Рішення

від 18.02.2025 по справі 915/1097/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року Справа № 915/1097/20(915/1559/24)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Давченко Т.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 915/1097/20(915/1559/24)

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, 54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1)

до відповідача: Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, e-mail: msz@ukroboronprom.com)

про стягнення грошових коштів у сумі 1937862,69 грн.

яка розглядається в межах справи №915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код ЄДРПОУ 14313240)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Померанчука, 15а).

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (стара назва ? Державне підприємство "Суднобудівний завод ім. 61 комунара", код ЄДРПОУ 14313240) (далі - ДП "Миколаївський суднобудівний завод").

В межах указаної справи про банкрутство Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ? ГУ ПФУ в Миколаївській області) через систему "Електронний суд" пред?явлено позовну заяву від 13.12.2023 (вх. № 15784/24) про стягнення з ДП "Миколаївський суднобудівний завод" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 1937862,69 грн.

Позивач також просив суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1559/24 та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М., у провадженні якої перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство відповідача. Наразі у справі про банкрутство здійснюється процедура розпорядження майном банкрута.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ухвалою від 18.12.2024 суддею Давченко Т.М. прийнято до свого провадження для розгляду в межах справи № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14313240), присвоєно їй номер 915/1097/20(915/1559/24) та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи. Сторонам суд встановив відповідні процесуальні строки на подання відзиву та заперечень на відзив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася до електронного кабінету відповідача, доставлена 21.12.2024 о 00:44, що вбачається з довідки про доставку електронного листа.

Згідно приписів ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення указаної ухвали відповідачу є 23.12.2024.

Відповідач не скористався наданим йому стаття 161,165 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Згідно із ч 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", одним із об`єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

В силу положень абзацу 36 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 вважаються у розумінні Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" внесками на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, які відповідач відповідно до цього Закону зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 2 визначено, зокрема, підпунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Проте, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (надалі - Інструкція).

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється підприємствами та організаціями (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

ДП «Миколаївський суднобудівний завод» перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області і є платником внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших обов`язкових платежів, що справляються до органів Пенсійного фонду України.

З матеріалів справи вбачається, що працівникам Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» робота яких була пов`язана на цьому підприємстві зі шкідливими та важкими умовами праці - на посадах, визначених за Списком № 1 та Списком № 2 виробництв, професій, посад і показників призначена та виплачується пенсія на підставі виданих вказаним підприємством довідок, що уточнюють особливий характер роботи

Отже, ДП «Миколаївський суднобудівний завод», як підприємство, працівники якого були зайняті на роботах, включених до Списку № 2, та вийшли на пенсію на пільгових умовах, зобов`язано сплачувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку таким працівникам пільгової пенсії.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів 6.4, 6.5 розділу 6 Інструкції № 21-1 від 11.12.2023, 08.01.2024, 16.01.2024, 23.01.2024, 12.02.2024, 12.03.2024, 09.04.2024, 10.05.2024, 11.06.2024, 09.07.2024, 09.08.2024, 12.09.2024, 09.10.2024, 11.11.2024, направлені на юридичну адресу Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод», отримані Відповідачем, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення, та не оскаржені ні у судовому порядку, ні до органу Пенсійного фонду вищого рівня.

За період з 01.12.2023 по 30.11.2024 Державним підприємством «Миколаївський суднобудівний завод» мало б бути відшкодовано Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгової пенсії особам, переліченим у загальному розрахунку фактичних витрат, на загальну суму 1937862,69 грн., з них: заборгованість за Списком 1 складає 173643,07 грн., заборгованість за Списком 2 складає 1764219,69 грн.

У рахунок погашення заборгованості Державним підприємством «Миколаївський суднобудівний завод» кошти не вносились, відтак, заборгованість у сумі 1937862,69 грн. залишається не погашеною станом на дату розгляду даної справи.

Склад витрат та факт їх понесення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, реєстрами поштових відправлень про направлення вказаних розрахунків.

При цьому, дії та рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області з цього приводу ДП «Миколаївський суднобудівний завод`ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувалися, відтак, розмір сум фактичних витрат на доставку пенсій є узгодженим і обов`язковим до сплати.

Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат Головного управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 1937862,69 грн. суду не надано.

Обов`язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсії, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику.

З огляду на зазначене вище вбачається, що законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов`язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати цих пенсій, а тому відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ВС у постанові 904/2357/20 зауважив, що тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували факт сплати існуючої заборгованості.

За таких обставин, господарський суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат. Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором, належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73, 74, 76-79, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ДП «Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159; вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за та Списком № 1 та Списком № 2 за період з 01.12.2023 по 30.11.2024 у сумі 1937862,69 грн. та 23254,35 грн. витрат на оплату позову судовим збором.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Південно - Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Давченко