Постанова

від 12.02.2025 по справі 280/6069/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/6069/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2024 ( суддя Максименко Л.Я.) в адміністративній справі №280/6069/24 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД "ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА" про зупинення видаткових операцій платника податків та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з вимогами зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях платника податків Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД "ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА" шляхом накладення арешту на пінні папери та/або копни та інші цінності такого платника податків, то знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язані" платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язати платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Податковим кодексом України, а саме проведення огляду та фотозйомки зовнішніх та внутрішніх приміщені", для проведення незалежної оцінки майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Вимоги позову обґрунтовані наявністю податкового боргу у розмірі 1 121 271 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 року в адміністративній справі №280/2384/21, яке набрало законної сили 26.09.2022року надано дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 465 435,79 грн., а також, 02 травня 2023 року уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про погашення усієї суми податкового боргу №16/08-01-13-05-13, шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій особі.

Посадовими особами контролюючого органу було здійснено вихід на підприємство позивача, проте посадові особи підприємства були відсутні, у зв`язку з чим, доступ на територію підприємства, з метою огляду та фотозйомки зовнішніх та внутрішніх приміщень, для проведення незалежної оцінки, неможливий.

Позивач вважає, що керівництво ПрАТ «ЗАВОД «ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА» перешкоджає виконанню повноважень податкового керуючого, визначених п.95.19 ст.95 ІІК України, про що складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 22.05.2024 року №2.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у задоволенні заяви - відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Запорізькій області, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким заяву про зупинення видаткових операцій на рахунках ПрАТ «ЗАВОД «ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА» задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено.

За відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 1 121 271 грн. який складається: з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 28 570,50 грн.; з податку на додану вартість у розмірі 113 818,48 грн.; з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі101 391,96 грн.; з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 877 490,33 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 року в адміністративній справі №280/2384/21, яке набрало законної сили 26.09.2022 року, зокрема, надано Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 465435,79 грн. (чотириста шістдесят п`ять тисяч чотириста тридцять п`ять гривень 79 копійки) за рахунок майна Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД "ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА" (код ЄДРПОУ 00187292), що перебуває у податковій заставі.

02.05.2023 року уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про погашення усієї суми податкового боргу ПрАТ «ЗАВОД «ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА» шляхом продажу майна ПрАТ «ЗАВОД «ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА», що перебуває у податковій заставі.

30 червня 2023 року податковим керуючим ГУ ДПС у Запорізькій області складено акт опису майна № 189/08-01 -13-05-14.

20 травня 2024 року на електронну адресу ofc-zza@ukr.net було направлено повідомлення про забезпечення безперешкодного доступу проведення разом з представником ПП «КФ «ЕКСПОКОМ» огляду та фотозйомки зовнішніх та внутрішніх приміщень, для проведення незалежної оцінки, та необхідність забезпечення доступу на підприємство ПрАТ «ЗАВОД «ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА».

22 травня 2024 року податковим керуючим складено акт№ 2, в якому вказано, що на дату виходу фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області за юридичною адресою підприємства ПрАТ «ЗАВОД «ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА» вул. Адмірала Нахімова, буд. 3, м. Запоріжжя, посадові особи підприємства були відсутні, у зв`язку з чим, доступ на територію підприємства, з метою огляду та фотозйомки зовнішніх та внутрішніх приміщень, для проведення незалежної оцінки, неможливий.

Вказаний акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим став підставою звернення контролюючого органу до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Підставою звернення контролюючого органу до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, є акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 22.05.2024 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

У відповідності до пункту 89.2 цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).

При цьому, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (підпункт 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Згідно пункту 91.3 статті 91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 91.4 ст. 91 ПК України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Отже, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податку може бути застосоване у разі перешкоджання платником податку податковому керуючому у здійсненні опису майна, неподання документів, необхідних для такого опису, виконанню податковим керуючим інших повноважень, а також недопущенні платником податків посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

З матеріалів справи вбачається, що на електронну адресу підприємства: ofc-zza@ukr.net надіслано лист від 20.05.2024 року (а.с.17) про проведення разом з представником ПП «КФ «ЕКСПОКОМ» огляду та фотозйомки зовнішніх та внутрішніх приміщень, для незалежної оцінки та необхідність забезпечення доступу до ПрАТ «ЗАВОД «ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА».

Водночас, твердження позивача про направлення платнику податків засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням на податкову адресу платника листа про надання активів не знайшли свого підтвердження, докази такого направлення не надані.

Під час розгляду справи про зупинення видаткових операцій головним питанням, яке повинен встановити суд, є встановлення факту незаконності дій (бездіяльності) платника податків.

Колегія суддів зауважує, що згідно з абз. 2 п. 91.4 ст. 94 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців (абз. 2 п. 91.4 ст. 94 ПК України).

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду (абз. 3 п. 91.4 ст. 94 ПК України).

Відповідно до викладених положень ПК України, колегія суддів зауважує, що ПК України передбачено такі передумови для звернення контролюючого органу до суду із заявою щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків:

1) не допуск платником податків податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису. У такому випадку податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу;

2) перешкоджання платником податків, що має податковий борг, виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом. У такому випадку податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень.

Вказані підстави для зупинення судом видаткових операцій на рахунках платника податків є самостійними та тягнуть за собою окремі правові наслідки.

Так, у першому випадку зупинення видаткових операцій та заборона відчуження платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Підставою ж для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна є складення цих актів податковим керуючим, які не пізніше робочого дня мають бути надіслані банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків.

У другому випадку зупинення судом видаткових операцій здійснюється на строк не більше двох місяців та може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Колегією суддів встановлено, що у зв`язку з перешкоджанням платником податків (ПрАТ «ЗАВОД «ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА») виконанню повноважень податковим керуючим складено відповідний акт від 22.05.2024року №2 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.

Отже, обставини справи свідчать, що спірні правовідносини підпадають під другий випадок, тобто, платником податків були створені перешкоди виконанню податковим керуючим своїх повноважень (недопуск податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису).

Таким чином, спірні правовідносини врегульовані підпунктом 91.4 статті 91 ПК України.

Щодо належного повідомлення платника податків

Згідно п.16.1 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Також, згідно п.45.2 ст.45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Стаття 42 ПК України передбачає умови, за дотримання яких кореспонденція від контролюючого органу до платника податків вважається належним чином надісланою, якщо кореспонденцію надіслано за належною адресою платника податків, якою є його місцезнаходження та податкова адреса; якщо поштове відправлення оформлено шляхом надіслання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Враховуючи вищевикладене, платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка визначена податковою адресою, та за якою контролюючий орган надсилає адресовану платнику податків кореспонденцію.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

У разі невиконання такого обов`язку платник податків факт неотримання ним кореспонденції від контролюючого органу не спростовує свою позицію, як обставину, що звільняє його від відповідальності у зв`язку із настанням негативних для нього наслідків.

Суд звертає увагу, що будь - яких відомостей про зміну місцезнаходження податкової адреси відповідач до контролюючого органу не надавав, докази належного повідомлення платника податків про намір податковим керуючим 22.05.2024 року здійснити перевірку заставного майна - відсутні.

Взагалі, дії податкового керуючого щодо спроби здійснення опису майна відповідача у податкову заставу є обґрунтованими та законними, але складання відповідного акту є безпідставним, оскільки проведення опису майна в податкову заставу податковим керуючим було неможливим з причин того, що суб`єкт владних повноважень, який зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень, діяв не у спосіб передбачений законом.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що наявний в матеріалах справи акт не свідчить про недопуск платником податків податкового керуючого для здійснення опису майна відповідача у податкову заставу, не подання документів, необхідних для такого опису, або перешкоджання виконанню податковим керуючим своїх повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Щодо процесуального порядку розгляду даної категорії справ, то КАС України встановлено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави).

Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.

Пунктом 2 частини 1 статті 283 КАС України визначено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частиною 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Відповідно до частини 7 статті 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду. Розгляд заяви відбувається за участю податкового органу, митного органу, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.

Системний аналіз статті 283 КАС України у взаємозв`язку з положеннями статті 94 (абз. 2 п. 91.4) ПК України свідчить про те, що метою запровадженого статтею 283 КАС України інституту термінових справ є необхідність оперативного реагування на правовідносини, що виникли, зокрема, у питанні реалізації контролюючим органом своєї компетенції у сфері податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Підтвердження обґрунтованості зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого є способом забезпечення збереження поточного майнового становища платника податків і не є ані способом притягнення платника податків до відповідальності, ані способом вчинення контролюючим органом дій, направлених на реалізацію арештованого майна.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що фактична реалізація інституту, встановленого статтею 94 ПК України, можлива виключно протягом 96-ти годин, тобто, у разі звернення податкового органу в спеціальному (терміновому) порядку, встановленому статтею 283 КАС України, з відповідною заявою.

Щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків

Приписами пункту 1 частини першої статті 283 КАС України встановлено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Приписи вказаної норми є імперативними та зобов`язують суд у разі встановлення факту наявності спору про право відмовляти у прийнятті відповідного подання.

Проте, наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням.

Колегія суддів зазначає, що КАС України не відокремив конкретних заяв з переліку, який міститься у частині першій статті 283 КАС України, у яких може виникати спір про право, як і не встановив розуміння такого поняття.

На переконання суду, під "спором про право" у значенні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України, слід розуміти і наявність у особи приватного права заперечень щодо підстав застосування повноважень органом доходів і зборів, які стосуються законних способів захисту власних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.

Наявний між платником податків і контролюючим органом спір про право у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України повинен характеризуватися не лише розбіжністю позицій з питань права, а й зовнішнім вираженням таких суперечностей у спосіб, встановлений законодавством.

Зі змісту відзиву відповідача на позовну заяву (а.с. 76-78) вбачається, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі №280/2384/21 позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства «Завод «Запоріжавтоматика» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі задоволено частково. Надано Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 465 435,79 грн. за рахунок майна Приватного акціонерного товариства «Завод «Запоріжавтоматика», що перебуває у податковій заставі.

У наведеному рішенні судом було з`ясовано, що «станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача склала 465 435,79 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість відповідача станом на 18.10.2021».

Повідомляємо, що ПрАТ «Завод «Запоріжавтоматика» повністю сплатило податковий борг, що підтверджується відповідними платіжними документами, а саме:

- платіжною інструкцією №1014 від 29.05.2023 року на суму 34 431,98 грн.;

- платіжною інструкцією №1121 від 06.07.2023 року на суму 10 000,00 грн.;

- платіжною інструкцією №131 від 06.03.2024 року на суму 60 000,00 грн.;

- платіжною інструкцією №193 від 04.04.2024 року на суму 30 000,00 грн.;

- платіжною інструкцією №306 від 06.06.2024 року на суму 331 003,81 грн.

Відтак, ПрАТ «Завод «Запоріжавтоматика» повністю сплатило податковий борг у розмірі 465 435,79 грн. та виконало рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 року у справі №280/2384/21.

Тобто на момент подання цього позову ГУ ДПС у Запорізькій області було обізнане про погашення податкового боргу з боку відповідача та відсутність підстав для подання позову.

Відповідно до абз. 3 п. 89.4 ст. 89 ПК України, зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги податкового органу про зупинення видаткових операцій на рахунках ПрАТ «Завод «Запоріжавтоматика», а також зобов`язання ПрАТ «Завод «Запоріжавтоматика» виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме проведення огляду та фотозйомки зовнішніх та внутрішніх приміщень, для проведення незалежної оцінки майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задоволенню не підлягають.

Отже, можна дійти висновку, що в даному випадку, спір про право полягає у наявності незгоди платника податків з рішеннями/діями/бездіяльністю контролюючого органу, які слугували передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, передбачених у статті 283 КАС України, оскільки під час дії документа про арешт коштів банк зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Враховуючи те, що КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди, як підстави для висновку про існування спору про право, тому, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору.

Адже така незгода має місце у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Як було встановлено з матеріалів справи, на момент звернення до суду із заявою зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, за ПрАТ «ЗАВОД «ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА» обліковувався податковий борг на загальну суму 1 121 271,00 грн.

Разом з тим, ГУ ДПС у Запорізькій області не спростовано твердження платника податків стосовно погашення податкової заборгованості у розмірі 758 205,28 грн., відповідно до наданих відповідачем копій платіжних інструкцій (ас89-92).

Щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

З огляду на наведені норми, колегія суддів апеляційного суду погоджується з тим, що ця адміністративна справа є справою незначної складності, але зауважує, що для цієї справи пріоритетним є її швидке вирішення, відтак, застосовуючи розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, суд першої інстанції безпідставно зволікав прийняттям рішення.

Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів визначено статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Частиною 2 ст. 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами (ч. 2 ст. 270 КАС України).

Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Позиція ГУ ДПС у Запорізькій області викладена в обґрунтування причин звернення до суду не дотримуючись вимог ч.2 ст.283 КАС, а саме не зазначення в Акті від 22.05.2024 року №2 годин та хвилин його складання, що унеможливило встановити початок відрахування строку, встановленого ч.2 ст.283 КАС є помилковою та такою що не ґрунтується на вимогах Закону.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.07.2023року по справі №420/7588/23 висловив правову позицію, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Така правова позиція викладена в постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, від 26.06.2020року у справі №280/2993/19, від якої суд касаційної інстанції у встановленому процесуальним законом порядку не відступав.

Відповідно до частини першої статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

З наведеного вбачається, що розгляд справ, визначених статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до категорії справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, обов`язковість розгляду яких визначена процесуальним законом.

У справах, визначених вказаною вище нормою заявами по суті є позовна заява та відзив, при розгляді таких справ не вимагається проведення підготовчого провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки справи за зверненням подткових та митних органів не розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, натомість така категорія справ відноситься до термінових справ, у яких не вимагається проведення підготовчого засідання, а кількість заяв по суті справи є обмеженою, тому вказана справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, але з дотриманням строків розгляду.

За приписами ч.7 ст.283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Проте, позовна заява до суду надійшла 28.06.2024 року, а рішення судом першої інстанції прийнято 19.09.2024 року.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Ухвалюючи рішення по суті про відмову у задоволенні вимог позову, суд першої інстанції зазначив лише про відсутність доказів належного повідомлення платника податків про намір податковим керуючим 22.05.2024 року здійснити перевірку заставного майна та бухгалтерських документів, але з таким висновком суд апеляційної інстанції у повній мірі не погоджується, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні такої заяви, але помилився щодо усіх мотивів такої відмови та не врахував, що строки звернення заявника з відповідним позовом, є різновидами строку спеціального звернення до суду.

Крім того, позиція суду першої інстанції, що податковий орган звернувся до суду в загальному порядку, а не в порядку ст. 283 КАС України, є помилковою з огляду на те, що окрім вимог про зупинення видаткових операцій, прохальна частина позову не містить інших вимог, таких як вимоги про заборону відчуження майна та зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, строк звернення до суду із якими не обмежений 24 годинами з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

За результатами перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскарженого рішення суду першої інстанції в частині мотивування підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області з урахуванням висновків викладених у постанові апеляційного суду, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, проте в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 4 статті 317 КАС України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Змінити мотивувальну частину рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2024 в адміністративній справі №280/6069/24, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Змінити мотивувальну частину рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2024 в адміністративній справі №280/6069/24 зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства "ЗАВОД "ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА" про зупинення видаткових операцій платника податків та зобов`язання вчинити дії, є обґрунтування, викладені у мотивувальній частині цієї постанови.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2024 в адміністративній справі №280/6069/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 лютого 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 17 лютого 2025 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова