Рішення

від 12.02.2025 по справі 545/4300/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4300/24

Провадження № 2/545/238/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Пінчук З.І.,

представника позивача- адвоката Голубенка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє за себе та в інтересах ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Голубенко Володимир Петрович, до Полтавської державної нотаріальної контори, про внесення змін до свідоцтва про спадщину за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє за себе та в інтересах ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Голубенко В.П., звернулася до суду з позовом, у якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після смерті останньої залишилося спадкове майно, до складу якого входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,8400 га, кадастровий номер 5324083200:00:032:0035, розташована на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ № 008257, виданого Мачухівською сільською радою Полтавського району Полтавської області 11.06.1999 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 258. На підставі заповіту, посвідченого 26.11.2009 року Мачухівською сільською радою Полтавського району Полтавської області за реєстром № 208, ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, 09.11.2017 року нотаріусом Полтавською районною державною нотаріальною конторою Замулко Л.В. у спадковій справі № 412/2017 на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НМТ № 885222, зареєстрованого в реєстрі за № 1-5035 на приватизовану земельну ділянку, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,8400 га, що розташована на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, та яка належала померлій на підставі вищевказаного Державного акту на право приватної власності на землю. Однак, відповідно до ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є дітьми померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Також, згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Пенсійним фондом України 15.01.2017 року, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом 2 групи. Згідно рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 12.06.2017 року у справі № 545/566/17, ОСОБА_2 , визнано недієздатним, призначено опікуном ОСОБА_1 . Згідно довідки виконкому Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 23.07.2024 року за № 02-8-18/433, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1973 року проживав разом із батьками до їх смерті в АДРЕСА_1 . Зазначають, що у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_2 прийняв спадщину у встановлений законом шестимісячний строк, від неї не відмовлявся та має право на 1/4 частину спадкового майна.

Враховуючи вищенаведене, просить суд внести зміни до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія НМТ № 885222, виданого 09.11.2017 року державним нотаріусом Полтавської державної нотаріальної контори Замулко Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1-5035, зазначивши, що на підставі заповіту посвідченого 26.11.2009 року Мачухівською сільською радою Полтавського району Полтавської області за реєстром № 208, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , 1920 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є: на 3/4 частини- дочка ОСОБА_1 , на 1/4 частини- син ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 02.10.2024 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.12.2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , яка діє за себе та в інтересах ОСОБА_2 - адвокат Голубенко В.П. позовні вимоги підтримав з викладених підстав та просив задовольнити.

Представник відповідача- Полтавської державної нотаріальної контори надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст.13ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

За положеннями статті 2 ЦК України земельні відносини регулюються земельним законодавством.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду України від 22.05.2013 (справа № 6-3Зцс13), 20.05.2015 (справа № 6-21 бцс15), 03.06.2015 (справи № 205цс15, № 6-412цс15, № 6-217цс15) зазначено, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ОСОБА_4 , є рідними братом та сестрою (а.с. 10, 11) та дітьми ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9). За життя остання склала заповіт, який був посвідчений 26.11.2009 року Мачухівською сільською радою Полтавського району Полтавської області за реєстром № 208, та яким все належне їй майно заповідала ОСОБА_1 (а.с. 58). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, до складу якого входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,8400 га, кадастровий номер 5324083200:00:032:0035, розташована на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ № 008257, виданого Мачухівською сільською радою Полтавського району Полтавської області 11.06.1999 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 258 (а.с. 18).

09.11.2017 року нотаріусом Полтавською районною державною нотаріальною конторою Замулко Л.В. у спадковій справі № 412/2017 на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НМТ № 885222, зареєстрованого в реєстрі за № 1-5035 на приватизовану земельну ділянку, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,8400 га, що розташована на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, та яка належала померлій на підставі вищевказаного Державного акту на право приватної власності на землю (а.с. 60).

Син померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Пенсійним фондом України 15.01.2017 року, серії НОМЕР_2 , є інвалідом 2 групи (а.с. 12). Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 12.06.2017 року у справі № 545/566/17, ОСОБА_2 , визнано недієздатним, призначено опікуном ОСОБА_1 (а.с. 13). Згідно довідки виконкому Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 23.07.2024 року за № 02-8-18/433, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1973 року проживав разом із батьками до їх смерті в АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Як зазначає сторона позивача, у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину у встановлений законом шестимісячний строк, від неї не відмовлявся та має право на 1/4 частину спадкового майна.

Згідно ч. 4 ст.22ЗК України (у редакції, чинній станом на день набуття ОСОБА_1 вищевказаних земельних ділянок у власність), землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, що підтверджується посвідченням на постійне проживання від 29.02.2016 року (а.с. 7)

Відповідно до ч. 1 ст.81ЗК України (у редакції, чинній станом на день набуття ОСОБА_1 вищевказаної земельної ділянок у власність), землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст.145ЗК України (у редакції, чинній станом на день набуття ОСОБА_1 вищевказаної земельної ділянки у власність), якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Таким чином, у разі невиконання спадкодавцем ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, вищевказаних вимог ЗК України, зазначена земельна ділянка могла вибути з її власності виключно у примусовому порядку на підставі рішення суду.

Однак, будь-яких доказів як відчуження ОСОБА_1 за життя вищевказаної земельної ділянки, так і прийняття судом рішення про примусове її відчуження, - матеріали справи не містять.

Сам по собі факт невиконання ОСОБА_1 вищевказаних вимог ЗК України, не свідчить про вибуття вищевказаної земельної ділянки з її власності.

Статтею 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст.1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1296ЦК України спадкоємці як за законом, так і за заповітом мають право звернутись до нотаріуса за видачею їм свідоцтва про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Судом встановлено, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 1272 ЦК України, ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подала заяву про прийняття спадщини, після відкриття спадщини минуло сім років.

Порядок видачі свідоцтв про право на спадщину регламентовано Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 2.1 Глави 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину вносяться нотаріусом до Спадкового реєстру (підпункт 2.2.3 пункту 2.2 Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 липня 2011 року № 1810/5).

Порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину передбачено статтею 1300 ЦК України. За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.

Як встановлено в судовому засіданні Постановою нотаріуса № 1022/02-31 від 03.12.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до свідоцтва про право на спадщину, оскільки ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02.10.2024 року на вищезазначену земельну ділянку накладено арешт в рамках забезпечення позову першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки (а.с. 37).

Обґрунтовуючи позов про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 посилається на норми ст.1300 ЦК України, вказавши на те, що ОСОБА_2 також є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , проте на час відкриття спадщини вона не знала, що він має право на частину спадкового майна, а нотаріус не повідомив про це. На підтвердження вказаних доводів, ОСОБА_1 суду надано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Пенсійним фондом України 15.01.2017 року, серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи з дитинства, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 12.06.2017 року у справі № 545/566/17, яким ОСОБА_2 визнано недієздатним, призначено опікуном ОСОБА_1 , довідку виконкому Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 23.07.2024 року за № 02-8-18/433, у якій зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1973 року проживав разом із батьками до їх смерті в АДРЕСА_1 .

Однак, як вбачається з копії спадкової справи № 412/2017 від 27.07.2017 року, заведеної за заявою ОСОБА_1 , останньою нотаріусу надано довідку Виконавчого комітету Мачухівської сільської ради № 1679 від 28.08.2017 року, з якої вбачається, що померла ОСОБА_3 до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, відомостей щодо реєстрації та проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою, довідка не містить (а.с. 59). Крім того, у Постанові нотаріуса № 1022/02-31 від 03.12.2024 року про відмову ОСОБА_1 у внесенні змін до свідоцтва про право на спадщину, зазначено, що на момент відкриття спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 , інформація про наявність інших спадкоємців, у тому числі передбачених ст. 1241 ЦК України- відсутня, що підтверджується довідкою Мачухівської сільської ради № 1679 від 28.08.2017 року (а.с. 37).

Тобто, ОСОБА_1 , будучи обізнаною про інвалідність свого брата- ОСОБА_2 та його постійне фактичне місце проживання разом із батьками до їх смерті, звертаючись з заявою про прийняття спадщини, не повідомила про це нотаріуса.

На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Закон не конкретизує підстави, за яких можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину, але виходячи зі змісту статті 1300 ЦК України, можна дійти висновку, що такі зміни може бути внесено або через технічні помилки у тексті свідоцтва, або у разі виникнення обставин, які вимагатимуть внесення змін до свідоцтва щодо розміру/складу спадкового майна. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 513/995/20 (провадження № 61-11413св21).

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, оскільки відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог позивача, а саме щодо внесення змін до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія НМТ № 885222, виданого 09.11.2017 року державним нотаріусом Полтавської державної нотаріальної контори Замулко Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1-5035 виданого на ім`я ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє за себе та в інтересах ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Голубенко Володимир Петрович, до Полтавської державної нотаріальної контори, про внесення змін до свідоцтва про спадщину за заповітом- відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 19.02.2025 року.

Суддя: Т. О. Зуб