Ухвала

від 07.02.2025 по справі 761/5405/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5405/25

Провадження № 1-кс/761/4207/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року м. Київ

Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сум, громадянина України, який здобув вищу освіту, є засновником та директором «НТЦ «Газмашкомплект», одружений, має доньку 2024 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, учасник бойових дій,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000232 від 12.03.2024,

за участю:

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000232 від 12.03.2024 року.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000232 від 12.03.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В рамках даного провадження 13.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.11.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави строком до 10.01.2025, який 03.01.2025 продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.02.2025 включно.

Постановою заступника Генерального прокурора від 31.12.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000232 від 12.03.2024 до трьох місяців, тобто до 12.02.2025 року.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2025 строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження №22024000000000232 від 12.03.2024 продовжено до шести місяців, тобто до 12.05.2025 року.

Враховуючи вік підозрюваного ОСОБА_4 , стан його здоров`я, соціальні зв`язки, характер вчиненого злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке полягає у позбавленні волі, є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 , підтримуючи зв`язки з представниками держави-агресора, може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, зокрема, на території російської федерації, де буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення з ним процесуальних дій, незаконними засобами через залякування впливатиме на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також матиме об`єктивну можливість знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, крім цього, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним, на переконання органу досудового розслідування, є продовження застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_9 клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Також зазначив, що строк досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження продовжено слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до 12.05.2025 року. Також зауважив, що підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово перетинав державний кордон України, підтримував стосунки із громадянами рф, має значні статки, які дозволять йому вжити достатніх заходів для переховування від органу досудового розслідування та у подальшому суду.

Захисник ОСОБА_10 заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, виклавши свою позицію письмово. Також звернув увагу, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій, захищав територіальну цілісність та недоторканість України, в цілому позитивно характеризується, відзначений низкою нагород, а також має ряд захворювань, які потребують лікування. Разом з тим, пред`явлена підзахисному ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, а кваліфікація дій останнього за ч. 1 ст. 111-2 КК України неправильною. Крім того, захисник вказав, що ризики, якими сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність провадження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, недоведені. Останній не відмовляється надавати свої показання та у подальшому буде доводити свою невинуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину. Враховуючи наведене, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захисника та додав, що має на утриманні хвору доньку, яка потребує постійного лікування та догляду. Також зазначив, що він серйозних захворювань, які б становили небезпеку для його життя, не має.

Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання слідчого ОСОБА_2 та долучені до нього матеріали кримінального провадження №22024000000000232 від 12.03.2024, а також надані стороною захисту у судовому засіданні документи, слідча суддя прийшла до такого висновку.

Так, в ході судового розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000232 від 12.03.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В рамках даного провадження 13.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Так, про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності останнього до вчинення даних кримінальних правопорушень не є очевидно необґрунтованим.

Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даного злочину, характер його вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_4 , слідча суддя дійшла висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.

Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжкими, має високий ступінь суспільної небезпеки та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та у подальшому суду.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , як вбачається зі змісту пред`явленої підозри, здійснюючи передачу матеріальних ресурсів державі-агресору, діяв в тому числі в інтересах керівника ООО «ВЭСТ» громадянина російської федерації та України ОСОБА_11 , який на теперішній час проживає в російській федерації. Відтак, підозра у вчиненні умисного злочину, спрямованого на допомогу державі-агресору, а також наявність міцних соціальних зв`язки з громадянином рф ОСОБА_11 свідчить про те, що останній може забезпечити переховування підозрюваного ОСОБА_4 на територій російської федерації або на тимчасово окупованих територіях України.

Також наявність у власності підозрюваного ОСОБА_4 об`єктів нерухомості та транспортних засобів свідчить про те, що останній має можливості та матеріальні ресурси протягом тривалого часу проживати за межами України. Враховуючи викладене, підозрюваний ОСОБА_4 може безперешкодно виїхати за межі території України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Водночас слідча суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи, що на даний час не встановлено місцезнаходження всіх речей та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , достовірно знаючи де знаходяться такі речі та документи, самостійно або надавши вказівки підлеглим працівникам, маючи на них вплив, як керівник, може знищити або сховати вказані матеріальні об`єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У свою чергу, наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , як вбачається зі змісту клопотання здійснюючи фактичний контроль за діяльністю ТОВ «КОМПРЕСОРМАШ.» (ЄДР 40328540), ТОВ «КОМПРЕССОРМАШ.» (ЄДР 44473557), ТОВ «НТЦ ГАЗМАШКОМПЛЕКТ» (ЄДР 38522578), ТОВ «КОМПРЕСОРАТОММАШ» (ЄДР 43241949), ТОВ «КОМПРЕССОРМАШ-АКТИВ» (ЄДР 44971229), ТОВ «ВФ ТЕХНОЛОГ» (ЄДР 45620206), має у підпорядкуванні працівників вказаних Товариств, з якими останній, перебуваючи на свободі, зможе вільно спілкуватись та координувати дії щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, здійснення тиску на свідків для їх схиляння до відмови від дачі правдивих показань.

З урахування вказаних обставин ОСОБА_4 матиме можливість обговорювати з іншими не встановленими на даний час особами обставини підготовки та вчинення кримінального правопорушення, та усвідомлюючи невідворотність покарання, з великим ступенем ймовірності, намагатиметься вплинути на інших учасників кримінального провадження з метою повідомлення органу досудового розслідування неправдивих відомостей щодо ролей кожного у реалізації злочинного плану, відмовитися надавати викривальні показання.

Вказане дає підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину.

Таким чином, ОСОБА_4 без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе вільно спілкуватись та координувати дії окремих осіб щодо приховування слідів вчинення кримінальних правопорушень, вчинення тиску на свідків, зокрема на підлеглих йому працівників, які ще не були допитані у кримінальному провадженні з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань у кримінальному провадженні. Крім того, наразі встановлюються свідки вчинення кримінального провадження, відтак є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому знаючи про таких осіб, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на них.

Також слідча суддя вважає доведеним наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час органом досудового розслідування не встановлені усі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

Крім того, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_4 обізнаний у формах і методах роботи правоохоронних органів, активно застосовував заходи конспірації під час вчинення кримінального правопорушення, завуальовано вів бесіди щодо передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресору, за допомогою месенджерів «WhatsApp», «Telegram», а тому, у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, матиме змогу використовувати вказані вміння і навики для перешкоджання кримінальному провадженню.

У свою чергу, слідча суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, відомості, отримані під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, свідчать про факти поставки іншими підприємствами, підконтрольними ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , запасних частин до російської федерації через компанії-нерезиденти, зареєстровані в Республіці Казахстан, Китайській Народній Республіці, Словацькій Республіці, Республіці Вірменія.

А відтак, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, та вчинити інші кримінальні правопорушення, пов`язані з пособництвом державі-агресору, маючи сталі фінансово-господарські відносини, шляхом організації виготовлення та подальшої передачі запчастин до суб`єктів господарювання у сфері атомної енергетики російської федерації, а саме у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.

Таким чином, враховуючи характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинятиме дії, спрямовані на пошкодження, псування, знищення речей та документів, які мають важливе значення для даного провадження, незаконними засобами через залякування або іншим чином впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, продовжуватиме вчиняти злочини проти основ національної безпеки України, та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого ОСОБА_2 тана які вказав прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні.

Разом з тим, більш м`які запобіжні заходи, такі як застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 відповідних обов`язків, не усунуть ризик тиску на свідків, інших підорзюваних у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на даній стадії розслідування є недопустимим.

У свою чергу, застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зокрема, цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки підозрюваний і надалі матиме можливість контактувати із іншими співучасниками злочину, узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв`язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати будь-якими засобами контролю.

Так, доводи захисника ОСОБА_6 щодо необґрунтованості ризиків, якими сторона обвинувачення аргументує необхідність продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження. У свою чергу, твердження щодо можливості застосування до підзахисного більш м`якого запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду. Так, на переконання слідчої судді, вказаний запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та не убезпечить від настання ризиків, встановлених у судовому засіданні.

У той же час, твердження захисника щодо неправильності кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_4 слідчою суддею не береться до уваги до уваги, оскільки питання правильності кваліфікації дій особи підлягає встановленню та доказуванню безпосередньо у ході судового розгляду, призначеного на підставі обвинувального акту, по суті.

Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, а також враховуючи доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому, підлягає задоволенню.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, в сукупності свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

У той же час, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Так, враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, що є особливо тяжким злочином проти основ національної безпеки України, слідча суддя, враховуючи тяжкість та обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу підозрюваного, дані, які його характеризують, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, можливості впливати на свідків та інших учасників провадження, знищення чи пошкодження речей та документів, які мають важливе значення для провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, продовження вчинення аналогічних злочинів або вчинення інших кримінальних правопорушень, вагомості наявних доказів підозри, дають підстави слідчій судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов`язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, позбавить орган розслідування можливості в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками провадження, здійснення останнім впливу на свідків та потерпілого з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню вчиненню необхідних процесуальних дій та виконанню процесуальних рішень.

Отже, слідча суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 , погодженого прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000232 від 12.03.2024 року.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 197 ККП України визначити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою до 07 квітня 2025 року.

На підставі наведено та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372 КПК України, ч. 1 ст. 111-2 КК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого- задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 07 квітня 2025 року включно без визначення розміру застави.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголосити 11 лютого 2025 року о 13 год. 10 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1