Ухвала

від 19.02.2025 по справі 641/1572/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 641/1572/21

провадження № 61-1554ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Слобожанська митниця Державної митної служби, Державна фіскальна служба України, про витребування майна з незаконного володіння та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року у цивільній справі № 641/1572/21.

І. Щодо строку на касаційне оскарження

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Аналіз ЄДРСР свідчить, що постанова Харківського апеляційного суду

від 18 грудня 2024 року не містить вказівки на те, що дата складання її повного тексту є відмінною від дати її ухвалення, отже касаційна скарга подана 04 лютого

2025 рокуізпропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

Безпосередньо в касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що копію оскарженої постанови отримано заявником 03 грудня 2024 року. Однак це не може відповідати дійсності, оскільки оскаржена постанова прийнята 18 грудня 2024 року.

При цьому жодних доказів на підтвердження дати отримання оскарженої постанови заявником не надано, а паперові матеріали справи № 641/1572/21 на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження, в розпорядженні Верховного Суду відсутні.

За відомостями підсистеми Електронний суд постанова Харківського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 641/1572/21 доставлена до електронного суду 26 грудня 2024 року.

За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

ІІ. Щодо сплати судового збору

Заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив:

- витребувати із незаконного володіння відповідача автомобіль Renault Megane Scenic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію ТС: НОМЕР_3 ;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20 000грн.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 червня

2024 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду

від 18 грудня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі заявник просить оскаржені судові рішення скасувати, а направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі

№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів та витребування майна ціна позову визначається сумою, яка стягується та вартістю майна, про витребування якого заявлено вимоги.

Таким чином у розглядуваній справі ціна позову визначається як: вартість спірного автомобіля + 20 000 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

З урахуванням наведеного судовий збір за подану касаційну скаргу має розраховуватися за формулою: ЦП х 1% х 200% (де ЦП - вартість спірного автомобіля + 20 000 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:

1) наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів, які підтверджують ці підстави;

2) надання документу, що підтверджує сплату судового збору, з урахуванням ціни позову та роз`яснень викладених в цій ухвалі.

Також Верховний Суд роз`яснює заявнику, що судові рішення у справах з ціною позову менше ніж двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000 грн у 2025 році), оскарженню в касаційному порядку не підлягають, крім випадків, визначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року у цивільній справі

№ 641/1572/21 залишити без руху.

Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині сплати судового збору касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. У випадку, якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович