Рішення від 18.02.2025 по справі 380/12678/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2025 рокусправа № 380/12678/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХІНКЕЛЬ КЕЙСІНГ» до Львівської митниці про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ХІНКЕЛЬ КЕЙСІНГ» (далі ТзОВ «ХІНКЕЛЬ КЕЙСІНГ», позивач) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка. 1; код ЄДРПОУ 43971343, далі також - відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UA209170/2024/001671;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900421/2 від 17.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товару, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Позивач надав митному органу додаткові документи, які в повній мірі підтверджують заявлену ним митну вартість імпортованих товарів. Водночас, відповідачем протиправно такі документи не були враховані. Митний орган прийняв необґрунтоване рішення про коригування митної вартості. З огляду на вказане, позивач вважає рішення Львівської митниці № UA209000/2024/900421/2 від 17.05.2024 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001671 протиправними, позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 18.06.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.

21.06.2024 позивач подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 47477).

Ухвалою від 01.07.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач 15.07.2024 за вх. № 53226 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товару. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Відповідач також вказав, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. У спірному випадку, подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару; крім того, позивач не надав усі додатково витребувані відповідачем документи, що не дало митному органу можливість підтвердити заявлені складові митної вартості товарів. Зважаючи на викладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товару № UA209000/2024/900421/2 від 17.05.2024 та похідна від нього картка відмови № UA209170/2024/001671 є правомірними і підстав для їх скасування немає. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Від представника позивача 22.07.2024 вх. № 55647 надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТзОВ «ХІНКЕЛЬ КЕЙСІНГ» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Личаківська, 14, кв. 11, код ЄДРПОУ 43873553) зареєстроване як юридична особа 19.10.2020. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є 10.11 Виробництво м`яса.

06.06.2023 між компанією «JUBA» Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia Spolka Komandytowa (продавець) та ТзОВ «ХІНКЕЛЬ КЕЙСІНГ» (покупець) укладено контракт №2023/0606 від 06.06.2023.

Відповідно до п. 1.1 контракту передбачено, що продавець зобов`язується продати Натуральну кишкову оболонку (далі - товар), а покупець сплатити за товар згідно з п. п. 3 та 4.

Згідно з п. 3.1 контракту ціна товару узгоджується обома сторонами контракту і обумовлюється в рахунку-фактурі. Оплата здійснюється в EUR або USD. Вартість маркування, тари, упаковки включені в ціну товару і поверненню не підлягають.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 08.05.2024 до контракту №2023/0606, розділ 4 контракту викладено у наступній редакції: п. 4.1 передбачено, що оплата здійснюється шляхом післяоплати протягом 30 днів з дня отримання товару або за іншим порядком, який вказаний у рахунку-фактурі. Пунктом 4.2. передбачено, що оплата здійснюється у валюті євро банківським переказом на валютний рахунок виконавця.

У зв`язку із виконанням контракту №2023/0606 від 06.06.2023 року та отриманням Товару від компанії «JUBA» Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia Spolka Komandytowa, з метою здійснення митного оформлення товару декларантом/ представником ТзОВ ЛК «ЗАХІД РЕСУРС» було оформлено та подано до Львівської митниці митну декларацію (далі - МД) №24UA209170040502U0 від 16.05.2024, в якій визначено митну вартість товару за необроблену свинячу кишкову оболонку товстого та тонкого кишечника та міхурі та у графі 45 митної декларації визначено митну вартість товару в сумі 1356976,97 грн. До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: сертифікат якості, рахунок-фактура №0060/24/DEX від 14.05.2024, автотранспортну накладну (СMR) від 14.05.2024, міжнародний ветеринарний сертифікат №1010/00002/24 від 14.05.2024, сертифікат походження товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 0507317 від 14.05.2024, договір про надання послуг митного брокера №36/2023 від 25.08.2023, перепустку.

Митна вартість товару визначена за основним методом - ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідачем 16.05.2024 декларанту направлено запит (повідомлення) та відповідно до ст. 53 Митного кодексу України запропоновано подати додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на даний запит декларантом додатково надано зовнішньо-економічний контракт №2023/0606 від 06.06.2023, додаткову угоду №1 від 08.05.2024 до контракту №2023/0606 від 06.06.2023 до контракту №2023/0606 від 06.06.2023, специфікацію від 14.05.2024, експортну декларацію від 14.05.2024, а також декларант просив перервати 10 денний термін подачі додаткових документів та випустити заявлений товар у вільний обіг у 4 годинний термін. Також декларант зазначив, що страхування не передбачене договором та не проводилось.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209170040502U0 від 16.05.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900421/2 від 17.05.2024.

В оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів, в графі 33 зазначено наступне:

«В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами опрацювання встановлено:

- відповідно до п. 3.1. Контракту № 2023/0606 від 06.06.2023 ціна товару узгоджується обома сторонами контракту і обумовлюється у рахунку-фактурі. За аналізом положень Контракту, таким не передбачений порядок узгодження рахунку-фактури, однак враховуючи, що Контрактом чітко зазначається, що ціна узгоджується обома сторонами та в подальшому обумовлюється в рахунку-фактурі, то можна прийти до висновку, що такий рахунок-фактура підлягає підписанню обома сторонами, що і являтиметься фактом погодження. Однак, наданий до митного оформлення рахунок-фактура 0060/24/DEX від 14.05.2024 не надає можливості засвідчення узгодження обома сторонами ціни оцінюваного товару, у зв`язку із відсутністю підписів обох сторін, а відтак такий документ не підтверджує числове значення митної вартості. Інших документів, які б безапеляційно підтверджували узгоджене числове значення митної вартості оцінюваних товарів не надано;

- пунктом 8.1 Контракту передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного його виконання та розрахунку між сторонами. У той же час контрактом не визначено поняття «повне виконання». При цьому, згідно умов договору, застосуванню підлягають норми матеріального та процесуального права України, а відтак строк дії договору обов`язково погоджується при укладенні сторонами (ч. 3 ст. 180 ГК України). При цьому строк є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія. Однак контракт №2023/0606 від 06.06.2023 не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів.

- у поданій до митного оформлення експортній декларації 24PL361010Е1171753 від 14.05.2024 вказана вартість в розмірі, що не відповідає вартості оцінюваного товару згідно наданих документів. Згідно з положеннями ч. 1 статті 4 Регламенту Комісії ЄС від 09.02.2010 №113/2010, статистична вартість повинна грунтоватись на вартості товарів на момент і в місці перетину товарів на момент і в місці перетину товарами кордону держави-члена, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру при прибутті до неї (імпорт) або вибутті з неї (експорт). Документів, що могли б пояснити заявлене в експортній декларації числове значення статистичної вартості до митного оформлення декларант не надав.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митного органу надіслано специфікацію, зовнішньоекономічний Контракт, додаток до контракту, експортну декларацію. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA209170/2024/29308 від 12.04.2024, рівень митної вартості становить 3,5001 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

З урахуванням прийнятого Львівською митницею оскаржуваного рішення та картки відмови Тз-ОВ «ХІНКЕЛЬ КЕЙСІНГ» подано нову електронну митну декларацію №24UA209170041179U0.

Сума донарахованих митних платежів за рішенням про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/900421/2 від 17.05.2024 становить 437703,71 грн.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару відповідачем складено картку відмови у митному оформленні товарів № UA209170/2024/001671.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина 1 ст. 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №24UA209170040502U0 від 16.05.2024 щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ «ХІНКЕЛЬ КЕЙСІНГ» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України (контракт). Зокрема, сертифікат якості, рахунок-фактура №0060/24/DEX від 14.05.2024, автотранспортну накладну (СMR) від 14.05.2024, міжнародний ветеринарний сертифікат №1010/00002/24 від 14.05.2024, сертифікат походження товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 0507317 від 14.05.2024, договір про надання послуг митного брокера №36/2023 від 25.08.2023, перепустку.

Як визначено ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4 ст. 58 МК України).

У розумінні ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений ч. 10 ст. 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт №2023/0606 від 06.06.2023 та доповнення до нього містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура №0060/24/DEX від 14.05.2024 визначає вартість товару 31688,00 Євро.

Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з ч. 2 ст. 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана позивачем в МД №24UA209170040502U0 від 16.05.2024, а також в подальшому і в МД № 24UA209170041179U0, ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №0060/24/DEX від 14.05.2024 та становить 31688,00 Євро.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 31688,00 Євро.

Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Щодо зауважень митниці про те що, наданий до митного оформлення рахунок-фактура 0060/24/DEX від 14.05.2024 не надає можливості засвідчення узгодження обома сторонами ціни оцінюваного товару, у зв`язку із відсутністю підписів обох сторін, а відтак такий документ не підтверджує числове значення митної вартості, суд зазначає таке.

Так, контракт №2023/0606 від 06.06.2023 не містить будь яких зобов`язань сторін здійснювати узгодження ціни товару шляхом підписання обома сторонами рахунку-фактури.

Слід зазначити, що надання саме позивачем (підпис якого відсутній в рахунку-фактурі) митному органу для здійснення митного оформлення товарів рахунку-фактури 0060/24/DEX від 14.05.2024 свідчить про узгодження між компанією «JUBA» Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia Spolka Komandytowa та ТзОВ «Хінкель Кейсінг» ціни товарів вказаних у вищевказаному рахунку-фактурі.

Відповідно до ч. 6 ст. 344 Господарського кодексу України (далі ГК України) рахунок-фактура належить до комерційних документів і використовується при міжнародних розрахунках.

Рахунок-фактура (англ. invoice account, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ. Рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також в рахункуфактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачають тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги, а сам факт отримання товарів (послуг) може бути підтверджений додатково-оформленими документами (як то акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг)).

Для зовнішньої торгівлі існує рекомендований формат рахунку-фактури (інвойсу), описаний в Рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 6 від 01.09.1983 "Типовий уніфікований рахунок-фактура для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148).

Слід відзначити, що у випадку інвойсу відсутній обов`язковий реквізит у вигляді підпису. Це означає, що у рахунках, які використовуються у зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД), підпис не є обов`язковим, і тому при митному оформленні рахунок може бути прийнятий без підпису. Так, п. п. 9.4 та 9.8 Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН від 29.03.2001 № 18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/271) передбачено рекомендації уникати внесення "від руки" підписів на паперових документах, якщо це можливо.

Окрім цього, листом Державної митної служби від 01.03.2011 № 11/3-10.10/3339- ЕП "Щодо необхідності наявності підпису особи на рахунках", з посиланням на Рекомендації Ради Митного Співробітництва від 16.05.79, рекомендації ЄЕК ООН 1982 №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" та 1983 року №"Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі"), Рекомендацією ЄЕК ООН 2001 року №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі", роз`яснено про те, що відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (Invoice), складеному нерезидентом, не є підставою для відмови в митному оформленні товарів.

Суд звертає увагу, що рахунок-фактура №0060/24/DEX від 14.05.2024 оформлений продавцем товару із зазначенням у ньому усіх необхідних для ідентифікації товару (та його вартості) реквізитів.

При цьому, відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) підпису покупця не може свідчити про його функціональну не чинність та безпосередньо не впливає на визначення ТзОВ «ХІНКЕЛЬ КЕЙСІНГ» митної вартості товару на основі вказаного рахунку-фактури та ця обставина жодним чином не впливає на можливість відповідача перевірити числове значення митної вартості.

Крім того, наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Щодо зауважень митного органу про те, що п. 8.1 контракту передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного його виконання та розрахунку між сторонами. У той же час контрактом не визначено поняття «повне виконання». При цьому, згідно умов договору, застосуванню підлягають норми матеріального та процесуального права України, а відтак строк дії договору обов`язково погоджується при укладенні сторонами (ч. 3 ст. 180 ГК України). При цьому строк є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія. Однак контракт №2023/0606 від 06.06.2023 не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів,

Суд також бере до уваги наступне.

Частиною 1 ст. 267 ГК України передбачено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Враховуючи вищевикладене твердження митного органу про «неможливість перевірити чинність контракту №2023/0606 від 06.06.2023 на момент подання митної декларації» є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Окрім того, наведена обставина, на яку посилається митний орган, жодним чином не впливає на можливість визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Щодо твердження відповідача про те, що у поданій до митного оформлення експортній декларації 24PL361010Е1171753 від 14.05.2024 вказана вартість в розмірі, що не відповідає вартості оцінюваного товару згідно наданих документів, а згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Регламенту Комісії ЄС від 09.02.2010 №113/2010, статистична вартість повинна ґрунтуватись на вартості товарів на момент і в місці перетину товарів на момент і в місці перетину товарами кордону держави-члена, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру при прибутті до неї (імпорт) або вибутті з неї (експорт). Документів, що могли б пояснити заявлене в експортній декларації числове значення статистичної вартості до митного оформлення декларант не надав, суд зазначає таке.

Митна декларація країни відправлення в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Тож будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації, конвертованої в іншу валюту, ніж та, що визначена контрактом і у якій позивач здійснювала оплату товару, у цьому разі обумовлена застосуванням курсу валют, а не заниженням ціни товару згідно з первинними документами, виданими продавцем.

Тому за наведених обставин зазначення в митній декларації країни відправлення статистичної вартості товару 135556,00 польських злотих, а в рахунку-фактурі - 31668,00 євро жодним чином не впливає на фактурну вартість товару, а тому не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Відповідно офіційного валютного курсу Народного Банку Польщі станом на 14.05.2024 встановлено 1 євро = 4,2812 польських злотих, що підтверджується роздруківкою з інтернет ресурсу https://index.minfin.com.ua/ua/exchange/archive/nbp/2024-05-14/, долученою позивачем до справи.

У зв`язку з наведеним: 31668,00 євро * курс 4,2812 = 135577 польських злотих.

Окремо, суд відзначає й той факт, що згідно п. 3.1 контракту ціна товару узгоджується обома сторонами контракту і обумовлюється в рахунку-фактурі. Позивачем з метою здійснення митного оформлення товару до Львівської митниці разом із МД також подано рахунок фактуру у якій наявні дані щодо кількості, ваги, найменування товару та його вартості.

Таким чином твердження відповідача що у поданій до митного оформлення експортній декларації 24PL361010Е1171753 від 14.05.2024 вказана вартість в розмірі, що не відповідає вартості оцінюваного товару згідно наданих документів є безпідставними.

Щодо коригування митної вартості товару з використанням МД UA209170/2024/29308 від 12.04.2024, суд бере до уваги наступне.

Згідно з п. п. 2 і 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частиною 3 ст. 58 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

При цьому ч. 1 ст. 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Згідно з ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7)довільної чи фіктивної вартості.

Як свідчать матеріали справи, зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить відомості про митне оформлення товарів, які вже були здійснені. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація UA209170/2024/29308 від 12.04.2024.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог Митного кодексу України.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості, тому такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування.

Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 19 вересня 2022 року по справі № 1.380.2019.004890, від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Крім цього, в постанові від 10.12.2020 у справі № 380/10399/20 Верховний Суд, серед іншого, сформулював правовий висновок, за яким рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п. п. 2 і 4 ч. 2 ст. 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд бере до уваги, що оскаржуване рішення митного органу не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що безпідставним є коригування митної вартості товару з використанням МД UA209170/2024/29308 від 12.04.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Проте, відповідачем не було вчинено жодних дій, що передбачені ч. 1 ст. 45 МК України.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість задекларованого товару «Необроблена свиняча кишкова оболонка, товстого та тонкого кишечника на міхурі» визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішенням у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці № UA209000/2024/900421/2 від 17.05.2024 про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001671 теж слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900421/2 від 17.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/001671.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХІНКЕЛЬ КЕЙСІНГ» (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Личаківська, 14, кв. 11, код ЄДРПОУ 43873553) судовий збір в сумі 9593 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто три) гривні 56 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 18.02.2025.

Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна