Провадження № 2/734/157/25 Справа № 734/5129/24
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(з а о ч н е)
19 лютого 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іванюка Т.І.,
при секретарі Ієвлевої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Остерська квартирно-експлуатаційна частина району про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
в с т а н о в и в:
у суд із позовною заявою звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якому просить Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 більше 15 років проживає в місті Макіївка Донецької області в приватному будинку по АДРЕСА_2 , одружився, має сина ОСОБА_3 , нещодавно став удівцем. Але до нині залишається зареєстрованим у житлі, яке позивачка винаймає, своїх особистих речей в квартирі не зберігає, в оплатікомунальних послугучасті неприймає.За власним бажанням ОСОБА_2 знятися з реєстрації не може, оскільки з об`єктивних причин не має можливості прибути з тимчасово окупованої території України. Позбавлення його права користування спірною квартирою не буде для нього обтяжливим.
У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися подавши заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутності не подавав.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність сторін в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився.
Фіксація судового засідання технічним засобом не здійснювалася у зв`язку з неявкою всіх учасників.
У судовому засіданні встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини:
Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 , яка відноситься до житлового фонду Міністерства оборони України.
Ордер на право зайняття вказаної квартири був виданий старшому прапорщику ОСОБА_4 з сім`єю, що складалась з: дружина ОСОБА_1 , 1956 р.н., син ОСОБА_5 , 1976 р.н., дочка ОСОБА_6 , 1978 р.н., що підтверджується талоном до ордеру № 082625, виданому Остерською КЕЧ району 29 січня 1998 року.
Чоловік позивачки, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 13 вересня 2021 року). Подружні відносини між ними підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 19 червня 1976 року.
Згідно договору найму житлового приміщення № 2479 від 20 вересня 2021 року, укладеного Остерською квартирно-експлуатаційною частиною району (Наймодавцем) в особі начальника підполковника ОСОБА_7 , що діє на підставі Положення, та позивачкою ОСОБА_1 (Наймачем), останній надано в користування вільне ізольоване житлове приміщення, придатне для постійного проживання у ньому, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_3 .
Довідка виконавчого комітету Деснянської селищної ради № 620 від 12 листопада 2024 року свідчить про те, що позивачка дійсно зареєстрована та проживаю в АДРЕСА_3 , разом з: зареєстрований, але фактично не проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Останній є сином позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 12 листопада 2024 року.
Позивачка у позовній заяві стверджує, що ОСОБА_2 більше 15 років проживає в місті Макіївка Донецької області в приватному будинку по АДРЕСА_2 , одружився, має сина ОСОБА_3 , нещодавно став удівцем. Але до нині залишається зареєстрованим у житлі, яке позивачка винаймає, своїх особистих речей в квартирі не зберігає, в оплаті комунальних послуг участі не приймає.
Тобто, на даний час більше 15 років її син за адресою реєстрації не проживає. Це підтверджується актом обстеження на предмет проживання/не проживання квартири по АДРЕСА_3 від 12 листопада 2024 року, складеним комісією у складі депутата 5 округу Деснянської селищної ради Миронової Лідії Миколаївни, сусідів: ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_4 , яка проживає: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_5 , яка проживає: АДРЕСА_5 ). Комісією встановлено, що за даною адресою проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_6 . Син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований, але не проживає більше 15-ти років.
Перешкод з боку позивачки відповідачу для проживання у квартирі не чинилось. Факт реєстрації відповідача у квартирі створює перешкоди їй у праві вільного користування майном.
За власним бажанням ОСОБА_2 знятися з реєстрації не може, оскільки з об`єктивних причин не має можливості прибути з тимчасово окупованої території України. Позбавлення його права користування спірною квартирою не буде для нього обтяжливим.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Остерська квартирно-експлуатаційна частина району про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню із наступних підстав.
Згідно ст.10ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зістаттею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно достатті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частини четвертоїстатті 9 ЖК Української РСРніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Заст.64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.
Плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку) (ч.1ст.66 ЖК України). Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами (ч.1ст.67 ЖК України). Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР (ст.68 ЖК України).
Згідност. 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
У відповідності дост. 72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що нормами законодавства встановлені обов`язки особи, яка користується житловим приміщенням сплачувати комунальні послуги, утримувати житло в належному для проживання стані. При цьому право користування наданим для проживання житлом не є абсолютним та обмежується нормами законодавства необхідністю його фактичного використання особами, яким воно надане за призначеннямдля проживання.
Так, наданими позивачем доказами підтверджується факт не використання житла відповідачем за призначенням протягом строку, встановленого положеннямист.72 ЖК України, яким є складений у відповідності до норм законодавства акт посадових осіб органу, на який покладено обов`язок обслуговування житлового фонду. При цьому, доказів поважності причин не використання житла, відсутності особи за місцем реєстрації протягом шестимісячного строку суду не надано.
За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження поважності причин не проживання відповідача у наданому спірному житловому приміщенні понад 6 місяців, зібрані у справі докази та їх оцінка свідчать про фактичне таке не проживання, - наявні підстав для визнання відповідача, такою, що втратила право користування житловим приміщенням за вищезазначеною адресою.
Внаслідок викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про втрату відповідачем права користування житлом АДРЕСА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Судові витрати у виді судового збору з відповідача на користь позивачки не стягувати, враховуючи відповідну заяву останньої.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,4,280-289 ЦПК України, ст. ст.389,391 ЦК України,ст. 64, 65, 66, 71, 72 ЖК України, суд,-
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Остерська квартирно-експлуатаційна частина району про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя
Суд | Козелецький районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2025 |
Оприлюднено | 21.02.2025 |
Номер документу | 125267386 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням |
Цивільне
Козелецький районний суд Чернігівської області
Іванюк Т. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні