Ухвала

від 19.02.2025 по справі 760/3833/25

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/3833/25 1-кс/760/2854/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024110000000022 від 11.01.2024 року, за підозрою громадян України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Довідка (копія) від 07.08.2024 № 4/2418 у 2 прим.; Довідка (копія) від 24.04.2024 № 3/1141 у 2 прим.; Довідка (оригінал) з ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.08.2024 № 17/4789 на 1 арк.; Довідка (оригінал) з ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.06.2024 № 4/283; Копія договору про підготовку аспіранта від 29.08.2023 у двох примірниках на 2 арк. кожен, всього на 4 арк.; Витяг з наказу (копія) на 1 арк.; Копія картки офіцеру запасу на 2 арк.; Копія військового квитка 5 арк.; Посвідчення аспіранта № 6/15 на ім`я ОСОБА_8 від 29.08.2023; Мобільний телефон One Plus 9, model LE 2115; Речовина зеленого кольору, поміщена до сейф-пакету білого кольору.

На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000022 від 11.01.2024, за підозрою громадян України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше січня 2024 року, у заступника директора Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж» (ЄДРПОУ 22865098) (далі - ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж») громадянина України ОСОБА_4 та невстановлених під час досудового розслідування осіб виник умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом оформлення документів про зарахування за плату на навчання до аспірантури у вищі навчальні заклади міста Києва військовозобов`язаних чоловіків, з метою ухилення ними від військового призову в період дії військового стану.

Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 залучив працівників ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж» ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також працівника «Науково-дослідного інституту публічного права» ОСОБА_7 .

Згідно розробленої ОСОБА_4 та невстановленими особами схеми злочину, протиправні дії повинні були вчинятися наступним чином. Так, ОСОБА_4 надавав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 анкетні дані чоловіків - яких необхідно було зарахувати на навчання до аспірантури та прізвища яких він отримував від невстановлених у ході досудового розслідування осіб, які спільно з ним організували згадану протиправну схему.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , контактуючи з цими чоловіками, анкетні дані яких надавав ОСОБА_4 , отримували від них необхідні дані та копії документів для навчання в аспірантурі та, розуміючи, що ці чоловіки є військовозобов`язаними за віком, підлягають призову на військову службу в період дії військового стану та фактично вступають на навчання в аспірантуру з метою уникнення призову, передавали ці документи працівнику «Науково-дослідного інституту публічного права» ОСОБА_7 , для зарахування цих військовозобов`язаних чоловіків на навчання в аспірантурі, без фактичного проходження цими особами навчання.

В свою чергу, ОСОБА_7 , забезпечував виготовлення довідок про навчання цих військовозобов`язаних чоловіків, студентських квитків, та інших документів, які нібито підтверджували їх навчання на аспірантурі «Науково-дослідного інституту публічного права».

Після зарахування цих чоловіків на навчання в аспірантурі без фактичного його проходження, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримували від ОСОБА_7 довідки про навчання цих військовозобов`язаних чоловіків, студентські квитки, та інші документи, які нібито підтверджували їх навчання і, за вказівкою ОСОБА_4 , скеровували поштовими відправленнями ТОВ Нова Пошта документи згаданим військовозобов`язаним чоловікам.

Наявність посвідчень і довідок про навчання в аспірантурі надавало можливість військовозобов`язаним чоловікам, на ім`я яких вони були складені, уникати явки до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, або отримувати повістки від військовослужбовців ТЦК та СП.

Таким чином, орган досудового розслідування стверджує, що громадяни України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб, вчинили перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , та для отримання права на відстрочку від мобілізації надав довідку № 4/2418 від 07.08.2024 про своє навчання на аспірантурі Науково-дослідного інституту публічного права.

У ході проведення обшуку 12.02.2025, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 03.02.2025, за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено вищенаведені речі та документи.

12.02.2025 вказані речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні так як вони можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що зазначені вище матеріальні об`єкти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, та запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження просить накласти арешт на вказане майно.

Прокурор подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги клопотання підтримав, просив їх задовольнити. До заяви долучив постанову про виправлення описки від 12.02.2025 року та протокол огляду від 12.02.2025 року.

Володілець майна належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000022 від 11.01.2024, за підозрою громадян України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше січня 2024 року, у заступника директора Приватного вищого навчального закладу «Фінансово-правовий коледж» (ЄДРПОУ 22865098) (далі - ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж») громадянина України ОСОБА_4 та невстановлених під час досудового розслідування осіб виник умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом оформлення документів про зарахування за плату на навчання до аспірантури у вищі навчальні заклади міста Києва військовозобов`язаних чоловіків, з метою ухилення ними від військового призову в період дії військового стану.

Для реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 залучив працівників ПВНЗ «Фінансово-правовий коледж» ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також працівника «Науково-дослідного інституту публічного права» ОСОБА_7 .

У ході проведення обшуку 12.02.2025, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 03.02.2025, за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: вищенаведені речі та документи.

12.02.2025 вказані речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні так як вони можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 42024110000000022.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити частково. В частині накладення арешту на речовину зеленого кольору, яка поміщена до сейф-пакету білого кольору слід відмовити, оскільки прокурором у клопотанні не доведено, яке значення для досудового розслідування в даному кримінальному провадженні має вказана речовина.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024110000000022 від 11.01.2024 року, за підозрою громадян України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- Довідка (копія) від 07.08.2024 № 4/2418 у 2 прим.;

- Довідка (копія) від 24.04.2024 № 3/1141 у 2 прим.;

- Довідка (оригінал) з ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.08.2024 № 17/4789 на 1 арк.;

- Довідка (оригінал) з ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.06.2024 № 4/283;

- Копія договору про підготовку аспіранта від 29.08.2023 у двох примірниках на 2 арк. кожен, всього на 4 арк.;

- Витяг з наказу (копія) на 1 арк.;

- Копія картки офіцеру запасу на 2 арк.;

- Копія військового квитка 5 арк.

- Посвідчення аспіранта № 6/15 на ім`я ОСОБА_8 від 29.08.2023;

- Мобільний телефон One Plus 9, model LE 2115.

В задоволенні клопотання в іншій частині слід відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Cлідчий суддя ОСОБА_1