Рішення

від 19.02.2025 по справі 520/29015/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 лютого 2025 року № 520/29015/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Національної академії Національної гвардії України (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1. визнати дії Національної академії Національної гвардії України протиправними щодо не зарахування до наявної поточної календарної вислуги років позивача та до вислуги років військовослужбовця час виконання обов`язків в складі національного персоналу МВС України в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан, а саме з 30.08.2014 по 29.08.2016 та з 18.02.2018 до 19.02.2020 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV;

2. зобов`язати Національну академію Національної гвардії України здійснити перерахунок та зарахувати до наявної поточної календарної вислуги років позивача, а також до вислуги років військовослужбовця час виконання обов`язків в складі національного персоналу МВС України в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан в періоди з 30.08.2014 по 29.08.2016 та з 18.02.2018 по 19.02.2020 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV шляхом видання наказу по особовому складу;

3. зобов`язати Національну академію Національної гвардії України встановити позивачу відповідний розмір надбавки за вислугу років військовослужбовця, передбачений чиним законодавством з урахування вищезазначеного перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження військової служби приймав участь в місіях ООН згідно наказів МВС України, зокрема з 30.08.2014 по 29.08.2016 (24 повних календарних місяці) час виконання обов`язків в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Південному Судані у складі національного персоналу МВС України та з 18.02.2018 до 19.02.2020 (24 повних календарних місяці) час виконання обов`язків в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Південному Судані у складі національного персоналу МВС України. 16 вересня 2024 року як військовослужбовець Національної гвардії України, перебуваючи на посаді заступника начальника кафедри психології та педагогіки гуманітарного факультету Національної академії Національної гвардії України звернувся з письмовим рапортом на про зарахування до поточної календарної вислуги років та вислуги років військовослужбовця час виконання обов`язків в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан (далі місії ООН) з 30.08.2014 по 29.08.2016 та з 18.02.2018 по 19.02.2020 у розрахунку один місяць за три відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону України від 23.04.1999 № 613- XIV «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» (далі Закон № 613-XIV). 27 вересня 2024 року відповідач листом від 27.09.2024 № 6/4-1370 повідомив про те, що в ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV не зазначено, що таке зарахування здійснюється саме до календарної вислуги, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

Представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти доводів позовної заяви, просив відмовити у задоволенні позову, з тих підстав, що розрахунок стажу служби позивача здійснений у повній відповідності до норм чинного законодавства України. Вказує, що визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 5 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги. Так, законодавець чітко вказав, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

У відповіді на відзив позивач не погодився з правовою позицією відповідача, звертаючи увагу, що законодавець не вказує, що таке зарахування здійснюється саме до пільгової вислуги років та до пільгового трудового стажу. Зазначає, що з аналізу норм чинного законодавства, таке зарахування має здійснюватися саме до календарної вислуги років, адже згідно з п. ї ч. 1 ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), до вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, зараховується час проходження військової служби за межами України у складі національного контингенту чи персоналу, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 23.10.2024 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Оскільки 06.12.2024, 13.12.2024 суддя перебувала у щорічній відпустці, у період з 26.12.2024 по 17.01.2025 суддя перебувала на лікарняному, у період з 10.02.2025 по 14.02.2025 суддя була слухачкою семінару, який проводився Національною школою суддів України, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відпустки, лікування та навчання.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач перебуває на військовій службі у Національній академії Національної гвардії України. На військовій службі з 14.07.2003, що підтверджується довідкою від 30.09.2024 № 6/4-1371.

Під час проходження військової служби позивач приймав участь в місіях ООН згідно наказів МВС України у періоди: з 30.08.2014 по 29.08.2016 (24 повних календарних місяці) час виконання позивачем обов`язків в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Південному Судані у складі національного персоналу МВС України(наказ від 20.08.2014 № 1635о/с)); з 18.02.2018 до 19.02.2020 (24 повних календарних місяці) час виконання позивачем обов`язків в міжнародній операції ООН з підтримання миру і безпеки в Південному Судані у складі національного персоналу МВС України(наказ № від 06.02.2018 № 108о/с).

16 вересня 2024 року позивач як військовослужбовець Національної гвардії України, перебуваючи на посаді заступника начальника кафедри психології та педагогіки гуманітарного факультету Національної академії Національної гвардії України звернувся з письмовим рапортом на ім`я т.в.о. начальника Національної академії Національної гвардії України про зарахування до його поточної календарної вислуги років та вислуги років військовослужбовця час виконання обов`язків в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан з 30.08.2014 по 29.08.2016 та з 18.02.2018 по 19.02.2020 у розрахунку один місяць за три відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону України від 23.04.1999 № 613- XIV «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» та з урахуванням зазначеного вище перерахунку встановити йому належний розмір надбавки за вислугу років військовослужбовця на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, зокрема згідно додатку № 16 до цієї постанови.

Листом від 27.09.2024 №6/4-1370 Національна академія Національної гвардії України відмовила позивачу в зарахуванні до календарної вислуги років періоду перебування в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки з розрахунку один місяць за три, у зв`язку з відсутності для цього підстав. Зазначено, що відповідно до абзацу четвертого ст. 8 Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки" вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці. В той же час , цим абзацом Закону не визначено , що обчислення часу виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу зараховується до вислуги років на пільгових умовах.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, організаційні та фінансові засади щодо участі України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також порядок направлення Україною військового та цивільного персоналу, організації його підготовки та забезпечення визначає Закон України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки".

У ст.1 вказаного Закону визначено, що національний персонал окремі військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, поліцейські, особи начальницького і рядового складу державних органів, які можуть оснащуватися вогнепальною (стрілецькою) зброєю та боєприпасами до неї відповідно до пропозицій міжнародних організацій у сфері безпеки, а також працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, державних органів і установ України, які направляються Україною для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки і не входять до складу національного контингенту. Разом з тим в цій самій статті зазначено, що національний контингент військові підрозділи, оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв`язку, що направляються Україною для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, у тому числі у складі багатонаціональних військових формувань високої готовності військові підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, котрі входять до складу об`єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних операціях підтримання миру і безпеки (спільні батальйони тощо).

Відповідно до статті 5 цього Закону національний контингент і національний персонал комплектуються громадянами України - військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, поліцейськими, особами начальницького і рядового складу інших військових формувань та інших державних органів і цивільних установ України, які мають необхідну професійну і психологічну підготовку.

Згідно із статтею 8 цього Закону соціальний захист учасників міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки і членів їх сімей забезпечується згідно з законами України.

Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі гарантії захисту учасників міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються норми відповідного міжнародного договору або міжнародної угоди.

Вислуга років і трудовий стаж громадян України за час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу обчислюються з розрахунку один місяць за три місяці.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Ця позиція також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.

Окрім цього, у зазначеній постанові Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала такі правові висновки: "В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем у справі, під час проходження служби в органах внутрішніх справ в період з 30.08.2014 по 31.08.2016 та з 14.04.2018 по 01.08.2020 приймав участь у міжнародних місіях ООН з підтримання миру та безпеки в Республіці Південний Судан. Загальний період фактичного перебування в місіях ООН склав 48 повних календарних місяців.

Отже, дії відповідача, які виразились у відмові в зарахуванні періодів проходження служби в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки з розрахунку один місяць за три до календарної вислуги років позивача та до вислуги років військовослужбовця, є протиправними, оскільки порушують право позивача на соціальний захист, гарантоване Конституцією України та Законом України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки".

Суд не бере до уваги посилання відповідача на положення підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1992 № 393, оскільки час проходження служби в міжнародній місії Організації Об`єднаних Націй зараховується до стажу військовослужбовця в силу частини 3 статті 8 Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки", який є спеціальним у спірних правовідносинах та підлягає застосуванню.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява №29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

В свою чергу, не зарахування зазначеної вище вислуги років позбавляє позивача права на встановлення йому, як військовослужбовцю, відповідної надбавки за вислугу років.

Отже, ураховуючи наявні у розпорядженні відповідача документи, що підтверджують періоди проходження служби під час участі ОСОБА_1 в миротворчих операціях ООН з підтримання миру та безпеки та встановлені у справі обставини, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Національної академії Національної гвардії України здійснити перерахунок та зарахувати до наявної поточної календарної вислуги років ОСОБА_1 , а також до вислуги років військовослужбовця час виконання обов`язків в складі національного персоналу МВС України в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан за періоди: з 30.08.2014 по 29.08.2016 та з 18.02.2018 по 19.02.2020 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України від 23.04.1999 № 613- XIV «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» шляхом видання наказу по особовому складу, та встановити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років військовослужбовця відповідно до додатку № 16 постанови Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

VII. Розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі Оскільки відповідно до положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, в силу вимог статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Національної академії Національної гвардії України щодо не зарахування до наявної поточної календарної вислуги років ОСОБА_1 та до вислуги років військовослужбовця час виконання обов`язків в складі національного персоналу МВС України в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан за період: з 30.08.2014 по 29.08.2016 та з 18.02.2018 до 19.02.2020 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень ч. 3 ст. 8 Закону України від 23.04.1999 № 613- XIV «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки».

Зобов`язати Національну академію Національної гвардії України здійснити перерахунок та зарахувати до наявної поточної календарної вислуги років ОСОБА_1 , а також до вислуги років військовослужбовця час виконання обов`язків в складі національного персоналу МВС України в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в Республіці Південний Судан за періоди: з 30.08.2014 по 29.08.2016 та з 18.02.2018 по 19.02.2020 у розрахунку один місяць за три місяці відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України від 23.04.1999 № 613- XIV «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» шляхом видання наказу по особовому складу, та встановити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років військовослужбовця відповідно до додатку № 16 постанови Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Національна академія Національної гвардії України, місцезнаходження: майдан Захисників України, буд. 3,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ 08610502.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.02.2025.

Суддя О.В Пасечнік