Рішення

від 18.02.2025 по справі 520/28505/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 р. Справа № 520/28505/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОУШЕН ФУДЗ" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОУШЕН ФУДЗ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000048/2 від 25.07.2024 Київської митниці Державної митної служби України;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100060/2024/000560 від 25.07.2024 Київської митниці Державної митної служби України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000048/2 від 25.07.2024 та картка відмови №UА100060/2024/000560 від 25.07.2024, прийняті Київською митницею, є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідач під час їх прийняття не довів наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 Митного кодексу України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, а також не виконав обов`язку доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 Митного кодексу України.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без виклику сторін в судове засідання, та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів.

Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що при прийнятті митницею оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митного органу інформацію, яка міститься в ціновій базі ЄАІС про подібний товар, який вже ввозився на виконання зовнішньоекономічного договору; подані до митного оформлення документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за цей товар. Вказане в сукупності, на думку митного органу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим просить суд відмовити в їх задоволенні.

Позивач скористався своїм процесуальним правом та надав до суду відповідь на відзив, в якій додатково аргументував доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Між ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ», як покупцем, та компанією «SUNRISE FOODSTUFF., JSC» (В`єтнам), як продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу 2-SF від 14.08.2023.

Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець зобов`язався продати покупцю товар згідно зі специфікацією. Відповідно до пункту 2.1. контракту, поставка товару здійснюється партіями на умовах, погоджених сторонами у специфікаціях. Найменування, асортимент, показники якості, загальна кількість, ціна, вартість партії, строк поставки, умови поставки згідно Інкотермс-2010 тощо сторони узгоджують шляхом підписання специфікації до контракту, яка є його невід`ємною частиною. Згідно з пунктом 2.3. контракту в ціну товару включена вартість експортної морської упаковки, тари, маркування. Митне очищення та інші платежі на території країни покупця сплачуються покупцем. Відповідно до пункту 5.3. контракту продавець зобов`язаний за свій рахунок упакувати товар згідно з умовами транспортування та умовами країни продавця. Упаковка повинна містити відповідне маркування. Вартість упаковки та тари включена у вартість товару. Згідно з п. 5.4. контракту упаковка товару - поліпропіленові мішки.

Згідно з пунктами 1.2. та 1.3. контракту виробником та вантажовідправником товару є: SUNRISE FOODSTUFF., JSC», тобто продавець.

Відповідно до пункту 4.1. контракту валюта контракту та платежу - долари США.

Пунктом 4.2. контракту передбачено, що покупець зобов`язаний перерахувати не менше 30% (тридцять відсотків) від загальної вартості партії товару, вказаної у специфікації, на банківський рахунок продавця протягом 25 (двадцяти п`яти) робочих днів після підписання специфікації. Решта суми вартості партії товару, вказаної у специфікації, повинна бути оплачена покупцем на банківський рахунок продавця до прибуття контейнера з товаром у порт розвантаження. Дозволяється оплата частинами. Дозволяється повна 100% (сто відсотків) передоплата.

Відповідно до останнього абзацу пункту 4.2. контракту, інший строк та порядок оплати товару може бути визначений сторонами в узгодженій між ними специфікації щодо поставки партії товару. У такому випадку умови, зазначені у специфікації, мають пріоритет.

Згідно зі специфікацією - додатком №3 від 22.03.2024 до контракту купівлі - продажу 2-SF від 14.08.2023 передбачена поставка наступного товару: в`єтнамський рис «Японіка» з 5% битого зерна (25 кг у кожному мішку). Вага / нетто - 286 тон. Ціна за одиницю - 672,00 доларів США за 1 тону. Всього на суму - 192192,00 доларів США.

Ботанічна назва рослини - Oryza sativa (згідно з фіто-санітарним сертифікатом №101986/24/0201 від 19.05.2024р.).

З урахуванням положень п. 4.2. контракту, специфікацією - додатком №3 від 22.03.2024 до контракту купівлі - продажу 2-SF від 14.08.2023 було передбачено інший строк та порядок оплати товару, а саме встановлено, що: покупець зобов`язаний перерахувати 100% (сто відсотків) передоплату до заходу контейнера у порт вивантаження.

Відповідно до вищевказаної специфікації - додатку №3 від 22.03.2024 до контракту купівлі - продажу 2-SF від 14.08.2023: умови поставки товару - FOB Хошимін, В`єтнам / FOB Hochiminh, Vietnam.

Згідно з коносаментом APU033681 від 27.06.2024, продавець - компанія «SUNRISE FOODSTUFF., JSC» 20.05.2024 відвантажив на морське судно товар, поставку якого передбачено специфікацією - додатком №3 від 22.03.2024 до вищевказаного контракту, у кількості нетто - 286 тон, у 11440 мішках. Товар був завантажений на морське судно у 11-ти контейнерах, у кожному з яких по 1040 мішків з товаром, у кожному мішку по 25 кг товару. Вага брутто (вага з тарою або упаковкою) у кожному контейнері - 26,0936 т, загальна вага брутто - 287,0296 т.

Номери контейнерів: MRKU7348579, SUDU7415651, MSKU4201122, TEMU0822477, TRHU2188745, MRSU0305032, MRKU9800440, MRSU0029382, MRKU8077337, MRKU7470015, MSKU5524095.

У коносаменті APU033681 від 27.06.2024 вказаний порт відвантаження - Ho Chi Minh, City (місто Хошимін) та порт розвантаження - Gdansk (Гданськ).

Продавець - компанія «SUNRISE FOODSTUFF., JSC» надав позивачеві комерційний інвойс №24176.02 від 20.05.2024 на вищевказаний товар.

У комерційному інвойсі зазначена партія рису «Японіка» з 5% битого зерна, пакованням по 25 кг у поліпропіленовому мішку, загальною кількістю 286 тон, загальною вартістю у розмірі 192192,00 доларів США, із розрахунку 672,00 доларів США за 1 тону. Дані умови було передбачено специфікацією - додатком №3 від 22.03.2024 до контракту.

У комерційному інвойсі також вказано, що ціна визначена на умовах поставки - FOB Хошимін, В`єтнам; порт завантаження - Хошимін, В`єтнам.

Відпровідно до доданих документів, ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» здійснило повну оплату за товар за контрактом купівлі - продажу 2-SF від 14.08.2023 та специфікацією - додатком №3 від 22.03.2024 шляхом перерахування коштів на рахунок продавця - компанії «SUNRISE FOODSTUFF., JSC», що підтверджується:

- платіжною інструкцією №311 від 03.06.2024 на суму 57657,60 доларів США з призначенням платежу: Передоплата за в`єтнамський рис «Японіка» згідно контракту 2-SF від 14.08.2023, додатку №3 від 22.03.2024;

- платіжною інструкцією №339 від 26.06.2024 на суму 134534,40 доларів США з призначенням платежу:

Як вбачається з матеріалів справи, організація перевезення товару від порту призначення у місті Гданськ у Польщі до Києва в Україні здійснювалась Позивачем - ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» шляхом залучення ним експедитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНІТ ГРУП", відповідно до договору транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023.

Відповідно до п. 1.3. розділу 1 вищевказаного договору, умови надання послуг за цим договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній заявці на надання транспортно-експедиторських послуг. Заявка є невід`ємною частиною договору. Сторони можуть укладати заявки у спрощений спосіб шляхом обміну сканованими копіями підписаних заявок за допомогою електронної пошти.

Відповідно до заявки №28 від 13.05.2024 про надання транспортно-експедиторських послуг - додатку до договору транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023, ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» погодили предмет та умови надання транспортно- експедиторських послуг щодо перевезення вищевказаного вантажу, а саме: в`єтнамського рису «Японіка» вагою брутто 287029,60 кг, поставленого у 11-ти контейнерах, на умовах - FOB Хошимін, В`єтнам. У заявці вказаний номер букінга (коносамента) - APU033681.

У заявці №28 від 13.05.2024 вказано: порт завантаження - Хошимін, В`єтнам; порт розвантаження - Гданськ, Польща; пункт доставки - м. Київ; місце митного оформлення - ст. Вишневе. Також у заявці вказана тарифна ставка за маршрутом: 3400 USD/20 фрахт; 300 USD/20 ВРР; 300 USD/20 ТЕО в Польщі +Т1; 2800 USD/20 залізничне перевезення (ст. Вишневе).

Також заявкою №28 від 13.05.2024 передбачено, що клієнт зобов`язується відшкодувати експедитору додаткові витрати, в тому числі, але не виключно, витрати з демереджу, детеншну, понаднормового простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли в експедитора при виконанні цього договору, якщо такі витрати не виникли з вини експедитора.

При цьому заявкою визначено, що:

- вартість зберігання контейнера в порту - 7 днів - безкоштовно, далі - згідно з тарифами порту;

- кількість днів вільних від демереджу - 14 днів - безкоштовно, далі - згідно з тарифами лінії MAERSK.

Згідно договору транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023 між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» компанія ТОВ "ТАНІТ ГРУП" може залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та особи, в даному випадку морську судноплавну лінію «MAERSK», що обумовлено у заявці №28 від 13.05.2024.

Поряд із тим, як вказано представником позивача у позовній заяві, позивачем не укладався договір з компанією «MAERSK».

Так, експедитор - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» надав позивачеві рахунки на оплату своїх послуг:

- рахунок TG270624004 від 27.06.2024 на загальну суму 1519188,00 грн., яка включає вартість наступних транспортно-експедиторських послуг: Морський фрахт за межами території України - 1222868,54 грн. без ПДВ; Транспортно-експедиторське обслуговування (надбавки до фрахту) за межами території України - 296319,46 грн. без ПДВ.

- рахунок TG120724008 від 12.07.2024 на загальну суму 1535270,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8250,00 грн., яка включає вартість наступних транспортно-експедиторських послуг: Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України (вантажно- розвантажувальні роботи, документальне оформлення за межами території України) - 496418,34 грн. без ПДВ; Відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиторське обслуговування вантажу за маршрутом: Гданськ, Польща - м/п Мостиська-Пшемисль - 544143,41 грн. без ПДВ; Відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиторське обслуговування вантажу за маршрутом: м/п Мостиська-Пшемисль - ст. Вишневе, Україна - 445208,25 грн. без ПДВ; Експедиторська винагорода на території України - 49 500,00 грн., у т.ч. ПДВ-20% - 8250,00 грн.

Вказані рахунки були оплачені позивачем, що підтверджуються наявними в матеріаліх справи платіжними інструкціями №3352 від 04.07.2024 на суму 1519188,00 грн, №3555 від 19.07.2024 на суму 1535270,00 грн.

Про виконання робіт (надання послуг) ТОВ «ТАНІТ ГРУП» за вищевказаним договором та заявкою складено два акти про надання транспортно - експедиційних послуг, які додатково підтверджують суми транспортних витрат, зазначені у вищевказаних рахунках експедитора, а саме: акт про надання транспортно - експедиційних послуг TG270624004 від 12.09.2024 - щодо послуг за рахунком TG270624004 від 27.06.2024; акт про надання транспортно - експедиційних послуг TG120724008 від 12.09.2024 - щодо послуг за рахунком TG120724008 від 12.07.2024.

На залізничне перевезення вищевказаного вантажу територією Польщі до станції Вишневе у Київській області (прикордонна станція переходу Мостиська) складені залізничні накладні СМГС: 31508623, 31508646, 31508622, 31508650, 31508624, 31508618, 31508627, 31508628, 31508644, 31508617, 31508616 від 10.07.2024.

Так, разом із митною декларацією №UA100060220902U0 від 24.07.2024 позивачем було надано копії: зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу 2-SF від 14.08.2023 між ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» та компанією «SUNRISE FOODSTUFF., JSC» (В`єтнам) (код 4104); додатку №3 від 22.03.2024 (специфікації) до контракту 2-SF від 14.08.2023 (код 4103); прайс-листа від 20.05.2024 (код 3014); комерційного інвойсу №24176.02 від 20.05.2024 (код 0380); платіжних інструкцій №311 від 03.06.2024, №339 від 26.06.2024 про повну оплату позивачем товару за контрактом купівлі-продажу 2-SF від 14.08.2023, специфікацією - додатком №3 від 22.03.2024 (код 3001); пакувального листа б/н від 20.05.2024 (код 0271); коносаменту APU033681 від 27.06.2024 (код 0705); сертифікату про походження товару з В`єтнаму №2401035511 від 23.05.2024 (код 0861); сертифікату про відсутність ГМО від 20.05.2024 (код 5141); декларації виробника №1 від 20.05.2024 (код 9000); фіто-санітарного сертифікату №101986/24/0201 від 19.05.2024 (код 0851); експортної митної декларації №306427590360 від 17.05.2024 з перекладом на українську мову (код 9610); висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією - Державним підприємством «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» (код ЄДРПОУ 21523475) №1420 від 23.07.2024 (код 3016); інформація про позитивні результати державних видів контролю (огляд товару) при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11671052 (код 5509); договору транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023 між експедитором - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та клієнтом - ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» (код 4301); заявки №28 від 13.05.2024 за договором транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023 між експедитором - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та клієнтом - ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» (код 4301); рахунку на оплату №TG270624004 від 27.06.2024 експедитора - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» за договором транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023 (код 3004); рахунку на оплату №TG120724008 від 12.07.2024 експедитора - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» за договором транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023 (код 3004); платіжної інструкції №3352 від 04.07.2024 про оплату рахунку №TG270624004 від 27.06.2024 експедитора - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (код 3005); платіжної інструкції №3555 від 19.07.2024 про оплату рахунку №TG120724008 від 12.07.2024 експедитора - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (код 3005); довідки про транспортні витрати №15315 від 12.07.2024, наданої експедитором - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (код 3007); листа №15315 від 23.07.2024 експедитора - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» з поясненнями щодо залізничних перевезень на території Польщі (код 9000); залізничних накладних СМГС: №№ 31508623, 31508646, 31508622, 31508650, 31508624, 31508618, 31508627, 31508628, 31508644, 31508617, 31508616 від 10.07.2024 (код 0722); транзитних митних декларацій Т1, оформлених на території Польщі від 04.07.2024 (код 0821); договору - доручення №ОФСТ 14/09/23 від 14.09.2023 про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів між ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» та ФО-П ОСОБА_1 .

Так, відповідач 25.07.2024 скерував позивачеві повідомлення №229312, в якому запропонував надати додаткові документи.

Листом №25/07/2024-1 від 25.07.2024 ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» надало відповідачеві письмові пояснення та додатковий документ - лист експедитора - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» №15315 від 23.07.2024 щодо залізничних перевезень.

Однак, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000048/2 від 25.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100060/2024/000560 від 25.07.2024.

Скориставшись правом на оскарження рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, зазначених вище, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1)витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10 червня 2020 року у справі №1.380.2019.004752, від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а, яку відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

В постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надання декларантом додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення митним органом митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Разом з цим, митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Суд звертає увагу, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання МД, поданої позивачем до митного органу, останнім направлено декларанту повідомлення щодо надання пояснень у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів та подання додаткових документів.

В контексті наведеного суд звертає увагу, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Суд також звертає увагу, що митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.

Проте, з переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути.

Так, і у повідомленні щодо надання пояснень та додаткової інформації, відповідачем запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення із зазначенням статичної вартості; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; паспорт безпеки без перекладу з перекладом відповідно до статті 254 МК України.

Щодо підтвердження розміру транспортних витрат, суд зазначає наступне.

Так, як вже було встановлено судом, на підтвердження розміру транспортних витрат на транспортування товару до кордону України ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» надані митниці копії наступних документів:

1) Договору транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023, укладеного між ТОВ «ТАНІТ «ГРУП», як експедитором, та ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ», як клієнтом.

Відповідно до вищевказаного договору експедитор - ТОВ «ТАНІТ «ГРУП» зобов`язався організувати надання транспортно-експедиторських послуг з метою забезпечення перевезення імпортних вантажів ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» та надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Умови надання послуг погоджуються сторонами у відповідній заявці на надання транспортно-експедиторських послуг, яка є невід`ємною частиною договору. Зазначене передбачено сторонами у пунктах 1.1., 1.3. вищевказаного договору.

Згідно з п.п. 2.1.1., п.п. 2.1.2. та п.п. 2.1.3. п. 2.1. розділу 2 вищевказаного договору експедитор має право: укладати договори з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями / її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами та нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим договором; представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями; залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та особи.

Також п.п. 2.4.13. п. 2.4. розділу 2 вищевказаного договору передбачає, що клієнт зобов`язаний оплатити послуги експедитора, а також відшкодувати додаткові витрати, у тому числі, але не виключно витрати з демереджу, детеншну, понаднормового простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли у експедитора при виконання цього договору, якщо такі витрати не виникли з вини експедитора.

2) Заявки №28 від 13.05.2024 про надання транспортно-експедиторських послуг (додатку до договору транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023).

У заявці передбачені наступні відомості щодо транспортно - експедиторських послуг, доручених експедитору - ТОВ «ТАНІТ ГРУП»:

- Відправник вантажу - «SUNRISE FOODSTUFF., JSC»;

- Одержувач вантажу - ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ»;

- Умови поставки (згідно Інкотермс-2010) - FOB Хошимін, В`єтнам;

- Кількість та тип контейнерів - 11*20DV;

- Орієнтовна дата судовиходу - 20.05.2024;

- Найменування та вага вантажу - в`єтнамський рис Японіка, 287029,6 кг (брутто);

- Маршрут визначено шляхом зазначення: порту завантаження - Хошимін, В`єтнам (п.7), порту розвантаження - Гданськ, Польща (п.8.), місця митного оформлення - ст. Вишневе (п.9), пункту доставки - м.Київ (п.10.);

- Судноплавна лінія, узгоджена сторонами - MAERSK;

- Ставка за маршрутом: « 3400 USD / 20 фрахт; 300 USD / 20 ВРР; 300 USD / 20 ТЕО в Польщі + Т1; 2800 USD / 20 залізничне перевезення (ст. Вишневе). Курс погоджений сторонами. Експедиторську винагороду включено в ставку»; (ставка включає: вартість морського фрахту, витрати на вантажно- розвантажувальні роботи з судна в порту призначення, транспортно-експедиторське обслуговування на території Польщі, відкриття транзитної декларації Т1 та залізний тариф по маршруту Gdansk, Poland - ст. Вишневе, Україна)

- Номер букінга (коносамента) - APU033681;

- Вартість зберігання контейнера в порту - 7 days free - безкоштовно, далі - згідно з тарифами порту;

- Кількість днів, вільних від демереджу - 14 days free - безкоштовно, далі - згідно з тарифами Лінії Maersk.

3) Рахунку TG270624004 від 27.06.2024 на загальну суму 1519188,00 грн., наданого експедитором - ТОВ «ТАНІТ ГРУП», у якому вказана вартість наступних послуг:

- Морський фрахт за межами території України - 1222868,54 грн. без ПДВ;

- Транспортно-експедиторське обслуговування (надбавки до фрахту) за межами території України - 296319,46 грн. без ПДВ.

У рахунку TG270624004 від 27.06.2024 вказані номери контейнерів, щодо яких надані транспортно-експедиційні послуги ТОВ «ТАНІТ ГРУП», а саме: MRKU7348579, SUDU7415651, MSKU4201122, TEMU0822477, TRHU2188745, MRSU0305032, MRKU9800440, MRSU0029382, MRKU8077337, MRKU7470015, MSKU5524095.

Також, на підтвердження контрактної вартості товару ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» надані митниці копії наступних документів:

1. Контракту купівлі - продажу 2-SF від 14.08.2023р. між продавцем - компанією «SUNRISE FOODSTUFF., JSC» (В`єтнам) та покупцем - ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ», у якому в пункті 2.1. зазначено, що поставка товару здійснюється партіями на умовах, погоджених сторонами у специфікаціях. Найменування, асортимент, показники якості, загальна кількість, ціна, вартість партії, строк поставки, умови поставки згідно Інкотермс-2010 тощо сторони узгоджують шляхом підписання специфікації до контракту, яка є його невід`ємною частиною.

2. Додатку №3 від 22.03.2024р. (специфікації) до контракту купівлі - продажу 2-SF від 14.08.2023р.), у якому вказані: найменування, характеристики, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість партії товару, а також умови поставки - FOB Хошимін, В`єтнам, про що зазначено вище.

3. Комерційного інвойсу №24176.02 від 20.05.2024р., наданого продавцем - «SUNRISE FOODSTUFF., JSC», у якому вказані наступні відомості щодо поставки партії товару;

4. Платіжних інструкцій про повну оплату вищевказаної партії товару на рахунок продавця - «SUNRISE FOODSTUFF., JSC» в сумі 192192,00 доларів США.

Пунктом 4.2. контракту 2-SF від 14.08.2023р. передбачено, що покупець зобов`язаний перерахувати не менше 30% (тридцять відсотків) від загальної вартості партії товару, вказаної у специфікації, на банківський рахунок продавця протягом 25 (двадцяти п`яти) робочих днів після підписання специфікації. Решта суми вартості партії товару, вказаної у специфікації, повинна бути оплачена покупцем на банківський рахунок продавця до прибуття контейнера з товаром у порт розвантаження. Дозволяється оплата частинами. Дозволяється повна 100% (сто відсотків) передоплата.

При цьому, останній абзац пункту 4.2. контракту передбачає, що інший строк та порядок оплати товару може бути визначений сторонами в узгодженій між ними специфікації щодо поставки партії товару. У такому випадку умови, зазначені у специфікації, мають пріоритет.

У додатку №3 від 22.03.2024р. (специфікації до контракту купівлі - продажу 2-SF від 14.08.2023р.) визначені наступні умови оплати товару: 100% (сто відсотків) передоплата до заходу контейнера у порт вивантаження.

Отже, ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» здійснив оплату товару на рахунок продавця відповідно до умов контракту 2-SF від 14.08.2023р. та специфікації - додатку №3 від 22.03.2024р. до нього.

Згідно з п. 15. Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління НБУ 28.07.2008р. №216 (у редакції Постанови Правління НБУ 25.08.2022р. №189), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2008р. за №910/15601, платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Так, експортна митна декларація №306427590360 від 17.05.2024р. містить достатньо відомостей, які дозволяють її ідентифікувати як товаросупровідний документ конкретної поставки товару, зокрема, у ній вказані реквізити контракту - «Договір № 2-SF від 14.08.23» та номери контейнерів з товаром. Щодо опису та кількості товару, ціни, умов поставки, експортна митна декларація не містить розбіжностей з іншими документами.

Отже, ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» до митного оформлення, окрім декларації митної вартості UA100060/2024/220902 від 24.07.2024р., надані документи, передбачені у п. 2, п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які не містять розбіжностей. Тому надані митниці документи є належними та достатніми для підтвердження ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті продавцю.

Твердження митного органу стосовно того, що надані позивачем (декларантом) разом з МД документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є спростованими та не знайшли свого підтвердження.

Більш того, самі по собі припущення відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митний орган також зазначив, що при визначенні (збільшенні) митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Проте, при зверненні до митного органу щодо оформлення партії товару декларантом були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товару і не містять розбіжностей, що вливають на їх визначення. Натомість, відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів щодо повноти і достовірності заявлених числових показників митної вартості.

Та обставина, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути підставою для витребування додаткових документів. Цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі 810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16).

Водночас, рішення №UA100060/2024/000048/2 від 25.07.2024 не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх використання.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем були подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів. Водночас, сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Отже, митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Такий висновок узгоджується правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 02 березня 2021 року у справі № 809/857/17.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000048/2 від 25.07.2024.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає таке.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправним та скасування сформованої Київською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики (постанова Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 809/506/17 ).

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, суд звертає увагу, що подання до митного оформлення нової митної декларації жодним чином не перешкоджає, не відміняє та не виключає права позивача на оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті МД, прийнятих за первинно поданою МД, що також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 18.05.2022 у справі №520/3246/2020, від 03.11.2022 у справі №П/811/1614/16.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі v. Finlandвід 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі RuizTorija v. Spainвід 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ».

Також суд не приймає посилання відповідача на висновки, викладені в ухвалах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №460/10401/21 та 28 вересня 2023 року у справі № 560/11/23, та твердження про те, що суд має повернути позовну заяву позивача, оскільки остання подана з порушенням вимог статті 44 КАС України, з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз вказаної норми свідчить, що врахуванню підлягають висновки Верховного Суду лише щодо застосування конкретних норм права, та які викладені виключно у постановах Верховного Суду.

Отже, у суду відсутні підстави для врахування висновків, викладених в одноособових ухвалах Верховного Суду.

Також суд вважає безпідставним твердження про подання позову не у спосіб визначений ст. 44 КАС України, оскільки текст позовної заяви надісланий саме за допомогою підсистеми «Електронний Суд», надсилання якої без накладення електронного підпису є неможливим.

Окрім того, суд зазначає, що 21.10.2024 позивачем через канцелярію суду надано клопотання про приєднання до матеріалів справи позовної заяви та додатків до неї у паперовій формі, у тому числі з особисто підписаним представником позивача, Малиною М.О., позовом та належним чином засвідченими додатками до нього.

Подібні правовідносини були досліджені Другим апеляційним адміністративним судом в постанові від 09.12.2024 у справі №520/22816/24.

Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України, з урахуванням частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОУШЕН ФУДЗ" (пр-т Науки, буд. 13-А-5, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 45251195) до Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000048/2 від 25.07.2024 Київської митниці Державної митної служби України.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100060/2024/000560 від 25.07.2024 Київської митниці Державної митної служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОУШЕН ФУДЗ" (пр-т Науки, буд. 13-А-5, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 45251195) судовий збір в розмірі 7228 (сім тисяч двісті двадцять вісім) грн. 99 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА