Рішення

від 19.02.2025 по справі 340/10524/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/10524/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: приватне підприємство "Урса-Транс" (25009, м. Кропивницький, вул. Садова, 61, код ЄДРПОУ 36654072)

відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Урса-Транс" (надалі ПП "Урса-Транс") звернулося до суду з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ014987 від 24.10.2023 року у розмірі 17000 грн.

Позов мотивовано тим, що спірною постановою до ПП "Урса-Транс" застосовано штраф у розмірі 17000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт - перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме витягу з дозволу на перевезення пасажирів, розкладу руху. Позивач не погоджується з цією постановою та стверджує, що він має усі необхідні документи для перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування "Кропивницький Кривий Ріг", а водій пред`явив такі документи на перевірку посадовим особам Укртрансбезпеки. Позивач вказує на порушення ними процедури проведення рейдової перевірки та зазначає, що на момент перевірки автобус не здійснював перевезення пасажирів, був припаркований. З цих підстав позивач просить суд визнати спірну постанову протиправною та скасувати її.

Ухвалою від 22.01.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у ході рейдової перевірки 19.09.2023 року посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено порушення ПП "Урса-Транс" законодавства про автомобільний транспорт. Під час перевірки водій автобуса не надав перевіряючим особам оригінал витягу з дозволу на перевезення пасажирів та копію розкладу руху, затвердженого організатором перевезень. За результатами перевірки складено акт №АР012687 від 19.09.2023 року, з яким водій був ознайомлений. Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт направлено ПП "Урса-Транс" поштою у належний спосіб, однак на розгляд справи, що відбувся 24.10.2023 року, його представник не з`явився. Доводячи дотримання процедури перевірки та правомірність спірної постанови, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Приватне підприємство "Урса-Транс" з 01.10.2009 року зареєстроване як юридична особа, видами його економічної діяльності є зокрема: пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.

ПП "Урса-Транс" має ліцензію серії АЕ №573010 від 27.02.2013 року на надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами.

У 2015 році Державна служба України з безпеки на транспорті визнала ПП "Урса-Транс" переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, що виходить за межі території області (міжобласний маршрут) "Кіровоград - Кривий Ріг", рейси №745/746 та видала йому дозвіл на перевезення пасажирів серії УП №001517 терміном з 26.03.2015 року по 25.02.2020 року.

У 2016 році місто Кіровоград Кіровоградської області перейменовано на місто Кропивницький (постанова Верховної Ради України "Про приведення назви міста Кіровоград Кіровоградської області у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" від 14.07.2016 року №1468-VIII).

У 2020 році Міністерство інфраструктури України наказом №223 від 01.04.2020 року "Про продовження строку дії дозволів на перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут)" продовжило ПП "Урса-Транс" строк дії дозволу на 5 років.

На підставі цього наказу Державна служба України з безпеки на транспорті видала ПП "Урса-Транс" дозвіл серії ПО №00164 від 02.07.2020 року на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування за рейсами №745/746 "Кропивницький Кривий Ріг" терміном з 02.04.2020 року по 01.04.2025 року, а також Витяг з цього дозволу серії ВТБ №000424 від 02.07.2020 року.

На підставі цього дозволу ПП "Урса-Транс" здійснює перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування №745/746 "Кропивницький - Кривий Ріг".

Посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті 19.09.2023 року на підставі щотижневого графіку та направлення №014270 від 18.09.2023 року проведено рейдову перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт у м. Кропивницькому, зокрема на автодорозі Н-14.

У ході перевірки 19.09.2023 року о 10:45 год. на автовокзалі АВ-1 у м. Кропивницькому перевірено належний позивачу транспортний засіб автобус марки Mercedes-Benz, н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який був залучений для виконання перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування "Кропивницький - Кривий Ріг", рейс №745 та об 11:00 відправлявся у рейс.

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР012687 від 19.09.2023 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону, а саме витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування та розкладу руху, затвердженого організатором перевезень. Водій ОСОБА_1 надав такі пояснення про причини порушень: "ознайомлений, на фірмі оригінал".

Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт призначено у відділі державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті на 24.10.2023 року, про що позивача повідомлено рекомендованим листом від 28.09.2023 року, який він отримав поштою 04.10.2023 року.

Начальник відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виніс постанову №ПШ014987 від 24.10.2023 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ПП "Урса-Транс" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 17000 грн. (17 грн. х 1000).

Не погодившись з цією постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт". На час виникнення спірних правовідносин цей Закон містив такі норми:

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

- автобусний маршрут шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів;

- автобусний маршрут міжміський автобусний маршрут, який з`єднує населені пункти і протяжність якого перевищує 50 км;

- автобусний маршрут загального користування автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення;

- автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування документ, який надає право на здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування;

- паспорт маршруту документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо;

- перевезення пасажирів у звичайному режимі руху перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування з дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху;

- регулярні пасажирські перевезення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень;

- розклад руху сукупність графіків руху автобусів за маршрутом;

- рейдова перевірка (перевірка на дорозі) перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Стаття 2. Законодавство про автомобільний транспорт

Законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Стаття 6. Система органів державного регулювання та контролю

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Організація пасажирських перевезень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування

Забезпечення організації пасажирських перевезень покладається:

- на міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади, на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади;

- на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації;

- на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), і міжнародних автобусних маршрутах загального користування на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

- на автобусному маршруті загального користування прямого сполучення місто Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль" на Київську міську державну адміністрацію.

Стаття 29. Засади діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах

Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Стаття 31. Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника.

Форму дозволу, порядок його видачі та анулювання визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Стаття 34. Вимоги до автомобільного перевізника

Автомобільний перевізник повинен:

- забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Стаття 35. Послуги пасажирського автомобільного транспорту

Послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.

Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Автобусні маршрути за видами сполучень поділяються на: міські, приміські, міжміські, міжнародні.

Автобусні маршрути за видами перевезень поділяються на: загального користування, спеціальних перевезень, нерегулярних перевезень.

Перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.

Вимоги щодо використання автобусів за видами сполучень, режимами руху та протяжністю маршрутів, за параметрами пасажиромісткості, комфортності, технічних та екологічних показників установлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджує Кабінет Міністрів України.

Стаття 39. Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Стаття 40. Основні права та обов`язки водія автобуса, таксі, легкового автомобіля на замовлення, легкового автомобіля при перевезенні пасажирів

Водій автобуса зобов`язаний:

- виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса;

- мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством;

- дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса.

Стаття 43. Основні засади визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування

Визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Об`єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).

На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

Стаття 44. Визначення умов перевезень та проведення конкурсу

Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пасажирському перевізнику на обслуговування автобусних маршрутів надається на термін до п`яти років.

Автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення.

Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 45. Вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі в конкурсі

У конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону.

Стаття 60. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

- перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 3).

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом.

Порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (надалі - Порядок №1567), який містить такі норми:

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

2. Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

4. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі)

12. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

13. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

14. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

15. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

16. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе:

- використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі;

- використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

19. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів

20. Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

21. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

22. У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

24. Акти, зазначені у пунктах 20, 21 цього Порядку, реєструються в журналі обліку.

25. Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

26. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

27. У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

29. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997 року затверджено Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (надалі - Правила №176), які на час виникнення спірних правовідносин містили такі норми:

1. Ці Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

10. Державний контроль за дотриманням передбачених цими Правилами вимог покладається на Укртрансбезпеку, Національну поліцію та органи Держпродспоживслужби.

11. Організатори регулярних перевезень, замовники послуг, автомобільні перевізники, автомобільні самозайняті перевізники, персонал автомобільного транспорту, автостанції та пасажири несуть відповідальність за невиконання цих Правил згідно із законом.

13. Перевезення пасажирів автобусами залежно від режиму їх організації можуть бути: регулярними, регулярними спеціальними та нерегулярними.

Умови регулярних та регулярних спеціальних перевезень зазначаються у паспорті маршруту.

14. Регулярні перевезення організовують відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (організатори регулярних перевезень) згідно з програмами розвитку автомобільного транспорту на відповідній території з метою задоволення потреби населення у перевезеннях з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, організацій і автомобільних перевізників.

15. Організатори регулярних перевезень визначають умови їх організації на відповідній території.

16. Забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, визначені у статті 7 Закону України "Про автомобільний транспорт".

17. Відкриття та закриття маршруту проводиться за рішенням організатора регулярних перевезень з одночасним внесенням змін до реєстру маршрутів.

21. Внесення змін до маршруту та/або графіка руху, передбачених пунктом 20 цих Правил, здійснюється шляхом внесення змін до договору про організацію перевезень чи дозволу на обслуговування (далі - дозвіл) за погодженням сторін.

22. Внесення змін до маршруту та/або графіка руху, не передбачених пунктом 20 цих Правил, здійснюється за умови розірвання договору про організацію перевезень чи анулювання дозволу за погодженням сторін шляхом виключення маршруту та/або графіка руху з відповідної мережі маршрутів та включення до неї нового маршруту.

30. Перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.

31. На маршрутах використовуються автобуси загального призначення, категорія та клас яких відповідають вимогам, установленим для міського, приміського, міжміського чи міжнародного транспорту, а пасажиромісткість пасажиропотоку з урахуванням забезпечення доступу до об`єктів соціального, медичного та культурного призначення для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Вимоги до структури рухомого складу визначаються організатором регулярних перевезень в умовах конкурсу.

34. Автомобільний перевізник проводить стажування водія перед переведенням його на новий регулярний маршрут або на відмінну модель автобуса, ознайомлює з паспортом маршруту та видає водію витяг з нього.

35. Автомобільний перевізник самостійно забезпечує у повному обсязі перевезення пасажирів відповідно до умов договору про організацію перевезень або дозволу, в тому числі резервними автобусами, на випадок виходу автобуса з ладу чи збільшення пасажиропотоку.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №279 від 07.05.2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 року за № 409/17704, затверджено форму дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, а також Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (надалі - Порядок №279), який містить зокрема такі норми:

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до статті 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" та визначає процедуру видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути) (далі - міжміські та приміські маршрути), крім автобусного маршруту загального користування прямого сполучення місто Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль", організатором пасажирських перевезень на якому є Київська міська державна адміністрація.

1.3. Передача виконання рейсів, дозволу на перевезення або витягу з нього (форма наведена у додатку) іншому перевізнику не дозволяється.

II. Порядок видачі дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування

2.1. Дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - дозвіл на перевезення) видається автомобільному перевізнику.

2.3. Дозвіл на перевезення видається:

- на п`ять років - у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2.1 цього Порядку, у разі відповідності рухомого складу, запропонованого автомобільним перевізником, якого визнано переможцем, умовам конкурсу та у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2.1 цього Порядку, у разі відповідності умов обслуговування, запропонованих автомобільним перевізником, який посів друге місце, умовам конкурсу.

2.4. Дозвіл на перевезення та витяги з нього видаються протягом 30 днів з дати: проведення конкурсу (підпункт "а" пункту 2.1 цього Порядку).

III. Підготовка та зміст дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування

3.1. Проекти дозволів на перевезення готуються Державною службою України з безпеки на транспорті.

3.2. Державна служба України з безпеки на транспорті здійснює облік виданих дозволів на перевезення.

3.3. До кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу.

3.4. Дозвіл на перевезення та витяг (витяги) з нього підписуються головою Державної служби України з безпеки на транспорті або у разі його відсутності заступником голови Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до розподілу обов`язків.

3.5. До дозволу на перевезення вноситься така інформація:

- найменування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) або код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження (місце проживання) перевізника;

- назва маршруту (маршрутів);

- номери рейсів;

- режим руху (приміські маршрути) або порядок здійснення перевезень (міжміські маршрути);

- термін дії дозволу на перевезення;

- умови організації перевезень, передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт", Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), законодавством про захист прав споживачів, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують перевезення пасажирів автомобільним транспортом (забезпечення безпеки, якості перевезень, культури обслуговування);

- показники якості транспортного обслуговування (регулярність виконання перевезень, використання автобусів за відповідними параметрами комфортності);

- додаткові умови організації перевезень пасажирів (відповідно до умов обслуговування за рішенням конкурсного комітету);

- умови анулювання та переоформлення дозволу на перевезення;

- дата видачі дозволу на перевезення.

3.6. До витягу з дозволу на перевезення вносяться:

- найменування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) або код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження (місце проживання) перевізника;

- назва маршруту;

- номери рейсів;

- режим руху (приміські маршрути) або порядок здійснення перевезень (міжміські маршрути);

- термін дії дозволу на перевезення;

- дата видачі дозволу на перевезення;

- дата видачі витягу з дозволу на перевезення;

- розклад руху автобусів на маршруті (міжміські маршрути або приміські маршрути з кількістю оборотних рейсів до 40 включно протягом доби) або інтервали руху протягом доби (приміські маршрути з кількістю відправлень більше 40 протягом доби);

- інформація про транспортні засоби (рік виготовлення автобусів та параметри їх комфортності залежно від протяжності автобусного маршруту та видів сполучень), що використовуватимуться для перевезення пасажирів.

3.7. У разі зміни реквізитів автомобільного перевізника (найменування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) або код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження (місце проживання) перевізника), які вносяться до дозволу на перевезення та витягу з нього, відповідні документи переоформлюються протягом 10 днів з дня надходження звернення автомобільного перевізника.

3.8. У разі змін шляху проходження маршруту, графіку руху, передбачених пунктами 20-22 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 № 176, дозвіл та витяг з нього переоформлюються протягом 10 днів з дня прийняття відповідного рішення.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 року №278, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 року за №408/17703, затверджено Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту (надалі - Порядок №278), який містить такі норми:

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів.

1.2. Терміни, що використовуються у цьому Порядку, мають таке значення:

- організатор перевезень - Міністерство інфраструктури України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації, Київська міська державна адміністрація, виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади;

- перевізник - юридична або фізична особа, яка на підставі одержаної ліцензії надає послуги з перевезення пасажирів автобусами.

1.3. Автомобільний перевізник повинен забезпечити:

- водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

1.4. Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України.

II. Вимоги до паспорта маршруту

2.1. Паспорт маршруту включає:

- схему маршруту;

- характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності);

- копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів;

- графік режиму праці та відпочинку водіїв;

- таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень);

- список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, туристично-екскурсійних перевезень, а також перевезення осіб, що перетинають лінію розмежування в Донецькій і Луганській областях та адміністративний кордон між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю);

- відомості про зміни на маршруті;

- умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень);

- акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень);

- договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень);

- відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень).

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

2.4. Розклад руху автобусів включає:

2.4.3. Для міжміських маршрутів регулярних перевезень:

- номер рейсу;

- час відправлення автобуса з початкової зупинки, год. хв.;

- час прибуття та відправлення з проміжних зупинок, год. хв.;

- час прибуття на кінцеву зупинку, год. хв.

2.10. Складові паспорта маршруту регулярних перевезень виготовляються в кількості, необхідній для забезпечення організації перевезень, та зберігаються в перевізника. Один примірник паспорта маршруту регулярних перевезень зберігається в організатора перевезень.

2.13. Затвердження паспорта діючого автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 1) здійснюється перевізником;

- затвердження паспорта нового автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 3) здійснюється організатором перевезень на відповідній території.

Суд установив, що ПП "Урса-Транс" як автомобільний перевізник з 2015 року здійснює регулярні пасажирські перевезення та надає послуги з перевезення пасажирів автобусами на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування "Кропивницький Кривий Ріг" №745/746.

Згідно з відомостями з Єдиного електронного реєстру автобусних маршрутів, розміщеного на офіційному веб-сайті Державної служби України з безпеки на транспорті, організатором регулярних перевезень на цьому маршруті є Мінінфраструктури, яке є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

З квітня 2020 року позивач здійснює перевезення пасажирів на цьому маршруті на підставі дозволу серії ПО №00164 від 02.07.2020 року, виданого йому Державною службою України з безпеки на транспорті строком на 5 років.

Відповідно до умов організації перевезень, наведеними у цьому дозволі, ПП "Урса-Транс" як перевізник забезпечує наявність у транспортному засобі під час виконання перевезення схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, Витягу з цього Дозволу. Перевізнику забороняється передавати право виконання перевезень, цей Дозвіл або Витяг з нього іншим автомобільним перевізникам.

За правилами статей 39, 40 Закону України "Про автомобільний транспорт" водії автобусів, залучених для регулярних пасажирських перевезень, повинні мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам такі документи: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, інші документи, передбачені законодавством України.

Крім того, пунктом 1.3 розділу I Порядку №278 передбачено, що автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, такими документами: таблицею вартості проїзду, схемою маршруту, копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху. Розклад руху автобусів розробляється організатором перевезення у складі паспорта автобусного маршруту регулярних перевезень, зразок якого наведений у додатках до Порядку №278 і передбачає обов`язкове затвердження розкладу руху організатором регулярних перевезень (п.2.1 Порядку №278). Цей документ є джерелом інформації про графік руху автобусу за маршрутом (час і послідовність виконання рейсу) і дозволяє перевірити, чи додержується водій автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху.

Також згідно з нормами пункту 30 Правил №176 при перевезенні пасажирів за міжміським міжобласним маршрутом в автобусі повинен перебувати витяг з дозволу на перевезення. Такий витяг оформляється Державною службою України з безпеки на транспорті та підписується її головою, а зразок бланка Витягу з дозволу на перевезення наведений у додатку до Порядку №279. Державна служба України з безпеки на транспорті видає автомобільному перевізнику витяги з дозволу на перевезення у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу (тобто, на кожен маршрут/рейс). Перевізнику забороняється передавати дозвіл на перевезення або витяг з нього іншим автомобільним перевізникам. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі, який виконує рейс за маршрутом, і є джерелом інформації про автомобільного перевізника, якому Мінінфраструктури дозволило здійснювати перевезення пасажирів за затвердженим маршрутом, та про визначені ним вимоги до структури рухомого складу (категорія, клас автобусів). Отже, вимога про наявність в автобусі, який виконує перевезення пасажирів на міжобласному маршруті загального користування, саме оригіналу витягу з дозволу на перевезення (а не його фотокопій), обумовлена тим, щоб унеможливити передачу цього документу іншим автомобільним перевізникам, які не мають права на такі перевезення.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" на позивача як на автомобільного перевізника покладається обов`язок забезпечити водіїв автобусів відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Наявність таких документів у водія автобуса під час здійснення перевезень пасажирів перевіряється органами державного нагляду (контролю) у ході рейдових перевірок відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 15 Порядку №1567.

Перевезення пасажирів за відсутності у водія автобуса таких документів на момент проведення перевірки становить склад господарського правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Суб`єктами відповідальності є автомобільні перевізники суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Під час рейдової перевірки 19.09.2023 року на автовокзалі АВ-1 у м. Кропивницькому водій автобуса Федоров М.Ю., який був залучений до перевезення пасажирів за маршрутом "Кропивницький Кривий Ріг", рейс №745, пред`явив посадовим особам Укртрансбезпеки фотокопію Витягу серії ВТБ №000424 з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування серії ПО №000164, виданого Державною службою України з безпеки на транспорті 02.07.2020 року. На зворотному боці цього Витягу з дозволу на перевезення міститься Розклад руху автобусів на маршруті. Фотокопія цього Витягу з дозволу на перевезення засвідчена печаткою ПП "Урса-Транс". Водій ОСОБА_1 у поясненнях до акту перевірки №АР012687 від 19.09.2023 року вказав, що оригінал цього документу знаходиться на підприємстві.

За визначеннями, наведеними у Правилах організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року №1000/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 року за №736/27181:

- службовий документ офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити;

- оригінал службового документа примірник службового документа, що має оригінальний підпис посадової (службової) особи установи;

- копія документа документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках - деяких його зовнішніх ознак;

- витяг засвідчена копія частини тексту службового документа.

Суд повторює, що згідно з вимогами нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень обов`язковими документами, на підставі яких виконуються регулярні пасажирські перевезення на міжобласних автобусних маршрутах загального користування, є саме оригінал оформленого на бланку Витягу з дозволу на перевезення (а не його фотокопія), а також копія розкладу руху, який як складова частина паспорту автобусного маршруту повинен бути затверджений організатором регулярних перевезень - Мінінфраструктури.

Оскільки водій не пред`явив посадовим особам Укртрансбезпеки такі документи, які б були оформлені належним чином, то ті правильно зафіксували в акті перевірки №АР012687 від 19.09.2023 року порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, за яке передбачена відповідальність абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону).

Під час рейдової перевірки та оформлення її результатів посадові особи Укртрансбезпеки дотрималися процедури, унормованої Порядком №1567. Рейдова перевірка проводилася відповідно до щотижневого графіку, на підставі якого посадовим особам відповідача видане направлення на рейдову перевірку. Проведення перевірки автобуса на автовокзалі перед відправлення його в рейс за маршрутом руху узгоджується з умовами проведення рейдової перевірки, які містяться у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" та в пункті 14 Порядку №1567.

Позивач був завчасно належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, проте не прибув до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті та не надав документи, які могли б вплинути на прийняття рішення.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, установлені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (статті 216, 217, 238, 239, 241 Господарського кодексу України).

У статті 241 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Начальник відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, розглядаючи справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та приймаючи постанову №ПШ014987 від 24.10.2023 року, повно та всебічно дослідив матеріали справи, вірно кваліфікував дії позивача за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та правильно визначив розмір штрафу.

Позивач у ході судового розгляду не спростував виявлений органом державного контролю факт пасажирських перевезень 19.09.2023 року за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", та не довів, що він як суб`єкт господарювання вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення цього господарського правопорушення.

У ході розгляду справи доведено правомірність оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ014987 від 24.10.2023 року, натомість позивач не спростував факт вчинення ним порушення законодавства про автомобільний транспорт. Тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позову, то підстави для присудження йому понесених судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Урса-Транс" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ