Рішення від 21.01.2025 по справі 910/9126/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2025Справа № 910/9126/24

За позовом Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»

до 1. Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

2. Фонду державного майна України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 1. Державне підприємство «Адміністрація річкових портів»

2. Державний реєстратор Відділу (Центру) надання адміністративних послуг

Миронівської міської ради Обухівського району Київської області Іванюта

Павло Сергійович

про скасування державної реєстрації та витребування майна

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Щербак Р.І., ордер серії АІ № 1663167 від 10.06.2024

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

від третьої особи-1 Сербулов О.В., ордер серії АІ № 1344051 від 15.08.2024

від третьої особи-2 не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

23.07.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Фонду державного майна про:

1) скасування в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності державної реєстрації інформації (відомостей), яка міститься в Витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності серії та номер: 10-62-30835, виданий 25.11.2023 Фондом державного майна України про державне майно, а саме: назва майна - Сліп, реєстраційний номер - 33404067.251, код та назва майна відповідно до класифікатора державного майна - 33404067.251.ОБГФЯД019, 2151.2 Портові споруди річкові, інвентарний номер - 10443, місцезнаходження м. Запоріжжя, вул. Глісерна, б/н, згідно з яким суб`єкт управління, який здійснює управління майном - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, балансоутримувач державного майна - Державне підприємство «Адміністрація річкових портів»;

2) скасування державної реєстрації права власності держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на закінчений будівництвом об`єкт - Сліп, розташований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. б/н, загальною площею 14254,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2854659023060, номер відомостей про речове право: 53117527, дата державної реєстрації: 21.12.2023;

3) витребування від держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на користь Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» закінчений будівництвом об`єкт - Сліп, розташований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. б/н, загальною площею 14254,1 кв. м.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 31.07.2024 відкрито провадження у справі № 910/9126/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» та Державного реєстратора Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області Іванюту Павла Сергійовича.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/9126/24 від 17.12.2024 в позові відмовлено повністю.

24.12.2024 від третьої особи-1 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь третьої особи-1 14.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Також третя особа-1 просить визнати поважними причини пропуску строку подання доказів та поновити цей строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9126/24 від 13.01.2025 судове засідання призначено на 21.01.2025.

14.01.2025 від позивача до суду надійшла заява, в якій позивач просить суд відмовити третій особі-1 в задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 14.000,00 грн.

Третя особа-1 в судовому засіданні 21.01.2025 вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення підтримав повністю.

Позивач в судовому засіданні 21.01.2025 проти задоволення заяви третьої осорби-1 про ухвалення додаткового рішення заперечував.

Відповідач-1, відповідач-2 та третя особа-2 своїх представників в судове засідання 21.01.2025 не направили.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до ч. 13 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду та вирішення справи по суті при розподілі судових витрат суди мають вирішити щодо сторони, не на користь якої ухвалено остаточне судове рішення, питання відшкодування (компенсації) іншій стороні понесених судових витрат по справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідний механізм щодо відшкодування (компенсації) понесених судових витрат застосовується й до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в порядку, визначеному частиною тринадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/3412/16.

Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У поданих 19.08.2024 до суду третьою особою-1 поясненнях зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 15.000,00 грн; докази будуть надані разом з докладним розрахунком в поряду ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У поданій заяві про ухвалення додаткового рішення третя особа-1 просить суд стягнути з позивача 14.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Третьою особою-1 в судовому засіданні 17.12.2024 під час судових дебатів зазначено, що він має намір в 5-ти денний строк після постановлення рішення подати заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, останнім днем подачі третьою особою-1 відповідної заяви з доказами понесення витрат на правничу допомогу є 22.12.2024 (неділя), а тому переноситься на понеділок - 23.12.2024.

Заява третьої особи-1 про ухвалення додаткового рішення сформована в системі «Електронний суд» 23.12.2024 та зареєстрована судом 24.12.2024, тобто в межах встановленого строку для її подання, тому у суду відсутні підставі для поновлення відповідного строку для подачі цієї заяви з доказами.

За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

06.01.2019 між Адвокатом Сурбуловим Олександром Володимировичем (адвокат) та Державним підприємством «Адміністрація річкових портів» (клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги б/н (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого адвокат приймає на себе доручення клієнта надати професійну правничу допомогу (юридичні послуги) на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 8.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підсипання сторонами до його розірвання або виконання.

15.08.2024 адвокатом Сурбуловим Олександром Володимировичем на представництво Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» в Господарському суді міста Києва видано ордер серії АІ № 1344051.

Підтвердженням того, що Сурбулов Олександр Володимирович є адвокатом свідчать відомості з Єдиного реєстру адвокатів України з яких вбачається, що вона має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4346/10 від 28.10.2010.

Відповідно до п. 6.8 договору факт надання послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг із детальним переліком наданої правничої допомоги, підписаний представниками сторін. Клієнт протягом 2 робочих днів із дня одержання акту прийому-передачі наданих послуг, зобов`язується повернути адвокату підписаний акт прийому-передачі наданих послуг або мотивовану відмову у підписанні.

Згідно з п. 6.9 договору підставою для сплати гонорару є акт прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 6.2 договору гонорар складається з суми вартості послуг, що складається із фіксованого розміру та погодинної оплати.

Згідно з п. 6.3.1 договору одна година, витрачена адвокатом на надання професійної правничої допомоги (час надання професійної правничої допомоги) складається з чотирьох рівних часток по 15 хвилин, кожна з яких зараховується як повна з першої хвилини після спливу попередньої частки.

Згідно п. 6.3.2 договору сторони домовились, що одна година, витрачена адвокатом на переїзд до місць, визначених в п.п. 2.1.2, 2.1.3. цього договору (представництво інтересів в суді та будь-яких інших органах), з метою виконання цього договору, зараховується до часу надання адвокатом професійної правничої допомоги та розраховується виходячи з 50% розміру, визначеного в п. 6.3.1.1. цього договору.

15.08.2024 між адвокатом та клієнтом укладено додаткову угоду до договору (далі - додаткова угода), відповідно до якої адвокат приймає на себе доручення клієнта надати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), представництво у справі № 910/9126/24 Господарського суду міста Києва, в суді першої та апеляційної інстанції, а саме, складає, підписує та подає всі необхідні процесуальні документи (в тому числі заяви по суті справи), забезпечує представництво інтересів клієнта в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди розмір гонорару адвоката за участь в судовому засіданні у справі № 910/9126/24 Господарського суду міста Києва в суді першої та, або апеляційної інстанції складає 2.000,00 грн за кожне судове засідання.

23.09.2024 між клієнтом та адвокатом складено акт прийому-передачі наданих послуг (окремого обсягу) № 2309/03, відповідно до якого сторони засвідчили надання послуги - участь в судовому засіданні 17.09.2024 у справі № 910/9126/24, вартістю 2.000,00 грн.

23.09.2024 адвокатом виставлено клієнту рахунок-фактуру № 00207 про сплату гонорару згідно акту № 2309/03 від 23.09.2024 на суму 2.000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції № 8882 від 23.09.2024 клієнт згідно договору та рахунку № 207 від 23.09.2024 перерахував адвокату кошти в сумі 2.000,00 грн.

20.12.2024 між клієнтом та адвокатом складено акт прийому-передачі наданих послуг (окремого обсягу) № 2012/01, відповідно до якого сторони засвідчили надання послуг - участь в судових засіданнях 01.10.2024, 22.10.2024, 05.11.2024, 12.11.2024, 26.11.2024, 17.12.2024 у справі № 910/9126/24, загальною вартістю 12.000,00 грн (по 2.000,00 грн за кожне засідання).

20.12.2024 адвокатом виставлено клієнту рахунок-фактуру № 00215 про сплату гонорару згідно акту № 2012/01 від 20.12.2024 на суму 12.000,00 грн.

Доказів оплати третьою особою-1 адвокату коштів за договором в сумі 12.000,00 грн не подано.

Разом з цим, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем у запереченнях не доведено неспівмірність витрат відповідача на правову допомогу.

Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання правничої допомоги третій особі-1 на погоджену між клієнтом та адвокатом суму у розмірі 14.000,00 грн.

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого третьою особо-1 розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що третьою осбою-1 підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати третьої особи-1 на правову допомогу покладаються на позивача повністю в сумі 14.000,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 244 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (04071, м. Київ, вул. Електриків, 8; код ЄДРПОУ 00017733) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (04071, м. Київ, вул. Електриків, 14; код ЄДРПОУ 33404067) 14.000 (чотирнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 17.02.2025.

СуддяВ.В. Сівакова