Рішення

від 11.02.2025 по справі 916/4634/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2025 р. Справа № 916/4634/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" (68800, Одеська обл., Ренійський р-н., м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188; код ЄДРПОУ 01125809),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛ-АГРО-ТРЕЙД" (66352, Одеська обл., Подільський р-н., с. Липецьке, вул. Одеська, буд. 67Ж1; код ЄДРПОУ 38443011),

про стягнення 231433,91 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Клименко Г.А., самопредставництво;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи.

Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛ-АГРО-ТРЕЙД", в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1466584,60 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 50742,77 грн, суму пені у розмірі 157883,77 грн та суму 3 % річних у розмірі 22807,37 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг № 207-059 від 29.12.2022 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 справу № 916/4634/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 21.10.2024 прийнято позовну заяву Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4634/24. Справу № 916/4634/24 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 19.11.2024 об 11:00 год.

07 листопада 2024 року до суду від Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог і в новій редакції вважати їх наступними: Стягнути з ТОВ «МАЛ-АГРО-ТРЕЙД» на користь державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» суму інфляційних втрат в розмірі 5042,77 грн, суму пені в розмірі 157883,77 грн та суму 3 % річних в розмірі 22807,37 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача суму витрат на оплату судового збору в розмірі 3471,51 грн.

В обґрунтування заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку зі сплатою відповідачем в добровільному порядку суми основного боргу у розмірі 1466584,60 грн, вважає за необхідне зменшити позовні вимоги

Заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

07 листопада 2024 року до суду від Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" надійшла заява про повернення судового збору, в якій позивач просить суд повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 21998,77 грн, оскільки позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 19.11.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11:30 год. 17.12.2024.

Ухвалою суду від 19.11.2024 повідомлено ТОВ "МАЛ-АГРО-ТРЕЙД", що наступне підготовче засідання у справі № 916/4634/24 призначене на 17.12.2024 об 11:30 год. Неявка учасників справи у підготовче засідання не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 17.12.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/4634/24, постановлено здійснити розгляд справи № 916/4634/24 по суті впродовж розумного строку та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.2025 о 14:10 год.

30 січня 2025 року до суду від Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" надійшло клопотання, в якому заявник просить суд долучити до матеріалів справи коректний розрахунок штрафних санкцій (інфляційних втрат, 3% річних та пені) за прострочення платежів за Договором № 207-059 від 29.12.2022.

Вказане клопотання позивача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.02.2025 суд протокольною ухвалою відмовив позивачу у задоволені заяви (вх. №40222/24 від 07.11.2024) про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1466584,60 грн, оскільки в даному випадку позовні вимоги не зменшились, а взагалі відсутній предмет спору в частині стягнення 1466584,60 грн, так як відповідач сплатив заборгованість у розмірі 1466584,60 грн.

Представник відповідача у судове засідання 11.02.2025 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 11.02.2025 позовні вимоги в частині стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 11.02.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття провадження у справі.

Також у судовому засіданні 11.02.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду і повідомлено представника позивача про орієнтовний час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 29 грудня 2022 року між Державним підприємством "Ренійський морський торговельний порт" (надалі виконавець або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЛ-АГРО-ТРЕЙД" (надалі замовник або відповідач) був укладений договір про надання послуг № 207-059 (надалі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору виконавець на умовах цього Договору надає послуги з організації навантажувально-розвантажувальних робіт з перевантаження зернових вантажів насипом силами та засобами Замовника, включаючи надання інформаційних послуг, використання інфраструктури Виконавця (далі об`єкти інфраструктури) в морському порту Рені, на умовах, визначених цим Договором (далі - Послуги), а Замовник зобов`язується оплатити надані Послуги.

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити сплату попередніх (авансових) рахунків, поточних та остаточних розрахунків за надані виконавцем Послуги за даним Договором (п. 2.3.11. Договору).

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що всі розрахунки проводяться між Замовником та Виконавцем безпосередньо на підставі виставлених рахунків.

Відповідно до умов п. 3.5 Договору зокрема, остаточні розрахунки за послуги Виконавця здійснюються Замовником протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання рахунку. Моментом отримання Замовником виставлених рахунків вважається дата направлення Виконавцем рахунку на електронну адресу Замовника.

Документом, підтверджуючим факт та дату надання послуг є Акт виконаних робіт (надання послуг). Акт виконаних робіт (надання послуг) підтверджує одержання Замовником послуг в обсязі та за змістом, які зазначені в Акті виконаних робіт (надання послуг). У випадку не отримання Замовником та/або не підписання Замовником Акта виконаних робіт (наданих послуг) Виконавець має право припинити надання послуг/виконання робіт за даним Договором без застосування до останнього будь-яких штрафних санкцій. У такому випадку Виконавець звільняється від відповідальності за будь-які збитки, упущену вигоду, інші негативні наслідки для Замовника, спричинені відмовою Виконавця від надання послуг у зв`язку із неотриманням Замовником та/або не підписання Замовником Акта виконаних робіт (наданих послуг) (п. 3.8. Договору).

Згідно умов п.5.4. Договору за порушення Замовником строків оплати, вказаних у цьому Договорі, з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Оплата пені і штрафу не звільняє Клієнта від обов`язку сплатити суму заборгованості.

Цей Договір набуває чинності з 01 січня 2023 року і діє до 31 грудня 2023 року включно. Умови договору зберігають силу протягом всього терміну дії договору, а в частині зобов`язань Замовника щодо сплати належних Виконавцю платежів - до виконання цих зобов`язань (п. 8.1. Договору).

Додатковою угодою № 1 до Договору про надання послуг № 207-059 від 29.12.2022 термін дії договору продовжено до 31.12.2024 включно.

На виконання умов Договору, позивачем були надані послуги, факт надання яких підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг), підписаних (погоджених) відповідачеи без претензій і зауважень (т.1, а.с. 45-51).

Позивач зазначає, що факт наявності боргу підтверджується несплатою відповідачем наступних рахунків позивача: № 4112 від 08.11.2023 на суму 240395,42 грн (23.03.2024 відбулась часткова оплата у сумі 20395,42 грн), № 4167 від 10.11.2023 на суму 240395,42 грн, № 4168 від 13.11.2023 на суму 186829,55 грн, № 4200 від 17.11.2023 на суму 188041,90 грн, № 4352 від 30.11.2023 на суму 215818,56 грн, № 4494 від 12.12.2023 на суму 149734,84 грн, № 9 від 04.01.2024 на суму 302687,52 грн (т.1, а.с. 38-44). Таким чином, загальна сума заборгованості складає 1466584, 60 грн.

Оригінали виставлених рахунків та актів наданих послуг по Договору належним чином надсилалися відповідачу на електронну пошту (т.1, а.с. 52-53) (крім рахунків № 4200 від 17.11.2023 та № 4352 від 30.11.2023, які було одразу передано нарочно представнику відповідача), а потім вручались представникові відповідача безпосередньо у відділі комерційної та договірної роботи ДП «РМТП» згідно п. 3.7. Договору. Відповідач повернув позивачу усі підписані акти наданих послуг без зауважень.

Листом № 1-24/109 від 19.01.2024 позивач звертав увагу відповідача на той факт, що станом на 19.01.2024 ТОВ "МАЛ-АГРО-ТРЕЙД" має прострочений борг перед ДП "РМТП", який становить 4295220,62 грн та просив сплатити існуючу заборгованість.

У листі-відповіді від 24.01.2024 № 24/01-2024 ТОВ "МАЛ-АГРО-ТРЕЙД" визнало факт наявності невиконаних зобов`язань з оплати рахунків та просило відстрочити оплату рахунків до 01.03.2024.

Листом № 1-24/850 від 11.06.2024 позивач повторно звернувся до відповідача щодо оплати боргу, зазначивши, що відповідачем були здійснені платежі частково на загальну суму 2830928,12 грн, проте за послуги, надані у період з жовтня 2023 року по січень 2024 року залишається борг у сумі 1766980,02 грн. Також у вищезгаданому листі наголошувалось, що у випадку невиконання вимог, ДП "РМТП" буде змушено нарахувати штрафні санкції, передбачені договором № 207-059 від 29.12.2022 та звернутись до суду для вирішення питання у судовому порядку.

В подальшому відповідач також здійснив оплати на загальну суму 344977,68 грн, що підтверджуються платіжними дорученнями № 2112 від 19.04.2024, № 5 від 13.06.2024, № 2301 від 23.07.2024 та № 2302 від 23.07.2024

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 23.08.2024 становить 1698018,51 грн, яка складає з суми основного боргу у розмірі 1466584,60 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 50742,77 грн, суми пені у розмірі 157883,77 грн та сум 3% річних у розмірі 22 807,37 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" підлягають задоволенню, з таких підстав.

За приписами статті 14 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 15 ЦК країни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, яка кореспондується зі ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між сторонами виникли договірні зобов`язання, за умовами яких позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги з організації навантажувально-розвантажувальних робіт з перевантаження зернових вантажів насипом силами та засобами замовника, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався приймати надані послуги та сплачувати за них плату, погоджену договором.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки № 4112 від 08.11.2023 на суму 240395,42 грн (23.03.2024 відбулась часткова оплата в сумі 20395,42 грн), № 4167 від 10.11.2023 на суму 240395,42 грн, № 4168 від 13.11.2023 на суму 186829,55 грн, № 4200 від 17.11.2023 на суму 188041,90 грн, № 4352 від 30.11.2023 на суму 215818,56 грн, № 4494 від 12.12.2023 на суму 149734,84 грн, № 9 від 04.01.2024 на суму 302687,52 грн (т.1, а.с. 38-44). Також відповідачем були отримані акти виконаних робіт (надання послуг), які підписані (погоджені) відповідачем без жодних зауважень (т.1, а.с. 45-51).

Проте в порушення умов п. 3.5. Договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг у загальному розмірі 1466584,60 грн.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1466584,60 грн є обґрунтованими.

Водночас відповідач здійснив оплату суми основного боргу у розмірі 1466584,60 грн.

Ухвалою від 11.02.2025 суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі № 916/4634/24 в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 1466584,60 грн, оскільки відсутній предмет спору в цій частині вимог.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 157883,77 грн, суми 3% річних у розмірі 22807,37 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 50742,77 грн, суд дійшов до таких висновків.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до умов п. 5.4. Договору за порушення замовником строків оплати, вказаних у цьому Договорі, з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Оплата пені і штрафу не звільняє Клієнта від обов`язку сплатити суму заборгованості.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків пені, інфляційних втрат та 3% річних, та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 157883,77 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 50742,77 грн та суми 3% річних у розмірі 22807,37 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛ-АГРО-ТРЕЙД" (66352, Одеська обл., Подільський р-н., с. Липецьке, вул. Одеська, буд. 67Ж1; код ЄДРПОУ 38443011) на користь Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" (68800, Одеська обл., Ренійський р-н., м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188; код ЄДРПОУ 01125809) суму інфляційних втрат у розмірі 50742,77 грн, суму пені у розмірі 157883,77 грн, суму 3 % річних у розмірі 22807,37 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2777,21 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 19.02.2025.

Суддя Нікітенко С.В.