Рішення

від 19.02.2025 по справі 276/2643/24

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/2643/24

Провадження по справі №2/276/76/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року с-ще Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовноюзаявою ОСОБА_1 доНовоборівського ліцеюімені ІгоряПрокопчука (Відповідач-1), Відділуосвіти,культури,молоді таспорту Новоборівськоїселищної ради(Відповідач-2) про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток,

в с т а н о в и в:

06.12.2024 року представник позивача адвокат Мотовильник Ю.В. звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обгрунтування якої зазначив, що з 01.09.2021 ОСОБА_1 прийнятий на роботу у Новоборівський ліцей Новоборівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області (після перейменування Новоборівський ліцейімені ІгоряПрокопчука) на посаду вчителя предмету «Захист України» за сумісництвом з погодинною оплатою праці. 24.02.2022 року його було призвано для проходження військової служби до лав Збройних Сил України за призовом по мобілізації на особливий період та того ж дня відповідачем-1 видано наказ № 216-А щодо увільнення позивача від роботи з 24.02.2024 року із збереженням за ним місця роботи, посади і середнього заробітку. На підставі наказу відповідача-1 від 19.07.2022 №271-к позивачу з 19.07.2022 припинено виплату середнього заробітку як педагогічному працівнику, який перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації. На письмове звернення щодо виплати середнього заробітку за період з 19.09.2022 по 24.12.2023 року, відповідач-1 повідомив, що за позивачем під час проходження ним військової служби під час мобілізації зберігається лише його робоче місце і тим самим відмовив у виплаті середнього заробітку. Позивач вважає, що йому протиправно припинено нарахування та виплату середнього заробітку за період з 19.09.2022 по 24.12.2023 року, а вищевказаний наказ є незаконним, оскільки при його винесенні відповідачем-1 не враховано положення ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту», а тому він звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Новоборівського ліцею №271-к від 19.07.2022 року, зобов`язати відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради нарахувати і виплатити середній заробіток за період з 19.07.2022 по 24.12.2023 включно, стягнути з відповідачів понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 10 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено відповідачам 15-денний строк для подачі відзиву.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачі про розгляд справи повідомлені належним чином шляхом отримання 26.12.2024 копії ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та додатками до неї, що підтверджується відомостями сайту АТ «Укрпошта» про вручення рекомендованих поштових відправлень.

03.02.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн., копія якого направлена відповідачам у справі. Заперечень щодо даного клопотання відповідачами до суду не надано.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідачів до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідачі не скористалися.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Частиною 8статті 178 ЦПК Українипередбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, письмових пояснень, доказів тощо.

З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач з 01.09.2021 прийнятий на роботу у Новоборівський ліцей імені Ігоря Прокопчука Новоборівської селищної ради Житомирської області на посаду вчителя предмета «Захист України»за сумісництвомдо кінцянавчального рокуз погодинноюоплатою праці,що підтверджується копією наказу від 31.08.2021 р. №156.

24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 позивач призваний до Збройних Сил України для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (а.сп. 16, 17).

Наказом по Новоборівському ліцею від 24.02.2022 р. №216-А «Про увільнення від роботи ОСОБА_1 » учителя Новоборівського ліцею ОСОБА_1 увільнено від роботи, із збереженням за працівником місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати з 24 лютого 2022 року (а.с.18).

В подальшому, на підставі наказу Новоборівського ліцею №271-к від 19.07.2022 позивачу з 19.07.2022 припинено виплату середнього заробітку на період проходження військової служби з 19.07.2022 р., у зв`язку зі змінами, внесеними до ч. 3 ст.119 КЗпП України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року, тобто як педагогічному працівнику, який перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації (а.сп. 19).

Згідно рішення Новоборівської селищної ради №979 від 02.08.2024 назву закладу загальної середньої освіти із «Новоборівський ліцей Новоборівської селищної ради Хорошівського району Житомирської області» змінено на Новоборівський ліцей імені Ігоря Прокопчука Новоборівської селищної ради Житомирської області.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.11.2024 року №2/4442 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідь на звернення позивача відповідач-1 листом за №74 від 19.11.2024 повідомив, що вважає, що після внесення змін до ч.3 ст.119 КЗпП України за працівниками, призваними на військову службу, слід зберігати лише робоче місце (посаду), тим самим відмовивши позивачу у виплаті середнього заробітку.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ст. 14 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими ч. 3 ст. 119 КЗпП України, а також ч. 1 ст. 53 і ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту», ч. 2 ст. 44, ч. 1 ст. 54 і ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про фахову передвищу освіту», ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про вищу освіту».

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 року, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» оголошено та проводиться загальна мобілізація.

Законом України від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022 року, внесено зміни та у ч. 3 ст. 119 КЗпП слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

Згідно із ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту» у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Спеціальна норма (ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту») має перевагу над загальною (ч. 3 ст. 119 КЗпП) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (ч. 3 ст. 119 КЗпП) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками призваними на військову службу за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.10.2023 року у справі № 718/209/23.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є педагогічним працівником, який був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період з 24.02.2022 року.

Внаслідок того, що позивач є педагогічним працівником, то на нього поширюються не лише гарантії прав працівників, передбачені загальними нормами трудового законодавства (КЗпП України), зокрема положення ст. 119 КЗпП, але й гарантії, передбачені спеціальними нормами (ЗУ «Про освіту»), зокрема положення ст. 57 ЗУ «Про освіту», якою встановлено державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам.

Так, відповідно до ч.2 ст. 57 ЗУ «Про освіту», яка є спеціальною при вирішенні спору, у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток.

Однак, Законом України № 3494-ІХ від 22.11.2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набрав чинності 24.12.2023 року, в ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту» було внесено зміни, які скасовують виплату середнього заробітку педагогічним чи науково-педагогічним працівникам, у зв`язку з проходженням ними військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відтак, до 23.12.2023 року (включно) ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту» щодо збереження за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками попереднього середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, була чинною і підлягала застосуванню в повному обсязі.

Таким чином, відповідачами було порушено законодавство про працю в частині припинення виплати позивачу середнього заробітку з 19.07.2022 року через набрання чинності Закону України від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», яким, зокрема, внесено зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП України щодо припинення збереження середнього заробітку працівникам за відповідних обставин, оскільки трудові відносини між сторонами регулюються й положеннями ЗУ «Про освіту», яким цей заробіток збережено, та норми якого є спеціальними.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 працював до проходження військової служби за призовом під час мобілізації викладачем, а отже є педагогічним працівником, та проходить військову службу за призовом, а тому на нього поширюються гарантії, передбачені ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про освіту» щодо права на збереження попереднього середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Враховуючи наведене, вимога позивача про визнаня протиправним та скасуваня наказу по Новоборівському ліцею Житомирської області №271-к від 19.07.2022 року в частині, що стосується припинення з 19.07.2022 виплати середнього заробітку позивачу, є в повній мірі обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно п. 6 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102 відповідальність за своєчасне і правильне встановлення працівникам ставок заробітної плати, посадових окладів, обчислення заробітної плати покладається на керівників та головних бухгалтерів (бухгалтерів) установ і закладів освіти, керівників вищестоящих органів управління.

П. 1.8 розділу І Положення про Відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради (далі Положення), затвердженого рішенням Новоборівської селищної ради від 19.05.2023 №790, передбачено, що Відділ є головним розпорядником бюджетних коштів за видатками, які визначені рішенням про бюджет Новоборівської селищної територіальної громади на фінансування, зокрема, освітніх установ. Фінансову діяльність Відділ, як головний розпорядник бюджетних коштів галузей освіти, культури, спорту, здійснює відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно п.п.2.2.38. п.2.2 розділу ІІ Положення Відділ виносить на розгляд ради та виконавчого комітету пропозиції щодо фінансування навчальних закладів та установ освіти, культури, закладів спортивного спрямування, бере безпосередню участь у формуванні бюджету освітньої галузі Новоборівської громади.

Крім того, у листі за вих. №482/09-21 від 27.11.2024, який надано у відповідь на адвокатський запит, відповідачем-2 повідомлено, що централізована бухгалтерія, що є структурним підрозділом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради, здійснює обслуговування працівників Новоборівського ліцею імені Ігоря Прокопчука на підставі затвердженого штатного розпису закладу, тарифікації педагогічних працівників, табелів обліку використання робочого часу, наказів, поданих до бухгалтерії адміністрацією ліцею та інших чинних нормативно-законодавчих документів. Централізована бухгалтерія Відділу не має окремих нормативних документів, як окремої юридичної особи.

Таким чином, оскільки нарахування і виплату позивачу середнього заробітку з 19.07.2022 припинено неправомірно, також підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання Відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради Житомирської області нарахувати і виплатити йому середній заробіток за період з 19.07.2022.

Разом з тим, Закон України № 3494-ІХ від 22.11.2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» набрав чинності 24 грудня 2023 року, отже з цієї дати відсутні законні підстави для збереження середньої заробітної плати за працівниками освіти, які перебувають на військовій службі за призовом під час мобілізації, а тому нарахування середньої заробітної плати позивачу має проводитися по 23.12.2023 включно.

Згідно з ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У свою чергу, відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Разом з тим п. 4 ч. 1 ст. 263 ЦК України унормовано, що перебіг позовної давності зупиняється якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин (ч. 2 ст. 263 ЦК України).

Крім того, згідно ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Так, порядок зупинення строків позовної давності у трудових спорах не врегульовано жодним іншим нормативно-правовим актом, відтак застосуванню підлягають норми ст. 263 ЦК України.

З викладених вище обставин та доданих до позовної заяви письмових доказів вбачається, що позивач із 24.02.2022 тобто із дня введення в України воєнного стану перебуває у лавах Збройних Сил України та виконує обов`язки по захисту Батьківщини від збройної агресії з боку Російської Федерації.

Отже, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні з моменту призову позивача по мобілізації до складу Збройних Сил України для позивача зупинена дія ст.233 КЗпП України на весь час його мобілізації.

Отож, враховуючи норми ст. 263 ЦК України строк на звернення до суду із даним позовом не є пропущеним.

Щодо вирішення питання щодо судових витрат, то суддя зазначає наступне.

Згідно з положеннями частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК України,витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно достатті 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що 19.11.2024 року між адвокатом Мотовильник Ю.В. та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір №1911/48 про надання правничої допомоги у справі щодо стягнення середнього заробітку за період проходження військової служби за призовом під час мобілізації (надалі - Договір).

Відповідно до розділу 4 Договору вартість наданих юридичних послуг адвокат визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання правничої допомоги та виставляє клієнту відповідний розрахунок, що є додатком до даного Договору.

Відповідно до розрахунку суми гонорару за надану (яка буде надана) правничу допомогу між позивачем та його представником погоджено види адвокатських послуг та їх вартість.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2024 до Договору №1911/48 про надання правничої допомоги, вартість наданих адвокатом послуг складає 5000 грн., у тому числі: первинна консультація, вивчення документів, копіювання документів для подачі до суду 1 година, вартість 1000 грн; підготовка та направлення адвокатського запиту до відділу освіти, культури, молоді та спорту Новоборівської селищної ради 1 година, вартість 1000 грн; складання та направлення позовної заяви 4 години, вартість 3000 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №11 від 19.11.2024 ОСОБА_1 сплачено адвокату Мотовильник Ю.В. за Договором №1911/48 про надання правничої допомоги 5000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Враховуючи надані стороною позивача докази, суд приходить до висновку, що витрати позивача на отримання правничої допомоги є обгрунтованими, відповідають критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, співмірні із обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову і значенням справи для сторони позивача, а тому підлягають стягненню з відповідачів у рівних частинах.

Згідно п.п.2.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлюється 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідачів слід стягнути судовий збір на користь держави в розмірі по 1211,20 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.119, 233, 234 КЗпП України, ст.57 ЗУ «Про освіту», ст.39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новоборівського ліцеюімені ІгоряПрокопчука (Відповідач-1), Відділуосвіти,культури,молоді таспорту Новоборівськоїселищної ради(Відповідач-2) про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток, - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ Новоборівського ліцею Житомирської області №271-к від 19.07.2022 року в частині, що стосується припинення з 19.07.2022 виплати середнього заробітку увільненому вчителю Новоборівського ліцею ОСОБА_1 .

Зобов`язати Відділ освіти,культури,молоді таспорту Новоборівськоїселищної ради Житомирської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 19.07.2022 по 23.12.2023 включно.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Новоборівського ліцеюімені ІгоряПрокопчука Новоборівськоїселищної ради Житомирської області та Відділу освіти,культури,молоді таспорту Новоборівськоїселищної ради Житомирської області на користь держави судові витрати у виді судового збору по 1211,20 грн. з кожного відповідача.

Стягнути з Новоборівського ліцеюімені ІгоряПрокопчука Новоборівськоїселищної ради Житомирської області та Відділу освіти,культури,молоді таспорту Новоборівськоїселищної ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на оплату правничої допомоги по 2500 (дві тисячи п`ятсот) гривень з кожного відповідача.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Новоборівський ліцейімені ІгоряПрокопчука Новоборівськоїселищної ради Житомирської області, адреса місцезнаходження: 12114, смт. Нова Борова, вул. Освіти, 7, Житомирський район Житомирська область, код ЄДРПОУ: 39394285.

Відповідач 2: Відділ освіти,культури,молоді таспорту Новоборівськоїселищної ради Житомирської області, адреса місцезнаходження: 12114, смт. Нова Борова, вул. Освіти, 7а, Житомирський район Житомирська область, код ЄДРПОУ: 40582774.

Головуючий суддя Д.О. Бобер