Справа № 161/18138/24 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В. Провадження № 22-ц/802/244/25 Доповідач: Бовчалюк З. А.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого -судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Данилюк В.А., Карпук А.К.,
з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,
представника позивача Скрипчук О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юбіджі Груп» про захист прав споживачів шляхом стягнення заборгованості за договором підряду, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юбіджі Груп», в інтересах якого діє його представник Бугайов Антон Олександрович на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року,
В С Т А Н О В И В:
Позивач через свого представника звернувся до суду із вказаним позовом.
Повідомляє, що 07 вересня 2023 року між ТОВ «Юбіджі Груп» (далі відповідач, підрядник) та ОСОБА_1 (далі позивач, замовник) було укладено договір підряду № 45. За даним договором підрядник зобов`язувався створити комерційну пропозицію та виконати нове будівництво житлового будинку з гаражем за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Наварія, кадастровий номер ділянки №4623610100:02:002:0199 (далі - об`єкт) власними і залученими силами, і передати їх замовнику у встановлений строк, а замовник зобов`язувався прийняти роботи, повністю оплатити їх вартість, а також відшкодувати усі витрати підрядника на умовах даного договору. Згідно умов договору термін виконання робіт встановлено до 06 грудня 2023 року. За умовами договору підряду позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 1 084 000 грн. Разом з тим, роботи не були виконані в повній мірі та виконувались з суттєвим порушенням передбачених в договорі строків. 02.01.2024 року ОСОБА_1 надіслав до ТОВ «Юбіджі Груп» електронний лист-повідомлення про відмову від договору на підставі п. 3.1.2. договору. У свою чергу ТОВ «Юбіджі Груп» надали позивачу лист від 27 березня 2024 року, в якому було зазначено, що станом на 02 січня 2024 року вищевказаний договір підряду є розірваним, вартість виконаних робіт за договором (в тому числі матеріалів) становить 610 411,90 грн., що стверджується актом виконаних робіт від 25 листопада 2023 року (примірник акту позивачу надано не було). Зважаючи на дострокове розірвання договору, заборгованість підрядника становить 473 588,10 грн., які відповідач зобов`язувався повернути у безготівковій формі за реквізитами вказаними замовником в такому порядку: суму в розмірі 118 400 грн. до 30.04.2024 року; суму в розмірі 118 400 грн. до 31.05.2024 року; суму в розмірі 118 400 грн. до 30.06.2024 року; суму в розмірі 118 390 грн. до 31.07.2024 року. В травні 2024 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Юбіджі Груп» було відправлено лист-вимогу в якому позивач просив здійснити повернення грошових коштів. Однак, будь яких дій щодо повернення коштів з боку відповідача не вживалось. 13.08.2024 року позивачем вкотре надіслано вимогу про повернення боргу, однак станом на день звернення до суду жодних коштів на розрахунковий рахунок позивача не надходило.
З огляду на вказане, позивач просить суду стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду № 45 від 07 вересня 2023 року у розмірі 473588,10 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суд Волинської області від 10 грудня 2024 року позов задоволено.
Ухвалено стягнути з ТОВ «Юбіджі Груп» на користь ОСОБА_1 заборгованість згідно договору підряду № 45 від 07 вересня 2023 року в розмірі 473 588 грн. 10 коп.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач, в інтересах якої діє його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити уповноваженого представника відповідача для участі в судовому засіданні.
Розглянувши заяву про відкладення розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Окрім того слід зазначити що відповідно до частини 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого представника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору ( контракту) ( самопредставництво юридичної особи) або через представника.
Таким чином юридична особа не обмежена здійснювати свої процесуальні повноваження лише через одного представника.
Таким чином, поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача.
Заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 07 вересня 2023 року між ТОВ «Юбіджі Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір підряду № 45. За даним договором відповідач, як підрядник зобов`язувався створити комерційну пропозицію та виконати нове будівництво житлового будинку з гаражем за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Наварія, (кадастровий номер ділянки №4623610100:02:002:0199) (об`єкт), власними і залученими силами, і передати їх замовнику у встановлений строк, а ОСОБА_1 як замовник зобов`язувався прийняти роботи, повністю оплатити їх вартість, а також відшкодувати усі витрати підрядника на умовах даного договору (а.с.5-7). Вказане не заперечується сторонами.
Згідно з умовами договору термін виконання робіт встановлено до 06 грудня 2023 року (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 1.2., п. 1.3. договору послуги за цим договором виконуються в два етапи: перший етап - на основі заданих замовником вихідних даних та проведених підрядником контрольних замірів на об`єкті, підрядник розробляє комерційну пропозицію, в якій зазначається загальний обсяг і зміст робіт, перелік матеріалів, їх кількість та інші вимоги, які ставляться до робіт, загальна вартість робіт. Комерційна пропозиція погоджується з замовником; другий етап - замовлення та доставка матеріалів на об`єкт та подальше виконання робіт згідно розробленої комерційної пропозиції. Підрядник виконує роботи по даному договору із власних матеріалів та матеріалів замовника.
У п. 2.1.зазначено, що вартість договору становить 1734773,40 грн, згідно комерційної пропозиції (а.с.8-10), яка є невід`ємною частиною даного договору, але не є остаточною.
Оплата за цим договором здійснюється замовником грошових коштів у наступному порядку: попередня оплата в розмірі 520 000 грн. здійснюється замовником на момент підписання цього договору; наступний платіж, який не повинен перевищувати 347 000 грн, здійснюється замовником згідно актів виконаних підрядних будівельних робіт №1 підрядником, але не пізніше 10.10.2023р.; наступний платіж, який не повинен перевищувати 347 000 грн., здійснюється замовником згідно актів виконаних підрядних будівельних робіт №2 підрядником, але не пізніше 15.11.2023р.; остаточний розрахунок, в сумі 520 773,40 грн., оплата по Кінцевому Акту виконаних підрядних робіт здійснюється протягом 2 (двох) робочих днів з дня підписання даного акту замовником, але не пізніше 08 грудня 2023 року (п. 2.3. договору).
За умовами договору підряду позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 1 084 000 грн (а.с.10 зворот, 11). Сплата вказаних сум відповідачем не заперечувалась та не спростовувалась.
З матеріалів справи вбачається, що роботи не були виконанні вчасно, що не заперечується сторонами.
02.01.2024 року ОСОБА_1 надіслав до ТОВ «Юбіджі Груп» електронний лист-повідомлення про відмову від договору на підставі п. 3.1.2. договору (в якому зазначено: якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від Договору підряду та вимагати відшкодування збитків) (а.с.12).
Згідно з повідомленням ТОВ «Юбіджі Груп» від 27 березня 2024 року, станом на 02 січня 2024 року вказаний договір підряду є розірваним, вартість виконаних робіт за договором (в тому числі матеріалів) становить 610 411,90 грн., що стверджується актом виконаних робіт від 25 листопада 2023 року (примірник акту позивачу надано не було). Заборгованість підрядника по договору становить 473 588,10 грн., які відповідач зобов`язувався повернути у безготівковій формі за реквізитами вказаними замовником в такому порядку: суму в розмірі 118 400 грн. до 30.04.2024 року; суму в розмірі 118 400 грн. до 31.05.2024 року; суму в розмірі 118 400 грн. до 30.06.2024 року; суму в розмірі 118 390 грн. до 31.07.2024 року (а.с.12 зворот).
24 травня 2024 року та 13 серпня 2024 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Юбіджі Груп» було відправлено листи-вимоги щодо повернення зазначеної заборгованості (а.с.13,14-15). Однак, будь яких дій щодо повернення коштів з боку відповідача не вживалось, доказів іншого стороною відповідача не подано.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові ( ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).
Статтею 882 ЦК України встановлено передання та прийняття робіт за договором будівельного підряду. Так, за змістом цієї норми замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття; передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами; у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені положеннями статті 651 ЦК України, відповідно до яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої статті 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Аналогічні висновки щодо застосування вищезазначених норм ЦК України у подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року в справі № 318/2249/16-ц, від 17 лютого 2021 року в справі № 755/10345/18.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання договору підряду виконавцем, замовник відмовився від подальшої співпраці за даним договором підряду, а виконавець, в свою чергу, зобов`язувався повернути кошти за невиконаний обсяг робіт.
Сторони договору відмовилися від продовження робіт, однак це не звільняє позивача від обов`язку оплатити виконану роботу, а підрядника, в свою чергу - повернути надмірно сплачені кошти в розмірі 473 588 грн 10 коп.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, є твердження відповідача про задоволення судом першої інстанції позовних вимог не з тих підстав, що були заявлені позивачем. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем зазначалось про неналежне виконання ТОВ «Юбіджі Груп» умов договору підряду і як наслідок відмова ОСОБА_1 від подальшої співпраці за даним договором підряду та повернення коштів за невиконаний обсяг робіт. Суд першої інстанції мотивами задоволення позову вказав невиконання підрядником протягом розумного строку умов договору підряду у зв`язку з чим наявність у позивача правових підстав для повернення коштів за оплату робіт, що не були виконані.
Доводи апеляційної скарги зводяться до суб`єктивного тлумачення обставин справи, переоцінки доказів, які були предметом судового розгляду і яким суд першої інстанції надав правильну правову оцінку, а тому не слугують підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юбіджі Груп», в інтересах якого діє його представник Бугайов Антон Олександрович залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя:
Судді:
Суд | Волинський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2025 |
Оприлюднено | 21.02.2025 |
Номер документу | 125270119 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них підряду |
Цивільне
Волинський апеляційний суд
Бовчалюк З. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні