Рішення

від 18.02.2025 по справі 921/645/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 лютого 2025 року м.Тернопіль Справа № 921/645/24 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мисліцької Д.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "ГАЛАФРУТ", с.Великий Житин Рівненського району Рівненської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС", с. Токи Підволочиського району Тернопільської області

про стягнення 394 845,08грн,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

Зміст позовних вимог.

Приватне підприємство "ГАЛАФРУТ", с. Великий Житин Рівненського району Рівненської області звернулося 18.11.2024 (згідно з накладною на поштове відправлення №204510039815865) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС", с.Токи Підволочиського району Тернопільської області, про стягнення 358403грн 00 коп. боргу, 16081грн 66коп. інфляційних нарахувань, 3817грн 43 коп. 3% річних та 16542грн 99 коп. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №525/23 від 09.11.2023.

Заперечення відповідача.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Водночас в судовому засіданні 21.01.2025 його представником подано клопотання без номера від 21.01.2025 (вх.№510) про долучення до матеріалів справи копії платіжної інструкції №Ф160 від 20.01.2025 на суму 10 000,00грн як доказу погашення частково боргу. Крім того, відповідач у підготовчому засіданні 21.01.2025 заявив усне клопотання про оголошення перерви в засіданні для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом.

30.01.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від нього надійшло клопотання без номера від 30.01.2025 (вх.№793 від 31.01.2025), згідно з яким повідомлено, що ТОВ "АГРОБІЗНЕС" здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 20 000грн (долучено копію платіжної інструкції №Ф258 від 30.01.2025) та зазначив, що неоплаченою залишається сума основного боргу в розмірі 328 403грн.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.11.2024 позовну заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року позов залишено без руху з підстав, визначених п.3, 5, 8 ч.3 ст.162, п.1 ч.1 ст.163 та ч.2 ст.164, ч.1 ст.174 ГПК України Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02 грудня 2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін з призначенням підготовчого засідання на 21.01.2025, котре відкладалося на 31.01.2025, враховуючи заявлене представником відповідача клопотання.

Ухвалою суду від 31.01.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 18.02.2024.

Позивач в судове засідання не з`явився. Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС його представником подано клопотання без номера від 14.02.2025 (вх.№1130 від 14.02.2025), про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Також у поданому клопотанні зазначив, що відповідачем лише після відкриття провадження у даній справі здійснено погашення заборгованості на загальну суму 50 000 грн, що підтверджено відповідними долученими до клооптання платіжними документами.

Відповідач в судове засідання не з`явився; про причини неявки суду не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у справі довідки про доставку судової кореспонденції в електронній формі до електронного кабінету товариства, зареєстрованого в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС; розписка представника - адвоката Бойчука В.І. Водночас, жодних клопотань не заявив.

Оскільки неявка учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи, а брати участь в судовому засіданні є правом сторони, явка сторін в засіданні 18.02.2025 згідно з ухвалою суду від 31.01.2025 не визнавалася судом обов"язковою, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без його участі, беручи до уваги достатність у матеріалах справи доказів, тому суд вважає за можливе розглянути спір у даному судовому засіданні за правилами ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Фактичні обставини.

9 листопада 2023 року між Приватним підприємством "ГАЛАФРУТ" як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" як Покупцем укладено договір поставки №525/23 (далі - договір), відповідно до умов якого, з урахуванням Протоколу узгодження розбіжностей від 9 листопада 2023 року, Постачальник зобов`язався в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність Покупця продукцію для харчової промисловості (далі товар), виробником якої є Постачальник, на умовах передбачених цим договором за відповідною кількістю та якістю, а Покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 1.2 договору, кількість і асортимент товару, що поставляється, визначається Покупцем на підставі переліку товарів, що пропонується Постачальником для продажу та вказується в рахунках-фактурах та накладних, складених Постачальником на підставі замовлення Покупця, які є невід`ємною частиною цього договору. Накладні оформляються на кожну партію товару, що поставляється.

Відповідно до пункту 1.3 договору, загальна кількість товару, що постачається за даним договором визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведених згідно оформлених накладних.

Поставка товару здійснюється на умовах FCA: місце призначення - за рахунок покупця, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2010". За домовленістю сторін поставка може здійснюватися на інших умовах. Така домовленість оформляється додатковою письмовою угодою до цього договору (пункт 1.4 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціни на товар, що поставляється за даним договором, є договірними і вказуються в накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару або додатках (специфікаціях) до договору.

Згідно пункту 2.3 договору покупець зобов`язався сплачувати Постачальнику в повному обсязі вартість кожної окремої партії товару протягом 14 календарних днів з дати її отримання та підписання видаткової накладної. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Згідно з пунктом 2.4 договору, оплата здійснюється у розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому договорі.

У пункті 2.8 договору передбачено, що у разі поставки наступної партії товару до оплати Покупцем попередньої партії, кожна наступна оплата зараховується в погашення зобов`язання, яке виникло раніше, незалежно від того, посилання на яку накладну міститься в платіжному дорученні.

Відповідно до пункту 3.1 договору, поставка кожної партії товару здійснюється на підставі замовлень Покупця, котрі надаються Постачальнику за допомогою факсимільного зв`язку або іншими способами зв`язку, що забезпечують фіксацію тексту, дати замовлення або іншим способом, прийнятим для сторін.

Згідно з пунктом 3.2 договору, замовлення вважається прийнятим, якщо протягом одного робочого дня після його отримання, Постачальник не сповістить Покупця про свою незгоду з умовами замовлення або про неможливість його виконання.

Передача товару від Постачальника до Покупця здійснюється за видатковою (прибутковою) накладною та оформленою Покупцем відповідним чином довіреністю на одержання товару (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 3.4 договору, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичного отримання товару Покупцем та оформлення відповідним чином видаткової (прибуткової) накладної.

Передача товару від Постачальника до Покупця здійснюється за адресою, зазначеною в замовленні (пункт 3.6 договору).

Пунктом 3.7 договору передбачено, що строк поставки товару складає 10 робочих днів з моменту погодження замовлення сторонами.

Згідно з пунктом 5.1 договору, сторона яка порушила господарське зобов`язання, визначене цим договором та/або чинним законодавством України, зобов`язана відшкодувати завдані цим збитки стороні, чиї права або законні інтереси порушено.

У пункті 5.4 договору передбачено, що за порушення грошових зобов`язань за цим договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період несплати зобов`язань від суми не виконаного грошового зобов`язання за кожний день порушення виконання.

Позовна давність для вимог про стягнення неустойки складає один рік (пункт 8.2 договору).

Відповідно до пункту 10.4 договору, всі повідомлення, що надсилаються сторонами одна одній відповідно до положень цього договору повинні бути зроблені в письмовій формі та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або по факсу з одночасним одержанням повідомлення про одержання або доставлення особисто по зазначених адресах сторін.

Цей договір набув чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору. Також договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік і на тих самих умовах у випадку, якщо жодна із сторін не заявила в письмовому вигляді про свій намір розірвати його не пізніше тридцятиденного терміну до дати закінчення строку його дії (пункт 10.8 договору).

З матеріалів справи вбачається, що замовлення на поставку товару здійснювалися Покупцем в електронній формі шляхом обміну з Продавцем електронними повідомленнями в месенджері Viber, скрін-копії яких долучено до матеріалів справи (аркуш справи 61 71). Дану обставину відповідач не заперечив.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання взятих на себе договірних зобов`язань Приватним підприємством "ГАЛАФРУТ" відвантажено Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" на умовах самовивозу продукцію для харчової промисловості (фруктові наповнювачі) на підставі видаткових накладних: №Б0000002005 від 10 листопада 2023 року на суму 29133 грн 60 коп., №Б0000002133 від 15 листопада 2023 року на суму 69 776 грн 40 коп., №Б0000002144 від 15 листопада 2023 року на суму 10034 грн 40 коп., №Б0000002185 від 21 листопада 2023 року на суму 79 150 грн 80 коп., №Б0000002211 від 24 листопада 2023 року на суму 69 648 грн, №Б0000002257 від 29 листопада 2023 року на суму 67 585 грн 80 коп., №Б0000002303 від 6 грудня 2023 року на суму 80 823 грн 60 коп., №Б0000002276 від 6 грудня 2023 року на суму 6852 грн, №Б0000002347 від 13 грудня 2023 року на суму 62307 грн 60 коп., №Б0000000239 від 21 грудня 2023 року на суму 75 733 грн 20 коп., №Б000000 24 43 від 28 грудня 2023 року на суму 111 507 грн 60 коп., №Б0000000035 від 12 січня 2024 року на суму 22596 грн, №Б000000 0085 від 19 січня 2024 року на суму 76 531 грн 20 коп., №Б0000000131 від 26 січня 2024 року на суму 89 594 грн 40 коп., №Б0000000168 від 1 лютого 2024 року на суму 113 018 грн 40 коп., №Б0000000226 від 9 лютого 2024 року на суму 72 110 грн 40 коп., №Б000000 0268 від 16 лютого 2024 року на суму 94000 грн 80 коп., №Б0000000327 від 23 лютого 2024 року на суму 76716 грн, №Б0000000384 від 1 березня 2024 року на суму 55128 грн, №Б0000000442 від 8 березня 2024 року на суму 121282 грн 80 коп, №Б0000000484 від 15 березня 2024 року на суму 145 550 грн 40 коп., №Б0000000558 від 22 березня 2024 року на суму 95427 грн 60 коп., №Б000000 0593 від 28 березня 2024 року на суму 29 322 грн, №Б0000000640 від 4 квітня 2024 року на суму 10844 грн, №Б0000000684 від 10 квітня 2024 року на суму 98905 грн 20 коп., №Б0000000753 від 18 квітня 2024 року на суму 103 479 грн 60 коп., №Б0000000827 від 25 квітня 2024 року на суму 92 592 грн, №Б0000000885 від 2 травня 2024 року на суму 112 164 грн, №Б0000000923 від 9 травня 2024 року на суму 99 372 грн, №Б0000001008 від 20 травня 2024 року на суму 106 970 грн 40 коп., №Б0000001088 від 31 травня 2024 року на суму 79 324 грн 80 коп., №Б0000001214 від 17 червня 2024 року на суму 110 256 грн, №Б0000001351 від 5 липня 2024 року на суму 86 157 грн 60 коп., №Б0000001454 від 19 липня 2024 року на суму 77 347 грн 20 коп.

Всього товару поставлено на суму 272 843,80грн в період з 10.11.2023 по 19.07.2024. Видаткові накладні підписано обома сторонами та скріплені печатками юридичних осіб без жодних зауважень щодо кількості, ціни та якості товару.

Для оплати відвантаженого товару ПП "ГАЛАФРУТ" виставлено ТОВ "АГРОБІЗНЕС" відповідні рахунки на кожну партію товару, копії яких долучено до справи (а.с.96-129).

Однак, як зазначає позивач, починаючи з липня 2024 року ТОВ "АГРОБІЗНЕС" припинив сплачувати виставлені рахунки без жодних пояснень.

Вказує, що відповідач взяті на себе грошові зобов`язання з оплати отриманого у власність товару виконав частково на суму 2 370 440,80грн, сплативши на підставі платіжної інструкції №Ф3377 від 30 листопада 2023 року грошові кошти в сумі 29133 грн 60 коп., на підставі платіжної інструкції №Ф3453 від 6 грудня 2023 року в сумі 69 776 грн 40 коп., №Ф3562 від 18 грудня 2023 року в сумі 79681 грн, №3634 від 27 грудня 2023 року - 99 738 грн, №Ф94 від 16 січня 2023 року - 67586 грн, №Ф147 від 19 січня 2024 року - 67 675 грн, №Ф206 від 25 січня 2024 року - 90 307 грн, №Ф293 від 1 лютого 2024 року - 90 329 грн, №Ф351 від 9 лютого 2024 року - 91507 грн, №Ф427 від 19 лютого 2024 року - 89 594 грн, №Ф558 від 29 лютого 2024 року 76 000 грн, №Ф614 від 8 березня 2024 року 94 000 грн, №Ф668 від 14 березня 2024 року 117 000 грн, №Ф724 від 21 березня 2024 року - 129 285 грн 60 коп., №Ф909 від 4 квітня 2024 року - 137 000 грн, №Ф950 від 9 квітня 2024 року - 112 550 грн 40 коп., №Ф1012 від 18 квітня 2024 року - 106 038 грн, №Ф1138 від 25 квітня 2024 року - 108 427 грн, №Ф1184 від 2 травня 2024 року - 116 300 грн, №Ф1240 від 8 травня 2024 року 103 479 грн 60 коп., №Ф1353 від 20 травня 2024 року - 77 800 грн, №Ф1353 від 20 травня 2024 року - 35105 грн 20 коп., №Ф1486 від 31 травня 2024 року 95 000 грн, №Ф1614 від 18 червня 2024 року 96 372 грн, №Ф1796 від 5 липня 2024 року 98 164 грн, №Ф1928 від 19 липня 2024 року - 92 592 грн, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку відкритого ПП "ГАЛАФРУТ" в АТ "Райффайзен Банк", за період з 09.11.2023р. по 15.11.2024.

Всього відповідачем впродовж січня 2023 року по 15 листопада 2024 року сплачено за договором кошти в розімірі 2 370 440 грн 80 коп.

Використовуючи правила щодо зарахування сплачених відповідачем коштів в рахунок оплати переданого у його власність партій товару, визначених п.2.8 договору, із суми здійсненого відповідачем 05.07.2024 платежу на суму 98 164грн кошти в розмірі 9 061 грн та платіж на суму 92 592грн від 19.07.2024 позивачем зараховано для оплати вартості товару, відпущеного на підставі видаткової накладної №Б00000001008 від 20.05.2024 на суму 106 970 грн 40коп. Відтак, неоплаченим за цією накладною залишився товар на суму 5 317грн 40коп.

Товар, відвантажений відповідачу на підставі видаткових накладних №Б0000001088 від 31 травня 2024 року на суму 79 324 грн 80 коп., №Б0000001214 від 17 червня 2024 року на суму 110 256 грн, №Б0000001351 від 5 липня 2024 року на суму 86 157 грн 60 коп., №Б0000001454 від 19 липня 2024 року на суму 77 347 грн 20 коп., ТОВ "АГРОБІЗНЕС" не оплачено взагалі. Таким чином, у ТОВ "АГРОБІЗНЕС" перед ПП "ГАЛАФРУТ" станом на 15.11.2024 утворилась заборгованість по оплаті отриманого у власність товару у розмірі 358 403 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією №1876 від 06.08.2024 (рекомендоване поштове відправлення №3534000131780 від 06.08.2024), в якій зазначав про наявність боргу в розмірі 358 403 грн, та просив підписати Акт звірки розрахунків, складений за договором №525/23 від 09.11.2023 за період з 01.01.2023 по 05.08.2024, з кінцевим сальдо на користь ПП "ГАЛАФРУТ" в розмірі 358 403 грн. Однак, ТОВ "АГРОБІЗНЕС" претензію залишено без відповіді та задоволення, а Акт звірки розрахунків не повернуто; одночасно й не повідомлено про незгоду з таким.

З урахуванням цих обставин, позивач звернувся з даним позовом з метою захисту своїх майнових прав на суму боргу, нарахувавши та заявивши до стягнення інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем після пред`явлення позову до господарського суду та відкриття провадження у справі (02.12.2024), на підставі платіжної інструкції №Ф160 від 20.01.2025 на суму 10 000грн, платіжної інструкції №Ф258 від 30.01.2005 на суму 20 000грн та платіжної інструкції №Ф67 від 12.02.2025 на суму 20 000грн, перераховано на розрахунковий рахунок позивача як оплату за отриманий згідно договору №525/23 від 09.11.2023 товар грошові кошти на загальну суму 50 000грн.

Таким чином, суд констатує, що станом на 14.02.2024 (дата подання клопотання позивача за вх.№1130) борг відповідача складає 308 403 грн.

Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.

Матеріали справи свідчать, що спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем умов договору в частині проведення оплати отриманого ним у власність товару згідно договору поставки №№БФ22/06-02-01 від 02.06.2022.

Умови договору, права та обов`язки сторін, порядок виконання договору, дають підстави вважати, що фактично між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини з поставки, які регулюються нормами ст.712 Цивільного кодексу України та ст.265 Господарського кодексу України, в силу яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Сторони у справі досягли всіх істотних умов відносно даного правочину, а тому відповідно до вимог ст.ст.638, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 180, 265 Господарського кодексу України такий правочин є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст.ст.173, 174, 175 ГК України, ст.ст.11, 202, 509 ЦК України.

Матеріали справи, а саме наявні у справі первинні документи, котрі оформлені належним чином та складені на виконання господарських операцій за договором №525/23 від 09.11.2023 свідчать про виконання договірного обов`язку ПП "ГАЛАФРУТ" щодо поставки та передачі відповідачу товару, зокрема видаткові накладні №Б0000001008 від 20 травня 2024 року на суму 106 970 грн 40 коп., №Б0000001088 від 31 травня 2024 року на суму 79 324 грн 80 коп., №Б0000001214 від 17 червня 2024 року на суму 110 256 грн, №Б0000001351 від 5 липня 2024 року на суму 86 157 грн 60 коп., №Б0000001454 від 19 липня 2024 року на суму 77 347 грн 20 коп.

Зазначений у накладних товар по якості, кількості, ціні, асортименті, прийнято Покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" без зауважень та будь яких застережень, про що свідчить підпис відповідальної особи про його отримання

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є здійснення оплати вартості товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пунктом 2.3 договору визначено обов`язок відповідача сплатити вартість кожної окремої партії товару протягом 14 календарних днів з дати її отримання та підписання видаткової накладної.

Таким чином, строк оплати, по вказаних вище видаткових накладних є таким, що настав з:

- 03.06.2024 на суму 106 970 грн 40 коп. за видатковою накладною №Б0000001008 від 20 травня 2024 року;

- 14.06.2024 на суму 79 324 грн 80 коп. за видатковою накладною №Б0000001088 від 31 травня 2024 року;

- 01.07.2024 на суму 110 256 грн за видатковою накладною №Б0000001214 від 17 червня 2024 року;

- 19.07.2024 на суму 86 157 грн 60 коп. за видатковою накладною №Б0000001351 від 5 липня 2024 року;

- 02.08.2024 на суму 77 347 грн 20 коп. за видатковою накладною №Б0000001454 від 19 липня 2024 року.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що відповідач, отримавши в період з 20.05.2024 по 19.07.2024 товар на загальну суму 460 056грн не провів повного розрахунку за нього, сплативши частково кошти в сумі 101 653грн. Станом на 15.11.2024 (дата оформлення позовної заяви) розмір заборгованості відповідача за договором поставки склав 358 403грн.

Водночас, відповідачем після пред`явлення позову до господарського суду та відкриття провадження у справі в добровільному порядку сплачено позивачу 50 000грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить наступних висновків.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено погашення заборгованості на суму 50 000грн, що підтверджено платіжними інструкціями №Ф160 від 20.01.2025 на суму 10 000грн, №Ф258 від 30.01.2005 на суму 20 000грн, №Ф67 від 12.02.2025 на суму 20 000грн, то станом на 14.02.2025 спір між сторонами у справі в частині позовних вимог про стягнення 50 000 грн основного боргу - відсутній, відповідно суд доходить висновку про закриття провадження у справі в цій частині вимог згідно п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

В силу приписів ст.ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.ст.1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов`язків.

Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що відповідачем у встановлені договором строки вартість отриманого товару не оплачена в повному обсязі, що є порушенням умов договору (п.1.1, 2.3), ст.527 ЦК України та ст.193 ГК України.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов`язання в повній мірі щодо оплати купленого товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на суму 308 403грн на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а в силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 308 403грн основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами, а тому згідно ст.15 ЦК України, порушене право товариства підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 308 403грн боргу.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

До звернення позивача з даним позовом до господарського суду відповідачем не було оплачено отриманий товар на загальну суму 358 403грн. Дана обставина підтверджена учасниками справи.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

За ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Отже, кредитор вправі здійснити нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суми невиконаних грошових зобов`язань.

Позивачем у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання, заявлено до стягнення 3% річних:

- в розмірі 71,92грн, нараховані за період з 04.06.2024 по 15.11.2024 за прострочення зобов`язання в сумі 5317,40грн за видатковою накладною №Б00000001008 від 20.05.2024;

- в розмірі 1001,31грн, нараховані за період з 15.06.2024 по 15.11.2024 на борг, що виник за видатковою накладною №Б0000001088 від 31 травня 2024 року на суму 79 324 грн 80 коп.;

- в розмірі 1238,12грн, нараховані за період з 02.07.2024 по 15.11.2024 на борг, що виник за видатковою накладною №Б0000001214 від 17 червня 2024 року на суму 110 256 грн;

- в розмірі 840,39грн, нараховані за період з 20.07.2024 по 15.11.2024 на борг, що виник за видатковою накладною №Б0000001351 від 5 липня 2024 року на суму 86 157 грн 60 коп.;

- в розмірі 665,69грн, нараховані за період з 03.08.2024 по 15.11.2024 на борг, що виник за видатковою накладною №Б0000001454 від 19 липня 2024 року на суму 77 347 грн 20 коп.

Всього нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 3817,43грн.

Також, на зазначені суми прострочених платежів позивачем нараховано інфляційні втрати за період з серпня 2024 року по жовтень 2024 року в сумі 16081,66грн.

Суд, здійснивши власний арифметичний перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням вказаних позивачем періодів, виходячи із суми прострочених грошових зобов`язань, дійшов висновку, що їх розрахунок проведено вірно, а тому в цій частині заявлені вимоги як правомірні, підлягають до задоволення.

Щодо заявлених вимог в частині нарахованої пені в розмірі 16542,99грн, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У ч.6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст.3 зазначеного Закону.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторонами у п.5.4 договору передбачено, що порушення грошових зобов`язань за цим договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період несплати зобов`язань від суми не виконаного грошового зобов`язання за кожний день порушення виконання.

Отже, у договорі сторонами змінено розмір пені, який встановлено в Законі України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» і такий не є більшим від встановленого законом розміру, а тому при вирішенні спору підлягає застосуванню той розмір, який встановлено у договорі.

За невиконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню:

- в розмірі 312,42грн, нараховану за період з 04.06.2024 по 15.11.2024 (165 днів) за прострочення оплати товару в сумі 5317,40грн за видатковою накладною №Б00000001008 від 20.05.2024;

- в розмірі 4339,02грн, нараховану за період з 15.06.2024 по 15.11.2024 (154 дні) за не оплату товару за видатковою накладною №Б0000001088 від 31 травня 2024 року на суму 79 324 грн 80 коп.;

- в розмірі 5365,19грн, нараховану за період з 02.07.2024 по 15.11.2024 (137 днів) за не оплату товару за видатковою накладною №Б0000001214 від 17 червня 2024 року на суму 110 256 грн;

- в розмірі 3641,69грн, нараховану за період з 20.07.2024 по 15.11.2024 (119 днів) за не оплату товару за видатковою накладною №Б0000001351 від 5 липня 2024 року на суму 86 157 грн 60 коп.;

- в розмірі 2884,67грн, нараховану за період з 03.08.2024 по 15.11.2024 (105 днів) за не оплату товару за видатковою накладною №Б0000001454 від 19 липня 2024 року на суму 77 347 грн 20 коп. Всього нараховано та заявлено до стягнення 16 542,99грн пені.

Здійснивши власні арифметичні підрахунки пені, суд вважає переконливими та такими, що відповідають вимогам статей 546, 549, 551 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та умовам укладеного договору заявлений розмір пені, котрий підлягає до задоволення.

Висновки господарського суду.

Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Дослідивши подані докази суд визнав їх належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин у справі та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та правомірність вимог позивача в частині стягнення з відповідача 308 403грн основного боргу, 3817,43грн - 3% річних, 16081,66грн інфляційних втрат, 16 542,99грн пені. В частині позовних вимог про стягнення 50 000грн основного боргу провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Розподіл судового збору.

Відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 219, 220, 221, п.2 ч. 1 ст.231, ст.ст.233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" (село Токи Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30915832) на користь Приватного підприємства "ГАЛАФРУТ" (провулок Фермерський, будинок 20, село Великий Житин Рівненського району Рівненської області ідентифікаційний код 36182137) - 308 403грн 00коп. основного боргу, 16 081грн 66коп. інфляційних нарахувань, 3 817грн 43коп. 3% річних, 16 542грн 99коп. пені та 5 922грн 68коп. в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 50 000грн основного боргу, - закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.02.2025.

Суддя Н.О. Андрусик