Рішення

від 19.02.2025 по справі 520/32065/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 лютого 2025 року № 520/32065/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши у в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просить суд:

1. Визнати протиправні дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про винесення постанови про накладення штрафу 12.11.2024 ВП № 75850705 (виконавчий лист № 520/11529/24 виданий 13.08.2024, Стягувач ОСОБА_1 );

2. Постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу № 12.11.2024 ВП № 75850705 (виконавчий лист № 520/11529/24 виданий 13.08.2024, Стягувач ОСОБА_1 ) скасувати.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 520/11529/24 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо непроведення з ОСОБА_2 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 грошового забезпечення з 01.01.2020 року по 28.09.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошового забезпечення, з урахуванням раніше сплачених сум, за період з 01.01.2020 року по 28.09.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили 02.08.2024. Позивач звернувся до суду з заявою про отримання судового рішення яке набрало законної сили та виконавчого листа по даній справі.

На виконання вказаного рішення суду Харківським окружним адміністративним судом 13.08.2024 видано виконавчий лист № 520/11529/24.

19.08.2024 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 75850855 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови. На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження № 74498842 Головне управління повідомило відділ листом, що Головне управління в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, на виконання рішення суду здійснено перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум).

При виконанні рішення суду Головне управління перед усім керувалося в перший раз листом ДСНС України (головного розпорядника бюджетних коштів) від 18.08.2023 № 20-15603/201 «Про виконання рішень судів щодо перерахунку розмірів грошового забезпечення та інших виплат» яким передусім роз`яснено порядок та метод виконання рішень судів та форму обрахунку грошового забезпечення, так як саме головний розпорядник виділяє відповідні кошти під виконання рішення судів.

Відповідно до листа ДСНС України від 18.08.2023 р. № 20-15603/201 при цьому розмір грошового забезпечення повинен відповідати розміру грошового забезпечення, що був виплачений особі у період проходження ним служби цивільного захисту на займаній посаді за період, вказаний у рішенні суду. Такий розмір грошового забезпечення досягається за рахунок коригування набавки за особливості проходження служби (може бути менше ніж 50 відсотків) та щомісячної премії (не може бути менше ніж 10 відсотків). Перерахунок відповідних виплат здійснювати з урахуванням раніше виплачених сум позивачу

Тобто Головне управління добросовісно повідомило відділ про вжитті заходи у вигляді нарахування та виплати грошового допомоги при звільненні відповідно до резолютивній частини рішення суду, яка не передбачає встановлення чіткого порядку проведення перерахунку грошового забезпечення та враховуючи виділені фінансування та лист-порядок виконання рішень з даного предмету головного розпорядника діяло у межах повноважень.

27.08.2024 Головне управління листом № 65050-8140/65190 повідомило відділ про стан виконання даного рішення та навело поважні причини не виконання даного рішення суду до відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з відсутності банківських реквізитів, 02.08.2024 листом № 65050-7529/65190 Головне управління направило лист представнику Позивача з проханням надати відповідні реквізити по справі № 520/11529/24, оскільки даний представник використовуючи процесуальні права передбачені Кодексом адміністративного судочинства України та положеннями Закону України «Про виконавче провадження» почав зловживати даними правами в частині не надання відповідних реквізитів, отримуючи виконавчі листи по даній справі звертав рішення до примусового порядку, чим позбавляв Головне управління добровільно виконати дане рішення, та використовуючи на свою користь певний алгоритм ні підставі якого діють бюджетні організації. Розуміючи, що для виконання даного рішення необхідно замовити відповідні кошти у головного розпорядника, отримати та тільки потім здійснити виплату, зазвичай дана процедура займала не один місяць у зв`язку з браком коштів в бюджеті. Дані випадки для даного представника стали звичкою по всім справам з даним предметом.

Головне управління так і не отримало від Стягувача та його представника дані реквізити.

26.08.2024 Представник Стягувача надав реквізити по іншій справі в які Стягувач є позивачем, але не по справі № 520/11529/24, після отримання відповідних банківських реквізитів, Головне управління почало вживати відповідні заходи спрямовані для виконання рішення суду, шляхом отримання відповідного погодження від ДСНС України для виділення відповідного фінансування.

Головне управління розуміючи важливість виконання рішення суду та його обов`язковість, здійснило 15.11.2024 виплату Стягувачу коштів на підставі даного рішення суду.

Та надало відповідні докази виконання рішення суду. Вказує, що через те відсутні підстави вимагати його виконувати, а також для притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу.

Ухвалою суду від 06.12.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні в приміщенні ХОАС на 11 грудня 2024 року о 15:00 год.

Запропонувано відповідачу, у строк до 10.12.2024, подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

У зв`язку з неприбуттям учасників до суду у призначений час та не подання відзиву на позов разом з усіма доказами, розгляд справи було відкладено на 25.12.2024 року.

До судового засідання учасники справи не з`явилися, розгляд справи відкладено.

У наступні судові засідання, призначені судом, представники сторін також не з`явилися, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача до суду не надходило. Правом надати відзив відповідач не скористався.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду № 520/11529/24 від 02.07.2024, котре набрало законної сили 02.08.2024, адміністративний позов задоволено частково та вирішено:

«Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо непроведення з ОСОБА_2 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 грошового забезпечення з 01.01.2020 року по 28.09.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошового забезпечення, з урахуванням раніше сплачених сум, за період з 01.01.2020 року по 28.09.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

В іншій частині позовних вимог відмовити.».

13 серпня 2024 р. ОСОБА_2 було видано виконавчий лист № 520/11529/24, котрий передано на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та 19.08.2024 р. відкрито виконавче провадження ВП 75850705.

19.08.2024 р. головним державним виконавцем Пересічансько Я.В. також було прийнято постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору.

Листом «Про надання інформації» від 27.08.2024 № 65050-8140/65190 ГУ ДСНС клопотало витребувати відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області банківські реквізити Позивача та його представника з метою перерахування даних коштів.

Листом № 65050-7529/65190 від 02.08.2024 повідомлено ОСОБА_3 , що Головним управлінням розпочато добровільне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 520/11529/24.

З метою належного виконання вказаного судового рішення пропонуємо Вам надати на адресу Головного управління банківські реквізити для здійснення виплат, а саме: ім`я, прізвище та по батькові отримувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків; назву банку; номер рахунку за стандартом IBAN.

Листом «Про надання інформації» № 65050-8140/65190 від 27.08.2024 ГУ ДСНС клопотало витребувати відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області банківські реквізити Позивача та його представника з метою перерахування даних коштів.

Листом «Про надання інформації» від 01.11.2024 №65050-10305/65190 ГУ ДСНС просимо надати додатковий час Головному управлінню для отримання відповідного фінансування та здійснення виплат грошових коштів відповідно до рішень судів стягувачам.

12.11.2024 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанською Я.В. було винесено постанову ВП № 75850705 про накладання штрафу на ГУ ДСНС у Харківській області в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі за № 520/11529/24 від 02.07.2024 року.

При цьому, як убачається зі спірної постанови, висновок про невиконання рішення суду в повному обсязі без поважних причин було зроблено на підставі висновку про те, що боржником отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, про що письмово повідомити державного виконавця, надавши засвідчені копії документів , які підтверджують виконання зазначеного виконавчого документа (копію розпорядження з розрахунком, докази здійснення виплати тощо). Станом на теперішній час рішення суду не виконано.

Не погоджуючись із діями з винесення вказаної постанови про накладення штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання цих дій протиправними та скасування спірної постанови.

Імперативними приписами ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404- (далі - Закон №1404) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до частин 1 та 3 статті 3 № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону № 1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1 та 2 статті 18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

За змістом п. 1 ч. 3 вказаної статті Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

При цьому згідно частини 4 статті 18 Закону № 1404 вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Частиною 1 статті 26 Закону № 1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абз.1 ч. 6 ст. 26 Закону № 1404).

Відповідно до статті 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512) під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 9 Розділу І Інструкції № 512 встановлено, що вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії.

Положеннями пункту 12 Інструкції № 512 передбачено, що у вимозі виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Згідно пунктів 2 та 3 Розділу XIV Інструкції № 512 у разі наявності у діях боржника або інших осіб ознак злочину, передбаченого статтями 342, 343, 382, 388 Кримінального кодексу України, виконавець звертається до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що визначальною ознакою для винесення державним виконавцем вимоги є невиконання рішення суду боржником без поважних причин. Поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 по справі №640/11079/19, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Отже, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №127/3770/17.

Отже, аналіз наведених норм Закону № 1404 та наведених висновках Верховного Суду, котрі, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню судом у цій справі, дає підстави для висновку, що передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити дії, є встановлення виконавцем наявності чи відсутності поважних причин його невиконання.

Суд відзначає, що відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України, доказів перевірки державним виконавцем виконання рішення суду, доказів складання та направлення боржнику відповідних вимог, актів тощо, де було би зазначено, що станом на вказану дату рішення суду боржником не виконано, причини такого невиконання та надано оцінку поважності причин такого невиконання.

Відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України, доказів перевірки наявності чи відсутності поважних причин невиконання судового рішення, то й спірна постанова про накладення штрафу є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача визнати протиправними дії ВПВР УЗПВР у Харківській області Східного МУ МЮ, то суд зазначає, що ефективним захистом прав позивача та відновленням порушеного відповідачем права позивача є визнання протиправним та скасування рішення владного суб`єкта.

Відтак, за наявності рішення суб`єкта владних повноважень, яке підлягає скасуванню, суд зазначає, що оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, позаяк суб`єктом владних повноважень проявлено активну поведінку, а тому у задоволенні позовної вимоги в частині визнання протиправними дій з винесення постанови про накладення штрафу від 12.11.2024 ВП № 75850705 слід відмовити.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За статтею 90 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене вище в сукупності, суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень за правилами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів юридичну правильність і фактичну обґрунтованість спірних рішень, через що суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, 5/4, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 43316700) про визнання дій протиправними та скасування постанови задовольнити частково.

Скасувати постанову від 12.11.2024 р. ВП № 75850705 (виконавчий лист № 520/11529/24 виданий 13.08.2024, Стягувач ОСОБА_1 ) відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області штрафу в розмірі 5100, 00 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.02.2025 року.

Суддя Бадюков Ю.В.