Рішення

від 17.02.2025 по справі 200/8595/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року Справа№200/8595/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) до Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль (84150, Донецька область, смт. Райгородок, вул. Ювілейна, буд. 28, ЄДРПОУ 37653064) про стягнення коштів до державного бюджету,-

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль, в якому просило суд:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль (ЄДРПОУ 37653064) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (за cписком № 2) за період з 25.10.2023 по 30.09.2024 у сумі 16 570 (шістнадцять тисяч п`ятсот сімдесят) грн. 82 коп.

Позивачем надано платіжну інструкцію від 28.11.2024 року № 5300 про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 по працівникам підприємства в розмірі 16570,82 грн. за період з 25.10.2023 по 30.09.2024, яку добровільно сплачено не було, а отже вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, обгрунтовуючи це тим, що у зв`язку із відсутністю на підприємстві відповідача посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства та своїх посадових інструкцій на ведення податкового та бухгалтерського обліку, на даний час відповідач не має можливості вирішити питання, що пов`язані з поданням звітності, розрахунків та інших відомостей. Відповідач неодноразово повідомляв позивача про неможливість виконувати свої зобов`язання щодо надання податкових розрахунків, звітів та інших відомостей, як і не мав можливість перевірити актуальність Списку №2 з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки перевірка та коригування зазначених відомостей перебували під повним контролем позивача.

Крім того, відповідач зауважує, що з вказаного у позові та додатках неможливо встановити значущі для доказування факти, оскільки позивач не долучив до позовної заяви ані доказів зарахування пенсій на карткові рахунки пенсіонерів (відривні талони до відомостей на зарахування пенсій), ані доказів зарахування пільгового стажу, ані доказів наявності фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Також зазначив, що настання надзвичайних та невідворотних обставин на всій території України суттєво вплинуло на господарську діяльність Відповідача, який з 24.02.2022 повністю припинив свою виробничу діяльність та не здатен вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 №384/2011.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль, є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку, код ЄДРПОУ 37653064, за адресою: вул. Ювілейна, буд. 28, с. Райгородок, Краматорський район, Донецька область, 84150.

Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, та зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Колишній працівник Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль: ОСОБА_1 , перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком №2. Доказів протилежного сторонами не надано.

Позивачем за період з жовтня 2023 року по вересень 2024 року були здійсненні витрати на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль, що підтверджується витягом з ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсій (ППВП)».

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, встановлено, що заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом за період жовтень 2023 року - вересень 2024 року складає 16570,82 грн.

Вказаний розрахунок понесених витрат направлявся на адресу відповідача, що підтверджується доданими до позовної заяви доказами.

Крім того, сума заборгованості відповідача відображена у картці особового рахунку про відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2.

Позивачем було направлено на адресу Відповідача акт звірки за 2023 рік №39. Наданий суду акт звірки розрахунків відповідачем не підписаний.

В результаті вищевказаних обставин виникла заборгованість за зазначений період у розмірі 16 570,82 грн.

Суд зауважує, що відповідно до наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль №776 від 24.02.2022 Про припинення виробничої діяльності, зокрема, з 24.02.2022 припинено виробничу діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль до закінчення воєнного стану в Україні. Головному інженеру доручено провести відключення та консервацію всього обладнання на всіх підрозділах підприємства.

Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль №б/н від 05.05.2022 Про тимчасове призупинення дії трудових договорів з працівниками, зокрема, призупинено дію трудових договорів з 05.05.2022 з працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль. Датою відновлення трудових договорів є дата затвердження Указу Президента України про припинення або скасування воєнного стану.

Крім того, відповідач листами №б/н від 18.04.2022, №б/н від 17.11.2022, № б/н від 16.10.2023, зокрема, повідомляв позивача про неможливість виконувати свої зобов`язання щодо надання податкових розрахунків, звітів та інших відомостей.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не наведено інших доводів щодо неналежності зазначених у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій певних осіб до його працівників.

Крім того, до суду не надано доказів оскарження позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за спірний період.

Водночас, суд звертає увагу, що предметом спору в цій справі є стягнення сум коштів, зазначених у розрахунках позивача, які не оскаржені, а не законність цих розрахунків чи правомірність дій позивача при донарахуванні відповідачу сум по відшкодуванню пільгових пенсій (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №808/1648/17).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV, Законом України Про пенсійне забезпечення №1788-ХІІ від 05.11.1991, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту пункту 1 пункту 4 Положення Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з підпунктом 10 пункту 4 зазначеного Положення, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків, надміру сплачених страхових коштів та інших платежів і виплат.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у редакції чинній до внесення змін Законом №2040-IX від 15.02.2022, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, обов`язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі Інструкція №21-1).

Пунктом 6.1 Інструкції №21-1 визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8 а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції № 21-1).

Приписами пункту 6.7 Інструкції № 21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Закону № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту а, б-з частини першої статті Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які були зайняті на роботах за Списком №1 та Списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов`язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним фондом України після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов`язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Цей висновок підтверджено постановами Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №805/473/17-а, від 07.12.2020 у справі №804/4206/17.

У постанові від 29.08.2022 у справі №826/3159/17 (адміністративне провадження №К/9901/28717/12) Верховний Суд погодився з позицією суду апеляційної інстанції та зазначив, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є належними та допустимими доказами наявності боргу у підприємства.

Головним управлінням на адресу відповідача направлялися розрахунки сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що підтверджується матеріалами справи. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Крім того, суд зауважує, що жодним нормативно-правом актом не передбачено звільнення суб`єкта господарювання від обов`язку сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв`язку із призупиненням дії трудових договорів зі своїми працівниками.

Отже, відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у заявленому розмірі позовних вимог, яка підлягає стягненню в примусовому порядку.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень, які пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.

Разом із цим, суд зауважує, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката не підлягають розподілу між сторонами, у зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 4, 7-14, 19, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) до Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль (84150, Донецька область, смт. Райгородок, вул. Ювілейна, буд. 28, ЄДРПОУ 37653064) про стягнення коштів до державного бюджету, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська сіль (ЄДРПОУ 37653064) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (за cписком № 2) за період з 25.10.2023 по 30.09.2024 у сумі 16 570 (шістнадцять тисяч п`ятсот сімдесят) грн. 82 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17.02.2025.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі Електронний суд.

У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський