Постанова
від 18.02.2025 по справі 752/6832/23
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

18 лютого 2025 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/2864/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

судді: Желепи О. В., Поливач Л. Д.,

за участю секретаря Марченка М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва

від 03 вересня 2024 року про відмову в ухваленні додаткового рішення

в складі судді Кордюкової Ж. І.

у цивільній справі №752/6832/23 Голосіївського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська група "Теміс Лав`єрс Груп "Київ"

про визнання договору недійсним

У С Т А Н О В И В:

26 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій, посилаючись на те, що ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову, просила стягнути з позивача понесені нею в суді першої інстанції витрати на правничу допомогу в розмірі 18 000 грн. В обґрунтування заяви вказувала, що у відзиві на позовну заяву наведено розрахунок витрати на правничу допомогу, а також зазначено, що докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 вересня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні її заяви про ухвалення додаткового рішення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин справи та без врахування правових висновків Верховного Суду, в яких висловлено правову позицію щодо вирішення процесуального питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, просила скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03.09.2024 та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на її користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн.

ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити без задоволення.

ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська група "Теміс Лав`єрс Груп "Київ", належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна адвокатська група "Теміс Лав`єрс Груп "Київ".

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевірила доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано належних доказів документального підтвердження понесення витрат (оплати), що є підставою для відмови в їх стягненні.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Так, судом першої інстанції не враховано, що згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215-15-ц розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Також судом не враховано, що згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, не надання заявником належних доказів оплати послуг правничої допомоги та не надання детального опису виконаних адвокатом робіт, за умови що в договорі визначено фіксований розмір гонорару, не може бути підставою для відмови в стягненні витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів враховує, що відмовляючи в задоволенні заяви суд також посилався на те, що заявником не надано детального опису робіт.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

В частині першій статті 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, з урахуванням принципу розумності:

у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;

у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі №285/5547/21.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У даній справі, що переглядається:

у відзиві ОСОБА_1 на позовну заяву зазначено, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції становить 18 000 грн, заяву про стягнення яких разом з доказами понесення судових витрат на правничу допомогу буде подано до суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення (а. с. 46-49);

у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 не заявляла вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу;

до закінчення судових дебатів у справі ОСОБА_1 не подавала до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу;

24 червня 2024 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення (а. с. 117-119);

після ухвалення рішення, а саме 26 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до суду заяву про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції ОСОБА_1 до заяви про ухвалення додаткового рішення долучила наступні документи: Договір про надання правничої допомоги №2055/1 від 04.10.2023 (далі - Договір), укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "АДВОКАТПРОФФІ"; Додаткову угоду від 04.10.2023 до Договору, в якій визначено гонорар за правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 18 000 грн; Акт №ОУ-0000194 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.06.2024; Рахунок-фактуру №СФ-0000263 від 25.06.2024 та квитанцію від 25.06.2024 про оплату правничих послуг на суму 18 000 грн (а. с. 126-142).

Разом з тим, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення не містить обґрунтувань поважності причин не подання вищевказаних доказів суду першої інстанції до закінчення судових дебатів у справі (а. с. 126-130). У відзиві на позовну заяву також не наведено обґрунтувань неможливості подання до судових дебатів доказів про понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, а лише вказано, що такі докази будуть подані до суду протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення.

Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання нею доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції по суті дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, але помилився щодо мотивів такої відмови.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З огляду на наведене вище, ухвала суду першої інстанції від 03.09.2024 підлягає зміні шляхом доповнення її мотивувальної частини, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 вересня 2024 року - змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст ухвали складено 19 лютого 2025 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

Л. Д. Поливач

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення18.02.2025
Оприлюднено21.02.2025
Номер документу125275876
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Судовий реєстр по справі —752/6832/23

Постанова від 18.02.2025

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 08.01.2025

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 30.09.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мазурик Олена Федорівна

Ухвала від 03.09.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Кордюкова Ж. І.

Ухвала від 06.08.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Кордюкова Ж. І.

Рішення від 24.06.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Кордюкова Ж. І.

Рішення від 24.06.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Кордюкова Ж. І.

Ухвала від 21.03.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Кордюкова Ж. І.

Ухвала від 01.11.2023

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Колдіна О. О.

Ухвала від 07.04.2023

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Колдіна О. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні