Рішення

від 18.02.2025 по справі 420/37193/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/37193/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фермерського господарства «АЛБИС» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства «АЛБИС» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.08.2024 року №35888/15-32-04-10-17 яким на фермерське господарство «АЛБИС» накладено штраф на суму 35 121,51 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.08.2024 року №35890/15-32-04-10-17 яким на фермерське господарство «АЛБИС» накладено штраф на суму 34 100,69 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.08.2024 року №35893/15-32-04-10-17 яким на фермерське господарство «АЛБИС» накладено штраф на суму 1 151,98 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.08.2024 року №35900/15-32-04-10-17 яким на фермерське господарство «АЛБИС» накладено штраф на суму 6 490,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в серпні 2024 року поштою ФГ «АЛБИС» отримав від Головного управління ДПС в Одеській області наступні акти про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності №32439/15-32-04-10-14/39661119 від 05.08.2024 року щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2019 рік, №32444/15-32-04-10-14/39661119 від 05.08.2024 року, щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2022 рік, №32447/15-32-04-10-14/39661119 від 05.08.2024 року, щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з орендної плати за земельні ділянки державно або комунальної власності за 2023 рік та 2024 рік та №32448/15-32-04-10-14/39661119 від 05.08.2024 року, щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з орендної плати за земельні ділянки державно або комунальної власності за 2023 рік та 2024 рік.

В подальшому, вказує позивач, що він отримав від відповідача наступні податкові повідомлення-рішення від 28.08.2024 року: №35888/15-32-04-10-17 на суму 35121,51 грн. прийняте на підставі акту перевірки №32444/15-32-04-10-14/39661119 від 05.08.2024 року; №35890/15-32-04-10-17 на суму 34100,69 грн. прийняте на підставі акту перевірки №32447/15-32-04-10-14/39661119 від 05.08.2024 року; №35893/15-32-04-10-17 на суму 1151,98 грн. прийняте на підставі акту перевірки №32448/15-32-04-10-14/39661119 від 05.08.2024 року; №35900/15-32-04-10-17 на суму 6490,23 грн. прийняте на підставі акту перевірки №32439/15-32-04-10-14/39661119 від 05.08.2024 року.

Позивач не згоден з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями Відповідача та вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Позивач як платник орендної плати за землю, за несвоєчасну сплату податку в період 2022 та 2023 року (період дії карантину) підпадає під п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податку у вигляді застосування до нього штрафних санкцій. Штраф за несвоєчасну сплату податку в період 2019 року накладено поза межами строків давності, визначених статтею 102 ПК України. Акти камеральної перевірки не містить обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм п. 57.1 ст. 57 ПК України.

З огляду на вказане, зазначає позивач, є неможливим встановлення в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

Ухвалою суду від 05.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача вказано, що Головне управління ДПС в Одеській області не погоджується з доводами позивача.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до фактичних обставин Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральні перевірки щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2019-2024 роки. Заява про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов`язків (з підтверджуючими документами) у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів від 29.07.2022 року No 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податкових обов`язків, визначених у п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та переліків документів на підтвердження від ФГ «АЛБИС», не надходила. При цьому абзацом сімнадцятим пп. 69.2 п. 69 підрозділ 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9, ст. 112.8 ст. 112 ПКУ (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової санкції (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобіганню поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується.

Тому, представник відповідача вказує, що норма п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

Інші заяви по суті до суду від учасників справи не надходили.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що фермерське господарство «АЛБИС», ЄДРПОУ 39661119 (далі - ФГ «АЛБИС») зареєстроване 25.02.2015 року. Основний вид діяльності за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Так, на підставі п.п. 20.1.4 пункту 20.1 статі 20 розділу І, пункту 75.1 статі 75 розділу ІІ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, у порядку визначеному 76.2 статі 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено камеральні перевірки ФГ «АЛБИС» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності) за 2019-2024 роки.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акти про результати камеральної перевірки:

- від 06.08.2024 року №32439/15-32-04-10-14/39661119 податкових декларацій з плати за землю за 2019 рік, в якому встановлено порушення ФГ «АЛБИС» термінів сплати самостійно визначеного платником грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності протягом строків, визначених пунктом 287.3 ст. 287 розділу XIV ПКУ у сумі 129666,43 грн;

- від 06.08.2024 року №32444/15-32-04-10-14/39661119 податкових декларацій з плати за землю за 2022 рік, в якому встановлено порушення ФГ «АЛБИС» термінів сплати самостійно визначеного платником грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності протягом строків, визначених пунктом 287.3 ст. 287 розділу XIV ПКУ у сумі 422259,51 грн;

- від 05.08.2024 року №32447/15-32-04-10-14/39661119 податкових декларацій з плати за землю за 2023 та 2024 роки, в якому встановлено порушення ФГ «АЛБИС» термінів сплати самостійно визначеного платником грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності протягом строків, визначених пунктом 287.3 ст. 287 розділу XIV ПКУ у сумі 496631,62 грн;

- від 05.08.2024 року №32448/15-32-04-10-14/39661119 податкових декларацій з плати за землю за 2023 та 2024 роки, в якому встановлено порушення ФГ «АЛБИС» термінів сплати самостійно визначеного платником грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності протягом строків, визначених пунктом 287.3 ст. 287 розділу XIV ПКУ у сумі 19764,21 грн.

На підставі вказаних актів перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення від 28.08.2024 року:

- №35888/15-32-04-10-17, яким на підставі п.124.1 статті 124 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 422259,51 грн до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 35121,51 грн.;

- №35890/15-32-04-10-17, яким на підставі п.124.1 статті 124 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 496631,62 грн до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 34100,69 грн.;

- №35893/15-32-04-10-17, яким на підставі п.124.1 статті 124 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 19764,21 грн до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1151,98 грн.;

- №35900/15-32-04-10-17, яким на підставі п.124.1 статті 124 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 129666,43 грн до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму на суму 6490,23 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним з даною позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням, наведеним у пп. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В силу обов`язків, закріплених у ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) па користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (підпункт 46.1 статті 46 ПК України).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

За приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 533-IX (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)) підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 52-1 такого змісту:

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення термінів сплати грошових зобов`язань самостійно визначених платником податків.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі Постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим до завершення карантину Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відтак з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо сплати податків.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

В той же час, Законом України від 12.05.2022 за № 2260-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, встановлено особливості для справляння податків і зборів.

Згідно з підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

29.07.2022 Наказом Міністерства фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225).

Згідно з п. 1, п. 2 розділу І Порядку № 225 цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків фізичних осіб резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Розділом II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов`язків та спосіб інформування контролюючих органів передбачені підстави неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку № 225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 225 встановлено, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що у разі подання заяви, в якій конкретно визначено підстави неможливості виконання платником податків податкових обов`язків, саме контролюючий орган зобов`язаний встановити наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, які унеможливлюють виконання платником податкових обов`язків, що сталися в результаті збройної агресії російської федерації та можливістю виконувати свої податкові обов`язки.

Згідно з приписами чинного законодавства платник податків звільняється від обов`язку сплати податків у встановлені строки, в тому числі з податку на прибуток підприємств, тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Проте, позивачем до суду не надано жодного доказу на підтвердження неможливості своєчасного ним свого податкового обов`язку по сплаті платежів з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та на підтвердження отримання ним відповідного рішення згідно Порядку № 225.

Оскільки податковим органом відносно позивача рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку прийнято не було, позивач зобов`язаний був дотриматись норм чинного законодавства щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Згідно з п. 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

У постановах від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду зводиться до того, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Суд також звертає увагу на те, що одним із принципів податкового законодавства є принцип стабільності - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (підп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України).

Отже, позивачем у порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань з порушенням граничного терміну.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач не заперечує факту несвоєчасної сплати суми податкових зобов`язань, зазначених у поданій ним податкових деклараціях.

Щодо доводів позивача щодо порушення відповідачем строків давності визначених статтею 102 ПК України щодо податкового зобов`язання за 2019 рік суд зазначає.

Відповідно до п.102.1 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, відповідно до п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Також, Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року доповнено статтю 102 ПК України пунктом 102.9, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вказаний пункт було виключено на підставі Закону № 3219-IX від 30.06.2023 року, який набрав чинності 01.08.2023 року.

Тобто, зважаючи на викладені норми, у період з 18.03.2020 року по 01.08.2023 року строки давності, встановлені п.102.1 Податкового кодексу України були зупинені.

Зважаючи на граничні терміни сплати податкового зобов`язання за податковими деклараціями за 2019 рік від 20.02.2019 року № 9026556381, від 17.04.2019 року № 9077022940 та від 06.07.2019 року № 9145430584, щодо яких відповідачем проведено камеральну перевірку та складено акт від 06.08.2024 року №32439/15-32-04-10-14/39661119, відповідачем не порушено строки проведення такої перевірки та відповідно не порушено строки накладання штрафу за порушення ФГ «АЛБИС» термінів сплати самостійно визначеного платником грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності протягом строків, визначених пунктом 287.3 ст. 287 розділу XIV ПКУ у сумі 129666,43 грн.

Враховуючи викладене та те, що контролюючий орган правомірно встановив несвоєчасність сплати позивачем суми податкових зобов`язань, зазначених у поданих ним податкових деклараціях, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

При цьому суд враховує, що універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату, є п. 124.1 статті 124 ПК України (застосування відповідальності у розмірі від 5% до 10% погашеної суми податкового боргу залежно від кількості днів затримки). Вказаний правовий висновок підтриманий Верховним Судом і в іншій справі № 520/18519/21 (постанова від 22.08.2023).

Зважаючи на встановлені фактичні обставини (ненадання доказів умисності несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань), Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2023 року погодився з усталеною судовою практикою, що контрольний орган в межах камеральної перевірки не має змоги встановити наявність у платника умислу щодо несвоєчасної сплати податкового зобов`язання. Акти камеральної перевірки не містять жодних обґрунтувань умисного вчинення платником порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України та необхідності застосування до платника фінансових санкцій, встановлених пунктом 124.3 статті 124 ПК України.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2024 у справі №160/17160/21 зазначено, що відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України.

Водночас, в актах камеральних перевірок, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, наявні посилання на те, що інформація щодо наявності пом`якшувальних обставин (стаття 112 ПКУ) або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку (стаття 112 ПКУ) на момент складання акту камеральної перевірки відсутня та що заяви про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов`язків (з підтверджуючими документами) у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» від ФГ «АЛБИС» не надходило.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову фермерського господарства «АЛБИС» повністю.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фермерського господарства «АЛБИС» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фермерське господарство «АЛБИС» (код ЄДРПОУ 39661119, адреса: вул. Ломоносова, буд. 162, м. Балта (пн), Одеська область, 66101).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044).

Суддя П.П. Марин

.