного договору, під використанням Знака (торговельної марки Himmeltek) у контексті даного Договору, Сторонами визнається: - нанесення його на будь-які товари, для яких Знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, щодо якого зареєстрований Знак, вивіску, пов`язану з вказаним товаром; - нанесення на етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет; - зберігання такого товару із зазначеним нанесенням Знака з метою пропонування для продажу; - пропонування товару для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); - застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої Знак зареєстровано; - застосування Знака в діловій документації Сторони-2, рекламі товарів, для яких Знак зареєстровано, та мережі Інтернет, але не обмежуючись, в каталогах, прайс - листах з пропозиціями, на вивісках, банерах, інших рекламних носіях Сторони-2, при демонстрації товарів, для яких Знак зареєстровано на ярмарках, виставках та/або інших видовищних заходах тощо. - іншим способом, не забороненим чинним законодавством України та Ліцензійною угодою. Проте, з моменту офіційного надання права на використання торговельної марки виник відповідний конфлікт на ринку щодо оспорюваного позначення, оскільки виявлено, що в Україні, крім наведених юридичних осіб, яким надано право на використання торговельної марки, використовується позначення Himmeltek, яке є ідентичному позначенню торговельної марки, проте нікому іншому не передано права на таке використання. Зокрема, таке позначення Himmeltek використано на сайті за доменним іменем https://www.himmeltek.com.ua/ назва якого є ідентичною із знаком за свідоцтвом України №49619, що зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 16 травня 2005 року за класами МКТП 24, 25, 35, здійснюється незаконне використання назви торговельної марки. В розділі «Головна» на вище вказаному сайті зазначено наступне: «Компанія Himmeltek є лідером серед операторів ринку тканин та пропонує тканини для виробництва корпоративної уніформи, робочого, спортивного та дитячого одягу». Отже, за доменним іменем https://www.himmeltek.com.ua/ знаходиться ресурс, на якому здійснюється пропонування до продажу та продаж послуг, які є тотожними та спорідненими із товарами, для яких зареєстрована торговельна марка позивачів (власник торговельної марки та сублецензіат), а саме з надання послуг по постачанні тканин. Отже, власник доменного імені https://www.himmeltek.com.ua/ та особа яка використовує цей сайт з метою здійснення господарської діяльності, неправомірно використовують торговельні марки в доменних іменах та на сайті, оскільки не отримували на це жодних дозволів у позивачів, а відтак грубо порушують права позивачів. Отже, використанні в мережі Інтернет позначення Himmeltek при наведенні інформації про послуги, призводить до змішування з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммелтек-уа", (яке на законних підставах використовує позначення торговельної марки), що надає такі ж самі послуги, у зв`язку із чим позивачі вважають, що порушено їх виключні майнові права на знаки для товарів і послуг (торгівельні марки).

Представник позивача 1 також зазначає, що ТОВ «Інтернет Інвест» є реєстратор доменного імені https://www.himmeltek.com.ua/ та https://himmeltex.com/, що підтверджується відомостями з бази даних записів про доменні імена WHOIS. Отже, враховуючи, що після подання позову, відповідачем вже чинені дії щодо внесення змін до наведених доменних імен, невжиття позивачами заходів до забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі переделегування доменних імен на користь будь-яких осіб, а також вчинення інших дій щодо внесення змін стосовно будь-яких даних реєстранта/ власника доменних імен, особи реєстратора доменних імен, а також припинення (скасування) делегування вказаного доменного імені. Вказане призведе до зміни чи збільшення кола осіб, які порушують права, та, в свою чергу, ускладнить розгляд даної справи по суті через необхідність залучення таких осіб до розгляду справи або унеможливить виконання рішення суду через зміну чи збільшення боржників у виконавчому провадженні на осіб, які не брали участь у судовому розгляді.

До заяви про забезпечення позову представником позивача 1 додано копію ордеру серії ВО № 1090701 від 07.11.2024 та копію квитанції про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву представника позивача 1 про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з п. 4 і п.10 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною 4 ст.137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Таким чином, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Близькі за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21(911/184/22.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов`язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов`язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 р. у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому, посиланням на небажання і незацікавленість останнього добровільно врегулювати спір та наявністю у відповідача можливості розпорядження об`єктом інтелектуальної власності.

При цьому суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом заборони вчинення певних дій відповідачам, суд має дотримуватись розумного балансу між необхідністю забезпечити на можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідачів з огляду на заявлені в позовній заяві вимоги.

Наразі з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.08.2019 року по справі №910/16586/18 та в постанові від 13.01.2020 року по справі №922/2163/17, суд зазначає, що існує конкретний зв`язок між заходами забезпечення позову та предметом позову, останні співвідносяться з предметом позовних вимог, однак, на переконання суду, вжиття заходів забезпечення будь-якого позову, яке фактично зводиться до обмеження прав сторони, повинно бути обґрунтовано та підтверджено належними доказами.

В даному випадку позивач звертаючись до суду з даною заявою обмежився лише припущеннями.

Наразі, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не має можливості повною мірою оцінити та обґрунтувати дійсну наявність порушених прав позивача зі сторони відповідачів.

За таких обставин, оскільки заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову заявник (представник позивача 1), що ТОВ «Інтернет Інвест» є реєстратор доменного імені https://www.himmeltek.com.ua/ та https://himmeltex.com/, що підтверджується відомостями з бази даних записів про доменні імена WHOIS. Заявник (представник позивача 1) також зазначає, що після подання позову, відповідачем вже чинені дії щодо внесення змін до наведених доменних імен, невжиття позивачами заходів до забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі переделегування доменних імен на користь будь-яких осіб, а також вчинення інших дій щодо внесення змін стосовно будь-яких даних реєстранта/ власника доменних імен, особи реєстратора доменних імен, а також припинення (скасування) делегування вказаного доменного імені. Вказане, як зазначає заявник (представник позивача 1) призведе до зміни чи збільшення кола осіб, які порушують права, та, в свою чергу, ускладнить розгляд даної справи по суті через необхідність залучення таких осіб до розгляду справи або унеможливить виконання рішення суду через зміну чи збільшення боржників у виконавчому провадженні на осіб, які не брали участь у судовому розгляді.

У той же час, заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів, з якими приписи ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Таким чином, саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Разом з тим, спосіб забезпечення позову про який просить заявник (представник позивача 1) - зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (юридична адреса: пров. Новопечерський, буд. 3, корпус 2, оф. 9, м. Київ, 01042; фактична адреса: вул. Сім`ї Прахових, буд. 50, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 32493292) встановити в доменному об`єкті стосовно доменних імен https://www.himmeltek.com.ua/ та https://himmeltex.com/ статуси, що забороняють будь-які зміни доменного об`єкта, видалення доменних імен https://www.himmeltek.com.ua/ та https://himmeltex.com/, передачу доменних імен https://www.himmeltek.com.ua/ та https://himmeltex.com/ від одного реєстранта та/або реєстратора до іншого, не передбачено приписами п. 1 ст. 137 ГПК України.

Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 139, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 Відмовити представнику позивача 1 (ОСОБА_1) у задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА