Постанова

від 04.02.2025 по справі 500/3973/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Чепенюк О.В.

04 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 500/3973/24 пров. № А/857/31319/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б, Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Юник А.А.

представників апелянта:Слободяна І.В., Ізай Р.О.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача:Сампари Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Микулинецької селищної ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 500/3973/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2024р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Микулинецької селищної ради, у якому з врахуванням заяви заяву про зміну предмету позову просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 17.05.2024р. № 2874 Про внесення змін до рішення № 1613р. від 12.11.2021р. Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради, в частині:

п.1 Внести зміни до рішення сесії №1613 від 12.11.2021р. Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради шляхом затвердження в новій редакції, а саме: п.1 викласти в такій редакції: Утворити наступні старостинські округи Микулинецької селищної ради в кількості 7 округів:

п.1.4 Струсівсько-Варваринський старостинський округ у складі сіл Струсів (1396 жителів), Бернадівка (197 жителів), Варваринці (1483 жителів), (разом 3076 жителів);

- визнати протиправним та скасувати рішення Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області Про припинення повноважень та звільнення старост № 2889р. від 19.07.2024р. в частині:

п.1 Взяти до відома факт припинення достроково повноважень старости Варваринецького старостинського округу ОСОБА_1 , у зв`язку із ліквідацією Варваринецького старостинського округу;

п.2 Звільнити ОСОБА_1 , старосту Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради, із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України, 22 липня 2023 року;

п.5 (в оскаржуваному рішенні повторно вказаний як п.3) Виключити ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Микулинецької селищної ради;

п.6 (в оскаржуваному рішенні повторно вказаний як п.4) ОСОБА_1 передати закріплені за нею матеріальні цінності, печатки та штампи Микулинецької селищної ради, селищному голові з оформленням відповідних актів;

- зобов`язати Микулинецьку селищну раду Тернопільського району Тернопільської області поновити ОСОБА_1 на посаді старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області з 23.07.2024р. та внести відповідні зміни до трудової книжки;

- стягнути з Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.07.2024р. до набрання чинності рішенням суду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Микулинецька селищна рада подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представники апелянта, Слободян І.В. та Ізай Р.О. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній зазначених .

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача, Сампара Н.М. в судовому засіданні просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна не скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2020р. ОСОБА_1 затверджена на посаду старости села Варваринці на підставі рішення Микулинецької селищної ради 8 скликання від 08.12.2020р. № 10, що підтверджується відомостями її трудової книжки серії НОМЕР_1 .

У подальшому Микулинецькою селищною радоюутворені старостинські округи.

12.11.2021р. Рішенням Микулинецької селищної ради №1613 «Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради» селищна рада вирішила утворити наступні старостинські округи Микулинецької селищної ради в кількості 9 округів. В п.1 цього рішення зазначено, утворено:

Ладичинський старостинський округ у складі сіл Ладичин (1125 житель);

Дворічанський старостинський округ у складі сіл Дворіччя (531 житель);

Заздрістський старостинський округ у складі сіл Заздрість (780 житель);

Дружбівський старостинський округ у складі селища Дружба (1889 житель), села Налужжя (452 житель), (разом 2341 жителі);

Варваринецький старостинський округ у складі сіл Варваринці (разом 1511 житель);

Струсівський старостинський округ у складі сіл Струсів (1441 житель), Бернадівка (215 житель), (разом 1656 жителів);

Різдвянський старостинський округ у складі сіл Різдвяни (486 житель), Зубів (318 житель) (разом 804 жителів);

Дарахівський старостинський округ у складі сіл Дарахів (1930 житель), Тютьків (450 житель), Кам`янка (150 житель), (разом- 2530 жителів);

Хмелівський старостинський округ у складі сіл Хмелівка (474 житель), Нова Брикуля (201 житель), Стара Брикуля (328 житель); (разом 1003 жителів).

У п.2 цього рішення вказано про уповноваження затверджених старост відповідних населених пунктів представляти інтереси жителів цих округів, зокрема,

2.5 Варваринецького старостинського округу старосту Бенько О.О.

Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію Микулинецької селищної ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту.

17.05.2024р. Микулинецька селищна рада прийняла рішення № 2874 «Про внесення змін до рішення № 1613 від 12.11.2021р. Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради.

Із змісту цього рішення, видно, що розглянувши звернення депутатів Микулинецької селищної ради щодо доцільності приєднання села Дворіччя Ладичинського старостинського округу, об`єднання Струсівського старостинсткого округу з Варваринецьким старостинським округом, відповідно до ст.ст.26, 54-1, п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост», керуючись Положенням про старостинські округи Микулинецької селищної територіальної громади, враховуючи висновок постійно діючої комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку, селищна рада вирішила внести зміни до рішення сесії № 1613 від 12.11.2021р. Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради шляхом затвердження його в новій редакції, а саме: п.1 викласти в такій редакції:

-утворити наступні старостинські округи Микулинецької селищної ради в кількості 7 округів:

-Ладичинський старостинський округ у складі сіл Ладичин (1098 житель), Дворіччя (527 житель), (разом 1625);

-Заздрістський старостинський округ у складі сіл Заздрість (764 житель);

-Дружбівський старостинський округ у складі селища Дружба (1881 житель), села Налу-жжя (444 житель) (разом 2325 жителі);

-Струсівсько-Варваринський старостинський округ у складі сіл Струсів (1396 житель), Бернадівка (197 житель), Варваринці (1483 житель) (разом 3076 жителів);

-Різдвянський старостинський округ у складі сіл Різдвяни (474 житель), Зубів (318 житель) (разом 792 жителів);

-Дарахівський старостинський округ у складі сіл Дарахів (1868 житель), Тютьків (438 житель), Кам`янка (151 житель), (разом- 2457 жителів);

-Хмелівський старостинський округ у складі сіл Хмелівка ( 461 житель), Нова Брикуля (198 житель), Стара Брикуля (314 житель) (разом 973 жителів);

п.2 рішення сесії № 1613 від 12.11.2021р. Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради викласти в такій редакції:

-уповноважити затверджених старост відповідних населених пунктів представляти інтереси жителів цих округів:

-Заздрістського старостинського округу старосту ОСОБА_2 , відповідно до ст.15 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування за останньою зберігається раніше присвоєний 7 (сьомий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.

-Дружбівського старостинського округу старосту Гарбуза А.М., відповідно до ст.15 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування за останнім зберігається раніше присвоєний 10 (десятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.

-Різдвянського старостинського округу старосту Паславську Л.Я., відповідно до ст.15 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування за останньою зберігається раніше присвоєний 7 (сьомий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.

-Дарахівського старостинського округу старосту Мельник О.М., відповідно до ст.15 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування за останньою зберігається раніше присвоєний 10 (десятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.

-Хмелівського старостинського округу старосту Горбач Г.І., відповідно до ст.15 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування за ОСОБА_3 зберігається раніше присвоєний 9 (дев`ятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.

П.3 оскаржуваного рішення визначає селищному голові Слободяну І.В. провести громадські обговорення кандидатури старости в Ладичинському та Струсівсько-Варваринському старостинських округах селищної територіальної громади відповідно до чинного законодавства.

У зв`язку з прийнятим рішенням від 17.05.2024р. №2874 органом місцевого самоврядування щодо ОСОБА_1 , старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради, винесене попередження від 21.05.2024р. № 3 про наступне вивільнення відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.

19.07.2024р. Микулинецька селищна рада прийняла рішення №2889 Про припинення повноважень та звільнення старост.

Із змісту цього рішення видно, що керуючись п.6-1 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, п.1 ст.40 КЗпП України, рішенням сесії Микулинецької селищної ради № 2874 від 17.05.2024р. «Про внесення змін до рішення №1613 від 12.11.2021р. «Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради», у зв`язку об`єднанням Струсівського старостинського округу із Варваринецьким старостинським округом, приєднанням села Дворіччя до Ладичинської старостинського округу, рішенням сесії Микулинецької селищної ради №2890 від 19.07.2024р. «Про внесення змін до структури апарату управлінь Микулинецької селищної ради», прийнявши до уваги пропозиції комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту, постійної комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціальне економічного розвитку, Микулинецька селищна рада вирішила:

1. Взяти до відома факт припинення достроково повноважень старост Варваринецького старостинського округу ОСОБА_1 , у зв`язку ліквідацією Варваринецького старостинського округу, старости Струсівського старостинського округу ОСОБА_4 , у зв`язку із ліквідацією Струсівського старостинського округу, старости Дворічанського старостинського округу ОСОБА_5 , у зв`язку із ліквідацією Дворічанського старостинського округу.

2. Звільнити ОСОБА_1 , старосту Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради, із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України 22.07.2024р..

3. Звільнити ОСОБА_4 , старосту Струсівського старостинського округу Микулинецької селищної ради, із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України 05.08.2024р.

4. Звільнити ОСОБА_5 , старосту Дворічанського старостинського округу Микулинецької селищної ради, із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України 22.07.2024р.

3. (така нумерація у тексті оскаржуваного рішення, хоча фактично це п.5) Виключити ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зі складу виконавчого комітету Микулинецької селищної ради.

4. (така нумерація у тексті оскаржуваного рішення, хоча фактично це п.6) ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 передати закріплені за ними матеріальні цінності, печатки та штампи Микулинецької селищної ради селищному голові з оформленням відповідних актів.

5. Відділу бухгалтерського обліку та звітності селищної ради провести повний розрахунок відповідно до норм чинного законодавства.

6. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію Микулинецької селищної ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту.

Не погоджуючись з рішеннями Микулинецької селищної ради від 17.05.2024р. № 2874 та № 2889 від 19.07.2024р. в частинах, які стосуються прав та інтересів ОСОБА_1 , позивач звернулася до суду з цим позовом.

ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст.2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні видно, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

ст.5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» від 14.07.2021р. №1638-IX (далі - Закон №1638-IX) внесено зміни до ст.54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР, відповідно до ч.1 якої (в редакції Закону №1638-ІХ) староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.

ч.4 ст. 54-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні в редакції Закону №1638-ІХ встановлено, що старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 500 жителів. При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч.6 ст.54-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні при здійсненні наданих повноважень староста є відповідальним і підзвітним сільській, селищній, міській раді та підконтрольним сільському, селищному, міському голові. Староста не рідше одного разу на рік, протягом першого кварталу року, наступного за звітним, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений сільською, селищною, міською радою термін, звітує про свою роботу перед такою радою, жителями старостинського округу. Заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу відбувається на відкритій зустрічі, у спосіб, що дає можливість жителям старостинського округу поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції. Інформація про відповідну зустріч, а також письмовий звіт старости оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради та розміщуються у приміщенні ради не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення відповідної зустрічі. Порядок звітування старости визначається Положенням про старосту.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» також доповнено ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні п. 6-1. Зокрема, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: утворення старостинських округів, затвердження Положення про старосту, затвердження на посаду та звільнення з посади старости відповідно до закону.

п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» зобов`язано сільські, селищні, міські ради у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити відповідно до ст.54-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні утворення старостинських округів.

В даній справі на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост», який набув чинності 01.08.2021р., Микулинецькою селищною радою утворено на території Микулинецької селищної територіальної громади 9 старостинських округів.

Утворення старостинського округу - це формування частини території, що є складовою частиною об`єднаної громади з сукупністю жителів одного чи декількох населених пунктів, яка потребує забезпечення представництва своїх інтересів старостою у виконавчих органах відповідної ради.

Це означає, що рада громади, утворюючи старостинські округи, має право, зокрема, визначати кількість та склад старостинських округів, керуючись нормами чинного законодавства та на власний розсуд: збільшувати їх кількість, шляхом поділу деяких старостинських округів; зменшувати їх кількість, шляхом об`єднання деяких старостинських округів; переносити населені пункти з одного старостинського округу до іншого без збільшення чи зменшення кількості самих округів, забезпечуючи при цьому більш-менш рівномірний розподіл кількості жителів у кожному із таких округів.

Чинне законодавство містило вимогу щодо кількості жителів старостинського округу (мінімальна кількість - 500 осіб). Однак, не встановлювало вимог до площі території старостинських округів або будь-яких інших критеріїв.

З 18.08.2024р. набрали зміни до ч.4 ст.54-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні в редакції Закону № 3870-IX від 17.07.2024р., відповідно до яких:

Старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 500 жителів.

У територіальних громадах, показник густоти населення в яких є вдвічі нижчим за показник середньої густоти населення в Україні без урахування площі та населення адміністративних центрів територіальних громад, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування, старостинський округ, як виняток, може утворюватися у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 200 жителів.

При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади, територіальна доступність до центру старостинського округу, яка повинна становити не більше 7 кілометрів.

У рішенні сільської, селищної, міської ради про утворення старостинських округів визначається перелік усіх населених пунктів відповідної територіальної громади (крім адміністративного центру територіальної громади) та назви старостинських округів, до яких вони входять.

Враховуючи ці зміни, колегія суддів наголошує, що законодавець визначив додатковий критерій для утворення старостинських округів, де поряд з кількістю населення пропонується враховувати також щільність населення на відповідній території (у такому випадку нижня межа кількості жителів старостинського округу зменшується із 500 до 200 осіб).

Отже, в даному випадку селищна рада наділена повноваженнями щодо утворення, ліквідації та зміни території старостинських округів, про що на пленарному засіданні приймається відповідне рішення більшістю голосів. При цьому, враховуючи подальші зміни до ст.54-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, законодавець впроваджує принцип повсюдності старостинських округів у межах територіальних громад (окрім адміністративного центру територіальної громади). Тобто, все ж акцент робиться не на зменшенні кількості старостинських округів, а на доступності та забезпеченості представництва інтересів жителів відповідного населеного пункту (населених пунктів) старостою.

Микулинецька селищна ради Тернопільського району Тернопільської області прийняла рішення 17.05.2024р. № 2874 Про внесення змін до рішення № 1613р. від 12.11.2021р. Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради. Зокрема, внесено зміни до складу старостинських округів, які первинно були визначені Микулинецькою селищною радою 12.11.2021р, їх кількість зменшено з 9 до 7, зокрема об`єднано Варваринський старостинський округ, старостою якого була ОСОБА_1 , з Струсівським старостинським округом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що до виключних повноважень селищної ради відноситься питання утворення старостинських округів, їх кількості, зменшення та збільшення їх кількості шляхом об`єднання деяких старостинських округів. Такі рішення приймаються у відповідності до вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.

Із змісту ч.1, ч.13 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні видно, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч.1, ч.4, ч.15 ст.47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.

ч.1,ч.2, ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В даній справі колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не дотримав процедуру розгляду питання внесення змін до старостинських округів виходячи з наступних підстав.

В ст.35 Регламенту Микулинецької селищної ради, який затверджений рішенням Микулинецької селищної ради восьмого скликання 21.12.2020р. № 17 (далі Регламент, т.1 а.с.124-138), видно, що включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належать ці питання (крім процедурних рішень). Питання, які не були попередньо розглянуті відповідними постійними комісіями ради, до порядку денного не включаються та не розглядаються на сесії. Під час прийняття невідкладних рішень на вимогу Микулинецького селищного голови за погодженням не менше половини зареєстрованих на засіданні депутатів засідання відповідної комісії з розгляду внесеного до порядку денного питання може бути проведене під час пленарного засідання.

ст.36 Регламенту визначає вимоги до проекту рішення ради. Так, проект рішення, що планується винести на розгляд ради, подається секретарю ради у друкованій та електронній формі (у текстовому форматі). До проекту рішення додається пояснювальна записка, в якій вказується:

-потреба і мета прийняття рішення;

-прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та правові наслідки прийняття рішення;

-прогноз щодо можливого зменшення надходжень або збільшення видатків місцевого бюджету внаслідок прийняття або неприйняття відповідного рішення;

-результати громадського обговорення чи громадських слухань з цього питання, якщо це передбачено законодавством або рішенням ради для розгляду відповідного питання;

-інформація про погодження проекту необхідними виконавцями чи службами відповідно до їх повноважень;

-інформація про проведення процедур передбачених для прийняття регуляторних актів;

-інша інформація, яка на думку розробника проекту є важливою для прийняття рішення. Текст проекту рішення має складатися з таких частин:

1) мотивувальної, в якій містяться посилання на закон, інший акт або обставини, якими викликана необхідність прийняття даного рішення;

2) резолютивної, в якій конкретно і чітко формуються текст рішення, у т.ч. особи, відповідальні за реалізацію даного рішення;

3) заключної, в якій вказані посадова особа або постійна комісія ради, на яких покладається контроль за виконанням рішення.

Згідно п.10 ст.37 Регламенту, висновки і рекомендації комісій щодо проекту рішення подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проекту рішення у постійних комісіях має бути завершене до початку пленарного засідання, на розгляд якого винесене відповідне питання.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що ч.2 ст.2 КАС України чітко визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи чи пройшло оскаржене рішення від 17.05.2024р. №2874 процедуру попереднього розгляду проекту рішення в постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належать ці питання, суд першої інстанції обґрунтовано поставив під сумнів дотримання відповідачем Регламенту у цій частині з огляду на таке.

Виходячи зі змісту первинного рішення Микулинецької селищної ради від 12.11.2021р № 1613 про утворення старостинських округів, таке питання відносилося до компетенції постійної комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту і відповідно до цього рішення контроль за його виконанням селищна рада поклала саме на постійну комісію з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту.

З мотивації оскаржуваного рішення від 17.05.2024р. №2874 видно про відсутність висновку про доцільність об`єднання Струсівського старостинського округу з Варваринецьким старостинським округом саме уповноваженої комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту. Проте, таке рішення прийняте за зверненням депутатів Микулинецької селищної ради та на підставі висновку постійної діючої комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку Микулинецької селищної ради.

При цьому, виходячи з повноважень постійних комісій Микулинецької селищної ради, які передбачені у Положенні про постійні комісії Микулинецької селищної ради, яке затверджене рішенням Микулинецької селищної ради від 08.12.2020р. № 6 саме постійна комісія з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту готує проекти рішень ради, висновки та рекомендації з питань дотримання прав людини, законності, запобігання корупції, сприяння депутатській діяльності, депутатської етики та Регламенту ради; контролює виконання програми соціально-економічного розвитку та рішень ради, а також заходів передбачених іншими програмами та рішеннями ради, з питань дотримання прав людини, законності, запобігання корупції, сприяння депутатській діяльності, депутатської етики та Регламенту ради (абз.2,3 розділу 4 Положення про Постійні комісії).

У свою чергу до повноважень постійної діючої комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку Микулинецької селищної ради віднесено підготовка проектів ради з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів, контроль за виконанням програм соціально-економічного розвитку та рішень ради тощо.

Із змісту відповіді Микулинецької селищної ради чітко видно, що проект рішення від 17.05.2024р. №2874 Про внесення змін до рішення №1613 від 12.11.2021р. Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради на засіданні постійно діючої комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту не розглядався.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що в даному випадку органом місцевого самоврядування допущено порушення ст.35 Регламенту та винесено на розгляд пленарного засідання ради проект рішення без переднього розгляд цього проекту в постійній комісії ради, до сфери повноважень яких належить це питання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що постійна комісія з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку може також надавати свій висновок щодо фінансових витрат на утримання одного чи двох старостинських округів.

Разом з тим, доцільність об`єднання старостинських округів з огляду на підстави їх створення (забезпечення представництва інтересів жителів відповідного населеного пункту старостою у виконавчих органах відповідної ради) має все ж визначати комісія з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту, що не спростував апелянт.

До матеріалів справи відповідач долучив копію протоколу засідання постійної діючої комісії з питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку Микулинецької селищної ради від 16.05.2024р. Однак, суд апеляційної інстанції повторно наголошує, що в цьому протоколі відсутній висновок до проекту рішення Про внесення змін до рішення № 1613 від 12.11.2021р. Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради. (т.1 а.с.151-160).

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що Микулинецька селищна рада має право приймати рішення про зміну раніше утворених старостинських округів, у тому числі через зменшення їх кількості. Однак, такі рішення повинні бути обґрунтованим та прийняті з певною метою та необхідністю, а не свавільно.

З огляду на те, що Микулинецька селищна рада первинно у листопаді 2021 року визначила доцільність створення 9 старостинських округів, тому приймаючи оскаржуване рішення орган місцевого самоврядування мав би пояснити необхідність змінити склад старостинських округів, а також надати пояснення які чинники (історичні, природні, етнічні, культурні, інтереси територіальної громади та інші) вплинули для об`єднання саме Струсівського старостинського округу та Варваринецького старостинського округу, чому саме ці два округи (які в сукупності включають три села та 3076 жителів) з поміж інших були обрані для об`єднання, коли є інші округи, які включають лише по одному населеному пункту. Виходячи з кількості населення, суб`єкт владних повноважень об`єднав фактично два найбільші округи.

Одночасно, колегія суддів наголошує на тому, що апелянт не надав суду економічне обґрунтування прийнятого рішення, лише в судовому засіданні вказав про економію коштів місцевого бюджету.

Із змісту пояснень позивача, наданих в ході судового розгляду, та матеріалів справи простежується тенденція, що кожен старостинський округ складався з старости та секретаря-діловода, а тому вирішуючи питання об`єднання старостинських округів з метою економії коштів бюджету об`єднати могли будь-які два округи ( економія коштів була б однакова).

Отже, в даному випадку орган місцевого самоврядування зобов`язаний був більш обґрунтовно підійти до вибору тих округів, які необхідно об`єднати з урахуванням чинників, які визначає Закон - історичні, природні, етнічні, культурні, соціально-економічні, інтереси громади та інші, що не спростував апелянт.

Наведені обставини вказують на порушення Микулинецькою селищною радою ст.36 Регламенту, що полягає у відсутності пояснювальної записки до рішення з зазначенням потреби і мети прийняття рішення; прогнозованих суспільних, фінансових та правових наслідків прийняття рішення; а також відсутності у тексті рішення мотивувальної частини та викладу обставини, якими викликана необхідність прийняття даного рішення.

Одночасно, суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку орган місцевого самоврядування розглядав проект рішення, який не пройшов розгляду постійної комісії ради, до повноважень якої віднесено вирішення питання утворення та зміни старостинських округів. При цьому, не зазначив чи буде забезпечено дотримання представництва інтересів жителів такої значної кількості трьох населених пунктів старостою при вказаному об`єднанні старостинських округів.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що орган місцевого самоврядування не надав жодного обґрунтування до оскаржуваного рішення від 17.05.2024р. № 2874 Про внесення змін до рішення № 1613 від 12.11.2021р. Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради, під час розгляду справи в суді, на підтвердження того, що така зміна старостинських округів є доцільною та необхідною, і саме щодо обраних ним округів.

Такі висновки узгоджуються з нормами Положення про старостинські округи Микулинецької селищної територіальної громади, яке затверджене селищною радою 12.11.2021р. №1631, відповідно до п.3.2.3 розділу 3 якого, зміна старостинських округів розглядається за обґрунтованими пропозиціями селищного голови, секретаря селищної ради, депутатів, постійних комісій, виконавчого комітету, загальних зборів громадян. Тобто, зміна округів відбувається не за довільним вибором селищної ради чи селищного голови, а за обґрунтованою пропозицією та доцільністю.

Оскаржуване рішення містить покликання на підставу для його прийняття - звернення депутатів Микулинецької селищної ради. Зі змісту цього звернення депутатів від 13.05.2024р. видно, що питання внесення змін до старостинських округів ініціювалося через масовий виїзд населення за кордон.

Таке звернення не містить жодної статистичної та аналітичної інформації, а є власним баченням окремих депутатів селищної ради. Також такі обставини спростовані вказаною інформацією в оскаржуваному рішенні про найбільшу кількістю жителів серед Микулинецької об`єднаної територіальної громади саме в об`єднаному Струсівсько-Варваринському старостинському окрузі (3076 жителів).

Отже, в даному випадку право селищної ради вирішувати питання створення старостинських округів та внесення до них змін шляхом зменшення чи збільшення округів, вказує на те, що внесення змін до попередньо визначеного складу старостинських округів має бути обумовлене певними чинниками, метою, доцільністю, та головне інтересами територіальної громади, таке рішення має бути обґрунтованим та вмотивованим.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Микулинецької селищної ради від 17.05.2024р. № 2874 Про внесення змін до рішення № 1613 від 12.11.2021р. Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради, в частині внесення змін до рішення сесії № 1613 від 12.11.2021 про утворення старостинських округів Микулинецької селищної ради в кількості 7 округів та утворення Струсівсько-Варваринський старостинський округ у складі сіл - Струсів (1396 жителів), Бернадівка (197 жителів), Варваринці (1483 жителів) (разом 3076 жителів) є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.

Одночасно, колегія суддів зазначає що у зв`язку з прийняттям протиправного рішення через ліквідацію Варваринецького старостинського округу звільнена з посади старости ОСОБА_1 .

Таким чином, з огляду на протиправність рішення від 17.05.2024р. № 2874 про зміну старостинських округів Микулинецької селищної ради наявні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області Про припинення повноважень та звільнення старост № 2889 від 19.07.2024р. в частині, що стосується ОСОБА_1 .

При цьому, з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» №1638-IX від 14.07.2021р., тобто з 01.08.2021р., яким виключено ст.79-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ("Дострокове припинення повноважень старости"), звільнення старости з посади відбувається на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України, а також на особливих підставах, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Прийняття рішення про звільнення старости відповідно до закону належить до виключних повноважень ради. Прийняття такого рішення є законодавчо передбаченим правом відповідної ради, реалізація якого має відбуватися у порядку та спосіб, визначені законом.

ч.6 ст.43 Конституції України встановлено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.1,ч.2, ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Отже, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено, та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ст.48 КЗпП України встановлено, що облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а також на вимогу працівника через оформлення трудової книжки.

В п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993р., яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 17.08.1993р. №110, передбачено внесення запису у трудову книжку у разі незаконного звільнення.

У ході розгляду справи встановлено, що позивач незаконно звільнено з посади старости Варваринецького старостинського округу з 22.07.2024р., який був останнім днем її роботи, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Тобто, в даному випадку суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 слід поновити на роботі та на посаді, з якої її незаконно звільнено, з 23.07.2024р., а також внести відповідні записи до її трудової книжки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

В п.2, п.5, п.8 Порядку № 100 видно, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно абз.1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Із змісту довідки Микулинецької селищної ради від 01.08.2024р. №24 видно, що заробітна плата ОСОБА_1 за травень-червень 2024 року складає - 32004,47 гривень за фактично відпрацьовані за цей період 28 робочих днів. Середньоденна заробітна плата становить 1143,02 гривень (32004,47 гривень / 28 робочих дні) (т.1 а.с.78).

Період вимушеного прогулу з 23.07.2024р. (наступний день після звільнення, враховуючи, що день звільнення є останнім робочим днем) по 24.10.2024р. (день ухвалення рішення у цій справі) становить 68 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню, становить 77725,36 гривень (1143,02 гривень х 68 робочих днів вимушеного прогулу). Така сума обраховуються без віднімання сум податків та зборів.

Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого присуджена до виплати працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів.

Стосовно доводів апелянта про те, що суд першої інстанції «не згадує» первинно поданого позову ОСОБА_1 - 25.06.2024 р.", "суд не звернув уваги, що мало місце не зміна предмету позову, а заявлення трьох нових позовних вимоги, колегія суддів зазначає про таке.

ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у ст.44 цього Кодексу, передбачає, що позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.

Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені ст.5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018р. у справі №916/1764/17, від 22.01.2020р. у справі №210/2289/17, від 30.01.2020р. у справі №817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі №924/1473/15, від 01.02.2021р. у справі №2а-3025/11/0970.

Отже, зміна предмету позову шляхом подання письмових заяв від 26.08.2024р., 30.07.2024 року позивачем відбувалася у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, з врахуванням судової практики Верховного Суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов вірних висновків про наявність підстав для задоволення позову, оскільки, суб`єкт владних повноважень в особі Микулинецької селищної ради діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Микулинецької селищної ради залишити без задоволення, а Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 500/3973/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель У зв`язку із перебуванням судді Хобор Р.Б. в період з 12.02.2025р. по 17.02.2025р. включно у щорічній відпустці, повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 18.02.2025р.