Рішення

від 19.02.2025 по справі 400/6029/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2025 р. № 400/6029/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Марка Кропивницького, 17,м. Миколаїв,54005,

до відповідачаКомунального підприємства Миколаївської міської ради "Захист", вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001,

простягнення 79029,01 грн,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі по тексту Позивач, Фонд) звернулося до Комунального підприємства Миколаївської Міської ради «Захист» (далі по тексту Відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невикористану норму робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у розмірі 79029, 01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, КП «Захист» у 2023 році, використовуючи найману працю та маючи чисельність штатних працівників облікового складу за 2023 рік 10 осіб, не виконало норматив робочих місць для осіб з інвалідністю - 1 особа, передбачений частиною 1 статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні №875-ХІІ від 21.03.1991. Крім того, Відповідач не надав звітність за формою № 3 - ПН «Інформації про попит на силу (вакансії)» протягом 2023 року. ФСЗ було проведено розрахунок адміністративно - господарських санкцій за 2023рік та направлено на адресу Позивача, підприємство отримало цей розрахунок але своєчасно не сплатило. Внаслідок чого Позивачеві було донараховано пеню за несвоєчасну сплату адміністративно - господарських санкцій. Позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з КП ММР «Захист» 79029,01 грн.

Ухвалою суду від 28.06.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 13)

09.07.2024 року від Відповідача на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву, де представник відповідача зазначає, що позовні вимоги не визнає, з огляду на те, що підприємство відповідач має комунальну форму власності та фінансування комунального підприємства здійснюється цілком з бюджетних коштів ММР, про що є посилання в Статуті, окрім того підприємство є не прибутковим то відповідно до положень ст. 20 ЗУ №875-ХІІ « Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» до позивача не можуть бути застосовані адміністративно господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Окрім того , Відповідач наголошує, що Позивачем порушений порядок накладення адміністративного-господарських санкцій, оскільки прийняттю рішення про накладення адміністративно господарських санкцій має передувати перевірка Держпраці, що позбавляє Позивача можливості належним та законим способом встановити чи працювали чи ні на підприємстві особи з інвалідністю у 2023 році. В інший спосіб , окрім перевірки Держпраці, позивач не може встановити наявність та/або відсутність працевлаштованих осіб з інвалідністю на підприємстві. Відповідач просить суду відмовити в задоволенні позову. (а.с. 17-20)

16.07.20024 року Позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, де представник позивача заперечує проти доводів відповідачів викладених у Відзиві. Та Наголошує, що саме у статуті підприємства зазначена мета створення підприємства- відповідача «з метою отримання прибутку…», окрім того в паспорті міської цивільної соціальної програми на 2020-2023 роки передбачено фінансування відповідача за рахунок коштів як місцевого бюджету, так і інші джерела фінансування, що спростовує доводи Відповідача про те, що підприємство фінансується виключно за рахунок місцевого бюджету, а від так Позивач наполягає, що підприємство не може бути звільнено від сплати адміністративно- господарських санкцій. (а.с.40-44)

19.07.2024 року за клопотанням представника Відповідача було вирішено слухати справу за участю представників сторін (а.с.53)

Вислухав позиції сторін, дослідив докази, що містяться в матеріал справи, судом встановлено:

На підставі даних податкового розрахунку сум доходу та сум нарахованого єдиного податку за 2023 рік, відомості про які подавалися КП ММР «Захист», Миколаївським обласним відділенням фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматичному режимі здійснено Розрахунок адміністративно господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з не виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік. Розрахунок сформовано та надіслано КП ММР «Захист» до електронного кабінету роботодавця на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду України 07.03.2024 року (а.с. 6-7.)

Як встановлено судом, та не заперечується Відповідачем у в 2023 році на підприємстві не працювало осіб з інвалідністю, що й підтверджується відповідними документальними доказами , які містяться в матеріалах справи.

Листом від 19.03.20204 року на адресу Відповідача, Фронд повідомив КП ММР «Захист» про реквізити на які має бути перераховано оплата нарахованих адміністративно- господарських санкцій.(а.с. 8)

В матеріалах справи міститься повідомлення Миколаївського обласного центру зайнятості (Миколаївської філії ) про те що КП ММР «Захист» протягом 2023 року не подавало запиту та звіт про наявність вільних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. (а.с. 9-10)

Виниклі між сторонами правовідносини врегульовані положенням ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-ХІІ від 21.03.1991 (далі Закон №875-ХІІ)

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні №875-ХІІ від 21.03.1991 (далі Закон №875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Отже, Законом передбачені гарантії соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця для такої особи та покладення на підприємства обов`язку забезпечувати для осіб з інвалідністю належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають:

- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Витягу з централізованого банку даних з проблем інвалідності, середньооблікова кількість штатних працівників у 2023 році у відповідача фактично складала 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила1 особа.

Фонд оплати праці застрахованих осіб відповідача у 2023 році становив 1539324,24 грн.

При цьому, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875-ХІІ, повинна складати 1 особу.

Як зазначив позивач, з використанням інформації Пенсійного фонду України Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю було створено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік (далі - розрахунок АГС), обчислених відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ. Розрахунок АГС виконано в автоматизованому режимі на підставі показників, зазначених відповідачем у звітності, що надана ним до контролюючих органів за основним місцем обліку. Розрахунок АГС має вигляд PDF-файлу, який надіслано до електронного кабінету відповідача як роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідно до п.4 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 №14-1, наказом Фонду від 10.03.2023 №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512 (далі - Порядок №14-1).

В силу вимог частини четвертої статті 20 Закону №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У визначений законом строк відповідачем адміністративно-господарські санкції у розмірі 76996,21 грн в добровільному порядку сплачені не були.

У зв`язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ нарахована пеня в сумі 2493,07 грн, що підтверджується розрахунком розміру сплати адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення від 05.07.2012 №5067-VІ роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа №806/1368/17) та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.

Разом з тим, суд вважає, що посилання Відповідача на те що підприємство маючи комунальну форму власності, та фінансування з місцевого бюджету звільняється від сплати нарахованих адміністративно-господарських санкції, в силу положень ч. 1 ст. 20 ЗУ № 875-ХІІ «Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів»- є недоречним.

Так відповідно до Статуту КП ММР «Захит», підприємство має 25 видів господарської діяльності, в тому числі може здійснювати господарську діяльність на комерційних умовах. Окрім того Статутом підприємства передбачено фінансування закладу як з місцевого бюджету так й з інших джерел, а від так твердження Відповідача , що підприємство фінансується тільки за рахунок бюджетних асигнувань не відповідає дійсності.

Той факт, що КП ММР «Захист » у 2023 році не отримувало доходу від комерційної діяльності та або не отримувало фінансування з інших джерел окрім місцевого бюджету не позбавляє Підприємство обов`язку працевлаштування осіб з інвалідністю та здійснення відповідних заходів , щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю. Не виконання та /або не наладжене виконання вимог ЗУ № 875- ХІІ передбачає сплату суб`єктом господарювання адміністративно- господарських санкцій.

Окрім того, суд звертає увагу, що отриманий КП ММР «Захист» 07.03.2024 року розрахунок АГС фактично є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржений як до Фонду соціального захисту так й в судовому порядку.

Відповідачем не був оскаржений розрахунок, ані до Позивача ані в судовому порядку, що свідчить про мовчазну згоду Підприємства з прийнятим рішенням суб`єктом владних повноважень та нарахованими сумами АГС.

Щодо позиції Відповідача, про необхідність проведення перевірки Держпрацею, висновки якої мають передувати нарахуванню АГС, суд вважає за необхідне зазначити, що така позиція Відповідача не заслуговує на увагу та є хибною, оскільки розрахунок АГС здійснюється в автоматичному режимі на підставі даних , які містіться відповідних реєстрах та звітності , яку подає до контролюючих органів сам суб`єкт господарювання.

Окрім того Держпрацею здійснюються перевірки у випадках визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) та/або Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ №1132 від 04.12.2019 року (далі Порядок)

«Планові перевірки здійснюються на підставі річного плану перевірок, що затверджується Держпраці не пізніше 1 грудня року, що передує плановому, із зазначенням дати початку та строку здійснення перевірки. Крім того, Держпраці повинна письмово повідомити підприємство про проведення перевірки за десять днів до її проведення.

Позапланові перевірки проводяться без попередження підприємства у разі наявності хоча б однієї з підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) та/або Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ №1132 від 04.12.2019 року (далі Порядок). Не дивлячись на те, що перелік є вичерпним.

Так, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:

недостовірні дані у документах обов`язкової звітності;

повторна перевірка виконання приписів/розпоряджень, виданих за результатами попередньої перевірки;

неподання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю підприємства;

заява підприємства про проведення перевірки;

звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством;

рішення суду;

повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

інформація Держстату, ДПС, ПФУ та їх територіальних органів;

інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

доручення Прем`єр-міністра України, звернення Уповноваженого ВРУ з прав людини, запит народного депутата України;

невиконання вимог припису інспектора праці.»

Як вбачається з аналізу вищевикладеної норми права , такої підстави для проведення перевірки Держпрацею , як за вимогою Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з метою встановлення фактів чи працювали чи не працювали особи з інвалідністю у минулому році на підприємстві, в законі не передбачено , а від так така функція Держпраці лежить поза межами компетенції цього органу .

Метою перевірок Держпраці є перевірка суб`єктами господарювання додержанням законодавства про працю, а ні виявлення фактів працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того , в межах даного спору Відповідач не заперечує той факт , що у 2023 році він, як суб`єкт господарювання , який використовує найманих працівників, не працевлаштував особу з інвалідністю та не здійснив жодних заходів щодо працевлаштування особи з інвалідністю та створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю , хоча мав закріплений законодавчо обв`язок подавати звіти до центру зайнятості про наявність вакантної посади для особи з інвалідністю.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, оскільки відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2023 році, тому позовні вимоги про стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій та пені належить задовольнити.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Миколаївського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства Миколаївської Міської ради «Захист» - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Захист" на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у розмірі 79029,01 грн, з яких, адміністративно-господарські санкції складають 76 996,21 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 2032,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.02.2025 р.

Суддя Н. В. Лісовська